75800 Україна Херсонська обл. смт Каланчак вул.Чорноморська,7 ТЕЛ.:(05530)-3-11-40 E-mail:kalanchak.biblioteka@gmail.com
Бережіть себе та своє здоров'я. Мийте руки, тримайтесь на безпечній відстані від інших і перевіряйте ресурси з рекомендаціями на час пандемії COVID - 19.

30 квітня 2021 р.

Вітаємо з Великоднем !!!

 

Шановні наші відвідувачі, колеги, друзі! Шановна громадо!
     Каланчацька централізована бібліотечна система щиро вітає вас зі  світлим і радісним святом – Воскресінням Христовим! З нагоди великого свята  прийміть наші найкращі вітання і побажання Божого благословення, здоров'я і добробуту! Сердечно бажаємо, щоб переможний дух надії, радості, всепрощення і надалі супроводжували вас і ваші родини, давав сили, енергію, наснагу для добрих і корисних справ на добробут і процвітання нашої рідної  громади і України.
   Великдень – це теплий промінь надії, промінь спасіння. Це свято великого очищення всіх нас, яке символізує чистоту помислів та духовне відродження. Будьмо добрішими, милосерднішими, терплячішими один до одного.
Нехай християнська любов , щастя, добробут та злагода запанують у наших родинах, а віра в Бога і любов до України єднають всіх нас!
   Христос Воскрес!

Каланчацькі бібліотеки – до Великодня


   
Залишилася позаду  Вербна неділя. Розпочався  останній тиждень перед Великоднем, який називаємо  вербним, білим, страсним, чистим.  
   Протягом нього люди готуються до урочистого свята: прибирають двори, прикрашають оселі  вишитими рушниками та  квітами. За народним повір’ям кожен день мав своє символічне призначення і господині його суворо  дотримувалися не порушуючи народних звичаїв.
    Більше про традиції святкування одного  з найбільших  християнських   свят можна  було довідатися з заходів  проведених  в книгозбірнях Каланчацької централізованої бібліотечної системи.
    Змістовним  було інформаційне повідомлення «Малинові передзвони» в Каланчацькій селищній бібліотеці. Відвідувачі закладу дізналися  історію виникнення свята, тисячолітні традиції відзначення Великодня в Україні, про те, що  пов’язане воно з воскресінням Ісуса Христа, тому й має назву Великий день або Великдень.  
   Світлої великодньої неділі звучатиме піднесене вітання: «Христос воскрес!», а у відповідь лунатиме  радісне: «Воістину воскрес!».
   За давньою традицією, після такого вітання люди тричі цілуються і обдаровують одне одного писанками. Такий дарунок є виявом симпатії й прихильності, а ще він означає, що всі образи і кривди, заподіяні один одному протягом року, слід великодушно простити. Тож невипадково бібліотеки централізованої системи  надали великого  значення  оздобленню великодніх яєць, провели майстер-класи та розповіли багато цікавинок пов’язаних з  пасхальними традиціями святкування.
   Яйце – символ Великодня, начало усього живого у свято Воскресіння Христового. У наших предків яйце було символом весняного відродження природи, зародження життя та продовження роду. Про це розповіли бібліотекарки Горьківської та Новоолександрівської філій  у  biblio art  майстерні «Чарівне яєчко» та під час арт – години «Розмалюю писанку».
     За легендою найперше яйце, мало всередині не жовток з білком, а зародок Всесвіту. У дохристиянському світі сонце уявлялося людям казковим птахом, якого сили зла могли вбити, але він завжди встигав знести яйце, з якого народжувався новий день. Життя, яке зберігалося в яйці, потрібно було захистити від темних сил, тому тонку шкарлупу яйця прикривали фарбою, різноманітними малюнками- символами.    
Такі  пізнавальні розмови точилися на засіданні дитячого клубу «Пролісок»  – «Намалюю писанку, намалюю» (Новопавлівська філія) та  в творчий майстерні «Гарна писанка у мене» (Олександрівська філія) .
   В українців спочатку побутували «крашанки», а потім з’явилися інші види прикрашання  яєць. У своїх писанках наші пращури відображали світ, у якому вони жили, свої погляди і вірування. Вшановували сонце як джерело тепла і весняного пробудження, а саме яйце – писанка було символом зародження життя. Про це дізналися відвідувачі  майстер – класу  «Великодні декори яєць», що пройшов в  Гаврилівській  сільській книгозбірні та мешканці села Олексіївки, які в передсвяткові дні завітали до місцевої книгозбірні на виставку «Великдень іде – свято душі несе».
    Завдяки  творчій і привітній  вдачі бібліотекарки   Привільської  бібліотеки – філії в закладі культури часто проходять цікаві  заходи, а малеча і дорослі залюбки їх відвідують. На передодні свята Воскресіння Христового  в бібліотеці відбувся захід по виготовленню лепбуків. Дітям було весело і цікаво власними рученятами виготовити  зручну «складену книгу», адже саме так перекладається слово «лепбук» з англійської, та ще й великодньої тематики
     Шановні користувачі!  Бібліотекарки Каланчацької централізованої бібліотечної системи бажають вам світлого Великодня, сповненого Божої ласки і благодаті.
Весна красна наступила,
   Великдень благословила.
   І святкує світ увесь, 
   Бо в цей день Христос Воскрес!
   Тож радійте світу, люди,
   Хай між вами згода буде,
   Бо любов прийшла з небес,
   Христос Воскрес!  Воістину Воскрес!

 

28 квітня 2021 р.

З гумором про гумор

 

    Гумор – це задоволення та насолода. Жарт, іронія, сміх, веселощі – важливі цінності, які відображають силу духу людини.
    Гумор – це особливий погляд на світ. Такий погляд – надбання щасливих людей, які виросли в атмосфері любові, тепла, взаєморозуміння і взаємоповаги. Завдяки гумору  людству вдається зберігати душевну енергію, без якої неможлива любов – основа світобудови. 
    На такі серйозні роздуми наштовхнув  захід  «З гумором про гумор» присвячений Дню гумору який відбувся в літературно – мистецькій залі Каланчацької центральної бібліотеки. 
Незважаючи на те, що проходила зустріч пізніше запланованої дати, на настрої це не позначилося і в залі панувала  атмосфера позитиву і доброзичливості.
    В привітній бібліотечній господі зібралися, щоб відпочити, поспілкуватись, щиро посміятися, почути і відчути  жартівливе рідне слово учасники двох бібліотечних клубів «Спілкуймось!» та  «Дивослово».    Жартівливе  слово... Ним  можна підняти настрій людини, викликати  почуття любові й оптимізму. «Людина сміється! Чудово! Це означає, що їй добре, спокійно, радісно» –  стверджують ведучі гуморини, керівники клубів «Спілкуймось!» і «Дивослово» Тетяна Петруненко та Ірина Добровольська.
   Тисячоліттями людство зберігало й передавало наступним поколінням веселі казки, дотепні історії, жартівливі пісні, кумедні побрехеньки, безліч народних усмішок, смішних афоризмів, анекдотів, жартів. Та хіба все перелічиш? Сміх, як і сонце, має тисячі променів і промінчиків.
 Ведучі нагадали мудрі вислови  про  сміх авторитетних і поважних людей. Китайський філософ сказав: «Скаржитися на неприємну річ – це подвоювати зло, сміятися з неї – це нищити його». Закликав бути веселими  і сприймати все з гумором  і мудрий Соломон: «Як міль – одягові, а черв’як – дереву, так печаль шкодить серцю людини», – застерігав він людей.
    А давні японці, що віками змагалися з цунамі, вулканами, ворогами та бідністю не забували повторювати: «У дім, де сміються, приходить щастя». І довели світу, що це істина.
   Постільки  учасники клубів творчі та ініціативні люди, вони енергійно долучилися до теми розмови. І в залі з неабияким завзяттям, сміхом і оплесками зазвучали  кумедні бувальщини, історії з життя, дотепні анекдоти, байки та гуморески.  
 Уклінна дяка за створення гарного настрою Валентині Данько, Ганні Панасюк, Ользі Марченко, Любові Стринжі, Надії Каленській, Марії Куриленко, Любові Степко та Ользі Качур.  Не пасли задніх і ведучі Т. Петруненко та І. Добровольська долучившись до жартівливої розмови.   Додали позитиву і відео з виступами кращих українських артистів розмовного жанру підібрані бібліотекарками читального залу.  
   Квітневе засідання бібліотечних клубів довело, що сміх – це ті ліки, у яких немає побічних ефектів і протипоказань! Тому – смійтесь на здоров’я! Сміятися, означає – жити! Нехай наш сміх зробить радісним наше життя. Хай посмішки сяють на обличчях! Хай гумор допомагає нам стати щасливими і заможними, досягати успіху, бути завжди вільним, жити з вірою в серці! Радіймо життю і будьмо щасливі!

26 квітня 2021 р.

Сільські філії Каланчацької ЦБС до дня Чорнобильської катастрофи

 

День Чорнобильської трагедії…    
 Радіоактивна хмара після вибуху накрила територію України, Білорусі, Росії та чимало європейських країн,  а доза радіації в кілька десятків разів перевищувала вибух бомби в Хіросімі.
    До 35 - х роковин Чорнобильської трагедії  в закладах Каланчацької централізованої бібліотечної системи відбулися пам’ятні тематичні заходи.   
 
У перші дні після аварії було евакуйоване населення 10-кілометрової зони, надалі зону евакуації розширили до 30 кілометрів. Загалом в Україні радіоактивно забрудненими стали 2293 населених пунктів, у яких на кінець вісімдесятих років минулого сторіччя мешкало понад 2,6 млн осіб. В результаті цієї катастрофи з сільськогосподарського користування було виведено понад 5 млн га земель. Загальна кількість тільки ліквідаторів цієї аварії  склала близько 600 тис осіб.

Біль Чорнобиля відгукнувся у серці кожного жителя нашої країни, назавжди залишаючи в пам’яті подвиг ліквідаторів, бо Чорнобиль – не лише велика трагедія, а й символ безмежної мужності багатьох тисяч наших земляків.
    Про це вели мову бібліотекарі Каланчацької централізованої системи на годинах пам’яті 
«Чорна трагедія на кольоровій землі» ( Олексіївська книгозбірня), «Трагедія і подвиг Чорнобиля»  (Новокиївська філія), «Чорнобильські дзвони» (Роздольненська бібліотека) та на тематичній бесіді біля книжкової полички «Чорнобиль – біль і скорбота України»  (Новопавлівська філія).    
Щирі слова подяки  і шани за героїзм та самовідданість всім ліквідаторам страшної аварії лунали в Каланчацькій селищній бібліотеці
на  екогодині «Як живеш, Херсонщино?»,  де розглядалися екологічно – соціальні аспекти Чорнобильської катастрофи і її наслідки для півдня України.   Чорнобильській атомній електростанції, як символу наймасштабнішої техногенної катастрофи в історії людства були приурочені відеоперегляд «Розщеплені на атоми» в Гаврилівській бібліотеці – філії та слайд – мандрівка «Чорнобиль : трагедія, подвиг, пам'ять» в Новоолександрівській книгозбірні.
    Тим, хто ступив назустріч неприборканому смертоносному лиху, щоб зберегти життя мільйонів людей не лише у нашій державі, а й на всій планеті присвячено виставку – спогад «Відлуння чорного квітня»  (Привільська філія),   виставку – панораму «Чорнобиль у спогадах» ( Горьківська філія), тематичну поличку «Незабутні дні Чорнобиля» (Олександрівська філія) та виставку – спомин  «Земля зі шрамами на обличчі» (Хорлівська філія).   Священна пам'ять  про подвиг ліквідаторів  назавжди вписано до літопису людської мужності, він не згасне у віках і збережеться в серцях народу!    
    26 квітня 1986 року о 01 годині 25 хвилин над четвертим реактором Чорнобильської АЕС нічну темряву розірвало полум’я, тоді ж українці вперше зіткнулися з такою грізною силою, як ядерна енергія, що вийшла з-під контролю.

Чорнобиль не має минулого часу

 
  26 квітня 1986 року. Чорною та гіркою увійшла ця дата в історію людства. На благодатній українській землі сталася аварія, яку вважають найбільшою в світі техногенною і екологічною катастрофою. Ось уже 35 років ця невигойна рана ятрить українську землю. Чорнобильський смерч забрав життя багатьох людей, завдав та завдає  шкоди здоров’ю мільйонів українців. Наслідки Чорнобильської трагедії ще сотні літ відчуватимуть на собі майбутні покоління. 
    Чорнобиль… Нині це слово знає увесь світ. Чорнобиль – це мука і трагедія, це подвиг і безсилля, це пам’ять, це наш нестерпний біль.
   Трагічним подіям тридцятип’ятирічної  давнини  було присвячено  засідання клубу  «Старшокласник». На  бібліомікс «Чорнобиль не має минулого часу»  керівник клубу  Лариса Шаваровська запросила учнів 10 класу Каланчацької ЗОШ № 2, які завітали до книгозбірні разом зі шкільним бібліотекарем Ларисою Смолієнко.
    Програма заходу, побудована на розповіді про книги  і фільми присвячені аварії  на Чорнобильській  атомній станції,  викликала  у присутніх почуття гіркоти, суму і захоплення звитягою ліквідаторів.
   Ведуча Лариса Шаваровська  розповіла, що тема Чорнобильської аварії відображена в багатьох документальних та художніх творах,  які є в нашій бібліотеці, та які можна прочитати в інтернет-виданнях.
   Назвемо хоча б деякі. Художньо-документальний роман білоруської письменниці Свєтлани Алексієвич, Нобелівської лауреатки 2015 року, говорить голосами «маленьких людей» про катастрофу, що зруйнувала мільйони життів, перевернула світогляд цілого покоління, а заразом відхилила залізну завісу й підважила непорушну, здавалося, конструкцію радянської держави.
   Документальна повість Юрія Щербака «Чорнобиль». Автор часто бував у зоні АЕС, мав численні зустрічі з учасниками «опору атомній стихії». Враження від побаченого, почутого лягли в основу документальної повісті. Письменник розкриває подробиці аварії, аналізує факти, вчинки фізиків, медиків, авіаторів, персоналу АЕС. При цьому приділяє особливу увагу причинам, що привели до вибуху четвертого реактора.
    Володимир Яворівський – відомий український письменник, лауреат Шевченківської премії, голова комісії у справах Чорнобильської катастрофи при Президії Верховної Ради України. В романі катастрофа розкривається переважно через долю родини Мировичів, батьківська оселя якої була в селі Городища, розташованого за 20 км від атомної станції. Автор розповідає про драматичні події весни 1986 року в Чорнобильській зоні, де він перебував тривалий час.
   Відомий твір  Бориса Олійника  під назвою «Сім»   присвячено пам'яті відважних шести пожежників, що самовіддано вступили у боротьбу зі смертю, та кінорежисера Володимира Шевченка, який знімав фільм про спробу людей протистояти стихії. "Де ви тепер, матерів своїх діти, колисаєте сон", – у традиції народного плачу і скорботи запитує поет, і "мов з козацького реєстру" вичитуємо імена сміливців: Віктор Кібенок, Микола Вашук, Василь Ігнатенко, Микола Титенок, Володимир Тишура, Володимир Правик, Володимир Шевченко. Завдяки Б. Олійнику, його продуманому художньому прийому поіменної переклички свічка пам'яті горітиме у віках і нагадуватиме про кожного героя чорнобильських подій.
    Трагічні і героїчні події Чорнобиля знайшли відображення і у кінодокументалістиці. Режисери і оператори ризикуючи здоров’ям і життям йшли і фільмували в самі небезпечні зони.  
   Перший документальний фільм про Чорнобильську катастрофу, який знімали одразу після вибуху та в перші місяці ліквідації трагедії – "Чорнобиль – Хроніка важких тижнів" (1986). У стрічці зібрані правдиві спогади свідків, через що фільм був забороненим до показу в СРСР.
   "Дзвін Чорнобиля" (1987)  – документальний фільм, який було знято на місці катастрофи. Він відзнятий з 28 травня по 26 червня і на початку вересня 1986 року. Традиційно для тих часів, його спочатку не допустили до показу.
    Документальна короткометражка "Серце Чорнобиля" розповідає про дітей в Україні та Білорусі, які постраждали через радіацію. Режисер фільму Меріен Делело разом з засновницею міжнародного фонду допомоги Чорнобильським дітям, ірландкою Аді Роше, подорожують двома країнами, щоб показати, що навіть через роки наслідки аварії  й досі відчутні. Як приклад наводиться факт про те, що після аварії значно зросла кількість випадків раку щитовидної залози серед підлітків.
    У 2004 році фільм отримав "Оскар" у номінації "Найкращий короткометражний документальний фільм".
    Затамувавши подих старшокласники  слухали уривки з книг, які  з непідробною щирістю і майстерністю зачитувала Лариса Шаваровська та переглядали фрагменти  кінохроніки  і охоче взяли участь у флешмобі до роковин Чорнобильської трагедії.
   Усіх мешканців  громади центральна бібліотека Каланчака  запросила  віддати данину пам’яті  і шани працівникам ЧАЕС, пожежникам, військовослужбовцям, медикам, будівельникам, ученим, працівникам міліції – всім, хто брав участь у ліквідації наслідків цієї техногенної катастрофи, тим, хто віддав себе до останнього подиху заради  порятунку людства, біля книжкової виставки  «Квітуча і трагічна Чорнобильська весна».
   На завершення  зустрічі молодь і бібліотекарі поклали квіти біля пам’ятного знака жертвам Чорнобильської трагедії.
    Проходять роки після аварії на ЧАЕС. А біль не вщухає. Чорнобильська біда надовго залишиться у нашій пам’яті. Ще довго ми будемо відчувати на собі її наслідки, ще довго чутимемо її дзвони. Вони лунатимуть за тими, кого вже немає, хто заплатив за чиюсь помилку своїм здоров’ям, життям. Доземно схиляємося в подяці перед ліквідаторами цієї страшної аварії. Перед живими. Перед пам’яттю  померлих від радіаційного смерчу.  


23 квітня 2021 р.

Тиждень молодіжного читання. День п’ятий!

 
   
 
П’ятниця! Для багатьох вона найулюбленіша серед інших днів тижня, нею  закінчується робочий тиждень, вона дарує передчуття вихідних.
   П’ятницею названий один з персонажів роману Даніеля Дефо «Робінзон Крузо», дивне ім’я пояснюється просто – саме в цей день головний герой врятував тубільця,  який став йому другом і співрозмовником.
   П’ятниця – п’ятий, завершальний день Тижня молодіжного читання – День книги «вихідного дня» « Читай/відпочивай».
   Бібліотекарі Каланчацької центральної бібліотеки пропонують молоді познайомитися з творчістю українського письменника, журналіста та кіносценариста Андрія Куркова.
   Чому саме Куркова?  Та хоча б тому, що він всесвітньо відомий письменник, його твори перекладені 36 мовами, та входять до списків світових бестселерів, тому що пише цікаво і  глибоко розробляє образи і сюжетні лінії. Зрештою саме сьогодні, 23 квітня, Андрію Юрійовичу виповнюється 60 років.
    Шановна молодь!  Бібліотекарями перевірено і доведено – для гарного п‘ятничного настрою досить просто прийти до книгозбірні, вибрати книгу Андрія Куркова  і вважайте – вечір проведений вдало!
   Каланчацька центральна  бібліотека  пропонує переглянути відеоролік присвячений письменнику-ювіляру і його творам.
   Оберіть свою книгу «вихідного дня»  і відпочивайте читаючи!
   Дякуємо всім, хто долучився до проведення і відзначення Тижня молодіжного читання!


 

22 квітня 2021 р.

Каланчацькі бібліотеки – до дня Землі


    22 квітня – Всесвітній день Матері -Землі, свято єднання народів планети у справі захисту навколишнього середовища і збереження тих багатств і природних ресурсів, якими наділила нас природа.
    Про історію заснування, мету та значення Всесвітнього дня Матері – Землі розповідають заходи, підготовлені до цього свята працівниками бібліотечних установ Каланчацької централізованої системи.
     В Гаврилівській  книгозбірні за круглий стіл «Доля планети у наших руках» зібрала односельців бібліотекар філії Галина Журинкіна. Вперше День Землі був відзначений у1970 році, і з того часу його проводять щороку 22 квітня. Це свято чистої води, землі й повітря, яке має на меті об’єднати людей планети для захисту навколишнього природного середовища, привернути увагу до екологічних проблем нашої планети.
    Цей день – нагадування про екологічні катастрофи, день, коли кожна людина має можливість замислитися над тим, що вона може зробити для розв’язання екологічних проблем. Про це вели мову біля книжково – ілюстративних виставок «Знай, люби, бережи» (Новокиївська  філії), «Зберегти життя на Землі" (Роздольненська філія)  і «Бережіть землі красу» (Хорлівська філія) бібліотекарки Світлана Частило, Олена Штефлюк  та Євгенія Юдіна.
     На екологічній галявині «Живе обличчя моєї Землі» зібрала мешканців села М. Горький  бібліотекарка Любов Адаменко.   
Розмови точилися довкола  екологічних проблем та необхідності забезпечення поліпшення стану довкілля, поєднання зусиль державних органів, органів місцевого самоврядування, громадських організацій, широких верств населення у вирішенні екологічних завдань, відродження традицій українського народу щодо шанобливого ставлення до навколишнього середовища та екологічного виховання дітей і молоді.
   Україна прагне стати повноцінним учасником передових світових процесів і реформування економіки з урахуванням екологічних аспектів. Дбайливе ставлення до природи, навколишнього природного середовища – важливий крок на цьому шляху. В цьому контексті доречними виглядають  еко-виставка «Обіймемо Землю красою і любов’ю», облаштована в Привільській сільській бібліотеці-філії бібліотекарем Аллою Папко та екологічна година  «Чисте довкілля – чисте сумління» проведена бібліотекарем Світланою Мазуренко  (Олексіївська книгозбірня).  
    У День Землі в різних країнах, за традицією, лунає Дзвін Миру, закликаючи людей Землі відчути всепланетну спільність. Цей Дзвін є символом мирного життя, дружби, братерства і солідарності народів та заклик до дії в ім’я збереження миру і життя на Землі, бо вона безцінний дар, наш спільний дім, і берегти її – наш святий обов’язок!
  

Тиждень молодіжного читання. День четвертий!

 
     
Після цікавого та захоплюючого книжкового челенджу «Будь в тренді! Читай!», складання літературного пазлу «Енциклопедія ювілярів», відео підбиття підсумків челенджу настав четвертий день Тижня молодіжного читанн – День
web забавок.
  Каланчацька центральна бібліотека підготувала  для молодіжної читацької аудиторії філворд  «Знайди письменника рідного краю».
   Філворд  (угорський) – це різновид  кросвордів, який суттєво відрізняється від класичного варіанту. Головоломки  у філворді вважаються не надто складними, саме через це їх дуже люблять діти.
   Всіх завзятих інтелектуалів запрошуємо повправлятися в розгадуванні філворда. Для цього достатньо перейти за посиланням:
https://learningapps.org/display?v=pn3wmrmic20   і як бонус – ви дізнаєтесь 12 прізвищ самодіяльних літераторів Каланчацької територіальної громади.
   Ознайомитися з творами місцевих письменників всі охочі  можуть на сторінках нашого блога «Каланчак літературний» за адресою: http://kalanchaksk.blogspot.com/p/blog-page_9307.html
    А тих хто надає перевагу магії паперу перед електронними ресурсами –
ласкаво просимо до Каланчацької центральної бібліотеки!

21 квітня 2021 р.

Тиждень молодіжного читання. День третій!


В день відкриття Тижня молодіжного читання Каланчацька централізована бібліотечна система оголосила книжковий челендж «Будь в тренді! Читай!».  І запросила до участі молодіжну читацьку аудиторію усієї Каланчацької громади. Челендж швидко набрав обертів і популярності, тож ми вже можемо підбити підсумки.
    Ми обіцяли  в подарунок учасникам  челенджу  і  всім шанувальникам книг  змонтувати відео,  яке можна буде  переглянути  на нашому блозі.
   Дякуємо всім, хто долучився до челенджу!  Читайте! Будьте в тренді! Бібліотеки нашої системи чекають на вас!
Приходьте! Звертайтесь!
Ми з радістю зустрінемо і допоможемо!
  Каланчацькі бібліотекарі дотримали слова! Відео є! Запрошуємо до перегляду відеосюрпризу всіх причетних і бажаючих переглянути відео !!! 


20 квітня 2021 р.

Тиждень молодіжної книги. День другий !

    

Тиждень молодіжної книги. День другий !
Сьогодні, 20 квітня в Каланчацькій центральній бібліотеці проводиться День письменників – ювілярів.
Всіх поціновувачів сучасної української літератури та знавців біографій її творців запрошуємо перевірити свої знання.
  До ваших послуг  літературний пазл «Енциклопедія ювілярів. Знайди ювілейну дату».
   Щоб впевнитися в  своїх знаннях  достатньо перейти за посиланням:
https://learningapps.org/watch?v=pe24k8ni321   

19 квітня 2021 р.

Довкілля неповторна казка …

 

Всеукраїнський день довкілля…     У третю суботу квітня, починаючи з 1999 року в Україні відзначають Всеукраїнський день довкілля, згідно з  Указом Президента України «Про День довкілля» від 6 серпня 1998 року  на підтримку ініціативи Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України і громадських природоохоронних організацій.
    Головна мета  Дня довкілля  – привернути увагу громадськості до екологічних проблем держави, спонукати якомога більше людей до активних дій, аби не допустити, щоб навантаження на природні екосистеми сягнуло своєї критичної межі.
       А що ж таке довкілля?  На це питання дають відповідь  бібліотеки-філії Каланчацької централізованої бібліотечної системи. Довкілля – це всі  живі та неживі об’єкти, що природно існують на Землі і які треба оберігати від нас самих.
     Привільська  книгозбірня звернулася до односельців підтримати  екологічний заклик «Довкілля неповторна казка, тож бережи його будь ласка!» і долучитися до акції по благоустрою  рідного села.  
     Вода, повітря, земля, флора та фауна – це все довкілля, на стан якого впливає багато чинників – від кинутого на землю папірця чи недопалка  до величезних сміттєзвалищ і  труб промислових підприємств, що отруюють повітря, від зірваних первоцвітів до вирубаних гектарів лісів.(Новопавлівська філія,
open- air «Природа вчить та виховує»).  
     Головну загрозу довкіллю становить людина – її байдужість, безкультур’я і безмежна жадібність. Саме тому заходи, спрямовані на поліпшення стану навколишнього середовища – очищення водних джерел, озеленення територій, прибирання стихійних сміттєзвалищ, збереження заповідних об'єктів, поширення екологічних знань мають таке важливе значення. (Гаврилівська  книгозбірня, віртуальна екскурсія «Любити, цінувати, охороняти»).
    Бібліотекарі Каланчацької бібліотечної системи закликали односельців  долучитися до Всеукраїнського дня довкілля, слідкувати за своїми діями, формувати власне відповідальне ставлення до природи , щоб наша загальна  домівка ставала кращою і затишнішою.


Контактна форма

Назва

Електронна пошта *

Повідомлення *