75800 Україна Херсонська обл. смт Каланчак вул.Чорноморська,7 ТЕЛ.:(05530)-3-11-40 E-mail:kalanchak.biblioteka@gmail.com
Бережіть себе та своє здоров'я. Мийте руки, тримайтесь на безпечній відстані від інших і перевіряйте ресурси з рекомендаціями на час пандемії COVID - 19.

28 липня 2021 р.

Мати нашої історії

 

    Хрещення  Київської Русі-України – перша сходинка до духовності»
     28 липня – у день пам’яті святого рівноапостольного князя Володимира в Україні згідно з Указом Президента України від 25 липня 2008-го № 668/2008  відзначається День Хрещення Київської Русі-України.
     Цій визначній історичній події в бібліотеках Каланчацької централізованої бібліотечної системи присвячено цикл масових заходів.
    Виставка –подія «День Хрещення Київської Русі»  оформлена  в Каланчацькій центральній бібліотеці. Надаючи надзвичайної важливості історичній події бібліотекарка відділу абонементу Лариса Шаваровська  в бесідах з читачами наголошувала на тому, що прийняття християнства для українців символізує спадкоємність тисячолітньої історії України, нації і держави. Хрещення  Русі – це символ соборності всіх українців і наших земель навколо політичної й духовної столиці – Києва, єдності нашого державного і духовного начал.
    Свято  Хрещення відзначають у день Святого Володимира одного із засновників і покровителів нашої державності. На Русі про християнство знали задовго до релігійних реформ Володимира Великого:  християнами були Аскольд і Дір. Достовірним є факт хрещення княгині Ольги у 958-му, але вирішальним для процесу християнізації нашої країни є введення цієї релігії як державної у 988-990 роках. Цей історичний факт доводять документи зібрані на виставці – огляді «Святий Володимир – України хреститель»  в Новокиївській сільській бібліотеці-філії.
   У момент першого хрещення нашого народу князем Володимиром, народилася східнослов'янська православна цивілізація. І саме Київ став містом-основоположником історичної, культурної, моральної й духовної епохи в житті всіх слов'янських народів, центром християнства, центром духовного збагачення.
    Про духовні витоки християнства точилися розмови біля виставки – духовного орієнтиру «Духовні цінності українського народу» (Привільська бібліотека) та  тематичної полички «Хрещення  Київської Русі – перша сходинка до духовності» (Олександрівська книгозбірня).
     Християнство справило потужний вплив і на становлення Давньоруської держави. Саме церква, як надрегіональний інститут, об’єднувала населення різних земель Русі, виховувала усвідомлення спільної релігійної приналежності та політичного підданства. Це  зазначається в  матеріалах  книжкових виставок «Прихід Русі до християнства» (Гаврилівська бібліотека) та «Хрещення Русі – крок в майбутнє» (Хорлівська філія).
   Про  духовні, культурні та економічні аспекти  прийняття християнства йшла мова на історичній годині «Хрещення Русі», що відбулася  в  Каланчацькій селищній бібліотеці.
    Каланчацька централізована бібліотечна система вітає всіх християн громади з 1033-річницею хрещення Русі – України!
   Бажаємо всім міцної віри, радості душі і спокою серця, світлої надії, доброї вдачі і небесної благодаті.     

                 

26 липня 2021 р.

Козацтво: подорож в історію …

                

Я до Риму не поїду
А в Криму і сам буду,
Є в Запорожжі багато братців
Жвавих красних молодців.
Будемо разом мандрувати
Кукіль з пшона вибирати
Час нам тої слави добитися
Щоб вже з рідними нажитися.
                                            З українського фольклору.
      Днями у Каланчацькій центральній бібліотеці відбулася  зустріч з читачами, присвячена  310-річниці заснування Олешківської січі. До заходу була підготовлена слайдова презенетація  «Сьогодення Олешшя», створена книжкова виставка «Слава козацька не вмре, не загине!», літературно-мистецьку залу прикрасили плакатами Українського інституту національної пам'яті: «Історія Українського війська. Воїни». 
      На екрані – електронна заставка з емблемою Олешківської  січі та епіграфом заходу.  
      На захід були запрошені гості – козаки Каланчацького районного козацького товариства Прогнойської паланки Херсонського коша Українського козацтва на чолі зі своїм Головою – Бовтрюком Олександром Володимировичем, який розповів про справи товариства та заходи, які воно проводять для відродження пам'яті з національної історії та культури.

   
Захід підготувала бібліотекар відділу обслуговування центральної бібліотеки Ольга Качур, а ведучими були волонтери книгозбірні Тетяна Петруненко та Любов Степко.

Відвідувачі разом з волонтерами та бібліотекарями  пригадали історію нашого краю, переглянули відео обласного краєзнавчого музею та відео про сучасні події на місці стародавньої пам'ятки, здійснили віртуальну екскурсію Національним парком Олешківські піски, відвідали Кам'янську січ та прилеглі до неї цікаві місцини Бериславського району.
     Ведучі заходу розповіли, що у часи татарського володіння південними регіонами України безпосередніми її сусідами були запорозькі козаки. Впродовж більше трьохсот років тісно переплітаються політичні, воєнні, економічні справи та події запорозьких козаків та кримських татар. Цей період насичений і мирним співіснуванням, і воєнними кампаніями, де відомі історичні особи здобували собі славу та успіх. Частина таких подій мали місце і на теренах теперішніх Каланчацької та Мирненської об'єднаних територіальних громад і безпосередньо в селищі Каланчак, що пов'язано із розташуванням неподалік фортеці Перекоп, яку одні штурмували, а інші захищали.
    Із історії відомо, що знамениті Запорозькі Січі знаходились на території теперішніх Запорізької та Дніпропетровської областей, а дві із них були також і на території Херсонської області.
     Присутні дізналися, що за дослідженнями великого історика козаччини Дмитра Яворницького перші козацькі поселення знаходились на островах Хортиця та Томаківка. Потім Січ перемістилась на правий берег Дніпра, в район Микитіно, а з 1652 до 1709 року знаходилась біля однойменної річки та мала назву Чортомлицької. 
     Після зруйнування цієї Січі в 1709 році та вигнання запорожців у період до 1734 року Січ перебувала на території нашої області. За твердженням Дмитра Яворницького, після руйнації Чортомлицької Січі запорожці осіли кошем біля Олешок, де проживали впродовж 19 років та мали Січ з назвою Олешківська.
      Як Олешківська так і Кам'янська Січі в періоди своїх існувань знаходились на території володінь Кримського ханства.
Волонтер Тетяна Петруненко зробила більший  відступ у глобальну історію і розповіла, що Каланчак, як населений пункт, значно старший, ніж ми вважаємо. Це скарбове, тобто утримуване царською казною селище, створене 1794 року, а загалом люди тут проживали і раніше, ще до завоювання Криму Російською імперією.
       Вона звернулася до присутніх, давайте повернемось ще майже  на 36 років  раніше, до заснування Олешківської та Кам'янської січі, у 1675 рік.
      У січні 1675 року Кримський хан здійснив зухвалий напад на Запорозьку Січ. Для цього нападу турецьким султаном було надіслано 15000 яничар. Обравши для нападу християнські релігійні свята, величезна кількість кримського війська підступно підійшла до Січі, в нічний час проникли безпосередньо на територію Січі, але завдяки випадку передчасно себе виказали. На території Січі між яничарами та козаками відбулась велика різня, в результаті якої більша частина тих, хто нападав, було вбито, а рештки втекли. У відповідь на цей напад кошовий Іван Сірко в липні цього ж року зібравши біля 20000 війська, вирушив на Крим. Цього разу Іван Сірко провів своє військо в Крим через Сиваш, обминувши фортецю Перекоп.
      Як вказує очевидець, Сиваш було пройдено в тому місці, про яке знав тільки кошовий отаман. Розділивши військо на три частини, кошовий одну частину залишив біля переправи через Сиваш, а дві інші спорядив на татарські поселення. Козаки впродовж декількох днів громили улуси біля Євпаторії, Карасу-Базару, Бахчисараю, звідки хан з мурзами та іншими начальниками ледве втік в гори. Дізнавшись, де козаки ввійшли в Крим, хан зібрав своє військо та вирішив зустріти їх при поверненні біля цієї переправи. В цей час позаду ханського війська підійшло дві частини козацького війська.  Відбулась запекла битва, на разі чого козацьке військо отримало перемогу, ледве не взявши в полон самого хана. Знову перейшовши Сиваш із здобиччю, невільниками, які були звільнені з татарської неволі та полоненими татарами, військо повернуло на Каланчак, перейшовши річку по кам'яному мосту.
     Ведучі зауважили, що ці самі події майже аналогічно описує літопис Самійла Величка, Процитуємо: «Сиваш перейшли перед заходом сонця і вже не йшли тим трактом, яким ішли до Криму із Січі, а відразу вдалися від переправи до КАЛАНЧАКА, Чорної долини і Качкарів, лишивши Перекоп ліворуч.
      А біля Чорної долини струснули всі поля й пасовиська кримської худоби, загорнувши численні череди й овечі ватаги з татарами, що були при них».
      Ведуча зауважила, що в цьому місці необхідно зробити відступ про наступне: згадка про Каланчак зафіксована в історичному літописі Самійла Величка 1675 роком. З цього випливає, що вік селища треба збільшити на 119 років і рахувати його не з 1794 року, коли було переселено турбаївців, а з 1675 року, і таким чином, на 2021 рік селище Каланчак має у своєму розвитку не менше 346 років, визначаючи, що це степове селище є одним із найстаріших на території сучасної області, бо татарські Кизи-Кермен на місці сучасного Берислава,  Аслам-Кермен на місці сучасної Каховки мали інші назви, а відоме за літописами середньовічне поселення Олешшя знаходилось на теперішньому Потьомкінському острові м. Херсона, а не на території сучасного міста Олешки, в зв'язку з чим останній не може бути найстарішим населеним пунктом області. Інших населених пунктів -«конкурентів» за віком у Каланчака немає.
Ведучі Тетяна Петруненко та Любов Степко продовжили свою цікаву розповідь  про те, що Олешківська Січ – територіально-військова організація запорозьких козаків України у пониззі на лівому березі Дніпра. Землі під Січ були надані ханом Девлет-Гіреєм ІІ на прохання кошового отамана Кості Гордієнка. Заснована у 1711 році після зруйнування царським військом у 1709 році Старої Чортомлицької Січі.
     Січ являла собою правильний чотирикутник з ровами й валами заввишки 1,5 метри, з редутами по кутах та брамою з північного боку.
     У центрі розташовувалися курені-напівземлянки (вони досліджувалися археологами у 1990-2003 роках).
    На захід від коша стояла церква Покрови Пресвятої Богородиці, зроблена з очерету, біля якої був цвинтар і криниця, де ніколи не замерзала вода.
     Олешківська Січ проіснувала до 1734 року, коли козаки переселилися з турецьких володінь в українські землі і заснували Нову Січ.
    Багато цікавої  інформації почули та побачили наші відвідувачі, щиро дякували бібліотекарям та волонтерам за цікавий захід.
    Під час проведення засідання  використані електронні фотодокументи,  графічні та супутникові мапи місцевості, відео з Херсонського краєзнавчого музею, відео з екскурсій та туристичних маршрутів Херсонської області та міста Олешок.
 
   

16 липня 2021 р.

Літні пригоди в бібліотеці або з Всесвітнім днем змії !

 

   16 липня відзначається  Всесвітній день змії. З давніх-давен змія є одним із найстаріших міфічних персонажів і шанується цивілізаціями усього світу. Їй приписують найрізноманітніші образи, як позитивні так і негативні, вона є символом мудрості і підступності.
    Допомогти людям дізнатись більше про цих плазунів і про те, яку важливу роль вони відіграють в  функціонуванні екосистем – мета запровадження  Всесвітнього дня змії.
    Переслідуючи, перш за все просвітницьку місію, бібліотекарі Каланчацької центральної бібліотеки доєдналися до відзначення Всесвітнього дня змій. В рамках акції «Бібліотека йде до людей» бібліотекарка відділу обслуговування Лариса Шаваровська, разом з колегами вийшли з вірним помічником фліпчартом в багатолюдні місцини центру Каланчака.
    
   А ще, Каланчацька центральна книгозбірня включилася в новий регіональний іміджевий проєкт «Літні пригоди в бібліотеці або Бібліотечне рандеву», започаткований Херсонською обласною універсальною науковою бібліотекою ім. Олеся Гончара, який триватиме з 12 липня до 30 серпня 2021 року й ось вже є «перша ластівка» в рамках проєкту !
    Перехожі  вже почали звикати до такої активності бібліотекарів і жваво відгукувалися на пропозицію відповісти на питання вікторини, ознайомитися з літературою, присвяченою цьому виду фауни, дізнатися цікаві факти про змій, про традиції цього дня, народні повір’я та видатних особистостей, що народилися 16 липня.  
   На сьогоднішній день на Землі відомо біля 3458 видів змій, які поширені від напівзамерзлої тундри північної Канади, до вологих тропічних джунглів екватора і більшої частини світового океану. Змії є високоспеціалізованими хижаками. Вони відіграють дуже важливу роль в балансі будь-якої екосистеми.
   В Україні налічується 11 видів змій. З них лише 3 види є отруйними – гадюка степова, гадюка звичайна і гадюка Нікольського. Вони занесені до Червоної Книги України. Також охороняються усі види полозів і мідянка.
   
В
Україні мешкає 2 види вужів, які не занесені до Червоної Книги України, але їх часто плутають з гадюками.
   16 липня народилася видатна українська актриса, народна артистка  СРСР, полум’яна патріотка і людина з активною громадянською позицією Ада Роговцева, фотопортрет якої впізнали всі учасники акції. Для багатьох Ада Миколаївна й по сьогодні залишається улюбленою актрисою, символом жіночності і чарівності.
   Жоден учасник акції присвяченій Всесвітньому дню змії не пішов з пустими руками, кожен отримав даруночок  на згадку і можливість фотосесії в оригінальному капелюшку. Роздавали бібліотекарі також  Пам’ятки  для населення: Обережно – змії. І це є актуальним, бо з настанням теплої погоди під час відпочинку на природі збільшується можливість зустрічі зі зміями і до цієї зустрічі треба бути готовим.
   Будьмо уважними та обережними! Бережіть себе! І змій,  вони важлива частина екосистеми!


Солодкі читання в бібліотеці

 

Липневим медом ніжаться вуста,
липневим сонцем розімліло літо,
і буйна зелень травами густа
ховає поміж себе вітер.
Зливами і спекою сповістив про свій прихід липень. Не такий щедрий на свята, як попередні місяці, він  має своє, особливе торжество.
   11 липня – Всесвітній день шоколаду. Батьківщиною цього свята вважається Франція, бо саме французи в 1995 році започаткували цей День. Свято  швидко здобуло популярність, але   враховуючі загальносвітову  любов до шоколадних ласощів,  цей факт зовсім  не дивує. Знавці  кажуть, що в Україні найбільш яскраво День шоколаду святкують у Львові, не менш святковим і цікавим був цей день і для  учасників літературного об’єднання «Дивослово», що працює в Каланчацькій центральній бібліотеці.
   І все ж липневе засідання клубу почалося не з книжково – шоколадних смаколиків, а з привітань іменинниці, багаторічній учасниці клубу пані Любові Стринжі. На адресу ювілярки  пролунали найкращі вітання і побажання:
… від нас прийміть дарунок:
Квіти у рясній росі,
Палкого сонця поцілунок,
Літо у всій своїй красі.
До Вас хай сила вітру лине
На журавлиному крилі.
Хай в Вас живуть душа дитини
І мудрість Матінки-Землі…
   
Після урочистих вітань керівник літературного об’єднання  «Дивослово» Ірина Добровольська розповіла історію шоколаду, перші сліди  активного вживання якого були знайдені археологами на тихоокеанському узбережжі штату Чіапас у  Мексиці і слідам цим майже чотири тисячі років.
    В Європу шоколад потрапив завдяки  Христофору Колумбу і досить швидко був схвалений суспільством.
    На сьогодні добре відомі не тільки смакові, а й лікувальні властивості шоколаду. Шоколад – це  дещо значно більше, ніж просто кондитерський виріб, адже він тішить, зігріває, надихає і додає настрою і позитиву. І не важливо, який він, гіркий чи молочний, з горіхами чи родзинками, цедрою чи прянощами, у плитках, цукерках, печиві  або  в запашному гарячому напої. Шоколад – це завжди вдала ідея. Навіть коли йдеться про книжки, адже в світі так багато історій із шоколадним присмаком. Тож, за ініціативи Ірини Добровольської в «Дивослові» відбулася  книжково-шоколадна  дегустація.
     На поличках Каланчацької центральної бібліотеки  можна знайти  цікаві, теплі, загадкові, філософські, сповнені любові  «Теплі історії до шоколаду» Надійки Гербіш , «Шоколад із чилі»  Йоганни Ягелло, «Хліб і шоколад» Мирослава Дочинця  та «Львів. Шоколад. Кам’яниці».
     Хоча світових бестселерів, в назві яких є солодке слово, не так і мало. «Чарлі і шоколадна фабрика»  Роальда Дала, «Шоколадна злодійка» Лори Флоранд, «
Велика книга шоколаду» Девіда Лебовіца, «Шоколад» Джоан Гарріс та інші.
   Любов Радіонова вступила в «шоколадну» дискусію  з питанням «Чи бува шоколадна  поезія?»  і сама ж відповіла:
– Так. Бува, бо без неї ніяк,
Плитка шоколаду думку зав’язує
І на папері вишикує ряд…
    Солодку розмову підтримали Любов Степко, Ольга Марченко, Галина Нігачова, Лариса Смолієнко, Людмила Пшенична  та  Лариса Климашівська.
    Смакуючі шоколадом, учасниці клубу «Дивослово» обговорили творчість  ювілярів липня Олеги Теліги  з нагоди її 115- річчя з дня народження та Валентина Чемериса, якому б виповнилося  85 років.
    Під завершення солодких читань кожен учасник клубу особисто переконався в тому, що  
Шоколад — наш лучший друг,
Стал помощником нам вдруг:
Он, без всякого сомненья,
Повышает настроенье.
     Хай же настрій залишається гарним  до наступної зустрічі!
     Книжково – шоколадна дегустація пройшла успішно, було смачно і корисно!
   До зустрічі у серпні, «дивословівці»!  Бібліотека чекає на вас!

15 липня 2021 р.

Посланці миру

 

   15 липня – День українських миротворців. Цій події відділ обслуговування Каланчацької центральної бібліотеки присвятив  книжкову виставку  «Люди, що несуть мир». 
     Бібліотекар літературно – мистецької зали  Наталя  Яковлєва  розповіла відвідувачам  книгозбірні, що 21 травня 2013 року  

, враховуючи внесок і значення національного миротворчого контингенту України у справі зміцнення миру і злагоди  в зонах військових конфліктів, віддаючи честь тим, хто не пошкодував своє життя і здоров’я, а також з метою зміцнення славних національних традицій, Верховна Рада України прийняла Постанову «Про встановлення Дня українських миротворців»  і тепер українські миротворці мають своє власне професійне свято, яке запропоновано відзначати щорічно 15-го липня.
   Дата прийняття  постанови – 21 травня, обрана не випадково, саме цього дня у 1992 році миротворчою місією у Боснії розпочалася історія участі українських військових в операціях з підтримання миру і безпеки, які під егідою ООН, ОБСЄ, НАТО і ЄС проводяться в «гарячих точках» планети.
    За ці роки понад 45 тисяч українських військовослужбовців взяли участь у міжнародних миротворчих операціях у різних регіонах планети – Косово, Боснії і Герцеговині, Анголі, Македонії, Гватемалі, Таджикистані, Афганістані, Хорватії, Кувейті, Сьєрра-Леоне, Придністров’ї, Іраку, Лівані, Ефіопії, Еритреї, Грузії, Судані, Кот - д’Івуарі, Демократичній Республіці Конго та інших.
   Сьогодні, попри те, що  продовжуються  бойові дії на сході нашої держави, Україна й надалі дотримується міжнародних зобов’язань щодо участі в миротворчих операціях ООН.
    Каланчацька центральна бібліотека приєднується до привітань і поздоровлень на адресу всіх українських миротворців і бажає їм високого професіоналізму, міцного здоров’я та  успіхів у шляхетних миротворчих місіях!
З Днем українського миротворця!
 

Контактна форма

Назва

Електронна пошта *

Повідомлення *