75800 Україна Херсонська обл. смт Каланчак вул.Чорноморська,7 ТЕЛ.:(05530)-3-11-40 E-mail:kalanchak.biblioteka@gmail.com
Бережіть себе та своє здоров'я. Мийте руки, тримайтесь на безпечній відстані від інших і перевіряйте ресурси з рекомендаціями на час пандемії COVID - 19.

31 травня 2021 р.

Шкідливим звичкам – НІ !

 

        Сьогодні – Всесвітній день боротьби з тютюнопалінням.
          За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я тютюн щорічно убиває 5 мільйонів людей у світі, і ця цифра щорічно зростає. 110 тисяч таких смертей приходиться на Україну. В Україні тютюнопаління є причиною кожного п’ятого випадку смерті осіб віком понад 35 років.    31 травня відзначається Всесвітній день боротьби з тютюнопалінням, встановлений у 1987 році  Всесвітньою організацією охорони здоров’я. В цей день по всіх країнах проходять антитютюнові акції.
     Бібліотеки Каланчацької централізованої бібліотечної системи традиційно доєднуються  до таких заходів і активно пропагують здоровий спосіб життя.       Протягом дня в літературно – мистецькій залі центральної бібліотеки діє виставка – анонс «ТЮТЮН : розвінчуємо міфи», яка засвідчує, що куріння перетворилося на соціальну проблему, якою змушені займатися міжнародні організації.    
Багато країн світу відмовляються від тютюнопаління, створюють спеціальні закони щодо обмеження паління або вживання тютюну у спеціально відведених місцях. Також багато європейських держав  встановили високі ціни на продаж цигарок, це теж своєрідна боротьба з палінням серед населення.   
    Не обмежуючись рамками літературно – мистецької зали, бібліотекарки відділу обслуговування  пішли до людей. Озброївшись фліпчартом працівниці розташувалися в пожвавленому місці і влаштували акцію – опитування «Міфи про куріння і реальність». Вона  викликала  жвавий інтерес  перехожих, як показав інтерактив, багато хто перебуває в полоні  міфів про тютюнопаління, але ті, хто відповідав на питання правильно отримували від бібліотекарів солодке заохочення.
     Антитютюнові виставки – застереження «Твоє життя – твій вибір»  та «Тютюнопаління та його шкідливі наслідки» (Хорлівська ,  Новокиївська  і Каланчацька селищна книгозбірні)  розповідають  про те, що куріння шкідливо впливає на центральну нервову систему, що позначається на життєдіяльності всього організму. Розвиваються стійкі вегетативні неврози, що  супроводжуються головним болем, шумом у вухах, запамороченням. Людина постійно перебуває у пригніченому настрою, вона втрачає сон і апетит. Тютюнова отрута руйнує організм, завдає йому непоправної шкоди.
    Інфоманія «Ми за здоровий спосіб життя» ((Новоолександрівська філія), перехрестя думок «Шкідливі звички чи життя в своє задоволення» (Гаврилівська  книгозбірня) та книжково – ілюстративна виставка «Куріння чи здоров’я    обирай сам» (Роздольненська філія) доводять, що досвід України підтверджує, що законодавчі обмеження є дієвими механізмами боротьби з тютюном.
     Так, завдяки забороні реклами сигарет, забороні куріння в громадський місцях та місцях спільного користування, друку на пачках сигарет попереджень про небезпеку куріння та збільшенню вартості сигарет, поширеність куріння в Україні поступово зменшується.  
   
 Основна мета відзначення Всесвітнього дня без тютюну – захистити теперішнє та майбутнє покоління від руйнівних наслідків для здоров’я, пов’язаних з тютюном. Він є ще однією нагодою для усвідомлення небезпеки, яку несе здоров’ю суспільства тютюнопаління, допомоги людям, які бажають позбутися цієї шкідливої звички та пересторога для тих, хто ще не спробував курити.
   Обираймо здоровий спосіб життя!


  

25 травня 2021 р.

Родинне свято у клубі «Спілкуймось!»


   «З родини йде життя людини» – говорить народна мудрість. І це справді так. Як із струмочка починається ріка, так і життя починається з родини. 
  Виховання у сім’ї є першоосновою розвитку дитини. Духовний вплив батьківського дому на її формування створюється завдяки щирій материнській ніжності, небагатослівній любові батька, домашньому теплу, затишку, захисту і сімейній злагоді. Мабуть через важливість інституту сім'ї, батьківства можна знайти в календарі багато свят – День матері, батька, сестер, братів, онуків, дідусів, бабусь  і кілька Днів родини на рік.
   15 травня відзначається Міжнародний день сім'ї,  у дружньому і по родинному теплому колі зібрався клуб за інтересами людей поважного віку «Спілкуймось!» на  захід "І на святі, на родиннім вас усіх вітаємо!", щоб його урочисто відсвяткувати.
     Ведучі заходу, керівник клубу Тетяна Петруненко та Любов Степко одразу наголосили на тому, що наша дорога у життя, у великий світ починається з домівки, з материнського серця, від батьківського порогу.
    Через усе життя ми несемо в душі першу стежину дитинства, яка озивається в нашій пам’яті дзвоном чистих криниць, теплими та студеними росами, скрипом хвіртки, хатнім порогом, річкою, ставком, городом, обсадженими вербами.
    Усі стежки-дороги, пройдені у житті, перетинаються з першою стежиною. А на ній – одвічний голос материнської душі і батьківського серця. З надією і сподіваннями мати завжди вчила жити по-божому, дарувала своїй дитині в дорогу вишиті рушник та сорочку-вишиванку, як обереги, як свою материнську любов, що збереже і захистить своїх дітей у далеких дорогах життя.
 Сім’я, родина, батьківщина – це єдині поняття. Людина до глибокої старості пов’язана з тією сім’єю, з якої вона вийшла, і все життя пов’язана із землею, де вона народилася і зросла. Куди б не закинула її доля, вона завжди подумки із своїм корінням.
    Усі присутні одностайно погодилися з твердженням  ведучих, мати-берегиня стоїть біля витоків нового життя, вона плекає це життя і зміцнює.
    У цьому її Боже призначення і найголовніша сутність на землі. Батько – господар дому, він є прикладом у всьому для дітей. Про це говорять народні прислів’я, приказки: «Яке дерево – такі в нього і квіточки, які батьки – такі їхні діточки», «Який дуб – такий тин, який батько – такий син».
     Дуже часто ми задумуємося над тим, яке то щастя, що є на світі батьківська оселя, де нас люблять і завжди  чекають.
     У кожній родині означений свій спосіб життя, звичаї, сімейні традиції. Є вони і у ваших родинах, шановні наші члени клубу «Спілкуймось!».
     У вас  склалися добрі традиції від своїх предків. І нехай вони – не відомі історичні особи, проте це прості, хороші, гідні поваги люди, якими пишається родина. – звернулися до одноклубників ведучі і запропонували створити родинне дерево, нащо всі охоче погодилися.
     Говорячи про родину,  не можна обійтися без згадки про дітей. Наші діти – наше майбутнє, вони продовжувачі родинних традицій, родовідної пам’яті. Маємо надію, що наші нащадки будуть берегти найдрібніші згадки про своїх рідних і передадуть цю пам’ять своїм дітям.
     Задушевним вийшло родинне свято у клубі людей поважного віку «Спілкуймось!»,  додали емоцій і вдало підібрані бібліотекарками літературно – мистецької зали концертні номери. Пісні «Смерекова хата», «Душі криниця», «Родина» у виконанні відомих українських артистів змусили викотитися не одну сльозу з очей.
    Аплодисментами віддячили присутні і Тетяні Мельничук, самодіяльній поетесі, яка прочитала свої вірші присвячені родині, батькам і дітям.    Щемним було і прощання з клубом багаторічної його учасниці пані Юлії Кравченко,  яка за сімейними обставинами змушена виїхати з рідного селища.
    Натомість оплесками зустріли пана Олександра Кононенка, якого представила керівник  Тетяна Петруненко і який виявив бажання приєднатися до клубу.
     Хай же ніколи не перерветься ланцюжок пам’яті, який з’єднує наші покоління. І чим міцнішим буде цей ланцюжок, тим міцніше буде наше коріння, тим непохитніше стоятиме на своїй землі наш народ, наша Україна.        


21 травня 2021 р.

П’ять років смутку за Юрієм Іржиком

   

       Швидко плине час...
П’ять років тому, 23 травня 2016 року, нашу громаду облетіла страшна звістка. У зоні проведення Антитерористичної операції при виконанні військового обов'язку в районі м. Маріуполь Донецької області загинув наш земляк Юрій Іванович Іржик.
    П’ять років смутку і печалі, як під час мінометного обстрілу не стало нашого земляка – молодого, сильного, мужнього, відважного юнака.  Відлетіла у вічність душа нашого славного Воїна Світла. Йому б жити й жити, будувати плани, мріяти, любити, кохати, ростити, тішитися дітьми, піклуватися про батьків, радіти життю …
    Коли над країною нависла загроза, не вагаючись, Юрій Іванович Іржик пішов на захист рідної землі. Командир другої роти першого взводу 21-го окремого мотопіхотного батальйону «Сармат» у складі 56-ї окремої мотопіхотної бригади, сержант, Герой України, позивний  «Йожик» …
      Він, як і тисячі українських патріотів, самовіддано служив у Лавах Української армії, сумлінно виконував військові обов’язки, свято вірив, що ворог буде подоланий.
     Цей страшний день 23 травня 2016 року…  Під час розвідки на Маріупольському напрямку Юрій Іржик з товаришами наштовхнулися на диверсійно-розвідувальну групу бойовиків … І вже близько 10-ої години юне життя раптово обірвалося. 

     Юрій Іржик героїчно загинув у самому пеклі АТО, у селі Павлопіль, під Маріуполем, захищаючи рідну країну від ворога на донецькій землі.
    Світла, добра душа нашого Юрія відлетіла у вічність, залишивши страшне горе, незагойну рану й вічний біль рідним, друзям, односельцям.
    Той день був теплим та сонячним, як й саме життя нашого Героя.
     А Юрію було всього 28 років!    
     Юнак запам’ятався друзям, односельцям завжди усміхненим, жартівливим, хорошим товаришем, а побратимам – дуже сміливим та відважним воїном.     
      Схиляючи голови у скорботі та розділяючи біль втрати,  висловлюємо глибоке співчуття родині, близьким та друзям.
     Вічна пам'ять та спокій душі Юрія в Царстві Небеснім.
     Герої не вмирають !  Вічна слава й уклін нашому Герою !!!

20 травня 2021 р.

День вишиванки – в бібліотеках Каланчацької громади

 
Вишиванка рідна, ну хіба не диво?
В ній ходити модно, стильно і красиво.
Це мистецький витвір, це краса і казка,
В ній душі наснага, материнська ласка!
      Сьогодні, у третій четвер травня, українці вже традиційно святкують Всесвітній день вишиванки.
      Цей День не є офіційним, але відзначають його не тільки в Україні, але й за її межами – українці та всі прихильні до нас та до нашої культури люди.
     На честь цього свята по всій Україні і світі відбувається велика кількість подій та заходів, різного роду акцій: концерти, флешмоби, виставки, марші у вишиванках, етнографічні лекторії, покази фільмів,– все, що стосується української культури і вишитої сорочки.
    Каланчацька центральна бібліотека  протягом всього Дня проводила акцію «Одягни вишиванку – це модно і гарно» розповідаючи відвідувачам книгозбірні, що акція бере початок з ініціативи студентської молоді факультету історії, політології та міжнародних відносин Чернівецького університету ім. Ю.Федьковича. У 2006 році вони запропонували один день року присвятити українській вишиванці.
   Певний час свято існувало й відзначалося у вузькому колі, але у 2014 році воно вийшло не тільки за межі гуртка свідомого українського студентства, але й за межі самої України. В цей День працівники книгозбірні також вдягнули вишиванки та ділилися з відвідувачами цікавими фактами про історію, символіку, традиційність, обрядовість української вишивки.
     Горьківська сільська бібліотека-філія організувала для своїх користувачів  святкове селфі «Вишиванка – душа України», в якому могли взяти участь всі бажаючі, пропозиція зацікавила перед усім допитливих діток.  
     В Гаврилівській сільській бібліотеці-філії діти молодших класів зібралися на бібліозустріч «Чарівна краса вишиванки».
     Своїми особливими узорами та поєднанням кольорів на вишиванках може похвалитися не лише кожен регіон України, а й навіть окремі села, вбрання може відрізнятися за фасоном,  кольором та узором. Про це йшла мова на творчій виставці «Співає кольорами полотно», що відбулася в Привільській сільській бібліотеці-філії. Гості також  з цікавістю переглядали відео «Україна моя вишивана», запропоноване господинею культурного закладу.
     Бібліотекар Новокиївської  книгозбірні до Дня вишиванки провела акцію
 «Родинний портрет у вишиванках» до якої долучилися друзі, члени сім’ї та відвідувачі бібліотеки.
   До Всесвітнього дня вишиванки в  Олександрівській  сільській бібліотеці-філії  пройшла виставка робіт місцевої майстрині Світлани Кудревської  під назвою «Моя вишиванка».
  За роки життя багато вишивок вийшло з-під чарівної голки невтомної трудівниці. Рушники, серветки, ікони, картини, скатертини створені руками майстрині, палають яскравими кольорами. Вишивання стало для пані Світлани головним заняттям і сенсом життя. І всі ці шедеври носять у собі тепло рук та безмежну любов жінки, адже в кожну вкладено частинку її душі.
   В цей День бібліотекарі централізованої бібліотечної системи розповідали відвідувачам, що третій четвер травня обраний не випадково. Засновники акції наполягли на тому, аби День вишиванки припадав саме на будень, а не на вихідний, наголошуючи, що вишиванка – органічна складова життя та культури українців.
    Українська вишиванка, нарівні з українською писанкою є одним із яскравих символів української культури. До того ж, одягаючи вишиту сорочку, ми демонструємо  не тільки її красу й унікальність, але й засвідчуємо свою приналежність до віковічної української культурної традиції.
   Дорогі друзі! Каланчацька централізована бібліотечна система вітає  усіх вас з чудовим святом самобутньої, неповторної, барвистої української культури – з Днем вишиванки!
Відео-вітання та розповідь про 10 цікавих фактів про нашу вишиванку запрошуємо переглянути на нашій сторінці у Facebook за адресою: https://www.facebook.com/Каланчацька-ЦБС-Херсонської-області-119428694800607/
Ласкаво простимо!

 

З величним святом, з Днем Вишиванки !

 

 
 День Вишиванки – чудове українське свято !
    Це чудове свято демонструє, що ми, українці  – сильні духом, ми – високо патріотичний народ, любимо свою країну й готові її захищати, захищати її історію, культуру, боротися за її волю та свободу.
    Вишиванка – гарне традиційне наше  вбрання.
    В українських вишиванках навіки закодовані наші символи, наші обереги, багатовікова, цікава та героїчна історія нашої рідної України.
    Носімо вишиванки ! Носімо щодня !
Це гарно, приємно, красиво, урочисто, святково !!!

18 травня 2021 р.

Музеї – жива історія поколінь

 

    18 травня щороку відзначається Міжнародний день музеїв. Він  з'явився в календарі в 1977 році, коли на черговому засіданні ICOM (International Council of Museums – Міжнародна рада музеїв) було прийнято пропозицію про заснування цього свята.
    І з 1978 року цей день відзначається щорічно більш ніж у 150 країнах світу. Каланчацька центральна бібліотека відзначила Міжнародний день музеїв  засіданням клубу  «Старшокласник» під назвою   «Найдивовижніші музеї світу».   До літературно – мистецької зали  завітав  10 – А клас ОЗ "Каланчацький ЗПЗСО №1" в супроводі  вчителів В. І. Обух та Н.В. Капленко.
   Керівник клубу Лариса Шаваровська з акцентувала увагу присутніх на тому, що через музеї суспільство висловлює своє ставлення до історико-культурної спадщини. Збираючи і зберігаючи пам’ятки матеріальної і духовної культури, вони ведуть велику науково-освітню та освітньо-виховну роботу.  
   На засіданні клубу прозвучало багато надзвичайно цікавої інформації. Ведуча розповіла про найвідоміші, найбільші, найстаріші, найдивовижніші музейні установи світу.
    Зокрема, присутні на заході познайомилися з Паризьким Лувром, який є найбільшим музеєм у світі або з Британським музеєм, постійна колекція якого нараховує близько 8 мільйонів предметів. Учасники заходу дізналися, що в Одесі є музеї звуку та контрабанди, у місті Малині – підводний музей, експонати якого розташовані на глибині до 15 метрів, у Харкові є інтерактивний музей дитинства…
    Старшокласники  мали нагоду переглянути пізнавальний відеофільм про найцікавіші музеї України та переглянути  матеріали зібрані на книжковій виставці «Подорож у світ музеїв».
   В Україні нараховується близько п'яти тисяч музеїв, у яких зберігається близько 12 млн музейних експонатів.    
Один із найбільших і найстаріших в нашій країні  Музей образотворчого мистецтва.  Він заснований 1 серпня 1899 року зусиллями української інтелігенції наприкінці ХІХ століття як перший загальнодоступний музей Києва.
   Майже в той самий час активно створюються музеї і на південних теренах України. Ведуча розповіла, що в Херсоні налічується 43 музеї. З них 2 обласного підпорядкування – Херсонський обласний краєзнавчий музей та Херсонський обласний художній музей  ім. О.Шовкуненка, 16  в загальноосвітніх навчальних закладах міста, 15 приватних музеїв, 7 – на підприємствах і у вищих закладах освіти, 2 – у лікарнях.
  Віднедавна в обласному центрі  діє асоціація приватних колекцій, до якої входять12 колекціонерів, її  голова С. Макаров – власник музею фотографії та фототехніки.
    Згадала ведуча  і про музейну експозицію  Каланчацької централізованої  бібліотечної системи, в якій зібрано раритетні і дорогі бібліотечному серцю речі та документи, які засвідчують більш ніж столітній шлях нашого закладу культури.
   Продовжити  відзначення Міжнародного дня музеїв  пані Лариса запросила в приміщенні Краєзнавчого музею  Каланчацької селищної ради, де  гостей  зустріла директорка і харизматичний екскурсовод  Ірина Чурай.
   Музеї – це місця пам’яті, історії та культури, але не варто говорити про музеї лише як про осередок минулого. Адже сьогодні музейні установи – це не лише статичні експозиції, музеї – це простір для живого, конструктивного спілкування, місце творення мистецтва і його демонстрації. Музеї – це й насамперед люди, які там працюють, люди, які своєю працею оживляють експонати та їх історії, дають їм нове дихання.
   Ірина Чурай розповіла, що музей  засновано в 1978 році, а в 2008 році  він переїхав в пристосоване приміщення  і має три зали – наш край, Каланчак  в роки  Другої світової війни та зал  нової та новітньої історії селища. Також  відвідувачі музею  уважно  вислухали розповідь гіда про плани розширення музейної експозиції та його площ.
    На завершення зустрічі керівник клубу «Старшокласник» Лариса Шаваровська подякувала  директорові Краєзнавчого музею  Ірині Чурай за цікаву розповідь і привітала з Міжнародним  днем музеїв  і Днем ангела та подарувала квіти. До привітань приєдналася і приватний підприємець, власниця магазину «Квіти» пані Юлія Чирик і передала в музей горщик з екзотичною  кімнатною рослиною.
    Кращий спосіб відзначити це свято – відвідати цікаву виставку  чи експозицію всією сім'єю залучивши  до дозвілля дітей.
  З  Міжнародним  днем музеїв!



17 травня 2021 р.

Просуваємо європейські цінності!


     Сімнадцять років поспіль  у третю суботу травня  в Україні офіційно відзначають  День Європи.
   День Європи – це символ започаткування нової успішної моделі мирної співпраці між державами, що ґрунтується на спільних цінностях та інтересах.
Україна є частиною Європи, а Європа – це велика міцна родина, об’єднання прогресивних, демократичних держав. Європейці поєднані спільною ідеєю процвітання та миру, а День Європи став символом нового початку, вільного та успішного шляху. В цьому переконалися  мешканці Каланчацької  територіальної громади, які цими днями завітали до закладів централізованої бібліотечної  системи.
   Одразу три різножанрові заходи підготувала центральна бібліотека Каланчацької громади. Окрім книжкової виставки «Європа сьогодні» відвідувачі  книгозбірні мали можливість здійснити відеотур «Всі дороги ведуть до Риму» і насолодитися  красою давнього містобудування  посередництвом виставки – інсталяції  «Рим – місто цікавої  архітектури», створеною у творчій співпраці з сектором мистецтв центральної бібліотеки.
   Цікаво пройшли в бібліотечних  філіях пізнавальні  заходи до Дня Європи.   
Учасники квесту «Що я знаю про Європу?» (Новокиївська бібліотека), години інформації «Європа та європейці, традиції та звичаї» (Новоолександрівська філія) та  вікторини «Що ти знаєш про ЄС?» (Хорлівська бібліотека) відвідувачі  дізналися, що  ЄС має риси єдиної держави, який  при цьому не скасовує суверенітет, національні особливості політики, економіки і законів, традицій, культурних надбань  кожної з країн – учасниць. Про те, що проєкт зі створення європейського міждержавного співтовариства розроблявся протягом кількох десятиліть, результатом тривалої  роботи стало підписання в 1992 році Маастрихтського договору – з цього моменту Європейський Союз почав своє існування.
    «Європейський Союз – напевно найбільш природне сучасне економіко-геополітичне об’єднання на сьогоднішній день, яке представлене більш ніж пів мільярдом  його жителів» – розповідає віртуальна подорож «Відкрий Європу для себе» (Горьківська  бібліотека).
   Представництво ЄС в Україні з’явилось у 1993 році. Україна – один з найбільших бенефіціарів програми «Еразмус+» серед країн Східного партнерства. «Еразмус+»  освітня програма ЄС, спрямована на активізацію міжнародного співробітництва та підвищення мобільності серед студентів, викладачів, науковців європейських університетів та вищих навчальних закладів інших країн.
  У 2016 році Каланчацька центральна бібліотека першою серед районних бібліотек Херсонщини отримала перемогу в конкурсі УБА у співпраці з Європейським Союзом «Пункт Європейської інформації в бібліотеках» за програмою «Erasmus +» (Жан – Моне), створила Пункт Європейської Інформації, який успішно просуває європейські цінності серед мешканців громади.
   ЄС надав країнам Східного партнерства близько 1 млрд євро на боротьбу з COVID-19.
     З 2014 року Євросоюз виділив близько 15 млрд євро на підтримку реформ в Україні. Такі дані можна знайти в документах зібраних у виставку – подорож  «Світ. Європа. Україна» (Олексіївська бібліотека).
    Гаврилівська книгозбірня запросила друзів на цікаву та естетично розвиваючу музичну  екскурсію «Історія Євробачення». Відвідувачі  дізналися багато  нового про  пісенний конкурс, переглянули виступи  переможців, серед яких і українські зірки Руслана та Джамала і побажали успіху  гурту «Go_A», який переміг у національному відборі.
    Україна бажає стати повноправним мешканцем європейського дому і справедливо вважає, що має на це право й своєю історією, географічним розташуванням і тим внеском, який наш народ  зробив у континентальну справу впродовж багатьох віків свого існування та боротьби.
З Днем Європи!

14 травня 2021 р.

 
Літературна гра в чотири руки
Там колискова давніх літ,
Матусі усмішка і татове плече.
В душі моїй родина - моноліт,
Спішу до рідних, як сльоза пече.
Йду до родини. Радість, чи біда -
Пораду й допомогу нададуть.
Завжди дітей матуся вигляда.
Додому звідусіль веде нас путь.
                                      Марія Яновська. 
   Такими простими і такими теплими словами розпочалося травневе засідання літоб’єднання «Дивослово» присвячене святам і знаковим подіям  останнього місяця весни, а головне  –  Міжнародному дню сім’ї. 
    Ще з шкільних років ми знаємо, що сім’я один із основних інститутів суспільства, перша сходинка соціалізації людини, вона  була і залишається берегинею людських цінностей, культури та історичної спадкоємності поколінь, чинником стабільності і розвитку.
    З сім’ї починається життя людини, тут відбувається формування її як громадянина і як особистості. Вона – джерело любові, поваги, солідарності та прихильності. Благополуччя родини – ось мірило розвитку і прогресу країни.
    Наш клуб – літературний тож і розмова до Міжнародного дня сім’ї йшла під специфічним ракурсом – сімейно – літературної творчості.
   Літературознавчу рефлексію «Літературна гра в чотири руки»  продовжила керівник клубу Ірина Добровольська розповівши про українські і світові приклади сімейно – літературної діяльності.      Психологія творчості – велика таємниця, а ще більша загадка як двом людям вдається вкинути своє творче «я» до спільного казана і в результаті отримати твір, написаний у співавторстві.
   Серед найвідоміших  літературних дуетів  «братська спілка» Івана та Панаса Руденків, більш відомих під псевдо Білик і Мирний, в активі їхньої творчої співпраці – шедевр української класичної літератури роман «Хіба ревуть воли, як ясла повні?».
   Багатьом відомий і самозакоханий чиновник Козьма Прутков, за яким криється тріо – поет Олексій Толстой  та його кузени Олексій та Владимир Жемчужникові.
   Маємо також  і інші приклади  активної і результативної  творчої співпраці між братами. Брати  Грімм, Гонкур, Вайнери, Стругацькі, Капранови.
   Коли під одним дахом сходяться двоє людей, обдарованих літературним талантом, до того ж пов’язаних обручками, дітьми, побутом, почуттями, важко чекати від них мирного життя. Можливо, єдиний спосіб урятувати шлюб – це почати писати вдвох.
   Літературознавці стверджують, що насправді  письменницьких шлюбів, які давали б плідний літературний врожай, не так багато. Одними із перших спадають на думку Анна та Серж Голон  (псевдонім Симони Шанжьо та Всеволода Голубінова), автори  знаменитого циклу історично-любовних романів про походеньки Анжеліки.
  Але навіть в такому таїнстві, як сімейна творчість  «Україна — це супер. Україна — це ексклюзив» і можемо похвалитися перед світом  цілим сузір’ям талановитих дуетів – Марина і Сергій Дяченки, Наталка і Валерій Лапікури, Олена і Тимур Литовченки,  Наталка і Олександр Шевченки.
    До розмови про сім’ю, родинні стосунки доєдналися Любов Радіонова, Ольга Марченко, Любов Степко, Валентина Куцева, Галина Нігачова, Лариса Смолієнко та Тетяна Мельничук. Прозвучали авторські вірші, присвячені батькам, дітям, шкільним друзям, студентській сім’ї.
   Як завше на таких зустрічах в теплі спогади вплітаються ниточки світлого суму і просвітлені образи минувшини.
   Тож хай доброму роду не буде переводу. Хай завжди так буде, як говорить народне прислів’я  «Як велика і дружна родина, то минає лиха година». Бо кожен несе відповідальність один за одного, у кожного за інших болить серце.
   У великій родині  учасників літературного клубу «Дивослово» немає заздрощів і непорозумінь, а є велика людська любов, яка зобов’язує бути чесними, щедрими  і добрими.
  З Міжнародним днем сім’ї!




Контактна форма

Назва

Електронна пошта *

Повідомлення *