75800 Україна Херсонська обл. смт Каланчак вул.Чорноморська,7 ТЕЛ.:(05530)-3-11-40 E-mail:kalanchak.biblioteka@gmail.com
Бережіть себе та своє здоров'я. Мийте руки, тримайтесь на безпечній відстані від інших і перевіряйте ресурси з рекомендаціями на час пандемії COVID - 19.

22 лютого 2022 р.

Консультативні пункти з питань цивільного захисту – в бібліотеках

 

      В центральній та у всіх 11-ти сільських бібліотеках-філіях Каланчацької централізованої бібліотечної системи створюються на громадських засадах консультаційні пункти цивільного захисту непрацюючого населення Каланчацької ОТГ.      Консультаційний пункт є осередком інформаційно-просвітницької роботи та просування  знань серед непрацюючого населення з питань захисту та дій у надзвичайних ситуаціях, який забезпечує навчання населення діям в умовах надзвичайних ситуацій.
     Консультаційні пункти з питань цивільного захисту в нашій громаді утворюються на виконання розпорядження Каланчацького селищного голови  від 03.02.2022 року № 13.
    Наші консультативні пункти охоплюватимуть непрацююче населення всієї каланчацької громади, кожний консультативний пункт консультуватиме мешканців свого села чи сіл, які входять до старостинського округу. До діяльності пунктів залучатимуться консультанти-фахівці різних напрямів:  з питань цивільного захисту та безпеки життєдіяльності, медицини, пожежної безпеки, охорони праці тощо, вони залучатимуться до роботи консультаційного пункту на громадських засадах.
     Налагоджена взаємодія з сектором надзвичайних ситуацій, охорони праці та навколишнього середовища, цивільного захисту населення і територій, мобілізаційної роботи та взаємодії з правоохоронними органами         Каланчацької селищної ради та з навчально-методичним центром цивільного захисту та безпеки життєдіяльності Херсонської області.
   Вже складено плани роботи консультаційних пунктів та графіки проведення консультацій.
    Але, поки що, консультаційні пункти не забезпечені необхідним майном, літературою, навчальними посібниками та технічними засобами, без яких консультативний пункт виконувати свої функції не зможе.
     Працівники бібліотек – керівники консультативних пунктів з цивільного захисту на громадських засадах пройшли 3-х денне навчання, організоване навчально-методичним центром цивільного захисту та безпеки життєдіяльності Херсонської області.
    Головними завданнями консультаційного пункту є: консультації непрацюючого населення з питань захисту та дій у надзвичайних ситуаціях,  інформування населення про методи реагування у разі виникнення надзвичайних ситуацій, забезпечення умов для оволодіння громадянами навичками користування найбільш поширеними засобами захисту і надання першої само- та взаємодопомоги,  сприяння розвитку громадянської свідомості щодо особистої та колективної безпеки в умовах надзвичайних ситуацій.
     Відповідно до завдань консультаційний пункт забезпечує доведення до непрацюючого населення громади правил та рекомендацій щодо дій в умовах надзвичайних ситуацій, застосування засобів індивідуального та колективного захисту, надання першої медичної само- та взаємодопомоги постраждалим, дотримання особистої та колективної безпечної життєдіяльності, а також створення умов для самостійного вивчення населенням матеріалів навчальних посібників, пам’яток, іншого друкованого навчально-інформаційного матеріалу. 
     Кожний відвідувач пункту матиме можливість отримати конкретну та вичерпну інформацію про ймовірні надзвичайні ситуації, місця укриття та маршрути проходу до них, про адреси пунктів видачі засобів індивідуального захисту, порядок евакуації тощо.
      Навчання населення здійснюватиметься шляхом проведення консультацій з питань цивільного захисту та дій в умовах ймовірних надзвичайних ситуацій,
проведення інформаційних заходів (бесід, лекцій, «круглих столів», годин повідомлень), вивчення пам’яток, листівок і посібників, самостійного вивчення населенням правил поведінки та дій в умовах надзвичайних ситуацій, проведення представницьких заходів (змагань, тематичних зустрічей з фахівцями цивільного захисту тощо).
     Консультаційні пункти використовуватимуть для доведення до громадян конкретних повідомлень за попереджувальним сигналом "Увага всім!", при проведенні заходів евакуації, укритті в найпростіших захисних спорудах і видачі засобів індивідуального захисту тощо.
    По мірі забезпечення всім необхідним для діяльності консультативні пункти розпочнуть свою роботу.
    Шановні односельці! Слідкуйте за оголошеннями про відкриття пунктів!


21 лютого 2022 р.

Серце нації б’ється у слові


    Міжнародний день рідної мови – подія, яку відзначають  21 лютого, починаючи з 2000 року. Головна мета цього дня – підтримати самобутність та важливість кожної  мови. Недарма  кажуть, що після  втрати  рідної мови нація вмирає, адже вона  вбирає в себе все: історію, культуру держави, ментальні риси та генний код її народу
   Книгозбірні  Каланчацької централізованої бібліотечної системи активно готувалися  до свята рідної мови  і  до його відзначення залучили  своїх вірних  друзів – читачів.  
   Центральна бібліотека громади  увазі  односельців запропонувала  книжкову виставку–звеличення  «Нас єднає мова!»  та  відеодоріжку «Наша мова калинова». Які переконливо доводять, що рідна мова є важливим елементом культурної та національної свідомості людини і наголошують на її глибині, яскравості та невичерпному багатстві. Вона не просто засіб спілкування, а історія народу і його світогляд. Материнська мова – це
 найдосконаліший інструмент збереження і розвитку нашого матеріального і духовного спадку.    Міжнародний День рідної мови відносно молоде свято – до календарів усього світу воно ввійшло тільки у 1999 році. І в Україні воно також ли
ше почало писати свою історію, хоча сама проблема української мови на українських  теренах нараховує кілька століть й досі є дуже актуальною.  Історію національного мовного питання  досліджують матеріали зібрані на  книжковій виставці «Мово українська, гордосте моя!» в Новоолександрівській сільській  книгозбірні.   Мова – одне  з найцінніших надбань, які створили й залишили нам наші пращури, як  повноводна річка
 починається з струмочка, так джерелом  для українського  слова стала  прадавня  писемність. Наша  материнська мова  набирала  сили  в  рукописах  Нестора Літописця, шліфувалася у творах Григорія Сковороди, Івана Котляревського, Тараса Шевченка,  збагачувалася  І. Нечуєм -Левицьким, П. Мирним, М. Коцюбинським, Л. Українкою,О. Кобилянською та багатьма іншими видатними українцями.   На сьогодні українська мова – одна із найбільш  милозвучних у світі, вона є однією із найдавніших на нашому континенті й має чимало говірок – це переконливо доводить книжкова  виставка «Без мови нема народу» влаштована бібліотекаркою Світланою Частило в Новокиївській  книгозбірні.
Солов’їну, барвінкову,
колосисту – на віки –
українську рідну мову
в дар мені дали батьки.
Берегти її, плекати
буду всюди й повсякчас,
бо ж єдина – так, як мати,
мова в кожного із нас!  
  Ці загальновідомі віршовані рядки Оксани Забужко прозвучали  на поетичному акорді «Ти наше диво калинове, кохана українська мово!» в Привільській бібліотеці. Свято рідно мови в Привіллі не обмежилося читанням віршів. Бібліотекарка Алла Папко  разом з маленькою помічницею і активною читачкою Мар’яною Ковш організували  вуличну акцію – вікторину «Говори, пиши, читай українською», з якою відвідали всі публічні місця в селі, акція односельцями була сприйнята приязно і позитивно.
  Кожний народ – це своя неповторна культура, історія, традиції, спосіб життя і насамперед  мова, бо вона  першооснова і першоджерело кожної людини. Без неї, як  без сонця і  повітря  людина не може існувати. Як великим нещастям обертається нищення природи, так само  боляче б’є по народові зречення  рідної мови чи  неповага до неї, що є рівноцінним неповазі до батька - матері. Наша рідна мова – найбагатша в світі у її словнику налічується більше 200 тисяч слів! Це лейтмотив  мовно – патріотичного калейдоскопу «Серце нації б’ється у слові» та тематичної зустрічі  «Читати українською – це цікаво,модно, престижно», що пройшли в Гаврилівській  сільській книгозбірні та Каланчацькій селищній бібліотеці.           
   Шановні  співвітчизники! Бережімо рідне слово, бо в ньому не тільки гомін лісів, переливи струмків, шепіт трав, а й високий дух пращурів, сила нашого сьогодення і поступ у майбутнє.
  З Міжнародним  днем рідної мови !




18 лютого 2022 р.

Мене дух правди кликав у столицю

 

     Зима. Майдан. Димова завіса. Палають шини. Постріли. Пробита кулею снайпера блакитна каска. Тіла накриті  синьо – жовтими прапорами. Тривожний дзвін Михайлівського Золотоверхого, що ніби просить самого Бога зупинити вбивство. Тужлива «Плине кача…». Ми пам’ятаємо.
    Дню пам’яті  Героїв Небесної Сотні присвячено відеолекторій «Молитва лине в небеса», створений в рамках засідання молодіжного   клубу «Старшокласник», що більше 30-ти років працює в Каланчацькій  центральній бібліотеці.
  У відеолекторії керівник клубу Лариса Шаваровська  акцентувала увагу на долях десяти юних Ангелів Майдану, розумних, порядних, талановитих красенях, які  три місяці поспіль боролися за наші конституційні права незважаючи на холоднечу, виснажливий побут і крижаний дощ водометів.
    Світ здригнувся від жаху, коли 18 – 20 лютого почалися масові розстріли на Майдані і у самому серці європейської столиці на розпечену бруківку одне за одним падали скошені кулями снайперів тіла майданівців. Їх назвали Небесною Сотнею.
    Вони гинули за честь, за волю, за право бути народом. Небесна Сотня – це  107 загиблих учасників Революції Гідності, а також активісти, які загинули навесні 2014 року внаслідок діяльності проросійських бойових угруповань на сході України.
   Смерть Героїв Небесної Сотні змінила суспільну свідомість українців, актуалізувавши значущість таких понять, як право на самовизначення, на гідність, свободу, суверенність держави, європейський вибір. Подвиг Героїв Небесної Сотні було визнано в Європейському Союзі. Зокрема, 18 жовтня 2018 року Небесну Сотню символічно нагороджено Премією Європейського товариства Куденгове-Калерґі.
   Цією відзнакою, заснованою у 1978 році, нагороджують людей, діяльність яких спрямована на підтримання миру і безпеки та установлення політичної рівноваги у світі. Вперше за час існування премію присудили не одній особі, а 107 загиблим, які   пожертвували життям, обстоюючи громадянські свободи та європейські цінності в Україні.
   День  пам’яті Героїв Небесної Сотні має жалобний  характер, оскільки пов’язаний із трагічними подіями масової загибелі громадян 18–20 лютого, але він покликаний вшановувати не смерть, а боротьбу за гідне та вільне життя, жертовність і відвагу. Загиблі учасники Революції Гідності мають стати прикладом для наслідування через свою чітку громадянську позицію та  готовність її виборювати. Пам’ять про Героїв Небесної Сотні повинна спонукати суспільство до активних дій та усвідомлення, що майбутнє України залежить від вибору та активності кожного.
   Окрім відеолекторію  Каланчацька центральна книгозбірня усіх мешканців громади запрошує ознайомитися з матеріалами книжкової виставки «Мене дух правди кликав у столицю» розгорнуту в літературно-мистецькому залі бібліотеки.
    Маємо жити так, щоб не було соромно перед Сотнею апостолів правди і свободи, які тримали для нас небо, а тепер спостерігають за нами з його Божої блакиті.





Небесна Сотня: за честь, за долю, за українську волю

 
 
    20 лютого в Україні  відзначається День пам’яті Героїв Небесної Сотні, який покликаний вшанувати учасників подій на Майдані.   Ця  дата є найтрагічнішою в новітній історії України та історії Революції Гідності, оскільки саме в цей день в центрі Києва загинуло найбільше активістів Євромайдану.
   До восьмої річниці Дня пам’яті героїв Небесної сотні  в закладах Каланчацької централізованої бібліотечної системи влаштували низку пам’ятних заходів.    

    20 лютого 2014 року стало не просто датою чергової офіційної події в календарі, а своєрідною точкою неповернення до пострадянської моделі відносин між владою та суспільством і актом свідомої протидії багатовекторності, тобто  проросійській спрямованості, у зовнішньополітичному курсі України. Задля утвердження свободи та демократії Герої  Небесної  Сотні пожертвували собою й цим змінили перебіг історії нашої держави. Свідчення цього можна знайти на інформаційних викладках «Я з Небесної Сотні» (Каланчацька селищна бібліотека) та «Історія безстрашних» (Новоолександрівська філія).   
    Книжкові викладки «За честь, за долю, за українську  волю» (Хорлівська бібліотека), «Ми пам’ятаємо!» (Горьківська філія) розповідають про Євромайдан, який  увійшов в історію України як символ і взірець жертовності, патріотизму та героїзму.
   Він вкотре підтвердив те, що у найкритичніші та найважливіші періоди нашої історії знайдуться герої, ладні пожертвувати власним життям заради майбутнього України як незалежної демократичної держави. Саме на 20 лютого припадає пік розстрілів героїв Небесної Сотні у центрі Києва. Цього дня у середмісті столиці загинуло та отримало смертельні поранення 48 осіб. 
   Сумний список Небесної Сотні почав складатися 22 січня 2014 року, коли від вогнепальних поранень під час сутичок у центрі столиці загинули активісти Майдану вірменин Сергій Нігоян та білорус Михайло Жизневський. Того ж дня в лісі під Києвом було знайдено тіло львів'янина Юрія Вербицького зі слідами тортур. До 18 лютого 2014 року вже налічувалося 9 загиблих. У період  з 18 до 20 лютого загинуло та отримало травми  найбільше протестувальників – 80 осіб, після 20 лютого – ще 20. Усі вони ввійшли до пантеону борців за незалежність України.
Пам’яті загиблих героїв  присвячена  виставка – пам'ять «Ангели пам’яті»  в Гаврилівській філії та виставка – реквієм «Стоїть в скорботі Мати –Україна» в Олександрівській  сільській  бібліотеці.
    Історія України мала багато трагічних  моментів, коли свобода і сам факт існування українського народу опинялися під загрозою. Але завжди в такі періоди найкращі сини і дочки України ставали на захист своєї землі, своєї держави, своїх співвітчизників. 
   Творцям Революції Гідності, завдяки яким   Україну почали сприймати як державу з власною самобутністю, історією та гідністю, здатну захистити суверенітет присвячено фотогалерею «Небесна Сотня – Герої нашого часу» в Привільській  книгозбірні. Цвіту нашого народу, його славним синам і донькам, які у розквіті сил віддали свою молодість  і життя, присвятила тематичну виставку  «Небесна Сотня: правди і країни цвіт»  Новокиївська  сільська  книгозбірня. 
     Односельці, що завітали до закладу культури,  уважно слухали розповіді  бібліотекарки  про події на Євромайдані і  про ціну яку, заплатила Україна  за захист ідеалів демократії, відстоювання  прав і свобод людини та своє європейське майбутнє.       
   Згадаймо сьогодні у наших молитвах усіх Героїв, які поклали свої голови за наше прийдешнє. Хай пам'ять всіх невинно убитих згуртує нас, живих, дасть нам силу та волю, мудрість і наснагу для зміцнення власної держави на  рідній  землі.
  Герої не вмирають, вони живуть у нашій пам’яті і серцях!

 

15 лютого 2022 р.

Пекучі рани Афганістану

 

   Щорічно 15 лютого в Україні відзначають День вшанування учасників бойових дій на території інших держав та річницю виведення військ з Афганістану. З кожним роком все далі і далі історія віддаляє нас від вогняних років афганської війни. Але час не підвладний викреслити з нашої пам’яті героїчні подвиги, приклади мужності і вірності військовому обов’язку, які продемонстрували тисячі відданих синів і дочок України, долею одягнених у військовий стрій.  

Даті, яка пролягла через серця українців, присвячені заходи в бібліотеках Каланчацької  централізованої бібліотечної системи.
   Користувачі центральної бібліотеки каланчацької громади, гортаючи сторінки матеріалів, що розмістилися на книжковій виставці «На далеких рубежах: Афганістан»,  ділилися  думками і враженнями з бібліотекарками  літературно – мистецької зали.  
Головний меседж –
афганська війна довго житиме в людській пам’яті, бо її історія написана кров’ю наших хлопців, сльозами матерів та обелісками із залізними зірочками. І це правда, тільки з України в Афганістані воювало 160 тисяч солдатів і офіцерів, з  них, за даними книги «Чорні тюльпани. Афганський мартиролог України»,  3087 повернулися додому в цинкових домовинах. Десятки вважаються зниклими безвісти або тими, що потрапили в полон й до сьогодні невідомо як склалося їхнє життя.  
Афганська  війна і через 33 роки з дня виводу військ нагадує про себе  невимовним болем згорьованих родин, що втратили своїх синів, муками і стражданнями тих, хто пройшов через неї і залишився живим.
   2474 юнакам  з Херсонщини  судилося пройти крізь пекло Афганістану, з них 52 загинуло, а 53 стали інвалідами. Такі гіркі цифри можна знайти на   виставці – вшануванні «Пекучі рани Афганістану» (Гаврилівська сільська бібліотека-філія), виставці – інсталяції «Крізь пекло афганської війни» (Хорлівська сільська бібліотека-філія) та книжковій викладці «Чорна тінь Афганістану» (Горьківська  сільська бібліотека-філія).
   Спогади про 
надзвичайно суворі та виснажливі умови підготовки, мінливий клімат Афганістану, щоденні думки про смерть і переживання за своє життя, болюча втрата друзів і товаришів, все те, що робило  перебування у «гарячій точці» просто нестерпним  і що  можуть зрозуміти тільки ті, хто там воював і вижив, є в історичному досьє «Тільки пам'ять не сивіє» (Роздольненська сільська бібліотека-філія), історичному віконці «Солдат війни не вибирає» (Привільська сільська бібліотека-філія) та віртуальній книжковій виставці «Чорна тінь Афганістану» (Новопавлівська сільська бібліотека-філія).      Афганістан – це біль і співчуття. Біль за тих, хто віддав життя, назавжди залишившись молодим, повним сил і мрій,  та співчуття тим, хто втратив рідних, які виконували свій військовий обов’язок.
   Не згасне скорботна свічка допоки житимуть батьки, брати і сестри синів України, що воювали та загинули в 16-ти країнах світу. Загиблим воїнам – інтернаціоналістам присвячені хронограф «Сторінками історії» (Новоолександрівська сільська бібліотека-філія) та історичний інформ – дайджест «Війна у пам’яті – біль у серці» (Новокиївська сільська бібліотека-філія).
   Ми віддаємо данину поваги мужності та героїзму воїнів, які пройшли через горнило Афганської війни та їхніх побратимів, що виконували непросту місію миротворців  в інших країнах світу.
   В День вшанування учасників бойових дій на території інших держав та річницю виведення військ з Афганістану в глибокій  пошані  схиляємо голови перед пам’яттю тих, хто загинув і дякуємо тим, хто живе поруч з нами.
  Пам’ятаємо !


Свято кохання в клубі «Спілкуймось!»

    

    У народі кажуть:  «Лютий лютує бо весноньку чує», а в Каланчаці  цьогорічний лютий лагідний і щедрий на сонячне тепло, насичену бірюзу небес і ранні першоцвіти.   

  В такий по-весняному привітний день в літературно-мистецькій залі Каланчацької центральної бібліотеки зібралося на своє чергове засідання бібліотечне об’єднання людей поважного віку за інтересами «Спілкуймось!».
   Керівник клубу Тетяна Петруненко позиціонувала  зустріч як свято кохання «Покровитель закоханих святий Валентин», але насправді зустріч вийшла далеко за межі Дня закоханих.  
Ведуча заходу, активна учасниця клубу Любов Степко розпочала  з загальної інформації про останній місяць зими. Лютий – єдиний місяць, що налічує 28 днів у звичайні роки і 29 – у високосні. Назва походить від давнього праславянського слова, яке означало «суворий, холодний, злий, жорстокий», що зумовлено  характерними для цього періоду морозами та завірюхами.
 
У цьому році лютий розпочався Китайським  Новим роком – Чунь цзе, що значить Свято весни, цей день для китайців є самим головним святом, його відзначають вже більше двох тисяч років. Воно приходиться на перший новий місяць першого місяця року, між 12 січня і 19 лютого.
  З введенням григоріанського календаря це свято почали називати «святом весни», щоб відділити його від Нового року за західним стилем.
  
2 лютого – День бабака. Особливо це свято люблять у США та Канаді, але українці теж не залишаються осторонь. Люди спостерігають за симпатичною тваринкою та її поведінкою і намагаються зрозуміти з її дій, чи скоро настане весна.
 День бабака популярний у всьому світі, тепер у багатьох країнах є свої бабаки-провісники. До речі, наш український бабак Тимко теж роками дає свій прогноз. 
  Присутні мали нагоду подивитися відео, на якому як кумедне звірятко намагається виправдати людські сподівання.
  Існує  версія про те, що західні християни відзначали Стрітення Господнє за григоріанським календарем 2 лютого. Цей день за багатьма народними прикметами вважався показовим – можна було зрозуміти, якою буде погода найближчим часом. Нині велике свято Стрітення Господнього ми відзначаємо 15 лютого – це  важливе християнське свято, яке символізує зустріч Бога з людством. У цей день Діва Марія і Йосиф прийшли з немовлям Ісусом в храм, щоб принести Богу подяку за первістка. Окрім того для слов'ян цей день символізував  зустріч зими і весни. 
     
    На Стрітення проводили ворожіння
, святили  воду і свічки. Вважалося, що ці свічки мають  лікувальную силу. Їх використовували у різних обрядах та  освячували дім. 
   За пропозицією керівника об’єднання Тетяни Петруненко в залі  запалили захисні  свічечки щоб відігнати зло і освітити шлях добру.
   Ведуча заходу продовжила: «Шановні друзі! А завтра 15 лютого в Україні відзначатимуть День вшанування учасників бойових дій на території інших держав та річницю виводу військ з Афганістану». Учасники засідання разом згадали земляків, що несли військову службу за межами держави, побажали здоров’я і добробуту живим і схилили голови  в пам'ять про загиблих.
  Учасники засідання згадали й інші святкові дні лютого. Зокрема,  21 лютого – Міжнародний день рідної мови – свято, засноване ЮНЕСКО в 1999 році. Головна мета цього дня – підтримати самобутність та важливість кожної мови та її важливість для народу. Недарма кажуть, що після відмови від рідної мови нація вмирає, адже мова містить історію та культуру держави. В Україні День рідної мови щорічно відзначають з 2000 року.
   А ще ведуча нагадала учасникам свята про чудове свято Масляну. Адже  завершує святковий лютневий променад Масляна, яка розпочинається 28 лютого. Це слов'янське народне свято, присвячене проводам зими і зустрічі весни. Ведуча нагадала одноклубникам, що відзначається торжество цілих сім днів. Масляний тиждень починається з понеділка і закінчується спаленням опудала. Під час святкувань запрошують додому рідних, готують млинці з різними начинками і готуються до посту. Учасники засідання залюбки взяли участь у тематичній вікторині, послухали  запальну  святкову пісню і переглянули  презентацію – фотоспомин про минулорічне святкування Масляної на головній площі Каланчака.
    Любов Степко звернулася до присутніх, що вже час повернутися до сьогоднішнього дня і свята всіх закоханих. День Святого Валентина святкується вже не перше століття й має дуже романтичну історію походження, існує декілька легенд щодо «винуватця свята». Ним вважається християнський священик Валентин, котрий жив у III ст. в місті Терні, що розташоване в італійській провінції Умбрія. Одну  з найпопулярніших легенд й переповіла чарівна ведуча святкового дійства пані Любов Степко.
 
  Музика, свічки, відеогумористичні сценки та частування сприяли гарному настрою і цікавому спілкуванню.
  На прощання керівник клубу Тетяна Петруненко і ведуча Любов Степко побажали всім найщиріших  почуттів, романтичного настрою, безліч приємних вражень та яскравих емоцій.
   Любові всім!


Контактна форма

Назва

Електронна пошта *

Повідомлення *