Мово моя, українська …
До Дня
української писемності та мови в літературно- мистецькому залі Каланчацької
центральної районної бібліотеки проведено тематичний літературно-музичний вечір «Рідна мово моя, не мовчи!»
Учасниками заходу були
члени читацьких об’єднань людей
поважного віку «Спілкуймось!» та місцевих літераторів «Дивослово».
Ведучі вечора, бібліотекар Ірина Добровольська та активна читачка та учасниця
обох бібліотечних клубів Любов Радіонова розповіли про історію встановлення свята
Дня української писемності та мови, важливість та роль нашої мови для розвитку
українського суспільства.
Нагадали, що свято відзначається 9 листопада в
день вшанування пам’яті Преподобного Нестора Літописця. Вони зауважили, що рідна мова – це мова, що
першою засвоюється дитиною і залишається зрозумілою на все життя. Рідною
прийнято вважати мову нації, мову предків, яка пов’язує людину з її народом, з
попередніми поколіннями, їхніми духовними надбаннями.
Відомий український письменник XIX століття Панас Мирний писав:
„Найбільше і найдорожче добро кожного народу — це його мова, ота жива схованка
людського духу, його багата скарбниця, в яку народ складає і своє давнє життя,
і свої сподівання, роздум, досвід, почування”.