75800 Україна Херсонська обл. смт Каланчак вул.Чорноморська,7 ТЕЛ.:(05530)-3-11-40 E-mail: kalanchak.biblioteka@gmail.com
ЗАПРОШУЄМО ДО НАС В БІБЛІОТЕКУ !

2 листопада 2016 р.

Осінь. Золоте сяйво Покрови...


   Літературне об’єднання «Дивослово» Каланчацької центральної районної бібліотеки своє чергове засідання присвятило прекрасній порі – чаруючої краси, буянню квітів та щедрості осені та величного свята Покрови, які надихають майстрів пера на нові й нові поетичні творіння. 
   Члени клубу з радістю вітали одне одного і щиро дякували  бібліотеці за можливість таких сердечних і творчих зустрічей.
   На засіданні сталося багато приємного. По перше - до нас приєдналися нові творчі особистості,  вчителі – мовники за освітою, Любов Дмитрівна Степко і Раїса Андріївна Глушко. По – друге, постійний учасник клубу, поет Володимир Войтюк презентував нову збірочку віршів «Вітер з Карабаю». По- третє, всі присутні охоче ділилися своїм новим творчим доробком. По – четверте , активна учасниця об´єднання Лариса Климашівська прийшла на засідання з онуком Іванком, талановитий хлопчик зіграв нам цілу мініатюру.

  Керівник клубу та організатор зустрічі Ірина Добровольська  розпочала засідання місцевих літераторів, любителів та шанувальників літературного слова з вірша В. Рутковської:  
Яка чудова осені пора!
У золото вдягнулися діброви…
Променями Віри, Мудрості, Добра
Ти сяєш, Богородице Покрово…
    Не  змовляючись попередньо, учасники засідання дружно читали вірші нашої  шанованої землячки, поетеси Юлії Шовкун: О, осені ясна печаль!
Така знайома і жадана,    Ясна печаль, прозора даль –
Жовтнева казка  довгождана… 

Вчитель – філолог, нова учасниця клубу, Любов Степко підхоплює:       
А осінь вже прийшла, прийшла вже осінь,
І знову ось для нас це новина,
Бо цей осінній день ще диха й досі  Іскринками від літнього тепла…
Далі постійний член читацького об’єднання Галина Нігачова зачитала чудового  власного вірша: Вперше ми відчули подих осені,   Літо відтіснивши на потом
Залилось слізьми, дощем непрошеним,
Осінь йде калиновим мостом…
І розповіла  про  випадкову зустріч з нашою місцевою поетесою Юлією Шовкун  та присвятила цій зустрічі вірша: У вирі каланчацького вокзала
Я доньку з зятем в місто проводжала
Дорожні сумки, крики, метушня
І тут з автобуса зійшла Вона.
Поволі, гідно з сумом на обличчі,
Ступала і не чула речення окличні.
Студенти, мами, просто перехожі,
Які вони на неї геть  несхожі,
Хустина біла голову прикрила,
А позаду в неї ніби білі крила…

А учасник об’єднання Володимир Войтюк озвучив вірша «Осінь за Північно-Кримським каналом» зі своєї нової збірочки: Віддзвеніли коси, відбуяли трави,
Осінь павутинням хміль мій заплела.   У далекім ярі, у кумах   ковилу
В’яже снопи осінь з літнього тепла…
  Далі завершили читання та обговорення поетичних творінь теми осені та перейшли до інших тем.
  Свого пронизаного болем за долю України вірша озвучила член клубу Ольга Марченко  та задалася питанням «То коли ж ми запануємо у рідній сторонці?!».
А Любов Радіонова відгукнулася  віршем про рідний край:  Мій рідний край, земля моя родюча,
Широкополі стеляться поля,
Сиві стежки протоптані між ними,
Біжать із поля прямо до села.
Мій рідний край, це край мого дитинства,
Де народилась, виросла й живу,
Старенька хата й калина мов в намисті,
Всіх зустріча на батьківськім дворі…   
   Член літературного клубу Лариса Климашівська разом з онуком Іванком принесли на засідання гумор і хороший настрій, розігравши коротеньку виставу про дружбу і  взаєморозуміння між внуком і бабусею. 
     Лариса Іванівна сама написала вірша і розучила його з онучком. Мініатюра вийшла яскрава і повчальна, а талановитий і харизматичнй хлопчина заслужено зірвав аплодисменти присутніх.  
   Нова учасниця зустрічі Раїса Глушко, володіючи неабияким акторським талантом, довела  членів  клубу до сліз душевною манерою читання новели Р.Ткач «Таємниця п'яти сердець» і вміло донесла до наших сердець головну думку автора  – любов і доброта – то не переможна зброя.
  А ще на завершення прозвучав вірш Євгена Плужника:
Уже вечірні довшають розмови,
Чутніше хід повільних дзигарів…
Віщують тихий затишок зимовий
Сльота і сум осінніх вечорів…
  Ще довго не розходилися місцеві літератори, обговорювали, сперечалися, давали поради один одном й  планували свої зустрічі на наступний 2017 рік …

Немає коментарів:

Дописати коментар

Контактна форма

Назва

Електронна пошта *

Повідомлення *