Світлій пам'яті О.І.Дудченко

 

     Колектив Каланчацької  централізованої бібліотечної системи з великим сумом сповіщає, що на 63-му році  життя полетіла у вічність світла душа Ветерана бібліотечної справи, чудової  людини Дудченко Олени Іванівни.   
    Все своє свідоме життя Олена Іванівна віддала служінню бібліотеці, книзі, читачам.
    Сумуємо…  Глибоко сумуємо з приводу тяжкої, непоправної втрати –  не стало прекрасної  людини, нашої колеги, яка  кращих 28 років життя віддала бібліотечній справі.
  Народилася Олена Іванівна Дудченко 7 лютого 1959 року в селі Бабенківка – II Гаврилівської сільської ради.
   У 1974 році закінчила Гаврилівську восьмирічну школу, а 1976 році – Мирненську середню школу. В цьому ж році вступила до Херсонського торговельного училища, яке успішно закінчила у 1978 році.
    В бібліотечній галузі розпочала роботу з 1986 року на посаді завідуючої Бабенківської сільської бібліотеки-філії Каланчацької ЦБС.
    У 1989 – 1990 роках навчалася у Херсонському училищі культури.
   У зв’язку з закриттям Бабенківської сільської бібліотеки  за мало чисельністю населення в рідному селі, у 1986 році була переведена на посаду бібліотекаря Гаврилівської сільської книгозбірні й успішно пропрацювала до 2014 року аж до виходу на заслужений відпочинок.
   Олена Іванівна, як тільки переступила поріг бібліотеки, зразу ж зрозуміла, що це її робота, й дійсно, бібліотечна робота стала її улюбленою справою. Вона з великою любов’ю вона виконувала посадові обов’язки, була ініціатором багатьох гарних справ, її книгозбірня за рівнем роботи була однією з кращих в Каланчацькому району, а у 1989 році була визнана кращою.
   Неодноразово Олена Іванівна нагороджувалася почесними грамотами, дипломами, цінними подарунками.
   Її загальний стаж бібліотечної роботи складає 28 років.
   Які тільки функції не довелося виконувати сільському бібліотекареві, крім основних бібліотечних по обслуговуванню читачів, проведенню різноманітних масових заходів, участь в районних, обласних та Всеукраїнських конкурсах, акціях, фестивалях, Олена Іванівна  активно займалася громадською діяльністю. Вона була активною учасницею художньої самодіяльності місцевого будинку культури, працювала в комісіях на виборах всіх рівнів, в профспілковій організації, виконувала різноманітні доручення Голови сільської ради, допомагала місцевому радгоспу «Шлях до комунізму» на полях по прополці сільськогосподарських культур, збиранню овочів тощо.
    Олена Іванівна була «душею місцевої громади».

    Колектив Каланчацької централізованої бібліотечної системи, актив центральної бібліотеки глибоко сумує з приводу тяжкої, непоправної втрати…
   Відлетіла у вирій добра душа нашої колеги…
   Сумуємо та висловлюємо щирі співчуття її рідним та близьким.
   Царство небесне та вічна пам'ять !!!

Подорож у цікаву країну рідної мови ...

 

           До Міжнародного дня рідної мови – Дня підтримки мовного та культурного різноманіття та багатомовності,  проголошеного на ХХХ сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО, в Каланчацькій центральній бібліотеці в рамках юнацького клубу «Старшокласник» пройшов  пізнавальний захід «Подорож у країну рідної мови».

   Керівник клубу бібліотекарка Лариса Шаваровська визначила форму заходу, як геокешинг. Це нова форма роботи для Каланчацької централізованої бібліотечної системи, її суть полягає в пошуку  схованок з завданнями створених іншими учасниками гри.    На початку зустрічі  керівник клубу розповіла  учням 11 класу Каланчацької ЗОШ № 2 історію виникнення цього дня  і про трагічні події  в Бангладеш, що стали визначальними в його створенні.

    Цей день був установлений, щоб сприяти визнанню й використанню саме рідної мови, особливо це стосується мов національних меншин.
     Визнання й пошана всіх мов є ключем до збереження миру. Кожна мова самобутня. Вона має власні вислови, які відображають менталітет і звичаї народу. Так само, як і наші імена, ми отримуємо рідну мову від нашої матері в дитинстві. Вона формує нашу свідомість, просочує закладеною в ній культурою.

   Після вступного слова Лариса Шаваровська запропонувала  старшокласникам перейти до геокешингу і пригадати, що вони знають про  рідну мову та позмагатися в ерудованості, взявши участь у інтелектуальній грі-конкурсі знавців української мови «Мово українська, мово солов’їна!».

   Гра складалася  з 7 конкурсних завдань  для двох команд, кожен конкурс оцінювався визначеною кількістю балів, які підраховувало  журі у складі бібліотекарки Ірини Добровольської та вірного друга нашої бібліотеки,  шкільної бібліотекарки  ЗОШ №2 Лариси Смолієнко.
   Спочатку, як і передбачає  геокешинг, учасники  гри  мусили знайти сховані завдання. Вони були різними, але  цікавими і пізнавальними. Гравці повинні були підшукати антоніми до зазначених у завданні  слів, знайти відповіді на загадки – шаради, підібрати українські відповідники до запозичених слів, правильно поставити наголос за новим українським правописом, скласти прислів’я, вставити пропущені літери, показати і відгадати відомі фразеологізми.

     Під час змагань напруга, азарт, ерудиція  і командний дух панували в літературно – мистецькій залі. Конкурс  присвячений, її величності Українській Мові, добіг кінця. Він ще раз підкреслив, що наша мова, якою  ми повсякденно користуємося, те, чим оформлюємо свої думки, у що вливаємо емоції, є справжнім дивом, великим і прекрасним.
    Журі підбивши бали, оголосило результати конкурсу, обидві команди  проявили максимальну ерудицію, знання, артистичні здібності, логічні навички і волю до перемоги, тож і результат очікуваний – почесна нічия.

   Керівник клубу Лариса Шаваровська  нагадала учасникам  засідання про те, що за кілька днів Україна широко відзначатиме 150 – річний ювілей  геніальної Лесі Українки і принагідно запросила взяти участь у анонімному Всеукраїнському соціологічному  опитувані «Леся Українка – неосяжність особистості».

    Приємно зазначити, що вже не вперше конкурсні змагання в клубі «Старшокласник» проходять за підтримки Каланчацької районної організації Товариства Червоного Хреста України (голова Т.Д. Петруненко), так як всі працівники  центральної бібліотеки є волонтерами ТЧХУ. Цього разу учасники свята мови окрім заохочувально - призових солодощів отримали від районної організації ТХЧУ і наліпки психосоціальної підтримки.     

На завершення зустрічі Лариса Шаваровська  зазначила, що свято  до Міжнародного дня рідної мови – це поетична передмова до досконалого вивчення рідної мови. Вивчати її, удосконалювати свої знання, збагачувати словниковий запас під час читання і спілкування, поліпшувати володіння нею – обов'язок кожного справжнього українця.

     Всі  учасники заходу  переконалися у тому, що українська мова – це безмежний океан. Вона мелодійна, як пісня солов'я, прекрасна і барвиста, наче дощова веселка. Не можна ходити по рідній землі, не зачаровуючись виплеканою у віках рідною мовою.

     Любімо її!

Рідна моя мова, мова калинова

 

     21 лютого представники всіх націй і народностей світу відзначають Міжнародний день рідної мови. Свято започаткували у листопаді 1999 року на сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО у Парижі з метою підтримки мови, як ознаки культурної приналежності особи.   

     В Україні це свято відзначають з 2002 року, коли для зміцнення державотворчої функції української мови та сприяння вільному розвитку і використанню інших мов національних меншин України було видане розпорядження «Про відзначення Міжнародного дня рідної мови».  

        Шляхетна справа захисту мови, на жаль, має трагічний початок. 21 лютого 1952 року у Бангладеш  влада жорстоко придушила демонстрацію людей, які висловили свій протест проти урядової заборони на використання в країні своєї рідної - бенгальської, мови. Відтоді кожного року Бангладеш відзначає день полеглих за рідну мову. Саме за пропозицією цієї країни ЮНЕСКО проголосило 21 лютого Міжнародним днем рідної мови.

      Питання підтримки мови, як ознаки культури є важливим для бібліотек Каланчацької  централізованої бібліотечної системи, про це свідчить низка тематичних заходів проведених в книгозбірнях.
      В Новоолександрівській бібліотеці-філії  в рамках дитячого клубу «Джерельце» до свята рідної мови пройшли голосні читання «Мова прославлена в віршах». На заході діти з завзяттям читали поезії українських авторів та поринали у невимовно прекрасний і глибокий світ рідного слова.
      В Гаврилівській  книгозбірні відбувся показ відеоказки «Рідна мова», юні мешканці Гаврилівки також ознайомилися з висловами про мову та слово,  зібрані  на виставці «Мово моя, колискова».

     З літературно - мовними цікавинками  ознайомила відвідувачів Привільська  сільська бібліотека-філія,  а на пізнавальну мовознавчу подорож «Мова єднає всіх» запросила всіх друзів Горьківська  сільська  бібліотека-філія. 
     В Олександрівській сільській бібліотеці-філії пройшла інформаційна хвилинка «Стежками рідної мови», з якої користувачі бібліотечних послуг дізналися багато цікавого про свято мови. В Олексіївській книгозбірні оформлено книжкову виставку «Мова моя калинова».

    Дорослі і маленькі  відвідувачі Новокиївської  та Роздольненської сільських бібліотек – філій  ознайомилися з книжковими  викладками «Коштовний скарб  народу» та «Солов’їна  барвінкова українська рідна мова».
    На пізнавальних заходах  до Міжнародного дня рідної мови працівники Каланчацької централізованої бібліотечної системи намагалися максимально представити  розмаїття мовознавчих видань, збірників, словників, довідників, публіцистичних статей у періодиці та досліджень  присвячених рідній мові, підбірками поетичних творів, афоризмів, приказок та крилатих висловів про мову.

   Мова – скарб нації, засіб людського спілкування.
  Нехай же вона завжди живе в наших серцях!

Небесна сотня на варті наших душ!

      День пам’яті Героїв Небесної Сотні відзначається щорічно 20 лютого згідно з Указом Президента України від 11 лютого 2015 року № 69/2015 «Про вшанування подвигу учасників Революції Гідності та увічнення пам’яті Героїв Небесної Сотні».
       Революція Гідності стала наймасштабнішим протестом у новітній історії України, боротьбою українських громадян за свої права і демократичний європейський вибір.

     Цій вікопомній події, що змінила історію нашої країни, присвячені заходи в Каланчацькій централізованій бібліотечній системі.
     Героями Небесної Сотні стали 107 загиблих. Вони різні за віком, статтю, освітою, з різних куточків України та з-за кордону. Серед них були успішні підприємці й пенсіонери. Найстаршому – Іванові Наконечному – виповнилося 82 роки, а наймолодшому – Назарієві Войтовичу – лише 17.    

Працівниці відділу обслуговування Каланчацької центральної бібліотеки  за допомогою інтернет ресурсів створили  галерею пам’яті «Майдан – мужність, воля, біль», пісенний колаж «Герої Небесної Сотні в піснях» та оформили  виставку – досьє «Небесна Сотня на варті», які привертають увагу насамперед молодих користувачів бібліотечних послуг.

       Євромайдан увійшов в історію України як символ і взірець жертовності, патріотизму та героїзму. Він у котре підтвердив те, що у найкритичніші та найважливіші періоди нашої історії знайдуться герої, готові  пожертвувати власним життям заради майбутнього України як незалежної демократичної держави.
     Жителі  Новоолександрівки звернули увагу на тематичну поличку «Вшануємо Героїв Небесної Сотні» оформлену в сільській книгозбірні.   

     Гаврилівська філія запропонувала своїм користувачам відеоперегляд «Ангели пам’яті».
     В Новопавлівській книгозбірні пройшла інформаційна година «Полум’яний вогонь Майдану», на яку було запрошено учнів 5 – 6 класів місцевої школи.
     На уроки мужності «Чисті душі, що злетіли в небо»  та «А Сотню вже зустріли небеса» запросили  юних мешканців сіл  Олександрівська  та Олексіївська бібліотеки.     Інформаційне повідомлення «Цвіт життя вони віддали Україні» підготувала для своїх відвідувачів Каланчацька селищна бібліотека, а Роздольненська бібліотека – філія привернула увагу односельчан до подій Революції Гідності бібліоколажем «Небесна Сотня. Ціна свободи».

     Подвиг героїв новітньої історії України засвідчують  книжкові  виставки «Небесна Сотня воїнів Майдану»  та «На варті наших душ Небесна Сотня» розгорнуті в Привільській  та Новокиївській бібліотеках.
      Протистояння учасників Революції Гідності та представників режиму Януковича тривало понад три місяці. За цей період середмістя столиці стало осередком масового спротиву громадян, що виступали проти чинної влади й антидержавницької політики, яку та провадила.

    Майданівці облаштували наметове містечко, пункти обігріву, медичні пункти, сцену, побудували барикади та організували загони самооборони. Територія Євромайдану перетворилася на центр опору силовикам як важелям впливу чинної на той час влади. Про це йшлося на вечері пам’яті «Небесна Сотня – журавлик миру», що відбувся в Горьківській бібліотеці – філії.

      Для всієї України Небесна Сотня стала не лише символом жертовності, героїзму та патріотизму, а й прикладом та джерелом натхнення для наших воїнів, які гідно захищають територіальну цілісність України на сході, утверджуючи право людини на вільне життя.
     Українці вибороли право на демократичний європейський розвиток держави і готові боротися за нього та очищення від тоталітарного минулого.
     Вічна пам’ять і слава Героям!
     Вони не вмирають, а навічно залишаються нашою славою та небесними захисниками України!
 
 

Магія вінілових платівок

  
     До Дня закоханих в літературно-мистецькій залі Каланчацької центральної бібліотеки – незвична виставка, виставка платівок ! На декілька хвилин зануремось в минуле ...  Послухаймо разом чи наодинці мелодії кохання і життя !

    Після винаходу грамофона в 1888 році й до кінця 1970-х вінілові платівки були найпопулярнішим музичним носієм. Процес постійно вдосконалювався, і після того як у 1948 році завдяки Петеру Каролі Гольдмарку,  народилася платівка з відтиснутою спіральною борозенкою, протягом наступних трьох десятиліть вінілові програвачі повністю домінували в музичній індустрії.
   Про це нагадала виставка платівок  «Мелодії нашого кохання і життя», оформлена вмілими руками бібліотекарів у секторі мистецтв літературно  - мистецької зали  Каланчацької центральної бібліотеки. Виставка апелює до найсолодших і найромантичніших спогадів  та почуттів відвідувачів нашої бібліотеки, бо присвячена Дню закоханих.

   Виставка одразу ж навіює спогади і має тонкий присмак ностальгії. І це не дивно, адже  аналогові носії звукових даних, тобто вінілові платівки, випускалися та продавалися мільйонними тиражами. Не буде перебільшенням сказати, що майже в кожній оселі було принаймні кілька таких чорних дисків.
     Важливим аргументом для створення виставки стало й те, що багато людей люблять вінілові платівки, бо їм подобається брати їх у руки, доглядати за ними, відчувати їхній запах. Крім того, великі обкладинки-конверти виглядають набагато краще, ніж буклети компакт-дисків, укладені в пластиковий футляр. 

    Це ж своєрідний ритуал, кладеш чорну платівку на диск «вертушки».

спеціальною подушечкою із мікрофібри легенько стираєш пил, вирівнюєш тонарм і запускаєш  відтворення. І зрештою з величезною насолодою занурюєшся в океан справжнього, живого, непідробного звуку. Це справді унікальне, незрівнянне відчуття, яке підтверджується нашим власним досвідом. Ще один бал на користь вінілу приносить те, що  цей ритуал є справжнім прослуховуванням музики, адже коли ви кладете платівку, сідаєте, слухаєте, потім перевертаєте на інший бік, саме тоді віддаєтеся музиці, на якийсь час забуваючи про навколишній невгамовний світ.

   З винайденням компакт-диску заговорили про відхід у минуле вінілової платівки, але цифровий світ з його зручними інтерфейсами, повсюдними і потужними пристроями, здатними блискавично виконувати тисячі операцій, не може замінити аналоговий звук, саме завдяки його унікальності.
     Переконайтеся в цьому! Завітайте до нашої бібліотеки! Станьте аудіофілом! Виставка і затишна фотозона працюватимуть принаймні до середини березня. Ще місяць ви матимете щасливу нагоду поринути в романтичні спогади  і потримати в руках раритетні вінілові платівки з записами улюблених пісень, казок, поезій та інструментальних мелодій.

  Бібліотека чекає на вас!