Права людини не мають кордонів

Мораль і Право, Право і Закон

Рушійні сили для життя людини.
А їх знання надасть нам вірний тон,
І розвиток держави Україна.
     10 листопада  відзначається Міжнародний день прав людини, головна мета якого планетарне торжество понять свободи, безпеки й чесності людей у ставлені одне до одного, адже  утвердження та забезпечення дотримання прав людини  залишається важливою проблемою  сучасного світу. Тріумф права – це турбота не лише конкретної держави, а й усієї міжнародної спільноти.
   Зазвичай в цей день проводять засідання круглих столів, міжнародні та регіональні конференції з питань дотримання прав людини, показують телевізійні програми відповідної тематики, друкують правознавчі матеріали у ЗМІ, а в Каланчацькій центральній книгозбірні  керівник клубу «Старшокласник»  Лариса Шаваровська підготувала  для молоді бібліотечно – ігровий коучинг «Правовий брейн – ринг».
   Ідею онлайн - коучингу пані Лариса пояснила тим, що жити в правовій державі – значить підкорятися її законам  і бути обізнаним в галузі права.  «Правовий брейн – ринг» став черговим кроком на шляху формування правової культури молоді.
    Мета коучингу – допомогти підростаючому поколінню знайти, визначити і зайняти гідне місце у суспільстві.
    Людина від народження наділена правами, а після досягнення встановленого законом віку набуває здатності мати обов’язки і нести відповідальність за свої дії. На цьому твердженні побудовані сім  етапів конкурсних завдань. Молоді люди повинні знати різницю між фізичною і юридичною особою, вміти кваліфікувати правопорушення, завершити тематичні прислів’я, розібратися в умовній правовій ситуації та інше.
    Міжнародний день прав людини – це нагода ще раз заявити про значущість прав людини, необхідність глобальної солідарності, нашого взаємозв’язку і загальної людяності.
   Україна стала на  шлях побудови правової держави, тому сьогодні дуже важливим є формування  нового правового мислення, набуття знань про життєво необхідні закони і про вміння використовувати їх у повсякденному житті.
    Каланчацька центральна бібліотека сприяє набуттю цих знань.
    Відкрийте бібліотечно  – ігровий коучинг «Правовий брейн – ринг», пройдіть конкурсні завдання, перевірте свої  знання, переконайтеся в правильному розумінні законів.
    З Міжнародним днем  прав людини!
    Бажаємо усім знати свої права та поважати права інших.

Працівникам культури – наші вітання !

 
Шановні працівники культури та аматори народного мистецтва!

     Дорогі колеги! З нагоди Всеукраїнського Дня працівників культури та аматорів народного мистецтва  прийміть найщиріші вітання та найкращі побажання від колективу Каланчацької централізованої бібліотечної системи.
     Культура робить людину особистістю, незримою силою вона формує національну свідомість, робить нас неповторними, несхожими на інших. Дякуючи щоденній праці клубних працівників, бібліотекарів, викладачів дитячої музичної школи, фахівців музейної справи, невтомно доглядаються джерела духовності, правди і краси. Ваша праця завжди на виду:  ви створюєте людям свято, допомагаєте молодому поколінню долучатися до справжніх витоків української культури та інтелектуального надбання. Ви відкриваєте чисте  джерело світової культури, знайомите зі скарбами людської цивілізації.

    Нехай професійний успіх, творча наснага і любов до своєї професії покидають вас!

    Бажаємо вам міцного здоров’я, благополуччя, теплоти у серці, щастя,  великих творчих успіхів і невичерпної наснаги.
    Нехай здійсняться всі ваші життєві плани і мрії, а кожен день вашого життя буде світлим, теплим і сонячним!

Українська мова – найкраща пісня в стоголоссі мов!

  
   День української писемності та мови традиційно відзначають 9 листопада вже понад два десятки роки поспіль.   За православним календарем – це день вшанування пам’яті преподобного Нестора-літописця – основоположника давньоруської історіографії, першого історика Київської України-Русі.
    Бібліотеки Каланчацької централізованої системи разом з усією країною старанно готувалися до відзначення  свята української мови.

    Каланчацька центральна бібліотека  до Дня української писемності та мови підготувала дві книжкові виставки «Витоки української писемності», традиційну і віртуальну. На ній можна знайти матеріали, що засвідчують факт приналежності української мови до слов’янської групи індоєвропейської мовної сім’ї  і те що її носіями є понад 45 мільйонів чоловік, більшість яких живе в Україні. Хоча українську мову  можна почути  також у Білорусі, Молдові, Польщі, Росії, Румунії, Словаччині, США, Бразилії, Аргентині  та інших країнах, де мешкають українці.

Екскурс  у давнину «Загадки писемного знака» пройшов у  Гаврилівській сільській бібліотеці. Основна  мета  якого  розповісти про роль мови у житті людини, вшанувати пам’ять славнозвісних просвітителів слов’ян – Кирила та Мефодія, розповісти про українських діячів, які сприяли розвитку української писемності та мови.  

Формувати свідоме ставлення односельчан  до власної мови,  виховувати патріотичні почуття, повагу до історичної спадщини, до видатних особистостей минулого, розвивати інтерес до вивчення мови – мета книжкової виставки «Звучи, моя мова чарівна» та віртуальної  літературної зустрічі «Скарб, якому немає ціни», що відбулися в Олексіївській книгозбірні.
  

  Книжково – ілюстрована виставка «Українську мову вивчай – патріотом України ставай» (Олександрівська філія), тематична поличка «Зроби подарунок  Україні! Переходь на українську!» (Хорлівська філія), виставки «Моя земля – це незалежна Україна» (Горьківська філія) та «Українська мова – оберіг держави» (Новоолександрівська філія) розповіли користувачам про те, що упродовж століть українська мова, так само як і її носій – український народ, зазнавала суттєвих утисків і заборон з боку різних держав. Нині українська мова має державний статус, але зазіхання на неї з боку кремлівських можновладців та місцевих українофобів і русифікаторів не припиняються. 

     Саме тому, підкреслюють бібліотекарки, варто докладати зусиль, аби українська мова не тільки зберігалася, але й розвивалася.
     Поетичний онлайн – коктейль «Звучи  наша мово, над світом крилато» в Новокиївській  бібліотеці та віртуальна мовна палітра «До рідного слова торкнуся душею», що барвисто розгорнулася в Привільській книгозбірні  привертають увагу відвідувачів на те, що День української писемності та мови – це перш за все можливість усвідомити, що ми – справжні українці, які поважають свою рідну мову, шанують свій рідний край – Україну!

    Пізнавально – ігровий онлайн квест для молоді  «Збережемо наш скарб – рідну мову!» підготувала  бібліотекарка Роздольненської сільської філії.  Тож кожен охочій може перевірити свої знання з української  мови.
    Приємно, що в багатьох сільських бібліотеках до відзначення свята мови приєдналися діти, за ними майбутнє!
     Сьогодні ми відзначаємо величне свято – День української писемності та мови. Народна мудрість стверджує: «Скільки знаєш мов, стільки разів ти людина!».

    Але ми впевнені, що без знання рідної мови жодна людина не здатна повноцінно почувати себе частиною власного народу, його історії та культури.
     Заснування Дня української писемності та мови – це не лише проголошення  шляхетної мети, а справжня настанова нам, українцям, шанувати рідне слово, любити і вивчати її  протягом усього життя!

    З гідністю і шаною ми маємо усвідомлювати велику цінність рідного слова й особисту відповідальність за нього перед минулим, сьогоденням і майбутніми ми поколіннями. Тож, бажаємо вдосконалювати знання своєї рідної мови, щоб цей нетлінний скарб служив єднанням між поколіннями, возвеличував нашу рідну Україну та українців.
      Зі святом рідної мови, шановна громадо! Спілкуйтеся, читайте, співайте, жартуйте, освідчуйтеся  в коханні рідною українською мовою!

 

З днем звільнення від нацистів

 
    В ці дні 78 років тому було звільнено каланчацьку землю від нацистських загарбників.

    Центральна бібліотека Каланчацької ЦБС відгукнулася на події перших днів листопада 1943 року, що відбувалися в рідному селищі та підготовила декілька патріотичних заходів, використовуючи документи, фото, спогади, книжки, статті в періодичних виданнях, які розповідають про вторгнення 11 вересня 1941 року нацистів у Каланчак  та окупацію більше двох років Каланчацького району.  

   За нацистської окупації місцеві жителі зазнали багато лиха, страждань та насилля. Одразу ж розпочалися арешти та розстріли. У листопаді 1941 року нацисти провели масові обшуки і заарештували 350 жителів селища, багатьох з  них піддали тортурам і розстріляли.
  На території колишнього колгоспу ім. С.М. Будьонного було створено концтабір, в якому перебували близько 600 військовополонених моряків. Місцеві мешканці  як могли піклувалися про полонених ризикуючи власним життям, потайки приносили бранцям  їжу, теплі речі та переховували втікачів.

   Про трагічні роки окупації свідчить пам’ятний знак розстріляним  військовополоненим і мирним мешканцям селища, який встановлено за селищем Каланчак на місці масових розстрілів.
    Про страшні роки окупації Каланчака розповідає книжкова виставка «Пам'ять в серці не згасає» облаштована в літературно-мистецькій залі. На ній зібрані свідчення очевидців, матеріали місцевої преси, архівні дані і книги, до яких для зручності користувачів надані електронні посилання.
    З документів можна дізнатися, що 30 жовтня 1943 року передові загони кінно-механізованої групи «Буря» 4-го Українського фронту обійшовши з правого флангу Новопавлівку, Новоолександрівку, Каланчак, вийшли до Червоного Перекопу, Турецького валу та Армянська.

    Слідом за ними на територію району вступили частини 116-го Укріпленого району під командуванням полковника П.Т.Петрюка. Вони і завершили повне звільнення населених пунктів.
    30 – 31 жовтня 1943 року було звільнено села Новопавлівку, Привілля, Червоний Чабан, 2 листопада 1943 року – районний центр Каланчак, Олександрівку, Олексіївку, Гаврилівку Другу, Новоолександрівку, Роздольне та Хорли.
   Згідно архівних даних визволяючи від ворога каланчацьку землю смертю хоробрих загинуло 1457 бійців Червоної армії. 

     У ці осінні дні кінця жовтня – початку листопада  мешканці каланчацької громади, як і весь український народ, вшановують  відвагу і жертовність тих, хто відстояв нашу священну землю в роки Другої світової війни.
     Ми низько вклоняємося і висловлюємо слова глибокої вдячності всім ветеранам, учасникам Другої світової.
      Уславлюємо тих, хто в тилу самовідданою працею наближав розгром ворога та складаємо глибоку шану солдатським вдовам, дітям війни, які допомагали піднімати Україну з руїн, згадуємо всіх, чиє життя забрала війна.
    Каланчацька центральна бібліотека вітає мешканців громади зі святом визволення від нацистів! Ніколи знову !!!
   Бажаємо всім добра і здоров'я, миру і злагоди, плідної праці та вагомих здобутків задля процвітання рідного краю.
   З Днем звільнення!

Смачна та щедра українська кухня

 

    Сучасні  українські господині охоче обмінюються вдалими рецептами салату «Нісуаз» чи соусу «Бешамель» забуваючи, що наша рідна традиційна кухня надзвичайно смачна і багата.  Борщ, сало, вареники, галушки  давно стали кулінарною візитівкою нашої країни, але перелік кулінарних шедеврів ними не вичерпується. 

     До речі, наша кухня визнана однією з кращих на планеті.     Нещодавно туристи з різних країн світу, поласувавши українськими стравами, поставили  їх на восьме місце між кулінарним багатством Японії і Китаю.

     Нагадати  старовинні  рецепти  української і козацької  кухні вирішили працівниці Каланчацької центральної бібліотеки і створили  історико – кулінарний екскурс  «Козацька страва руками жінки». 

   Загальноукраїнська  і козацька  кухня  мають свої  спільні і відмінні  риси,  ці особливості зумовлені способом  життя  мирних гречкосіїв і військовиків. Щоб виконувати важку працю, українцям  була потрібна ситна  їжа, тому для  нашої кухні характерні страви, що багаті  на білки,  жири  і  вуглеводи. Саме тому для більшості українських страв характерний складний набір  інгредієнтів, наприклад, у борщі їх нараховується до 20, а також комбінування декількох способів теплової обробки продуктів. Характерно, що українці здавна вміли готувати смачні і поживні  страви з дешевих продуктів і власноруч вирощених  овочів і фруктів.

     Однією з особливостей харчування козаків було незначне споживання печеного хліба, адже  часто не вистачало борошна  і часу для його випікання, тож з об’єктивних причин популярною їжею на Січі були кашоподібні страви з різних зернових.

    В  історико – кулінарному  екскурсі  «Козацька страва руками жінки» можна знайти рецепти традиційних козацьких страв : куліша, гречаних галушок, затірки, капусняка, карасів у сметані, спотикача, варенухи, квасу та інших.  

 

   В той же час українські газдині за межами козацької Хортиці для своїх сімей готували улюблені тетерю, крупник, холодник, соломаху душенину, книші, шулики,  буцики, товченики, вергуни, лемішку і багато – багато інших страв.

     Перегляньте відео і ви зрозумієте  – наша  національна кухня надзвичайно  різноманітна та цікава!

   Багато традиційних наїдків вже не готують в українських родинах, проте їх рецепти збереглися й до сьогодні тож каланчацькі бібліотекарі радять найближчими вихідними зайнятися кухонною магією і приготувати якусь із названих страв.

   Пам’ятаймо, що наша кухня – це тисячолітня традиція здорового харчування.

   Бережімо своє! Най смакує!