Афганістан болить в моїй душі

     Афганська війна ... 

Чимало літ минуло відтоді, як вивели з Афганістану радянські війська, але рани цієї війни кровоточать i досі. Не можуть матері забути загиблих та покалічених синів, а дружини та діти своїх чоловіків i батьків. Ми маємо знати про страшні події безглуздої афганської війни i пам’ятати, що серед нас живуть люди, які стали учасниками тих воєнних подій. І ми маємо пишатися їхньою мужністю, героїзмом, подвигом.
   До річниці виводу обмеженого контингенту з Афганістану і до Дня вшанування учасників бойових дій на території інших держав  бібліотеки – філії Каланчацької  централізованої бібліотечної системи підготували і провели ряд заходів.

   Бібліотекар Олена Штефлюк (Роздольненська філія)  зібрала інформаційне досьє  про земляків – афганців «Афганістан…Геройські загинув! У вічність пішов!». Любов Адаменко (Горьківська філія)  провела експрес – годину «Трагедія і подвиг афганської війни». Галина Журинкіна (Гаврилівська філія)  вшанувала учасників  бойових дій виставкою «Пекучі рани Афганістану». Алла Папко  ( Привільська філія)  запросила односельчан на героїко – патріотичний  репортаж «Крізь пекло  афганської війни». Для мешканців села Олексіївка бібліотекар Світлана Мазуренко оформила книжкову виставку «Афганістан болить в моїй душі». 

     Олена  Мазник  (Новолександрівська філія) підготувала презентацію «Афганська  війна. Трагедія і подвиг». Учні старших класів переглянули відео та фото- матеріали про війну в Афганістані та уважно  вислухали розповідь учениці 10 класу Мочаліної Лілі про її дідуся Олександра  Єрещенка, який воював на території Афганістану і був нагороджений орденами та медалями.

    Щороку в цей день схилятимуть знамена над полеглими, подаватимуть на службу Божу за тих, що загинули, лунатимуть скупі тости тих, хто вижив. Вони згадуватимуть військову дружбу, честь і мужність побратимів.  Для тисяч наших солдат, їхніх батьків та матерів, дружин, дітей десятилітня кривава війна в Афганістані – це  тривожні дні чекання та безсонні ночі.
   Закінчилась війна. Багато молодих воїнів-інтернаціоналістів були нагороджені орденами і медалями. Але найвищою нагородою для тих, хто уцілів, є життя, а для загиблих – пам’ять.

    Сьогодні ми схиляємо голови перед вічною пам'яттю солдат, які не повернулися живими на рідну землю з іракської пустелі, мінних полів Лівану, Анголи та Сьєрра-Леоне, гірських кряжів Афганістану, загинули в етнічних сутичках на Балканах.  

     Працівники Каланчацької централізованої бібліотечної системи засвідчують свою глибоку шану та повагу їх мужності та самовідданій праці. Адже той, хто пройшов пекло війни, як ніхто знає справжню ціну війни та миру.
     Шановні ветерани-інтернаціоналісти! Від усього серця бажаємо вам і вашим родинам здоров’я, затишку та благополуччя, впевненості в завтрашньому дні, щастя, миру та добра.                 

Афган. Історія написана кров’ю ...

    15 лютого  в Україні відзначають День вшанування учасників бойових дій на території інших держав.

    Афганістан.  Для більшості з нас – це географічно далека мусульманська  держава, але вже понад 40 років у нашій свідомості ця країна асоціюється з болем втрат, людським лихом, справжнім пеклом, до якого потрапили наші земляки, юнаки, багатьом з яких заледве  виповнилось  вісімнадцять.
    По-різному зараз оцінюють події тих років, існують різні точки зору афганської війни, її наказів і військових операцій, навіть кількість втрат в різних джерелах називається різна.

   Замислитися над причинами і наслідками подій в Афганістані закликає  книжкова виставка «Ціна чужої війни», яку оформили працівники відділу обслуговування в Каланчацькій центральній бібліотеці.
   Як засвідчують зібрані документи, боротьба велася за повний політичний контроль над територією Афганістану. Обмежений контингент радянських військ в Афганістані становив 100 тис. військовослужбовців. Всього участь у бойових діях взяли 546 255 радянських солдатів і офіцерів та 21 тис. цивільного персоналу. З них 14 453 чоловіка загинули і 417 пропали безвісти.
    14 квітня 1988 року за посередництва ООН в Швейцарії міністрами закордонних справ Афганістану і Пакистану були підписані Женевські угоди про політичне врегулювання ситуації в ДРА. Радянський Союз зобов'язався вивести свій контингент в 9‑місячний термін, починаючи з 15 травня того ж року. США і Пакистан, зі свого боку, повинні були припинити підтримувати моджахедів.

     Відповідно до угод виведення радянських військ з території Афганістану почалося 15 травня 1988 року, а  15 лютого 1989 року з Афганістану повністю виведені радянські війська.    
      Війна в Афганістані тривала з 25 грудня 1979 року по 15 лютого 1989 року,
Всього через горнило Афганістану пройшло  більше 160 000 українців, 3 360 загинули, в тому числі 60 вважаються зниклими безвісти або такими, що потрапили в полон. Поранення отримали більше 8 000 українців, з них 4 687 повернулися додому інвалідами. Із 72 чоловік, удостоєних за роки «афганської» війни звання Герой Радянського Союзу, - 11 українців.
    Розпочинаються і закінчуються війни, а  історія  прискіпливо фіксує всі факти. Залишилася в історії і афганська війна, але  ще довго вона житиме в людській пам’яті, бо її історія написана  кров’ю  солдатів і материнськими сльозами.
    Пам’ятайте  ветеранів, виявляйте розуміння до тих, хто пройшов через війну і для кого вона триває й досі. У спогадах, снах і думках. 

Магія вінілових платівок

  
     До Дня закоханих в літературно-мистецькій залі Каланчацької центральної бібліотеки – незвична виставка, виставка платівок ! На декілька хвилин зануремось в минуле ...  Послухаймо разом чи наодинці мелодії кохання і життя !

    Після винаходу грамофона в 1888 році й до кінця 1970-х вінілові платівки були найпопулярнішим музичним носієм. Процес постійно вдосконалювався, і після того як у 1948 році завдяки Петеру Каролі Гольдмарку,  народилася платівка з відтиснутою спіральною борозенкою, протягом наступних трьох десятиліть вінілові програвачі повністю домінували в музичній індустрії.
   Про це нагадала виставка платівок  «Мелодії нашого кохання і життя», оформлена вмілими руками бібліотекарів у секторі мистецтв літературно  - мистецької зали  Каланчацької центральної бібліотеки. Виставка апелює до найсолодших і найромантичніших спогадів  та почуттів відвідувачів нашої бібліотеки, бо присвячена Дню закоханих.

   Виставка одразу ж навіює спогади і має тонкий присмак ностальгії. І це не дивно, адже  аналогові носії звукових даних, тобто вінілові платівки, випускалися та продавалися мільйонними тиражами. Не буде перебільшенням сказати, що майже в кожній оселі було принаймні кілька таких чорних дисків.
     Важливим аргументом для створення виставки стало й те, що багато людей люблять вінілові платівки, бо їм подобається брати їх у руки, доглядати за ними, відчувати їхній запах. Крім того, великі обкладинки-конверти виглядають набагато краще, ніж буклети компакт-дисків, укладені в пластиковий футляр. 

    Це ж своєрідний ритуал, кладеш чорну платівку на диск «вертушки».

спеціальною подушечкою із мікрофібри легенько стираєш пил, вирівнюєш тонарм і запускаєш  відтворення. І зрештою з величезною насолодою занурюєшся в океан справжнього, живого, непідробного звуку. Це справді унікальне, незрівнянне відчуття, яке підтверджується нашим власним досвідом. Ще один бал на користь вінілу приносить те, що  цей ритуал є справжнім прослуховуванням музики, адже коли ви кладете платівку, сідаєте, слухаєте, потім перевертаєте на інший бік, саме тоді віддаєтеся музиці, на якийсь час забуваючи про навколишній невгамовний світ.

   З винайденням компакт-диску заговорили про відхід у минуле вінілової платівки, але цифровий світ з його зручними інтерфейсами, повсюдними і потужними пристроями, здатними блискавично виконувати тисячі операцій, не може замінити аналоговий звук, саме завдяки його унікальності.
     Переконайтеся в цьому! Завітайте до нашої бібліотеки! Станьте аудіофілом! Виставка і затишна фотозона працюватимуть принаймні до середини березня. Ще місяць ви матимете щасливу нагоду поринути в романтичні спогади  і потримати в руках раритетні вінілові платівки з записами улюблених пісень, казок, поезій та інструментальних мелодій.

  Бібліотека чекає на вас!

Нам не забути славу Крут !

                  

Коли стають до зброї діти, народ цей – не перемогти!
     Щорічно, 29 січня Україна вшановує юних Героїв Крут, які понад сторіччя тому зробили неможливе – на чотири доби зупинили більшовицьку армію, яка сунула на Київ, щоб задушити молоду Українську державу. 
     Українці вшановують події кінця січня 1918 року, коли юні захисники Української Народної Республіки власною кров’ю вписали нову героїчну сторінку в історію українського визвольного руху.
     Книжково-історичне досьє «Пам’ятай про Крути» зібрали працівники відділу обслуговування Каланчацької центральної бібліотеки.
     Досьє вміщує матеріали про події кінця січня 1918 року на Чернігівщині. Недалеко від залізничної станції Крути, що розташована за 130 кілометрів від Києва, добровольчий Студентський курінь, що складався  з  кількох сотень студентів Університету імені Святого Володимира, новоствореного Українського Народного Університету та київських гімназистів, відстоюючи право українського народу жити у власній державі, вступив у  нерівний бій із більшовицькими військами, чисельність яких налічувала близько 5 тисяч.

      Битва  тривала  п’ять годин. У полон було захоплено і потім розстріляно 28 юнаків. Ціною свого життя юні герої зупинили наступ ворога.
     Більше дізнатися про трагічну загибель Студентського куреня під Крутами, що  стала символом патріотизму і жертовності у боротьбі за незалежну Україну бібліотекарі відділу обслуговування рекомендують з книжки «Крути. Січень.1918 року», яку можна переглянути в Каланчацькій центральній бібліотеці чи знайти за адресою: http://irbisnbuv.gov.ua/ulib/item/UKR0008497   

      Тим, хто вище за власне життя поставив свободу, гідність та незалежність своєї держави присвячено перегляд літератури «Нам не забути славу Крут» в Горьківській сільській книгозбірні. На ній зібрані свідчення того, що Крути – одна з трагічних і водночас легендарних сторінок в історії українських визвольних змагань 1917-1921 років.
     В Привільській та Новопавлівській бібліотеках – філіях увагу відвідувачів привернули книжкові полички «Пам’ятаємо Героїв Крут» та «Крути: трагедія, подвиг, пам'ять».

  Матеріали зібрані на поличках засвідчують хронологію тих  трагічних, і водночас легендарних, подій кінця січня 1918 року, коли на залізничній платформі в Крутах вступив в бій загін з  520 українськими вояками –  юнаками і студентами, озброєними 16 кулеметами та однією гарматою, зійшовся у нерівному бою з багатотисячною армією Михайла Муравйова, яка вдесятеро переважала  в живій силі, мала бронепотяг та артилерію. Трагічна загибель студентського куреня під Крутами стала символом патріотизму і жертовності у боротьбі за незалежну Україну. Юні захисники Української Народної Республіки власною кров’ю вписали нову героїчну сторінку в історію українського визвольного руху.

      На державному рівні цей день почали відзначати з 2003 року.
     Щорічне вшанування пам’яті Героїв  Крут закріплено у Постанові ВРУ від 16 травня 2013 року «Про відзначення подвигу героїв бою під Крутами».
     Цей день, не дивлячись на трагічний хід подій, назавжди залишиться світлим в нашій пам’яті. День подвигу та прикладу для майбутніх  поколінь. День надії і любові до своєї Вітчизни. День пам’яті Героїв Крут!
     У 2006 році на залізничній станції Крути відкрили Меморіальний комплекс «Пам’яті героїв Крут», щоб нащадки пам’ятали про героїзм і жертовність тих, хто виборював українську незалежність.

     Пам’ятаймо !

Голокост нам треба пам'ятати !

 Голокост нам треба пам’ятати,
Адже пам'ять – то є наша совість.
Помилок таких не допускати,                                           Не писати геноциду повість.
     27 січня  світ відзначає Міжнародний День пам’яті жертв Голокосту. Саме цього дня війська 1-го Українського фронту  визволили в’язнів найбільшого нацистського табору  в смерті Аушвіц  - Беркінау.
     В Каланчацькій центральній бібліотеці до уваги відвідувачів книжкова виставка-факт «Трагедія Голокосту» та Оn-line – перегляд «Голокост. Історична правда».
    Трагічним подіям Голокосту присвячений флешбук  «Скорботна свічка пам’яті святої», створений  Ларисою Шаваровською, керівником клубу «Старшокласник», що багато років діє в Каланчацькій центральній бібліотеці.
     Голокост позначає систематичне переслідування і вбивство шести мільйонів євреїв, що його вчинив нацистський режим, їхні союзники та колабораціоністи. Нацисти  вважали, що німці належали до «вищої раси», ніж інші народи. Вони стверджували, що євреї були «меньшовартими » і загрожували так званій німецькій расовій спільноті.
    У часи Голокосту німецькі органи влади переслідували й інші етнічні групи через їхню нібито расову та біологічну меншовартість: ромів,  деякі слов’янські народи та людей з інвалідністю.
     Масовою братською могилою і символом Голокосту в Україні став Бабин Яр. Розстріли тут розпочалися відразу після вступу нацистів до Києва. Лише за місяць, з кінця вересня до кінця жовтня 1941 року, в Бабиному Яру загинуло майже 34 тисячі  євреїв – військовополонених і цивільних громадян, комуністів-підпільників, ромів, душевнохворих, моряків Дніпровської флотилії, в’язнів гестапо та українських  націоналістів. Загальна кількість загиблих українських євреїв можна оцінити в 1,8 млн. чоловік.
  Хай же горить скорботна свічка пам’яті безвинних жертв Голокосту!