Рідна моя мова, мова калинова

 

     21 лютого представники всіх націй і народностей світу відзначають Міжнародний день рідної мови. Свято започаткували у листопаді 1999 року на сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО у Парижі з метою підтримки мови, як ознаки культурної приналежності особи.   

     В Україні це свято відзначають з 2002 року, коли для зміцнення державотворчої функції української мови та сприяння вільному розвитку і використанню інших мов національних меншин України було видане розпорядження «Про відзначення Міжнародного дня рідної мови».  

        Шляхетна справа захисту мови, на жаль, має трагічний початок. 21 лютого 1952 року у Бангладеш  влада жорстоко придушила демонстрацію людей, які висловили свій протест проти урядової заборони на використання в країні своєї рідної - бенгальської, мови. Відтоді кожного року Бангладеш відзначає день полеглих за рідну мову. Саме за пропозицією цієї країни ЮНЕСКО проголосило 21 лютого Міжнародним днем рідної мови.

      Питання підтримки мови, як ознаки культури є важливим для бібліотек Каланчацької  централізованої бібліотечної системи, про це свідчить низка тематичних заходів проведених в книгозбірнях.
      В Новоолександрівській бібліотеці-філії  в рамках дитячого клубу «Джерельце» до свята рідної мови пройшли голосні читання «Мова прославлена в віршах». На заході діти з завзяттям читали поезії українських авторів та поринали у невимовно прекрасний і глибокий світ рідного слова.
      В Гаврилівській  книгозбірні відбувся показ відеоказки «Рідна мова», юні мешканці Гаврилівки також ознайомилися з висловами про мову та слово,  зібрані  на виставці «Мово моя, колискова».

     З літературно - мовними цікавинками  ознайомила відвідувачів Привільська  сільська бібліотека-філія,  а на пізнавальну мовознавчу подорож «Мова єднає всіх» запросила всіх друзів Горьківська  сільська  бібліотека-філія. 
     В Олександрівській сільській бібліотеці-філії пройшла інформаційна хвилинка «Стежками рідної мови», з якої користувачі бібліотечних послуг дізналися багато цікавого про свято мови. В Олексіївській книгозбірні оформлено книжкову виставку «Мова моя калинова».

    Дорослі і маленькі  відвідувачі Новокиївської  та Роздольненської сільських бібліотек – філій  ознайомилися з книжковими  викладками «Коштовний скарб  народу» та «Солов’їна  барвінкова українська рідна мова».
    На пізнавальних заходах  до Міжнародного дня рідної мови працівники Каланчацької централізованої бібліотечної системи намагалися максимально представити  розмаїття мовознавчих видань, збірників, словників, довідників, публіцистичних статей у періодиці та досліджень  присвячених рідній мові, підбірками поетичних творів, афоризмів, приказок та крилатих висловів про мову.

   Мова – скарб нації, засіб людського спілкування.
  Нехай же вона завжди живе в наших серцях!

Небесна сотня на варті наших душ!

      День пам’яті Героїв Небесної Сотні відзначається щорічно 20 лютого згідно з Указом Президента України від 11 лютого 2015 року № 69/2015 «Про вшанування подвигу учасників Революції Гідності та увічнення пам’яті Героїв Небесної Сотні».
       Революція Гідності стала наймасштабнішим протестом у новітній історії України, боротьбою українських громадян за свої права і демократичний європейський вибір.

     Цій вікопомній події, що змінила історію нашої країни, присвячені заходи в Каланчацькій централізованій бібліотечній системі.
     Героями Небесної Сотні стали 107 загиблих. Вони різні за віком, статтю, освітою, з різних куточків України та з-за кордону. Серед них були успішні підприємці й пенсіонери. Найстаршому – Іванові Наконечному – виповнилося 82 роки, а наймолодшому – Назарієві Войтовичу – лише 17.    

Працівниці відділу обслуговування Каланчацької центральної бібліотеки  за допомогою інтернет ресурсів створили  галерею пам’яті «Майдан – мужність, воля, біль», пісенний колаж «Герої Небесної Сотні в піснях» та оформили  виставку – досьє «Небесна Сотня на варті», які привертають увагу насамперед молодих користувачів бібліотечних послуг.

       Євромайдан увійшов в історію України як символ і взірець жертовності, патріотизму та героїзму. Він у котре підтвердив те, що у найкритичніші та найважливіші періоди нашої історії знайдуться герої, готові  пожертвувати власним життям заради майбутнього України як незалежної демократичної держави.
     Жителі  Новоолександрівки звернули увагу на тематичну поличку «Вшануємо Героїв Небесної Сотні» оформлену в сільській книгозбірні.   

     Гаврилівська філія запропонувала своїм користувачам відеоперегляд «Ангели пам’яті».
     В Новопавлівській книгозбірні пройшла інформаційна година «Полум’яний вогонь Майдану», на яку було запрошено учнів 5 – 6 класів місцевої школи.
     На уроки мужності «Чисті душі, що злетіли в небо»  та «А Сотню вже зустріли небеса» запросили  юних мешканців сіл  Олександрівська  та Олексіївська бібліотеки.     Інформаційне повідомлення «Цвіт життя вони віддали Україні» підготувала для своїх відвідувачів Каланчацька селищна бібліотека, а Роздольненська бібліотека – філія привернула увагу односельчан до подій Революції Гідності бібліоколажем «Небесна Сотня. Ціна свободи».

     Подвиг героїв новітньої історії України засвідчують  книжкові  виставки «Небесна Сотня воїнів Майдану»  та «На варті наших душ Небесна Сотня» розгорнуті в Привільській  та Новокиївській бібліотеках.
      Протистояння учасників Революції Гідності та представників режиму Януковича тривало понад три місяці. За цей період середмістя столиці стало осередком масового спротиву громадян, що виступали проти чинної влади й антидержавницької політики, яку та провадила.

    Майданівці облаштували наметове містечко, пункти обігріву, медичні пункти, сцену, побудували барикади та організували загони самооборони. Територія Євромайдану перетворилася на центр опору силовикам як важелям впливу чинної на той час влади. Про це йшлося на вечері пам’яті «Небесна Сотня – журавлик миру», що відбувся в Горьківській бібліотеці – філії.

      Для всієї України Небесна Сотня стала не лише символом жертовності, героїзму та патріотизму, а й прикладом та джерелом натхнення для наших воїнів, які гідно захищають територіальну цілісність України на сході, утверджуючи право людини на вільне життя.
     Українці вибороли право на демократичний європейський розвиток держави і готові боротися за нього та очищення від тоталітарного минулого.
     Вічна пам’ять і слава Героям!
     Вони не вмирають, а навічно залишаються нашою славою та небесними захисниками України!
 
 

Афганістан болить в моїй душі

     Афганська війна ... 

Чимало літ минуло відтоді, як вивели з Афганістану радянські війська, але рани цієї війни кровоточать i досі. Не можуть матері забути загиблих та покалічених синів, а дружини та діти своїх чоловіків i батьків. Ми маємо знати про страшні події безглуздої афганської війни i пам’ятати, що серед нас живуть люди, які стали учасниками тих воєнних подій. І ми маємо пишатися їхньою мужністю, героїзмом, подвигом.
   До річниці виводу обмеженого контингенту з Афганістану і до Дня вшанування учасників бойових дій на території інших держав  бібліотеки – філії Каланчацької  централізованої бібліотечної системи підготували і провели ряд заходів.

   Бібліотекар Олена Штефлюк (Роздольненська філія)  зібрала інформаційне досьє  про земляків – афганців «Афганістан…Геройські загинув! У вічність пішов!». Любов Адаменко (Горьківська філія)  провела експрес – годину «Трагедія і подвиг афганської війни». Галина Журинкіна (Гаврилівська філія)  вшанувала учасників  бойових дій виставкою «Пекучі рани Афганістану». Алла Папко  ( Привільська філія)  запросила односельчан на героїко – патріотичний  репортаж «Крізь пекло  афганської війни». Для мешканців села Олексіївка бібліотекар Світлана Мазуренко оформила книжкову виставку «Афганістан болить в моїй душі». 

     Олена  Мазник  (Новолександрівська філія) підготувала презентацію «Афганська  війна. Трагедія і подвиг». Учні старших класів переглянули відео та фото- матеріали про війну в Афганістані та уважно  вислухали розповідь учениці 10 класу Мочаліної Лілі про її дідуся Олександра  Єрещенка, який воював на території Афганістану і був нагороджений орденами та медалями.

    Щороку в цей день схилятимуть знамена над полеглими, подаватимуть на службу Божу за тих, що загинули, лунатимуть скупі тости тих, хто вижив. Вони згадуватимуть військову дружбу, честь і мужність побратимів.  Для тисяч наших солдат, їхніх батьків та матерів, дружин, дітей десятилітня кривава війна в Афганістані – це  тривожні дні чекання та безсонні ночі.
   Закінчилась війна. Багато молодих воїнів-інтернаціоналістів були нагороджені орденами і медалями. Але найвищою нагородою для тих, хто уцілів, є життя, а для загиблих – пам’ять.

    Сьогодні ми схиляємо голови перед вічною пам'яттю солдат, які не повернулися живими на рідну землю з іракської пустелі, мінних полів Лівану, Анголи та Сьєрра-Леоне, гірських кряжів Афганістану, загинули в етнічних сутичках на Балканах.  

     Працівники Каланчацької централізованої бібліотечної системи засвідчують свою глибоку шану та повагу їх мужності та самовідданій праці. Адже той, хто пройшов пекло війни, як ніхто знає справжню ціну війни та миру.
     Шановні ветерани-інтернаціоналісти! Від усього серця бажаємо вам і вашим родинам здоров’я, затишку та благополуччя, впевненості в завтрашньому дні, щастя, миру та добра.                 

Афган. Історія написана кров’ю ...

    15 лютого  в Україні відзначають День вшанування учасників бойових дій на території інших держав.

    Афганістан.  Для більшості з нас – це географічно далека мусульманська  держава, але вже понад 40 років у нашій свідомості ця країна асоціюється з болем втрат, людським лихом, справжнім пеклом, до якого потрапили наші земляки, юнаки, багатьом з яких заледве  виповнилось  вісімнадцять.
    По-різному зараз оцінюють події тих років, існують різні точки зору афганської війни, її наказів і військових операцій, навіть кількість втрат в різних джерелах називається різна.

   Замислитися над причинами і наслідками подій в Афганістані закликає  книжкова виставка «Ціна чужої війни», яку оформили працівники відділу обслуговування в Каланчацькій центральній бібліотеці.
   Як засвідчують зібрані документи, боротьба велася за повний політичний контроль над територією Афганістану. Обмежений контингент радянських військ в Афганістані становив 100 тис. військовослужбовців. Всього участь у бойових діях взяли 546 255 радянських солдатів і офіцерів та 21 тис. цивільного персоналу. З них 14 453 чоловіка загинули і 417 пропали безвісти.
    14 квітня 1988 року за посередництва ООН в Швейцарії міністрами закордонних справ Афганістану і Пакистану були підписані Женевські угоди про політичне врегулювання ситуації в ДРА. Радянський Союз зобов'язався вивести свій контингент в 9‑місячний термін, починаючи з 15 травня того ж року. США і Пакистан, зі свого боку, повинні були припинити підтримувати моджахедів.

     Відповідно до угод виведення радянських військ з території Афганістану почалося 15 травня 1988 року, а  15 лютого 1989 року з Афганістану повністю виведені радянські війська.    
      Війна в Афганістані тривала з 25 грудня 1979 року по 15 лютого 1989 року,
Всього через горнило Афганістану пройшло  більше 160 000 українців, 3 360 загинули, в тому числі 60 вважаються зниклими безвісти або такими, що потрапили в полон. Поранення отримали більше 8 000 українців, з них 4 687 повернулися додому інвалідами. Із 72 чоловік, удостоєних за роки «афганської» війни звання Герой Радянського Союзу, - 11 українців.
    Розпочинаються і закінчуються війни, а  історія  прискіпливо фіксує всі факти. Залишилася в історії і афганська війна, але  ще довго вона житиме в людській пам’яті, бо її історія написана  кров’ю  солдатів і материнськими сльозами.
    Пам’ятайте  ветеранів, виявляйте розуміння до тих, хто пройшов через війну і для кого вона триває й досі. У спогадах, снах і думках. 

Магія вінілових платівок

  
     До Дня закоханих в літературно-мистецькій залі Каланчацької центральної бібліотеки – незвична виставка, виставка платівок ! На декілька хвилин зануремось в минуле ...  Послухаймо разом чи наодинці мелодії кохання і життя !

    Після винаходу грамофона в 1888 році й до кінця 1970-х вінілові платівки були найпопулярнішим музичним носієм. Процес постійно вдосконалювався, і після того як у 1948 році завдяки Петеру Каролі Гольдмарку,  народилася платівка з відтиснутою спіральною борозенкою, протягом наступних трьох десятиліть вінілові програвачі повністю домінували в музичній індустрії.
   Про це нагадала виставка платівок  «Мелодії нашого кохання і життя», оформлена вмілими руками бібліотекарів у секторі мистецтв літературно  - мистецької зали  Каланчацької центральної бібліотеки. Виставка апелює до найсолодших і найромантичніших спогадів  та почуттів відвідувачів нашої бібліотеки, бо присвячена Дню закоханих.

   Виставка одразу ж навіює спогади і має тонкий присмак ностальгії. І це не дивно, адже  аналогові носії звукових даних, тобто вінілові платівки, випускалися та продавалися мільйонними тиражами. Не буде перебільшенням сказати, що майже в кожній оселі було принаймні кілька таких чорних дисків.
     Важливим аргументом для створення виставки стало й те, що багато людей люблять вінілові платівки, бо їм подобається брати їх у руки, доглядати за ними, відчувати їхній запах. Крім того, великі обкладинки-конверти виглядають набагато краще, ніж буклети компакт-дисків, укладені в пластиковий футляр. 

    Це ж своєрідний ритуал, кладеш чорну платівку на диск «вертушки».

спеціальною подушечкою із мікрофібри легенько стираєш пил, вирівнюєш тонарм і запускаєш  відтворення. І зрештою з величезною насолодою занурюєшся в океан справжнього, живого, непідробного звуку. Це справді унікальне, незрівнянне відчуття, яке підтверджується нашим власним досвідом. Ще один бал на користь вінілу приносить те, що  цей ритуал є справжнім прослуховуванням музики, адже коли ви кладете платівку, сідаєте, слухаєте, потім перевертаєте на інший бік, саме тоді віддаєтеся музиці, на якийсь час забуваючи про навколишній невгамовний світ.

   З винайденням компакт-диску заговорили про відхід у минуле вінілової платівки, але цифровий світ з його зручними інтерфейсами, повсюдними і потужними пристроями, здатними блискавично виконувати тисячі операцій, не може замінити аналоговий звук, саме завдяки його унікальності.
     Переконайтеся в цьому! Завітайте до нашої бібліотеки! Станьте аудіофілом! Виставка і затишна фотозона працюватимуть принаймні до середини березня. Ще місяць ви матимете щасливу нагоду поринути в романтичні спогади  і потримати в руках раритетні вінілові платівки з записами улюблених пісень, казок, поезій та інструментальних мелодій.

  Бібліотека чекає на вас!