Підприємництво — це талант та величезна праця !

                                                             Підприємці – великі працелюби,

                                                             у людей, які займаються

                                                             власною справою, вихідних не буває.        

   В першу неділю вересня в Україні відзначається День підприємця. Це свято встановлено Указом Президента ще у 1998 році, щоб відзначити важливу роль, щоб показати наскільки це важлива частина економіки України, яку відіграє цей сектор економіки у формуванні нового економічного ладу, розвитку демократії та громадянського суспільства, в той же час, щоб підтримати підприємців.

  Сьогодні  економічна діяльність України реалізується в різних формах власності, і всі вони захищені на державному рівні. Про свідчать  Закони України «Про власність», «Про підприємництво», «Про підприємства», «Про господарські товариства» та це яскраво показано в статті 42 Конституції України, де сказано, що кожен громадянин має право займатися підприємницькою діяльністю, яка не заборонена законом. Закони допомагають всім підприємцям країни, захищають і створюють умови для успішної роботи.

Краса, що окрилює світ

                          

     До головного свята країни – Дня незалежності  в літературно – мистецькій залі Каланчацької центральної книгозбірні серед циклу заходів відбулося свято краси  – Година знайомств «Краса окрилює світ». Присутні за заході, а це учасники читацького об'єднання людей поважного віку «Спілкуймось!», здійснили віртуальну мандрівку в м. Олешки, що на нашій Херсонщині, ознайомилися з творчістю художниці – самородка Поліни Райко. Були й інші подорожі та знайомства з талановитими українками …

   До заходу було оформлено виставку – інсталяцію та підготовлено Web- подорожі  та відео - замальовки.                                                                 Бібліотекар відділу обслуговування Маргарита Молдован розпочала Годину знайомств вступним словом, зокрема зауважила, що День  Незалежності – головне свято для кожної країни світу. Україна відчуває його урочистість особливо гостро, адже століттями український народ боровся за незалежність своєї  Батьківщини.

Україно ! Живи, слався у віках, рідна ненько моя !

     З нагоди найголовнішого свята нашої країни – Дня Незалежності України надсилаємо всім найщиріші, найсердечніші вітання і побажання миру, добра, благополуччя, щедрої долі, сили й наснаги, процвітання нашої рідної неньки – України !

      Святкуємо 26 – річницю  Незалежності України, відколи здійснилася віковічна мрія українського народу – мрія бути вільними, господарями на своїй рідній землі. Ми горді, ми пишаємося своєю землею – багатою, гарною, ніжною та співучою.

    Всім відомо, що з давніх часів Київської Русі наші пращури – українці прагнули волі, мріяли про свободу, хотіли жити вільно і сповідувати свої національні обряди, традиції та звичаї. Така вже історична правда, що українському народові випадало віками боротися за свою волю та свободу й лише у 1991 році народ виборов свою незалежність.

Сум та біль огортають серце…

  

   Полетіла у вічність світла душа першого фахівця та найстарішого ветерана бібліотечної справи на Каланчацькій землі.

   Зовсім недавно ми вітали колегу, ветерана бібліотечної справи з поважним ювілеєм. Раділи, що найстаріший бібліотекар району святкує своє 90 – річчя.

  А вже днями провели її в останню путь, назавжди попрощалися з прекрасною, світлої душі людиною, вчителем, наставником, Людиною з Великої Літери – Лідією Дмитрівною Лебідь.

   Її життя, її плани, її мрії – то була бібліотека, читачі, книжки.

   Як обізнаний та досвідчений фахівець вона вміло прищеплювала любов до читання та бережливого ставлення до книжок. З великою любов'ю ставилася до кожного читача. Знаходила теплі, привітні, прості та зрозумілі слова кожному юному відвідувачу книгозбірні. Не рахуючись з часом, з кожним знаходили хвилинки, щоб поговорити,обговорити прочитане, завжди пропонувала щось корисне та цікаве.

  Особисто знала кожного читача. Багатьом поколінням каланчацьких малюків, дітей та підлітків відкрила безмежний світ літератури саме Лідія Дмитрівна Лебідь.

З часом пам’ять не гасне

                                                           

    Вона була мрійлива, будувала плани, надіялася, вірила, що все хороше, щасливе у неї ще попереду.

   Минає три роки  з того сумного серпневого дня, як пішла у вічність наша колега – бібліотекар з великої літери Валентина Леонідівна Кучерова…

    Й, мабуть, не було жодного дня, коли б ми не згадали її, згадали  теплим, добрим словом й сумом, що так рано та несподівано відійшла у інший світ.

   Творча та лірична, загадкова та романтична натура, добра, порядна, щира, прекрасна душа…

   Валентина Леонідівна – це цілий світ знань, почуттів, порядності, високої відповідальності, любові, скромності…

  Вона віддавала любимій бібліотеці та її користувачам, відвідувачам читацького об’єднання «Спілкуймось !» всю себе, без останку, не рахувалась з часом, проблемами зі здоров’ям…