Гірка пам'ять Голокосту

 

В каланчацьких бібліотеках  –  Дні пам'яті Голокосту.     У 2005 році Генеральна Асамблея ООН прийняла резолюцію №  60/7 "Пам'ять про Голокост", що проголосила 27 січня Міжнародним днем пам'яті жертв Голокосту.

    Саме 27 січня 1945 року визволили в’язнів найбільшого нацистського табору смерті Аушвіц - Біркенау в Освенцімі. 

   За час існування цього концтабору у ньому загинуло, за різними оцінками, від 1,5 до 2,2 мільйона людей.

    Голокосту, як  уособленню людських страждань і абсолютного зла присвячені заходи в книгозбірнях Каланчацької централізованої бібліотечної системи.
   Книжкова виставка  «Голокост – злочин проти людства»  в літературно-мистецькій залі Каланчацької центральної  бібліотеки подає хронологію тих страшних подій, сповнених

страждань і смерті.      

      Після підписання Угоди про ненапад між сталінським СРСР та гітлерівською Німеччиною, відомої  як пакт Молотова – Ріббентропа, мир протримався лише тиждень. А далі розпочалася Друга світова війна, а з нею настали скорботні часи для єврейського народу. Німецьке вторгнення до СРСР, що розпочалося 22 червня 1941 року, було настільки блискавичним, що до листопада вся підрадянська Україна потрапила під німецький і частково румунський та угорський контроль.

    З перших днів окупації у десятках українських населених пунктах нацисти відбирали і розстрілювали євреїв чоловічої статі. Жінок і дітей зганяли до новостворених ґетто, а  відібравши всі коштовні речі, згодом знищували й їх.     Страшні цифри можна знайти в документах на книжкових виставках «Пам'ять во спасіння» (Новопавлівська сільська бібліотека - філія) та  «Гірка пам'ять Голокосту» (Новолександрівська сільська бібліотека-філія).  
      За загальними оцінками, жертвами масового знищення євреїв під час Другої світової війни, разом з 4,5 мільйонами дорослих, стали 1,5 мільйона дітей. Офіційно визнано, що від 5,5 до 6,1 мільйони  євреїв було вбито протягом Голокосту, з них від 2,2 до 2,5 мільйони на території колишнього Радянського Союзу, значною мірою в Україні.

      Виставка – інформація «Голокост – злочин проти людства» (Олександрівська  сільська бібліотека-філія), виставка – факт «Сторінками історії» (Роздольненська сільська бібліотека-філія) та виставка – реквієм «Перекажіть це дітям нашим…» (Новокиївська сільська бібліотека-філія) розповідають про антилюдський принцип расової диференціації, яким Німеччина керувалася від 1933 року.  

     Українців, як і решту слов’ян, було визнано «недолюдьми», які мали служити арійцям, а євреї, роми, психічно хворі та неповносправні  люди  підлягали знищенню.    

       Книжковий перегляд «Трагічні сторінки Голокосту» (Привільська сільська бібліотека-філія), виставка – нагадування «Скорботна свічка пам’яті святої» (Олексіївська сільська бібліотека-філія)  та книжкова викладка «Гірка пам'ять голокосту» (Горьківська сільська бібліотека- філія)  розповідають відвідувачам про одну з перших акцій масового розстрілу, що відбулася у Кам’янці-Подільському в серпні 1941 року, коли нацисти знищили 23 600 євреїв з числа місцевих жителів і доправлених із Закарпаття угорських євреїв та про трагедію Бабиного Яру у вересні 1941 року.      Понад 60% українських євреїв було знищено, приблизно 900 тисячам, переважно з центральної та східної частин України, пощастило вчасно евакуюватися. Натомість єврейські громади Галичини, Поділля та Волині були знищені майже повністю, – свідчить галерея  скорботи «Голокост» у Гаврилівській сільській бібліотеці - філії.

     У всіх бібліотеках системи в цей день з глибокою пошаною згадували  про подвиг  «Праведників народів світу з України», які ризикуючи своїм життям і життями своїх рідних рятували  євреїв  від нацистів.   

      Загалом  більше двох з половиною тисяч  українців отримали почесне звання «Праведників народів світу», багато хто посмертно.
     Розповідаючи  користувачам про трагедію голокосту бібліотекарки Каланчацької ЦБС  особливу увагу звертали на молодь, адже вона повинна знати і пам’ятати ці страшні сторінки історії людства, нашої  спільної історії.
    Пам’ятаючи про трагедію минулого, ми з надією дивимося в майбутнє.
     Схилімо голови перед пам’яттю невинно убієнних ...

Соборна мати Україна

       

 22 січня українці відзначають День Соборності. Цього  дня у 1919 році  було проголошено  Акт  Злуки Української та Західноукраїнської  Народних Республік та відбулося символічне об’єднання українських земель в одній державі.
    Цей день став основоположним фактором  для українського державотворення, а  Акт Злуки  увійшов до нашої історії як надважливий крок на шляху до проголошення незалежності України у 1991 році.
   Цій доленосній події  в історії України присвячені заходи в книгозбірнях Каланчацької  централізованої бібліотечної системи.

   Віртуальна інформаційна хвилинка «Україна – соборна країна» та тематична виставка «Велич України в її соборності», на які запросила юних односельців бібліотекарка Світлана Частило (Новокиївська філія)  розповідають про  День Злуки, який є символом об’єднання України. 

      Це свято стверджує нерозривний зв’язок між усіма поколіннями борців за її волю і незалежність, демонструючи перед усім світом неподільність української землі і непохитність та монолітність української нації.    

Адже саме в єдності дій і соборності душ ми можемо досягти величної мети – сильної і   духовно багатої  європейської України.
    Основи всього закладаються в дитинстві, почуття патріотизму не виключення, тож діти і молодь завжди знаходяться в бібліотечному фокусі. Ось і в селі Привілля бібліотекарка Алла Папко спільно з місцевою школою провела до Дня Соборності  «Веселу вікторину про рідну країну»,  з якої  учні молодших класів  дізналися багато цікавих фактів про Батьківщину.
   

Для дорослих односельців Алла  Папко підготувала історичний вимір  «В єднанні сила й міць держави»,  в якому йде мова про те, що успіх побудови демократичної та міцної держави ґрунтується на наших спільних зусиллях на дотриманні принципів незалежності, на усвідомленні власної відповідальності за майбутнє усього українського народу.  Ці державотворчі засади  можна знайти у відеоуроці історичної пам’яті «Захід, схід – одна країна! Це – соборна Україна»   та розлогій тематичній виставці «Україна – моя країна»  створених Оленою Штефлюк (Роздольненська філія).
     Національна єдність є не тільки базовою цінністю громадян країни, а й обов’язковою передумовою успішного спротиву зовнішній агресії. Сьогодні Україна продовжує боротьбу за незалежність і соборність, тому  вони залишаються на порядку денному національних завдань – це суть  книжкових виставок «Славетна мить, що об’єднала  Україну» (Новопавлівська  філія) і  «Соборна мати Україна – одна  на всіх, як оберіг»   (Хорлівська філія).
   Нехай розум, воля і любов до рідного краю згуртовують нас для здійснення високої мети – процвітання соборної незалежної демократичної  і могутньої України, надійної запоруки добробуту й щасливого життя її народу,  –  це головний  меседж  бібліотекарок Тетяни Жук та Євгенії Юдіної.
    Ідея соборності завжди була наріжною й актуальною для українців. Від другої половини ХІХ століття українська політична єдність стала одним із провідних мотивів декларацій та діяльності національного руху по обидва береги  Збруча,  – йдеться в історичному досьє «В єднанні сила і міць держави»,  зібраному для відвідувачів Гаврилівської книгозбірні Галиною Журинкіною. 
   Тематична  викладка  «Моя країна – Україна» облаштована в Каланчацькій селищній книгозбірні бібліотекаркою  Ольгою  Войтюк  наголошує  на тому, що  соборність передбачає не лише пам’ять про минуле, а й потребує згуртованої спільної праці та взаємодії в сучасній Україні.
   Книжкова поличка «Вона наш витвір, наша мрія, соборна вільна Україна» обладнана Крістіною Ніколаєвою в Олександрівській бібліотеці, огляд літератури «Ми єдині – в цьому сила» зібраний Антоніною Демченко в Горьківській філії, книжково – ілюстрована  виставка  «Соборність рідної землі – основа націй і держави» оформлена Оленою Мазник  в Новоолександрівській книгозбірні, які  розповідають про соборність українських земель, яка має глибоке історичне коріння, спирається на споконвічну мрію народу про власну незалежну, цілісну державу.

      В Олексіївській сільській  бібліотеці пройшов виховний захід  «З Україною в серці». Звертаючись до присутніх Світлана Мазуренко  наголосила на тому, що в нашій мові «соборність» означає всеєдність, цілісність, неподільність. Тож нехай цей урочистий день утвердить нас в єдності та патріотизмі, додасть кожному наснаги працювати задля блага нашої країни та добробуту людей.   

    Ми повинні бути гідними місії, покладеної на нас долею, мусимо підтримати й продовжити героїчні досягнення наших предків, виправдати сподівання і стати гордістю для наших нащадків.
    З Днем Соборності України!

Для Вас, дорогі жінки Каланчацької громади !

     Як Міжнародний жіночий день святкують відвідувачі у всіх книгозбірнях Каланчацької централізованої бібліотечної системи...

    Святковий день – 8 березня, цілком присвячений найпрекраснішій половині нашого суспільства.

    Історія появи міжнародного жіночого дня проста і зрозуміла – це була спроба відновити спотворену століттями справедливість по відношенню до жіночої статі, яка на стільки вкоренилася в суспільстві, що бути жінкою, ще якихось 100-150 років тому означало тільки одне – безправ’я і послух.

Гідності хай промінь не згасає!

     Вони залишаться у нашій пам’яті навіки… Ті,  хто віддав життя за волю, ті хто лише починав жити… 

     День Героїв Небесної Сотні відзначається щорічно 20 лютого згідно за Указом Президента від 11 лютого 2015 року «Про вшанування подвигу учасників Революції Гідності та увічнення пам’яті Героїв Небесної Сотні».

Свято літніх людей в Привіллі…

    Другий місяць осені починається з особливої дати. 1 жовтня у всьому світі відзначається Міжнародний день людей похилого віку, проголошений Генеральною Асамблеєю ООН, а в Україні це також і День ветерана.  

    Ось і Привільська сільська бібліотека - філія Каланчацької централізованої бібліотечної системи обминула увагою це свято і напередодні цієї дати разом з будинком культури був підготували та провели  цікавий та захоплюючий захід.

   Бібліотекар філії Алла Папко для своїх літніх читачів оформила книжкову виставку «Нехай розквітає молодість душі» та запропонувала всім присутнім на заході її переглянути.

    А далі разом з художнім керівником будинку культури  запросила поважне товариство на вечір відпочинку «Погуляємо, молодість згадаємо!».

   Багато щирих, ніжних слів в цей день почули досвідчені, мудрі, добрі бабусі і дідусі. Звучали зворушливі рядки української лірики про людську осінь, яка як і природа, буває різною.

   Найактивніші читачі підготували веселі сценки, запальні пісні, позитивні вірші, гуморески, смішні історії, які принесли гостям гарний настрій.

    На заході була присутня  представник сільської ради Ковш П.В., яка привітала відвідувачів добрими, щирими словами з Днем людей похилого віку ...

   Цей день - не тільки можливість нагадати всім про людський обов'язок бути турботливими і милосердними до поважної частини суспільства. Це і привід до роздумів про подальшу долю людства, його культуру, взаємозв'язок поколінь.

  Зі святом, не старіймо ! Будьмо завжди молодими душею й тілом!