В книгозбірнях Каланчацької ЦБС проведені заходи присвячені вшануванню пам’яті жахливих подій у Бабиному Яру підчас другої світової війни. 29 вересня вшановуються 80-і роковини з часу однієї з найтрагічніших сторінок історії окупованого нацистами Києва – початку масових розстрілів у Бабиному Яру.
В кожній бібліотеці громади були оформлені книжкові виставки-огляди, перегляди літератури, тематичні полиці, що висвітлюють ті страшні події. Відвідувачі центральної бібліотеки познайомилися з літературою, фотофактами, представленими на книжковій виставці «Забуттю не підлягає», переглянули документальний фільм «Бабин Яр, Україна, лабіринти історії» та взяли участь в інформаційній годині «Трагедія Бабиного Яру». Бібліотекарі нагадали користувачам про наслідки Другої світової війни, які вражають величезною кількістю жертв. Адже від рук нацистів загинули десятки мільйонів людей.
У світі існує багато місць, що символізують пам'ять про тих,
хто стали невинними жертвами загарбницьких планів нацистів. Одне з таких місць,
що вічно нагадуватиме про ці страшні події,
находиться в Україні, це – Бабин Яр, урочище Шевченківського району міста
Києва. Тут упродовж 1942-43 років було закатовано майже сто п’ятдесят тисяч
людей різних національностей. Лише за два перших дні нацисти розстріляли
33 771 киян, лише через те, що вони євреї чи роми. В Роздольненській та Горьківській сільських
бібліотеках-філіях увазі відвідувачів були
представлені книжкові викладки «Подих вічного болю» та «Бабин Яр пам’ятає».
Фотоілюстративні викладки матеріалів «Біль Бабиного Яру» в Каланчацькій селищній філії та «У Бабинім Яру палають сотні свіч…» в Привільській філії не залишими байдужими відвідувачів. З нагоди 80-ї річниці вшанування трагічних подій у Бабиному Яру організовано й в Новокиївській бібліотеці-філії тематичну виставку літератури та фотоматеріалів «Біль Бабиного Яру».
Година пам'яті «Бабин Яр без права на забуття» відбулася в Гаврилівській сільській бібліотеці-філії.
На бесіду «Біль нашої пам'яті – Бабин Яр» запросила своїх читачів бібліотекар Новопавлівської філії. Хвилина історичної пам'яті «Бабин Яр. Ніколи більше» відбулася в Олексіївській сільській книгозбірні.
Присутні на заходах почули багато подробиць страшної трагедії. З болем в серці слухали розповіді бібліотекарів, як людей вели до Бабиного Яру. А там над яром їх чекав кулемет, який строчив та змітав їх у яр. А ще нацисти кидали туди по декілька гранат …
А земля присипала тисячі людей – чи то недострілених, чи то живих… Якось втекти чи заховатися не було ніякої можливості. Весь район Бабиного Яру було оточено колючим дротом — близько 20 км довжини — з високою електричною напругою .
Бібліотекарі зупинилися на спогадах очевидців, взятих з книжок, зокрема з «Чорної книги» І.Еренбурга.
Вражає жахливий факт, що цілий місяць кров з могили пливла струмком до Дніпра…
Бабин Яр – це трагедія всього людства, але сталася вона на українській землі. І тому українець не має права забувати про неї так само, як і єврей чи ром. Бабин Яр – це наша спільна трагедія, трагедія перш за все єврейського і українського народів.
З року в рік до Бабиного Яру приходять люди, щоб віддати шану полеглим, а головне – зберегти у суспільній свідомості пам'ять про трагічні дні страшної війни. А ще застерегти світ, щоб таке не повторилося ніколи !
Фотоілюстративні викладки матеріалів «Біль Бабиного Яру» в Каланчацькій селищній філії та «У Бабинім Яру палають сотні свіч…» в Привільській філії не залишими байдужими відвідувачів. З нагоди 80-ї річниці вшанування трагічних подій у Бабиному Яру організовано й в Новокиївській бібліотеці-філії тематичну виставку літератури та фотоматеріалів «Біль Бабиного Яру».
Година пам'яті «Бабин Яр без права на забуття» відбулася в Гаврилівській сільській бібліотеці-філії.
На бесіду «Біль нашої пам'яті – Бабин Яр» запросила своїх читачів бібліотекар Новопавлівської філії. Хвилина історичної пам'яті «Бабин Яр. Ніколи більше» відбулася в Олексіївській сільській книгозбірні.
Присутні на заходах почули багато подробиць страшної трагедії. З болем в серці слухали розповіді бібліотекарів, як людей вели до Бабиного Яру. А там над яром їх чекав кулемет, який строчив та змітав їх у яр. А ще нацисти кидали туди по декілька гранат …
А земля присипала тисячі людей – чи то недострілених, чи то живих… Якось втекти чи заховатися не було ніякої можливості. Весь район Бабиного Яру було оточено колючим дротом — близько 20 км довжини — з високою електричною напругою .
Бібліотекарі зупинилися на спогадах очевидців, взятих з книжок, зокрема з «Чорної книги» І.Еренбурга.
Вражає жахливий факт, що цілий місяць кров з могили пливла струмком до Дніпра…
Бабин Яр – це трагедія всього людства, але сталася вона на українській землі. І тому українець не має права забувати про неї так само, як і єврей чи ром. Бабин Яр – це наша спільна трагедія, трагедія перш за все єврейського і українського народів.
З року в рік до Бабиного Яру приходять люди, щоб віддати шану полеглим, а головне – зберегти у суспільній свідомості пам'ять про трагічні дні страшної війни. А ще застерегти світ, щоб таке не повторилося ніколи !
Немає коментарів:
Дописати коментар