В гостях у «Старшокласника» художник Євгенія Юдіна.

                       

               Натхнення з нею – завжди !   

   В об´єднанні за інтересами читачів юнацького віку  «Старшокласник» відбулось чергове засідання,  воно було присвячене знайомству з творчістю самодіяльної художниці, бібліотекаря за фахом та за покликом душі, людини з Великої Літери Євгенії Сергіївні Юдіної. 

Рідна матуся – наш Ангел – охоронець !

             

 Серце  матері – невичерпне джерело чудес !

День Матері та День сім’ї –  щемно  та зворушливо відсвяткували учасники читацького об’єднання  "Старшокласник" разом з  своїми  рідними  матусями в читальному залі Каланчацької центральної районної бібліотеки. 

Мама – найкраща людина у світі.
Знають це всі – і дорослі, і діти.
Морок не ляже на рідній поріг,
Мама не пустить, вона – оберіг !

Старшокласники вивчають легенди рідного краю

        

         Чергове засідання  читацького об’єднання за інтересами «Старшокласник» було присвячене вивченню легенд нашого  Таврійського  краю.

Тема історичного минулого  нашого району, та ще й в міфах і легендах, дуже цікавила старшокласників, тому підготовка була дуже клопіткою, старанною, дещо тривалою, адже прийшлося переглянути та вивчити багато документальних матеріалів, легенд, історичних фактів, подій далекого і не дуже далекого минулого Каланчака та його околиць. А  проведення заняття пройшло  дуже 

цікаво, захоплююче, на одному диханні.  

Провісник долі України

(Весняний марафон "Книга на все життя")    

 Тарас Григорович Шевченко ... Великий  Кобзар!         
   В бібліотеках району вже стало доброю традицією щорічно в перші весняні дні проводити цикли заходів, присвячених Великому Кобзареві. Ось і цього року в книгозбірнях пройшли Шевченківські читання, це літературні ранки, вікторини, бесіди та бібліографічні огляди, виставки книжок та картин, обговорення. А учасники читацького клубу «Старшокласник» центральної районної бібліотеки разом з його керівником, бібліотекарем Ольгою Качур,  організували та провели літературне Шевченківське свято з елементами театралізації «Провісник долі України», підготували виставку книг, газети, присвячені Кобзарю, саморобні книжечки з прислів’ями про Шевченка, з  його «Кобзарем», піснями та висловами про Великого провісника долі нашої країни.
Починається Свято в «селянській хаті», де мати запалену свічечку ставить на столик біля портрета Т.Г.Шевченка і повчає синочка любити людей, робити добро…

Ведучі свята, десятикласники Ганна Косенко та Денис Лемак розповідають про те, що з іменем Тараса Григоровича Шевченка сьогодні на планеті ідентифікується Україна та українці. І хто б ти не був, де б не жив, хто перечитає «Кобзаря», не зможе уявити своєї долі без Шевченка, що той, хто крізь алмазну грань Кобзаревого слова гляне у світ, той уже ніколи не спиниться в дорозі до ідеалу. Адже наш Тарас Шевченко належить до найулюбленіших поетів світу.
Як досяг, чим завоював цю славу найбезправніший солдат Російської імперії ?  - СЛОВОМ !  Пізнавати Шевченка – це пізнавати історію ...

Пізнавати Шевченка – це працювати до сьомого поту і наближатися до торжества добра над злом, очиститися духовно і морально.
Думаймо про Шевченка, живімо Шевченком, продовжуймо його безсмертя в собі та в майбутніх поколіннях...
Шевченкове свято – то кришталево чисте свічадо. 199 років минуло від того дня, коли українка – кріпачка дала світові генія, але він не віддаляється, а, навпаки,  наближається.

Далі Андрій Чебукін та Настя Назарчук, учні 10-Б Каланчацької ЗОШ I-III ступенів, в ролях малого Тараса та його подружки Оксани, майстерно, дуже сценічно, поглинулись в історію, пригадали біографію Великого Кобзаря, цікаві випадки з життя юного Тараса та родини Шевченків. А ведучі Свята цікаво, з наведенням фактів, продовжили розповідь про подальший життєвий та творчий шлях Тараса Григоровича, розповіли про Шевченка, як художника та подальшу його долю.

На святі прозвучали вірші поета «Не називаю її раєм...», «Мені тринадцятий минало», « І золотої й дорогої…», « І мертвим, і живим і ненародженим землякам моїм, в Україні і не в Україні моє дружнє посланіє », «Садок вишневий коло хати», пісні « Думи мої, думи мої », «Заповіт» та інші.

Шевченко – вартовий пам’яті народної. Традицію патріотичного ставлення до пам’яті національної історії ми ведемо саме від Тараса.

І тепер, у незалежній і вільній Україні, ми можемо припадати до Шевченкових цілющих джерел, до його вічного живого слова ...

Старшокласники Ганна Ястреб та Меліне Агаджанян прочитали свої улюблені вірші  Тараса Григоровича та вірші  відомих  українських поетів про Великого Кобзаря.

Всі учасники Шевченківського Свята були зворушені цікавим заходом, запалили  свічки  та поклали квіти до погруддя Тараса Григоровича Шевченка  і низько схилили голови перед його величчям та світлою пам’яттю !

День Соборності - велике свято України !

      

                                        Єдина  моя  Україна !

Свою Україну любіть, любіть її...

 Во врем’я люте,

В останню тяжкую минуту

За неї Господа моліть.

                                Тарас Шевченко.

День Соборності України -

 свято України, що відзначається

щороку 22січня в день

проголошення Акту возз'єднання  Української Народної Республіки  й Західноукраїнської Народної Республіки, що відбулося в 1919 році, згідно з Указом Президента України «Про День соборності України» від 21 січня 1999 року № 42/99[1]  „Про встановлення свята День соборності України”. 

      В книгозбірнях системи в цей святковий день пройшли цикли заходів, серед них засідання читацького об’єднання  за інтересами для шкільної молоді «Старшокласник» по темі «Єдина моя Україна !» 

       Готуючись до свята Соборності, святково прикрасили  читальний зал, на авансцені державний прапор та герб України, оформили книжково-ілюстративну виставку „Україна: віхи історії”. 

                   Урочиста хвилина свята.
                      Звучить гімн України …

 Ведучі тематичної години, бібліотекарі Ольга Качур та Олена Гриценко розповіли учасникам клубу, який шлях пройшла Україна до своєї соборності, проголошення возз'єднання Української Народної Республіки і Західно-Української Народної Республіки, що відбулося в1919 році, що офіційно в Україні День Соборності відзначається з 1999 року, а ще в далекому 1918 року, 22 січня, у приміщенні Київського Будинку вчителя було підписано Четвертий універсал, яким Українську Народну Республіку проголошено суверенною і незалежною державою. А 1919 року в цей самий день на Софіївській Площі в Києві було проголошено Акт Соборності українських земель.

 Бібліотекарі розповіли, що так трапилось, що протягом багатьох століть історичного розвитку Україна не мала власної державності і єдиної території.
Українські землі в різні періоди належали багатьом державам: найбільше Росії, Литві, Речі Посполитій, а потім Польщі, Австро-Угорщині, а згодом Румунії та Чехословаччині.


 На період першої світової війни вся Наддніпрянщина    належала Росії, а Західна
Україна Угорщині. Але одним з  наслідків першої світової війни був розвал двох  найбільших імперій Європи: Російської та Австро-Угорської. На колишніх теренах імперій розпочалося  державне відродження України.
 Вони детально  зупинились на історичному етапі, коли у березні 1917 року у Наддніпрянській Україні розпочалася національна революція. Було обрано Центральну Раду, першого президента Михайла Грушевського, проголошено створення Української Народної Республіки (УНР), а ІV Універсалом від 22січня 1918 року було проголошено незалежність України. Подібні процеси відбувалися і в Галичині. У Львові було створено Військовий Комітет, який очолював сотник Українських Січових Стрільців Дмитро Вітовський. Згодом, у жовтні 1918 року, було утворено Українську Національну Раду – політичне представництво українського народу в Австро-Угорщині. Рада, спираючись на право самовизначення народів, проголосила Українську Державу на території Галичини, Північної Буковини та Закарпаття. Головою Ради став Євген Петрушевич. 

 Учасники читацького об’єднання дізнались, що після відмови австрійського уряду передати повноту влади Українській Націоральній Раді, це було зроблено силовим шляхом. Дмитро Вітовський разом з військовими зайняв важливі урядові установи Львова. 9 листопада 1918 р. Було проголошено назву держави – ЗУНР і створено перший уряд – Державний Секретаріат на чолі з Костем Левицьким. Від самого початку існування ЗУНР його уряд – Державний Секретаріат – піклувався про об’єднання всіх українців одну державу. Вже 1 грудня 1919 р. У Фастові було підписано угоду про об’єднання ЗУНР і УНР. 4 січня 1919 р. У Станіславі Українська Національна Рада схвалила закон про злуку двох українських держав. А 22 січня 1919 р. У Києві на площі святої Софії відбулося урочисте проголошення злуки ЗУНР з УНР. Під час урочистостей представник Директорії Федір Швець виголосив довгоочікуваний Універсал. « … .Віднині воєдино зливаються століттями відірвані одна від одної частини єдиної України. ЗУНР і Наддніпрянська Велика Україна. Здійснилися віковічні мрії, якими жили і за які вмирали кращі сини України. Віднині є одна незалежна Українська Народна Республіка, віднині український народ, увільнений могутнім поривом своїх власних сил, має тепер змогу з’єднати всі змагання своїх синів для утворення нероздільної незалежної української держави на добро і на щастя робочого люду”. Після об’єднання, назву ЗУНР було змінено на Західну область Української Народної Республіки (ЗОУНР).

Таким чином, рівно через рік після проголошення незалежності України, відбулося об’єднання українських земель, а разом з тим - українських традицій, звичаїв, мови, що мало велике історичне значення для українського народу.
Відтоді 22 січня ввійшло в історію України як День Соборності України. 

Вірші про нашу незалежну соборну Україну  з гордістю, урочисто прочитали активні учасники клубу:   Свердлова Оля - вірш „Благословенна будь,  земля моїх батьків і щедра нива степових просторів,...”,    Паврознік Ліза - „Україно, соборна державо, сонценосна колиско моя...”,   Онуце Лєра прочитала вірші   „Моя Україна-широкі простори...” та   „Велична і свята, моя ти Україно...”,   Буря Женя прочитала  вірш „На своїй природній мові  і потоки гомонять...”,  а   Качур Інна сольно ніжно та задушевно проспівала пісню „Мамина сорочка”.
Потім всі присутні на заході передивились фільм - хроніку „День Соборності”,   відеофільм „Україна у нас одна” та ознайомились з матеріалами книжково-ілюстративної виставки "Україна :  віхи історії".

Керівник читацького об’єднання, бібліотекар Ольга Качур сердечно привітала ще раз всіх з великим святом Соборності України  та побажала всім міцного здоров’я, щастя, добра, миру, злагоди і глибокої віри у гідне майбутнє рідного краю та України.