Світлій пам’яті Людмили Лятецької

 

Сумуємо …
Сьогодні рік, як не стало Лятецької Людмили Володимирівни,
Героя України, громадської діячки, Заслуженого лікаря України, Почесної громадянки селища Каланчак. (1941 – 2020)

      Народилася 7 листопада 1941 року у м. Сімферополь АР Крим. Закінчила Кримський державний медичний університет ім. С.І.Георгієвського.
     Людмила Володимирівна пройшла шлях від лікаря-отоларинголога до головного лікаря спочатку в Каланчацькій центральній районній лікарні, а з 1981 року очолювала Херсонську дитячу обласну лікарню.
      Все своє життя вона присвятила медицині. Людмила Володимирівна здійснювала значну організаційну роботу щодо підвищення якості надання спеціалізованої допомоги дитячому населенню області, поліпшення матеріальної бази лікарні, оснащення сучасною лікувально-діагностичною апаратурою, будівництва неонатального центру.

   За роки її роботи створена спеціалізована допомога новонародженим дітям та система її надання на районному та обласному рівнях, впроваджено нові сучасні технології у лікувально-діагностичному процесі. Вона сприяла розвитку дитячих нейрохірургії, кардіохірургії, ортопедії, імунології, медичної генетики.
      Внаслідок вмілого керівництва було забезпечене  зниження показників летальності, зменшився показник смертності немовлят, створений пріоритет в наданні спеціалізованої допомоги жителям сільських районів, особливо Каланчацького.

     Окрім цього, Людмила Лятецька була й активною громадською діячкою – двічі обиралася депутатом обласної Ради народних депутатів, очолювала постійну комісію з питань охорони здоров’я та соціального захисту населення. Була заступником голови Ради головних лікарів області.
За активну життєву позицію, віддане служіння своєму народу та значний внесок у розвиток медичної галузі її неодноразово нагороджували почесними державними нагородами:
1976 р. – Орден Знак Пошани;
1978 р. – значок «Відмінник охорони здоров’я»;
1986 р. – Орден Трудового Червоного Прапора;
1996 р. – почесне звання «Заслужений лікар України»;
1999 р. – Почесна грамота Кабінету Міністрів України;
2002 р. – Почесна грамота Міністерства охорони здоров’я України;
2003 р. – Подяка Кабінету Міністрів України;
2004 р. – Титул «Лауреат Рейтингу» Міжнародного Академічного Рейтингу популярності «Золота Фортуна»;
2008 р. – Почесна грамота Президії федерації профспілок України на здобуття другого місця у Всеукраїнському конкурсі на кращий колективний договір за 2007 рік;
2009 р. – присвоєно почесне звання «Герой України».
      Почесна громадянка м. Херсона.
      Та попри високі нагороди Людмила Володимирівна була доброзичливою та людяною.

     Серед колег та підлеглих Людмила Володимирівна мала авторитет. Була доброзичливою, людяною й порядною людиною, мудрим керівником.
      Вона знала кожного співробітника, була уважною до проблем кожної людини, без її уваги та допомоги не залишався ніхто.
    16 червня 2020 року на 79 році життя Л.В. Лятецької не стало. Відлетіла у вічність світла душа Людмили Володимирівни.
     Царствіє небесне !