Почесні громадяни селища Каланчак: Олександра Супрун

               

               Супрун Олександра Іванівна
 
Відмінник народної освіти України. Почесна громадянка селища Каланчак
                                                                                                       Учителю, перед твоїм
                                                                                                       Схиляюсь я ім’ям …                   

Тернистим видався її життєвий шлях…
    Народилася перед самою війною, 01 квітня 1941 року в селищі Каланчак Херсонської області в багатодітній сім'ї сільського коваля.
    На її дитячу долю випало воєнне лихоліття Великої Вітчизняної війни. Олександра Іванівна має статус «Дитина війни».
   Шестеро дітей виховувало подружжя Кравченків:  Іван Семенович та Мотрона Тихонівна.
 Олександра Іванівна дуже любила вчитися, захоплювалася уроками української літератури, любила поезію. Завжди була активісткою, займалася спортом, зокрема акробатикою. Це приносило їй велике задоволення, додавало сили і краси.
У  1959 році закінчила 10 класів Каланчацької середньої школи № 1. По закінченню школи вступила до медичного училища, мала намір продовжити сімейну традицію. Але, на щастя, дуже швидко зрозуміла, що медицина – не її покликання. В її уяві завжди лунала мамина пісня, яка пізніше переросла в глибоке захоплення літературою.
     Усе частіше брала до рук шевченківський «Кобзар», поезії з якого всі знала напам'ять. У душі все частіше бриніла ніжна мелодія неповторної чарівності слова.
    Олександра Іванівна з кожним днем все більше відчувала, що повинна навчати дітей, прагнула разом із ними поринути у світ прекрасного. Думками вона була вже у школі, серед допитливої, гомінливої дітвори. Мріяла, як поведе їх безкрайніми шкільними просторами в незвідану чарівну, незабутню країну знань, у цікавий та загадковий світ рідної мови та літератури.
       Мрія дівчини здійснилася – доля привела її до Херсонського педагогічного інституту. Стала студенткою філологічного факультету. Навчалася і одночасно працювала вчителем восьмирічної школи. З успіхом закінчила Херсонський педагогічний інститут, філологічний факультет, за спеціальністю українська мова і література.
    Педагогічну діяльність розпочала в 1960 році, вчителем Гаврилівської  восьмирічної школи, а згодом – Новокиївської середньої школи.
    З 1967 по 2020 рік працювала вчителем української мови і літератури Каланчацької загальноосвітньої школи I-III ступенів № 1.
    За 50 років педагогічної діяльності здобула високий авторитет і визнання на теренах освіти Херсонщини.
     Олександра Іванівна Супрун досягла найвищих вершин своєї праці й понині залишається для багатьох поколінь вдячних каланчакців головним світочем у їх інтелектуальному житті.
  Позаду тяжкі дороги. Кожен її урок – це відкриття, пізнання нового, незвіданого. Література і мова - предмети, які впливають на формування світогляду юних, допомагають в ідейному загартуванні. І провідником у цей світ була Олександра Іванівна, яка навчала дітей бути мудрими, долати труднощі, обирати правильну стежину в житті, формувати характер та загартовувати волю, уміти відрізняти добро від зла.
     Відзнаки Олександри Супрун:
   Супрун О.І. –  «Кращий учитель селища Каланчак 2004 року» (до 210- річниці заснування селища Каланчак).
  У 2011 році – нагороджена ювілейною медаллю «20 років Незалежності України».
    У 2006 році – учасниця «Конгресу захисту української мови».
    Отримала звання «Заслужений вчитель України».
 Досвідчений педагог-словесник, вона створила власний стиль і власну систему навчання рідної мови, досвід Олександри Іванівни Супрун вивчається і пропагується на обласному рівні Південноукраїнським регіональним інститутом післядипломної освіти і Херсонським педагогічним університетом.
  Найвища ж нагорода вчителя – її учні, неодноразові переможці Всеукраїнського конкурсу знавців рідної мови ім. П. Яцика.
Немає жодної людини у нашому селищі, районі, яка б не зна­ла цю чудову, прекрасну жінку, справжнього майстра педагогічної справи, яка завжди прагне робити людям добро. А. С. Макаренко говорив: «У людини повинен бути єдиний фах – вона по­винна стати великою людиною. Якщо ти зможеш зрозуміти цю вимогу, скрізь для тебе буде цікаво, і скрізь ти зможеш дати що-небудь цікаве в житті». Саме такою є вчителька Супрун Олександра Іванівна.