75800 Україна Херсонська обл. смт Каланчак вул.Чорноморська,7 ТЕЛ.:(05530)-3-11-40 E-mail: kalanchak.biblioteka@gmail.com
ЗАПРОШУЄМО ДО НАС В БІБЛІОТЕКУ !

21 березня 2016 р.

Поезія полонить наші душі …


  Поезія – ти сила чарівна, що музикою серце надихає…
    До Всесвітнього Дня поезії  в Каланчацькій центральній районній бібліотеці відбулося 
спільне  WEB – засідання читацького об’єднання місцевих літераторів «Дивослово»  та літераторів Іванівської  центральної районної бібліотеки по темі «Поезія – ти сила чарівна, що музикою серце надихає…»

    Учасників заходу  запросили до літературно – мистецького залу, тут на них чекала книжкова виставка поетичних творів української та світової класики, сучасних українських поетів Херсонщини «Гармонія слова». Особливе місце на виставці зайняла поезія видатної української поетеси, геніальної особистості, яку з гордістю в народі називають «Живим класиком української літератури» - Ліни Костенко. Символічним є те, що епіграфом до виставки  є саме  слова Ліни Василівни Костенко «Поезія – це завжди неповторність, якийсь безсмертний дотик до душі».
   Місцеві  літератори ознайомилися з поезіями, представленими на виставці  та переглянули твори в літературному куточку  «Каланчак  літературний», знов зазирнули в наш Альманах «Каланчак літературний».
   Далі учасники заходу перемістилися до відділу вільного доступу до всесвітньої мережі інтернет, де за ініціативи колег з Іванівської центральної районної бібліотеки нашої області  відбулося спільне WEB - літературне свято поезії «Поезія полонить наші душі, поезія єднає наші серця».
   Ведучі, керівник  бібліотечного клубу «Дивослово» Ірина Добровольська  Каланчацької бібліотеки  та бібліотекар пункту вільного доступу до мережі Інтернет Іванівської бібліотеки Світлана Редько розпочали літературне свято теплими привітаннями та знайомством з учасниками поетичного вечора. 

    Світлана Редько повідомила присутнім, як й коли виникло свято, пригадала, що Всесвітній День поезії був ухвалений делегатами XXX сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО в 1999 році та відзначається щороку 21 березня. Вперше в світі свято відзначалося 21 березня 2000року, а в Україні свято бере початок з 2004 року…

  Далі слово взяв Каланчак – вітання директора Каланчацької районної бібліотеки Надії Федкевич. Надія Василівна тепло привітала колег та літераторів Іванівки з весною, з Всесвітнім Днем поезії. Вона сказала, що весна – це завжди поезія, поезія ніжної, романтичної душі…
    Надія Федкевич коротко розповіла про читацьке об’єднання місцевих літераторів «Дивослово»… Каланчацькі бібліотекарі не тільки згуртовують місцевих літераторів, проводять засідання літературного клубу, збирають, накопичують, просувають літературні твори місцевих авторів, а й займаються видавничою діяльністю. Вийшли з друку збірнички віршів Петра Бігана «Коли берусь я за перо …», Перта Герасимчука «Скіфські тюльпани», Галини Нігачової Світанкові роси». До 100-річчя Каланчацької бібліотеки побачив світ літературний альманах «Каланчак літературний», в якому представлено 27 літераторів Каланчацького краю.
    Свято поезії проводилося за спільним сценарієм, паралельно  – літератори та бібліотекарі Каланчацької та Іванівської бібліотек, вільно спілкуючись в режимі On-line читали вірші, розповідали про улюблених поетів – поезія дійсно єднала небайдужі ліричні та романтичні серця любителів та шанувальників літературного слова.


  Ірина Петрівна розпочала свято поезії  зверненням до колег словами відомого класика світової літератури Вільяма Шекспіра:  «Нехай комусь від щедрої планети високі титули, гучна хвала. Таких дарів не дістають поети, мені зоря любов твою дала» й далі добавила від себе : «Поезії - це сенс життя, покликання. Багато хто вважає поезію грою, це певною мірою так, але водночас вона має вищий божественний смисл, коли мова керує поетом, коли поет віддається мовній стихії, занурюється в глибинні пласти і намагається донести до читача свої відчуття як передавач почуттів, емоцій. Без образної системи поезія неможлива. Чим вона автентичніша, тим поет цінніший у світовій системі».
   Поезія - це метафора, образ, своєрідний код, іскра, яка швидко спалахує. Поезія, як і будь-який інший жанр мистецтва, мусить промовляти і надихати. Поезія буває і раціональною і емоційною. У неї немає кордонів і сталих форм, проте хорошу поезію вирізняє одна річ - це мелодика і ритм. Поезія - це почуття, біль, драма, досвід, історія, культура, філософія та естетика, інтуїція та містика... Поезія - це доля…
   Й далі полилася поезія, як ніжна музика – весняна, тиха, лагідна, ніжна, співуча… й  смілива, міцна, сильна, мужня, патріотична, всеперемагаюча …
   Іванівські літератори  -  Галина Полупан декламувала вірші  «Я щаслива», «Моє село» - вірш своєї подруги, Надії Коломієць, херсонської поетеси. 
    Юний учасник заходу Охоцький  Діма порадував присутніх своїм твором «Друг», в ньому звучали не по роках зрілі думки, вміло обрамлені  поетичною римою.  Каланчацькі літератори побажали Дмитрику творчої наснаги, та «щоб років через 20, ми знову зустрілися, ось так у бібліотеці, на авторській зустрічі з відомим поетом Херсонщини Дмитром Охоцьким»
 Наймолодша учасниця на Іванівському  вечорі поезії  –
Охоцька Катруся, вона виразно та з натхненням  декламувала  свій улюблений вірш Тараса Шевченка «Тече вод з-під явора».
   Тетяна  Хотієнко – вихователь за фахом, присвятила своє життя вихованню дітей. Весела вдача та активний спосіб життя – її життєве кредо, тому гуморески у виконанні Тетяни Іванівни, це вибух життєстверджуючих емоцій та веселощів.
   Учасники свята читали, слухали, насолоджувалися прекрасною поезією класиків світової літератури, відомих українських поетів, місцевих літераторів.
    На WEB - вечорі прозвучали твори наших поетів –  Анатолія Суганяка  «Про Караоке на майдані» читала Наталя Яковлєва, Петра Бігана «Таврійське перевесло» озвучила Наталя Хребір,  Петра Герасимчука «Першій вчительці» читала Лариса Смолієнко.
    Особливо зворушив всіх присутніх на заході вірш  Галини Нігачової «А ти був на Майдані ?», до болю стискалося серце… Багато чого може витримати людина, багато з чим може боротися, але завжди є і залишиться найтяжчим для кожного - втрата рідних, друзів, втрата спокою у рідній країні, сльози матерів, страх дітей…
   Ірина Добровольська прочитала вірші Олени Філіпенко «Любове, я твій воїн»,  Юлії Шовкун «Україні» й вірш невідомого автора - учасника АТО «Вновь  тривога, вновь подъем…»  

   Любов Радіонова читала свої свірші «Таврійський степ», «Посвята донечці»,  гумореску «Іванів сон». Їй гучно аплодували всі учасники заходу.

     Виступи  поетів та любителів  поетичного слова ведуча літературного вечора поєднувала гарними ліричними вставками, представляла поетів та декламаторів.
    Чи може поезія щось змінити?  -  Беззаперечне «Так!», вона може змінити людей, зробити їх чутливішими до краси, до вміння насолоджуватися миттєвостями життя, може подарувати яскраві, неповторні моменти.
      Літератори та бібліотекарі  поділились своїми улюбленими віршами, думками і емоціями, народженими і навіяними читанням поезії,  літературний вечір надав можливість  знов й знов насолодитися поетичним даром наших місцевих літераторів, зазирнути в поетичні збірнички наших талановитих сучасників…
      Ми щиро вдячні всім присутнім і зичимо поетам натхнення, а слухачам ніколи не черствіти душею, бути щирими та відкритими до краси, любові, кохання…


Немає коментарів:

Дописати коментар

Контактна форма

Назва

Електронна пошта *

Повідомлення *