Пам’ятний знак 100-річчя з дня заснування села Хорли встановлено у 1997 році.
Село Хорли засноване талановитою
підприємницею, діяльною благодійницею Таврії Софією Богданівною Фальц-Фейн у
1897 році, де вона проживала, і де за гіркою іронією долі була вбита.
Близькість моря хвилювала її непокірний розум і сміливі уявлення, які вона сміливо втілила в життя.
У 1903 році село Хорли отримало статус порту, у 1993 році в гавані стояло вже 6 пароплавів.
Завдяки умілій господарниці порт Хорли швидко перетворився в квітуче містечко, стало «державою в державі»…
Тут було все власне, всі галузі економіки, і соціального життя, зразкове сільське господарство, промисловість, торгівля, транспорт. Була побудована своя метеорологічна станція, млин, водонапірна башта, заводи м’ясних та рибних консервів, овочева та кондитерська фабрика, виноробний завод, школа і бібліотека, пошта, телефон та телеграф, хор та оркестр, навіть, свій монетний двір. Були побудовані готель, ресторан та бальний зал ...
В школі працював один вчитель, навчав 34 хлопчика і 22 дівчинки.
А вечорами над темним парком загоралися вогні «Ілюзіона». Телефон з’єднував з Преображенкою та Асканією – Новою, де працювали її сини.
У сильні морози іноземні кораблі надовго завмирали у пристанях Одеси, Херсона, Миколаєва. У глибині Каркінітської затоки була тепла бухта, де природнє гаряче джерело підігрівало морську воду і тут кипіло торговельне життя. Порт Хорли цілорічно приймав кораблі з Австрії, Німеччини, Греції, Італії. Йшла торгівля з усією Європою. Вивозилося золоте руно, пшениця, м’ясо птиці, устриці та інша морська продукція, всілякі консерви, на яких стояла торгова марка Софії Богданівни Фальц-Фейн «Золота рибка на велосипеді». 100 гектарів виноградників давали багато вина для продажу…
На цьому всі прагнення Фальц-Фейнів закінчилися, адже з приходом Радянської влади в Хорлах все змінилося. На зміну прийшли комуністи, так званий комуністичний режим. Ім’я Фальц-Фейн стало «Червоною ганчіркою» для комуністів.
У 1919 році Софія Богданівна була вбита пострілом із револьвера у замкову щілину з рук бійця партизанського загону від керівництвом П.І.Тарана.
Близькість моря хвилювала її непокірний розум і сміливі уявлення, які вона сміливо втілила в життя.
У 1903 році село Хорли отримало статус порту, у 1993 році в гавані стояло вже 6 пароплавів.
Завдяки умілій господарниці порт Хорли швидко перетворився в квітуче містечко, стало «державою в державі»…
Тут було все власне, всі галузі економіки, і соціального життя, зразкове сільське господарство, промисловість, торгівля, транспорт. Була побудована своя метеорологічна станція, млин, водонапірна башта, заводи м’ясних та рибних консервів, овочева та кондитерська фабрика, виноробний завод, школа і бібліотека, пошта, телефон та телеграф, хор та оркестр, навіть, свій монетний двір. Були побудовані готель, ресторан та бальний зал ...
В школі працював один вчитель, навчав 34 хлопчика і 22 дівчинки.
А вечорами над темним парком загоралися вогні «Ілюзіона». Телефон з’єднував з Преображенкою та Асканією – Новою, де працювали її сини.
У сильні морози іноземні кораблі надовго завмирали у пристанях Одеси, Херсона, Миколаєва. У глибині Каркінітської затоки була тепла бухта, де природнє гаряче джерело підігрівало морську воду і тут кипіло торговельне життя. Порт Хорли цілорічно приймав кораблі з Австрії, Німеччини, Греції, Італії. Йшла торгівля з усією Європою. Вивозилося золоте руно, пшениця, м’ясо птиці, устриці та інша морська продукція, всілякі консерви, на яких стояла торгова марка Софії Богданівни Фальц-Фейн «Золота рибка на велосипеді». 100 гектарів виноградників давали багато вина для продажу…
На цьому всі прагнення Фальц-Фейнів закінчилися, адже з приходом Радянської влади в Хорлах все змінилося. На зміну прийшли комуністи, так званий комуністичний режим. Ім’я Фальц-Фейн стало «Червоною ганчіркою» для комуністів.
У 1919 році Софія Богданівна була вбита пострілом із револьвера у замкову щілину з рук бійця партизанського загону від керівництвом П.І.Тарана.
