75800 Україна Херсонська обл. смт Каланчак вул.Чорноморська,7 ТЕЛ.:(05530)-3-11-40 E-mail:kalanchak.biblioteka@gmail.com
Бережіть себе та своє здоров'я. Мийте руки, тримайтесь на безпечній відстані від інших і перевіряйте ресурси з рекомендаціями на час пандемії COVID - 19.
Показ дописів із міткою Герой АТО. Показати всі дописи
Показ дописів із міткою Герой АТО. Показати всі дописи

25 березня 2021 р.

Меморіальна дошка О.Березі, Герою АТО

 

     Меморіальна дошка патріоту України, Герою АТО, кіборгу Олександру Григоровичу  Березі  нагадуватиме теперішнім та майбутнім покоління про цю страшну неоголошену війну …
      Народився 28 липня 1971 року в смт Каланчак Херсонської області.
     Служив у 79 – ій аеромобільній бригаді у званні молодшого сержанта, був командиром бронетранспортера.
     Загинув під час штурму Донецького аеропорту в результаті мінометного обстрілу.
    Указом Президента України № 282/2015 від 23 травня 2015 року, "За особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі",  нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
     Нагороджений нагрудним знаком «За оборону Донецького аеропорту» (посмертно).
     У Олександра залишились дружина та дві доньки:  Анастасія  (1998 р.н.) і  Ганна (2006 р.н.)
     Похований в смт Каланчак Херсонської області на центральному кладовищі.
  21 травня  2015 року в  Каланчацькій ЗОШ № 1 встановлено меморіальну дошку в пам’ять про нашого Героя – кіборга.
    В селищі Каланчак вулицю М. Горького перейменовано на вулицю Олександра Берези.
    В центрі селища  Каланчак встановлено меморіал загиблим в АТО – ООС трьом  землякам, серед них Олександр  Григорович Береза.

23 січня 2020 р.

Плакала сама природа ...

  
 Герой - кіборг  Олександр Береза …
      24 січня 2020 року Каланчацька об’єднана територіальна громада  вшановує п’яті  роковини загибелі нашого земляка Олександра Берези, Воїна Світла, Героя – кіборга, нашого земляка, який загинув захищаючи Донецький аеропорт.
     П’ять років – як одна мить … Страшна, незагойна рана …
Сум … Біль стискає серце … 
П’ять років тому Каланчацька громада попрощалась та провела в останню путь Олександра Григоровича Березу.
   Олександр Береза загинув у самому пеклі АТО  ...
   Залишились без татка діти, дружина  – без чоловіка, батьки – без сина … Україна – без одного з своїх патріотів … Цілісінький день йшов дощ, сама природа плакала нарівні з односельцями,  Сумно…  Боляче… Страшно …
Герої не вмирають !  Вони навіки в нашій пам’яті!  

17 січня 2020 р.

Герой АТО – Віталій Горієнко …



   Рік тому, 20 січня 2019 року, обірвалося життя славного героя,  воїна АТО, нашого земляка  з села Олександрівка нашої Каланчацької об’єднаної територіальної громади Віталія Горієнка…  
    Віталій Горієнко  з 14 червня 2017 року брав участь в антитерористичній операції в Донецькій та Луганській областях, за сміливість, мужність, відданість Батьківщині, жертовність і любов до України нагороджений п'ятьма   медалями.
    Віталій  Олегович Горієнко  народився 01 вересня 1990  року в селі Олександрівка, Каланчацького  району  Херсонської області .

7 червня 2016 р.

Він пройшов крізь страхіття Донецького аеропорту…

    
           Герой XXI століття, наш земляк, Микола Хребір… 
  Пекло неоголошеної війни в Донецькому аеропорту вкарбувалося в пам’яті нашого земляка, учасника антитерористичної операції на сході нашої країни,  Миколи Хребіра на все життя…
   Людина живе, вчиться, працює, одружується, ростить дітей, піклується про свою сім’ю, радіє життю … Й ніколи не знає, що чекає її попереду. Не знав й житель нашого селища Каланчак, потомствений зрошувальник, Микола Хребір, що доведеться йому в мирний час, в мирній країні потрапити на фронт й опинитися в самому пеклі страшної війни – захищати Донецький аеропорт, який став символом мужності та відваги українських воїнів.
   При захисті Донецького аеропорту поклали голови не один десяток наших воїнів. Там загинув й наш Каланчацький Герой Олександр Береза.

27 листопада 2015 р.

Герої не вмирають …


   Герої не вмирають … Вони назавжди в пам’яті народній ! 
       Каланчацька центральна районна бібліотека отримала громадсько-політичне видання «Хронологія  мужності. 2014 – 2015» - присвячене бійцям Херсонщини, котрі поклали своє життя, захищаючи державний суверенітет та територіальну цілісність України під час  антитерористичної операції.

22 жовтня 2015 р.

Сміливість врятувала життя …


   Син колеги  –  Герой АТО !
   Син нашої колеги ветерана бібліотечної праці, бібліотекаря Макарівської сільської бібліотеки - філії Каланчацької ЦБА Валентини Петрівни Харатін, Володимир Харитін – учасник АТО, майже півроку знаходився в полоні у казаків «ЛНР». Бойові товариші врятували свого побратима.
    Кожна матір народжує дітей для мирного життя, творення, для щастя, любові…
    У Валентини Петрівни Харатін два сини - Володимир і Вячеслав та донечка Наталочка.

31 серпня 2015 р.

Сумуємо за героєм… Співчуваємо колезі…


Сумуємо  за  Героєм !  
Співчуваємо колезі – Ларисі Миколаївні Шаваровській, рідним та близьким відважної Людини !
    Не стало ще одного Патріота України, нашого земляка, чоловіка нашої  колеги – Лариси Миколаївни Шаваровської - Володимира Йосиповича Шаваровського…
   Володимир Йосипович Шаваровський рік і місяць вірою й правдою відслужив в АТО, неодноразово смерть дихала йому в обличчя, але вистояв, повернувся живий, але дуже хворий…  два тижні...  й пішов у вічність у свої 49 років …
   Про  Володимира Шаваровського написала його сестра, давній друг нашої бібліотеки, упорядник і  редактор, член Національної  спілки письменників України, член Національної спілки журналістів України  Марія Йосипівна Баліцька з Тернопільщини: «Сумна Доля Патріота України Володимира Шаваровського… Мій брат Володимир Йосипович Шаваровський рік і місяць відслужив в АТО, бачив в обличчя смерть, повернувся живий, навідав родичів і 81-річну недієздатну маму на рідній Тернопільщині і… пішов до Бога. Усе своє доросле життя Володя жив на Херсонщині: залишив вдовою дружину Ларису, покинув односельців, однодумців…  Але його візит на свою малу батьківщину був знаком, що він хоче бути там, де спочиває у Бозі тато і дідусі з бабусями, де коріння нашого родоводу… Шукаю, і не можу підібрати слова розради для нашої мами, бо немає горя більшого на світі, ніж мить, коли батьки ховають власних дітей…

Контактна форма

Назва

Електронна пошта *

Повідомлення *