20 серпня 2018 року на межі Каланчацького та Скадовського районів відкрито пам’ятний знак розстріляним у 1942 році у протитанковому рову військовим морякам і мирним громадянам. Як свідчать архівні документи, 11 вересня 1941 року в Каланчак увійшли війська німецько-фашистської армії. Окупаційний режим супроводжувався повальними арештами та розстрілами, особливо активістів.
У листопаді 1941 року німецькі нацисти провели масові обшуки і зареєстрували 350 жителів селища Каланчак, багатьох із них піддали тортурам. Наказом №1 комендант Картнер призначив старосту й зобов’язав «Комуністів і політруків протягом 3-х днів з’явитися на реєстрацію. Ті, хто не зареєструється – саботажники, і їх притягнуть до жорсткої відповідальності – розстріл…Люди, які будуть переховувати червоноармійців, надавати їм їжу та нічліг, будуть каратися вищою мірою – розстрілом …»
І розстрілювали. Крім того, безглузді вбивства, ґвалтування, тортури та знущання німецьких солдат – були нормою життя того часу. За наказом коменданта Картнера у протитанковому рові, що за каланча ком, були розстріляні 76 мирних жителів Каланчака, серед яких директори шкіл Каменков та Масюткін, голови колгоспів Данько і Гаран, секретар парторганізації Силищук та багато інших.
18 травня 1942 року до Каланчака прибули близько 600 чоловік військовополонених червоних моряків. На території колгоспу ім. Будьоного був обладнаний пересильний концтабір. Усіх слабких, поранених військовополонених, які не могли продовжувати шлях і працювати, просто знищили, але не на території концтабору, а за кілька кілометрів – у протитанковому рові, що за колгоспним садом. Цей рів, викопаний вручну каланчакцями, аби затримати ворога, став братською могилою для багатьох із них. Ця земля пам’1ятає розстріли 139 чоловік військовополонених.
А через декілька днів громадяни циганської національності отримали наказ з’явитися до комендатури для реєстрації та відправки до Румунії. Але усіх їх, навіть немовлят, розстріляли у цьому ж протитанковому рові. Трохи прикидали землею. Очевидці розповідали, що іще кілька днів ворушилася просякнута кров’ю земля.
Після звільнення Каланчак, у 1945 році надзвичайна комісія з розслідування злочинів фашистів проводила ексгумацію тіл загиблих для Нюрнберзького процесу. 80 тіл червоноармійців перепоховали на території «Жовтневого» (тепер мікрорайон «Преображенський»). Але більшість і донині лежать у протитанковому рові, який за ці роки майже не зберігся.
Немає коментарів:
Дописати коментар