9 травня 2004 року біля
меморіалу Слави відкрито пам’ятник воїнам-інтернаціоналістам підчас святкування
Дня Перемоги в мікрорайоні «Жовтневий» (тепер мікрорайон «Преображенський»).
На чорній гранітній плиті викарбувані слова «Вічна слава воїнам-інтернаціоналістам локальних воїн», «Вічна пам’ять загиблим афганцям», над їхніми прізвищами схилилося чоло Скорботної Матері. І тут же слова з Євангеліє: «Блаженні миротворці, бо такі синами Божими зватимуться».
На пам’ятнику викарбувані прізвища наших загиблих земляків, котрі поклали голови на далекій афганській землі: Сергій Смирнов, Ігор Хмель, Григорій Ситарський, Микола Шуруба.
Й пригадуються поетичні рядки:
«Стоїть обеліск і на нім імена,
Які вкарбувала священна війна.
Стоїть обеліск, в нім скорбота німа.
Вони тут не сіють,вони тут не жнуть,
Лиш вогники-квіти їм люди кладуть.
Лиш сльози вмивають синів імена,
Що їх за собою забрала війна.
Що їхні серця уже довгі літа
Земля українська к собі пригорта».
На чорній гранітній плиті викарбувані слова «Вічна слава воїнам-інтернаціоналістам локальних воїн», «Вічна пам’ять загиблим афганцям», над їхніми прізвищами схилилося чоло Скорботної Матері. І тут же слова з Євангеліє: «Блаженні миротворці, бо такі синами Божими зватимуться».
На пам’ятнику викарбувані прізвища наших загиблих земляків, котрі поклали голови на далекій афганській землі: Сергій Смирнов, Ігор Хмель, Григорій Ситарський, Микола Шуруба.
Й пригадуються поетичні рядки:
«Стоїть обеліск і на нім імена,
Які вкарбувала священна війна.
Стоїть обеліск, в нім скорбота німа.
Вони тут не сіють,вони тут не жнуть,
Лиш вогники-квіти їм люди кладуть.
Лиш сльози вмивають синів імена,
Що їх за собою забрала війна.
Що їхні серця уже довгі літа
Земля українська к собі пригорта».
Немає коментарів:
Дописати коментар