З добірки розповідей про відомих людей нашої громади …
Володимир Іванович Архипов
Головний озеленювач району
(1935 – 2012)
(1935 – 2012)
Милують око неповторні Каланчацькі оази…Якби дерева та кущі в парку, в сквері, обабіч доріг в нашому Каланчацькому районі могли говорити, то неодмінно, розповіли б історію свого життя. І найперше про людей, котрі це життя їм дали – від того благодійного моменту, коли саджанці потрапили у землю, і до того, коли їх крони стали могутніми…Мабуть, саме цим відрізком часу – життям одного могутнього дерева – вимірюється професійне уміння і захоплення нашого земляка, Про своє «життя – буття» зелені насадження розпочали б свою розповідь саме словосполучення – Володимир Архипов, це прізвище - «батька», засновника, головного озеленювача півдня Херсонщини, який дав путівку в життя широкому розмаїттю багатьом рідкісним та екзотичним декоративним зеленим насадженням, які влітку й взимку, в мороз й в спеку своєю неповторною красою прикрашають наш край…Народився Володимир Архипов у 1935 році в селі Козацьке Бериславського району Херсонської області. Закінчив Новокаховський гідромеліоративний технікум. У 1970 році закінчив Львівський лісотехнічний інститут за спеціальністю «Лісове господарство». Працював у Івано – Франківській області. Під його керівництвом було заліснено 1200 гектарів землі.Під час відпочинку дуже любив полювання в Карпатських горах.У 1965 році переїхав до Каланчака і працював лісничим Каланчацького лісництва. Тут в степовому Каланчаку народилося в нього два сина.В 1967 році взявся за проект озеленення смт Каланчак. Який розробив і захистив у Львівському лісотехнічному інституті з оцінкою на “відмінно”.В 1973 році в центрі селища було створено центральний сквер. З легкої руки Володимира Івановича у нас прижилися голубі ялинки, берези ясени, дуби, платани, туї, ялівець. Біля Свято – Михайлівської каплички також буяє парк створений Володимиром Архиповим.Це завдяки його задумці ми тепер милуємося стрункими тополями, які високо рвуться в небо, гарні зелені та сріблясті ялинки, роблять кола чарівного танку, немов зелені м’ячики, рядочками стеляться вічно зелені екзотичні кущі…«Озеленення районного центру Каланчак Херсонської області» - так називалася дипломна робота В.І.Архипова, яку він втілив у життя і якою довів, що в посушливих степах України, в зоні так званого ризикованого землеробства, можна створити чудові художньо - декоративні композиції із дуже гарних порід дерев та кущів.Хто був у с. Каланчак в 60-х роках, мав нагоду спостерігати, як він змінювався протягом наступних десятиліть… Глиняно–грунтові дороги, в’язкі, непрохідні від дощів, ноги не витягнеш з багнюки… Без гумових чобіт не обійтися, вода – лише в декількох колодязях, дощі дуже рідко, влітку – жодного, сонце та вітри – суховії спалювали грунт, поливу, звичайно ж, теж не було, а без поливу та без дощів при палючому сонці нічого не росло…А росли тільки де - не - де невибагливі дерева - акації, а з квітів, тільки іриси, які особливо не потребували вологи.З колгоспних полів, на яких були висіяні зернові, вітер підіймав грунт часом разом з насінням і переносив по степу на кілометри… Таку неприглядну картину природа повторювала з року в рік ще не одне десятиліття…Навіть коли вже було збудовано Північно-Кримський канал, доводилося спостерігати, як на захисні плити каналу протяжністю в декілька кілометрів осідало до десяти сантиметрів пилу.Багата талановитими людьми, зігріта палючим сонцем, обвітрена степовими буревіями земля Каланчацька…Це завдяки задумці В.І.Архипова та його помічникам, у нас прекрасна паркова зона, сквер в центрі селища, стрункі тополі обабіч доріг прикрашають майже всі вулиці селища…Впровадження проекту у життя було нелегким. Одного тільки ґрунту на місце болота, що було перед колишньою лікарнею, треба було завести більше 3 тисяч кубічних метрів. Необхідно було видалити старі дерева - акації, іноді це викликало обурення окремих громадян.Володимир Іванович, скориставшись нагодою, поїхав до старих друзів по спільній роботі у лісництві і по навчанню, по допомогу за потрібним посадковим матеріалом. Київ, Львів, Івано-Франківськ, Грузія, АР Крим – це далеко не повний перелік тих місць, звідки завозили дерева та кущі. Після ретельної підготовки ґрунту, вся сітка пішохідних доріжок була розбита з найбільш раціональним рішенням планування і врахуванням особливостей зонування, масовості відвідування парку, природних умов місцевості.А наступний етап будови парку культури і відпочинку (це за районним будинком культури) – це насадження декоративних деревно-кущових порід, що добре ростуть в ґрунтово-кліматичних умовах Каланчака. Вони були згруповані і пов’язані з рельєфом території парку, планувалися доріжки, алеї…Новим життям зажила стародавня річка Каланчак. Саме тут на її березі аж до районного будинку культури на п’яти га були висаджені дерева та кущі, квіти. Було заплановано зелені альтанки, містки та інші декоративні прикраси, зона атракціонів, які повинні були зробити невпізнанною цю частину селища, навіть планувалися човнова станція…Якби дерева могли говорити…Діти не намилуються, школярі й у вихідні дні приходять провідати та покормити маленьких друзів, дітлахи приходять з батьками – тут улюблене місце відпочинку та розваг.Кажуть, щоб залишити слід на землі і водночас зробити добру справу, треба побудувати будинок, посадити дерево і виростити сина. Володимир Іванович Архипов зробив багато добрих та корисних справ – й синів виростив, й будинок побудував, а дерев висадив – не сотні, – тисячі…Сім років очолював Володимир Іванович Комбінат комунальних підприємств. Згодом за його проектом був закладений місцевий парк культури і відпочинку на березі річки Каланчак. 25% парку становлять галявини, без яких він не мав би своєї художньої декорації.З ініціативи В.І.Архипова на території Привільської сільської ради було створено орнітологічний заказник місцевого значення „Домузла”, який використовується в період міграції тисячами перелітних птахів.Більше 40 років свого життя віддав Володимир Іванович озелененню райцентру Каланчак.Напередодні відзначення 216-ї річниці заснування нашого селища у 2004 році, ще при життю Володимира Івановича, було встановлено пам‘ятний знак, де викарбовано імена Архипова В.І. Кочубея Г.П. Власенка В.М., які стали ініціаторами озеленення Каланчака.Було у нього ще багато планів та задумів щодо створення зелених зон. Та не судилося…15 лютого 2012 року на 77 році життя Володимира Івановича Архипова не стало.
Немає коментарів:
Дописати коментар