75800 Україна Херсонська обл. смт Каланчак вул.Чорноморська,7 ТЕЛ.:(05530)-3-11-40 E-mail:kalanchak.biblioteka@gmail.com
Бережіть себе та своє здоров'я. Мийте руки, тримайтесь на безпечній відстані від інших і перевіряйте ресурси з рекомендаціями на час пандемії COVID - 19.

27 вересня 2019 р.

Видавнича діяльність Каланчацької бібліотеки: нові видання!


    До Всеукраїнського Дня бібліотек Каланчацька центральна бібліотека  презентувала свою видавничу діяльність  у 2019 році. 
    До уваги відвідувачів книгозбірні, всіх жителів громади та гостей Каланчацького краю шість нових видань: нарис «В колі друзів» /до 10-річчя бібліотечного об’єднання людей поважного віку «Спілкуймось!»/, бібліографічна подорож «Вулиці та провулки Каланчацької ОТГ», альманах «Каланчак літературний» 2 –й випуск  /доповнений та оновлений/, збірки поезій місцевих літераторів – Г.Д.Нігачової  «Серпневий зорепад», Л.А.Радіонової «Симфонія долі» та А.С.Суганяка «І поросли ожиною стежки …»     
   В літературно-мистецькій залі центральної бібліотеки зібралися місцеві літератори, люди закохані в літературне слово, учасники читацьких об’єднань любителів та шанувальників літератури «Дивослово» та людей поважного віку «Спілкуймось!», пересічні жителі громади, щоб познайомитися, погортати сторінки нових видань, які центральна бібліотека підготувала та видрукувала у 2019 році.

    З вступним словом до присутніх звернулася директор бібліотеки, заслужений працівник культури України Надія Федкевич.  Надія Василівна зокрема сказала: «Ми дуже раді, щиро дякуємо вам, що ви завітали до нашої літературно-мистецької зали на презентацію наших краєзнавчих видань, видань тісно пов’язаних з Каланчацьким краєм, нашими односельцями, нашими талановитими літераторами, народними  умільцями, учасниками клубів та об’єднань за інтересами, видань, які побачили світ у 2019 році.
   Вже протягом багатьох років наша центральна книгозбірня підбирає, систематизує, редагує краєзнавчі матеріали, створює папки-накопичувачі, а останні декілька років ще й друкує  видання, збірники, посібники, альбоми, альманахи, бібліографічні подорожі …» 
  Й далі ініціативу перехопили бібліотекарі Наталя Яковлєва та Олена Гриценко.
    Наталя Яковлєва ознайомила присутніх з нарисом «В колі друзів», присвяченому 10-річчю читацького об’єднання людей поважного віку «Спілкуймось!».   
    Бібліотекар зокрема зауважила, що це не звичайна книжка – оповідання, повість, роман, есе, чи літературна подорож… Це історія створення та діяльності бібліотечного  об'єднання, розповідь про найбільш цікаві та змістовні засідання, розповідь про урочистості та свята, фотографії  багатьох засідань та свят, розповіді про талановитих людей клубу, розповіді про актив клубу, співпраця клубу з іншими клубами, гуртками, колективами, розповіді  про керівників об'єднання. Наталя Василівна коротенько розповіла про діяльність об’єднання за 10 років його діяльності…   
    Далі вступила в розмову завідуюча відділом обслуговування Олена Гриценко. Вона зауважила, що рідний край, рідна земля, місце, де ми народилися, рідний край – це наша «мала Батьківщина», це наш рідний дім, рідний край – це рідна природа, це там де вільно дихається, де легко і радісно жити, рідний край – це наші вулиці й провулки. Й де б ми не були, їздили, подорожували…, ми завжди в з нетерпінням, з великою радістю повертаємося додому, на рідну землю, на свою вулицю чи провулок, у наш рідний Каланчак.  
    Олена Олександрівна сказала, що кожній людині притаманна любов до рідного краю, рідної землі, своєї «Малої Батьківщини». Й не важливо, це село, селище, містечко чи  велике місто – це місце, де ти з'явився на світ, де пройшло твоє  дитинство, юнацькі роки, де проживають твої батьки, де батьківська хата  чи садочок … Це – до болю знайома стежина, якою ти зробив перші кроки з матусею чи татком, це твоя дорога до школи, до маминої роботи, до друзів, в  поле чи в ліс, на річку чи ставок, а можливо, стадіон, де грали у футбол,  чи просто, до околиці, чи гуляв з однолітками підчас канікул…
    Коли ми йдемо вулицями, не завжди замислюємося про те, чи старі  вони, чи нові, чому носять саме таку назву, хто проживав тут раніше, хто будував ці чи інші споруди, хто висаджував ці дерева, хто вніс свій внесок у розбудову рідного селища чи вулиці … 
   Й далі бібліотекар розповіла про другий випуск бібліографічної подорожі, який починається вступною статтею, історичною довідкою про Каланчацьку громаду, про смт Каланчак й далі знайомить нас з вулицями та  провулками всіх населених пунктів Каланчацької громади, розповідає про вулиці та провулки, які були названі чи перейменовані на честь відомих людей України, Херсонщини чи Каланчацького району, це письменники, політики, громадські діячі, герої сьогодення.
     А ще, іноді, назва вулиці «говорить», яка вона – Зелена, Сонячна,
Радісна, Вишнева, Квітуча, Калинова, Садова, Молодіжна 
    Деякі з вулиць отримали свою історичну назву.
   А все це історія нашої «Малої  Батьківщини», конкретних людей,
наших односельців, які проживали чи живуть на цій вулиці …
В збірничку представлені відомості про кожну з них та список літератури,  де можна детальніше ознайомитися з тією чи іншою особистістю чи подією.
Найкраща вулиця на світі,
Де народився і зростав,
Де клен дощами весь умитий
До тебе гілля простягав.
Із журавлем криниця край обійстя,
Щоб спрагу вгамувати зміг завжди.
І розповідь батьківська щира й чиста,
Неначе крапелька ранкової роси.
Та де б не був ти
В світі цім бурхливім,
Куди б не занесла тебе могутня течія,
Ти знай, що краща в цілім світі
та вулиця, з якої йшов ти у життя.
 
     Про другий випуск альманаху «Каланчак літературний» розповіла учасникам заходу давній друг бібліотеки, учасниця читацького об’єднання місцевих літераторів, вчитель - філолог Людмила Пшенична. Людмила Степанівна зауважила, що любов до рідного краю, рідної землі, рідної мови, своєї малої Батьківщини – гарного, мальовничого містечка Каланчак, спонукає талановитих людей висловлювати своє захоплення, відданість, гарячу любов як в поетичних творах так і історичних, та краєзнавчих.  
     А літературне об'єднання  «Дивослово»  центральної бібліотеки, яке в минулому році вже відзначило своє перше 10-річчя є – джерелом  альманаху. Адже клуб згуртував місцевих літераторів, спонукає до творчості,  розвиває літературні таланти…
  Далі ведуча зауважила, що альманах складається з розділів: видатні постаті,  наші сучасники, молоді таланти, фольклор краю. В альманасі представлені: коротка біографія кожного літератора, фотографії, творчій шлях,  громадська діяльність, римовані твори та уривки з прозових. В альманасі  прізвища літераторів  розміщені в абетковому порядку.
     До збірника увійшли твори відомих літераторів, які живуть або проживали на території нашої громади та написані в різні часи. Вони овіяні вітрами степових просторів Таврії, омиті хвилями Чорного моря, наповнені великою любов’ю до життя.  
    Любов Степанівна нагадала присутнім, що стоять у джерел літератури нашого краю й увійшли в «золотий фонд» світової літератури імена Івана Даниловича Дніпровського  ( Шевченка),  Наума Давидовича Фогеля та Василя Михайловича Іздебського, ці прізвища були й будуть фундаторами, мірилами  літературного слова, художньої  спадщини нашого славного Причорномор’я.
    На зміну одному поколінню приходить  інше з своїми поглядами, критеріями, постулатами, вже інші особистості художніми образами далі пишуть славну історію нашого таврійського краю, а молоді  талановиті юнаки та дівчата теж чарують своїм поетичним словом романтичні душі односельців та  гостей краю.             
  На жаль, пішли у вічність світлі постаті:  П.І.Біган,  П.В.Герасимчук, В.Л. Кучерова, Л.А.Норченко, В.Д.Реут, В.С.Чистіков, С.О.Чурай.       
  Сьогодні  прославляють художнім словом рідний край наші сучасні письменники та поети. Це  В.М.Войтюк,  Є.М.Ейсмонт Г.Й.Єрмишко, Л.І.Климашівська, Н.В.Колесник,  Л.Є.Кузьменко, Л.Ю.Леоновець, О.Г.Марченко, Г.Д.Нігачова, Л.А.Радіонова,  А.П. Омельчук,  Г.А.Рудницький, В.Селезньова,  А.С.Суганяк, О.В.Тупиця, Г.А.Харченко, Н.Л.Шелест.
     В альманах увійшли імена нових талановитих людей, їх – 5, це Лариса Клімашівська, Ольга Марченко, Любов Радіонова, Вогнедана Сєлєзньова та Артур Омельчук.
  Твори наших місцевих письменників щирі, поетичні та ліричні, публіцистичні, є дуже гарні поетичні твори – присвяти, присутня  громадянська, інтимна та пейзажна лірика.
     Літературні скарби наших земляків  відображають  душу народу, його внутрішню  велич і красу, безмежну любов до рідної країни, своєї малої батьківщини, рідних та близьких людей, невичерпної краси природи та краси самовідданої праці, глибокі душевні переживання та  красу романтичних почуттів.
  З  окремим розділом, який представляє фольклор краю також ознайомила  наша активна відвідувачка книгозбірні Людмила Пшенична. Вона назвала бувальщини, новели, легенди, які увійшли в альманах, зокрема це:  «Журавлі», «Кам’яний міст», «Козак Савур», «Марія Чурай», «Купальниця», «Про доброго діда, віщого птаха та озеро…», «Походження скіфського народу», «Священні бузьки», «Скіфський мак», «Турецька троянда», «Шануй батька свого й матір свою», «Що таке кохання …» та інші.  
  Далі на презентації були представлені збірники поезій місцевих літераторів, які побачили світ у 2019 році завдяки центральній бібліотеці та за її кошти. Це збірничок поезій Галини Нігачової «Серпневий зорепад».
   Ведуча розповіла про життєвий та творчий шлях Галини Дмитрівни.
       «Нігачова Галина Дмитрівна (з дому Дичок) народилася в селищі Каланчак 1 березня 1965 року. У 1982 році закінчила Каланчацьку середню школу №  1. Вищу освіту здобула в Миколаївському педагогічному  інституті ім. Бєлінського за спеціальністю «Вчитель історії і суспільствознавства». З 1983 року працює в Каланчацькій загальноосвітній школі №  2, спочатку піонервожатою,  а потім викладачем історії та правознавства.
     Здавалося б, нічим не примітна біографія, втиснута у кілька рядків, але не все так просто і тривіально, насправді, хто хоч раз зіткнувся в житті з цією милою жінкою, мав можливість поговорити з нею, побачив її чарівну посмішку, зловив її вдумливий погляд, буде зачарований її неймовірним магнетизмом і цілісністю натури.
    Своїм захопленням Галина Нігачова вважає вивчення історії рідного краю, дослідження культури і традицій малої батьківщини, а літературна творчість, здається, була з нею завжди.
    Тісна дружба з поезією почалася в 1999 році, коли виникла необхідність писати сценарії до шкільних свят. У 2002 році Галина Дмитрівна взяла участь у районному конкурсі на кращий твір про Каланчак і перемогла. Перемога принесла їй впевненість у собі. 
    Сьогодні у творчій скарбничці Галини Нигачової  і неофіційний гімн Каланчака - «Каланчацький вальс», неймовірно легкий, ліричний, який щиро люблять каланчакці.
   Побачили світ збірнички її віршів «Ця дивна жінка, зіткана з любові» та «Сонячні роси».  
    Головна героїня віршів Галини Нігачової  - Жінка, з її нерозгаданою таємницею душі, в якій незгасним вогнем горить священне, нездоланне полум'я любові. Її Жінка буває різною - трепетною, пристрасною, щасливою, іноді її душа кричить від туги, болю і нерозуміння.
   Шанувальники поетеси завжди з нетерпінням чекають її публічних виступів, бо вони завжди цікаві і щирі.    
   Галина Дмитрівна учасник літературного об'єднання «Дивослово» при Каланчацькій центральній бібліотеці, дуже активно співпрацює з бібліотекою як класний керівник, як багаторічний активний читач».
   До слова була запрошена авторка збірника, Галина Дмитрівна щиро подякувала бібліотеці за збірку, зачитала декілька своїх віршів, та зауважила, що Каланчацька книгозбірня стала для неї другою домівкою, що відвідавши бібліотеку вона наповнюється якоюсь неймовірною енергією, могутньою  силою, піднесеним настроєм, вона завжди йде з великим бажанням до бібліотеки, знає, впевнена, що її там чекають, їй завжди раді й відвідини будуть завжди плідними й приємними.  
     Ведуча презентації представили збірку віршів  «Симфонія долі» та її автора Любов Радіонову.
     Любов Андріївна Радіонова  народилася 28 жовтня 1953 року в селищі Каланчак  Херсонської області. У 1970 році закінчила Каланчацьку середню школу № 1. Після  закінчення  працювала в ній піонервожатою. В  1971 році влаштувалася вихователем  в дитячий садочок  «Веселка, паралельно навчаючись на заочному відділенні Бериславського педагогічного училища за спеціальністю «Дошкільне виховання».
    Пізніше перейшла на роботу в Каланчацьку районну державну   адміністрацію, а з 2014 року працює в центрі надання соціальних  послуг на посаді культорганізатора.
    Каланчацьким поціновувачам  літературного  слова  Любов Радіонова знайома як людина захоплена красою рідного таврійського  краю.
    Величний спокій прадавнього українського степу з дитинства чарував  її поетичну душу, тож багато віршів і прозових творів присвячено саме йому.      Але творчість Любові Радіонової не обмежується возвеличуванням  природи,  в її літературному доробку є вірші – роздуми, вірші – присвяти, вірші – спогади, смішні і повчальні гуморески.
    Небайдуже серце  авторки  відгукується на всі події в Україні, у її віршах можна знайти і біль війни і віру в Батьківщину, в них традиції нашого народу, сум і радість материнського серця, гіркота втрат і дотепний гумор.
   Мінорні та мажорні нотки симфонії життя органічно переплелися в поезіях Любові  Радіонової,  бо основою її творчості є цілюще слово, що торкає потаємні струни її щирої поетичної душі.
    Перед присутніми виступила авторка віршів Любов Андріївна Радіонова, прочитала свої вірші та гуморески, подякувала бібліотеці за співпрацю, виготовлення збірочки її творів.
  Останньою була презентована збірочка віршів Анатолія Суганяка «І поросли ожиною стежки…».
   Любов Степанівна розповіла присутнім про життєвий та творчий шлях автора. Вона зауважила, що Анатолій Степанович Суганяк народився 12 грудня 1946 року в шахтарському містечку Горлівка на Донеччині в робітничій сім'ї.  Дитинство і юність пройшли в місті  Кривий Ріг,  там закінчив середню школу та технікум. Після служби в лавах Радянської Армії одержав вищу освіту.  
      Трудову діяльність розпочав  з 16 років робочим, потім займав керівні посади, викладав у технікумі. У 1985 році  з сім'єю переїхав у Каланчак, працював на Каланчацькому маслозаводі. Зараз на заслуженому відпочинку.
       Сім'я,  степові простори та краса рідного краю і «Вічна Книга» надихають на творчість, окрилюють,   є основними джерелами його натхнення.   «Фізик» за освітою,  лірик у душі, інтелігент по духу і філософ за складом розуму, в своїх віршах замислюється над багатьма значущими речами, про головне, про добре і вічне, його кращі вірші пронизані щирістю і глибоким ліризмом, які не залишають байдужими будь-кого.  Кожен знайде в них безліч мудрих і щемливих серцю рядків, не  запозичених, а народжених і виплесканих власним розумом і серцем.
    Лейтмотивом творчості Анатолія Суганяка є любов у всьому своєму розмаїтті і прояві.  В віршах - гордість і переживання за Батьківщину,  любов, замилування красою рідного краю і пекучий біль, що з цією красою творять грубі і не далекоглядні люди, батьківську гордість за дітей, схиляння і подяка коханій дружині, любов до Бога і віра в Божу благодать..
     Анатолій Суганяк - активний учасник літературного об'єднання «Дивослово» при центральній  бібліотеці, він стояв біля витоків його створення.
      Поетичний стиль цього автора  знайомий багатьом не тільки в нашому Каланчацькому районі, а й  у літературних колах всієї Херсонщини. В творчому доробку Анатолія Степановича майже два десятки поетичних збірників. Анатолій Суганяк член  Херсонського обласного об'єднання Громадської організації «Просвіта» імені Тараса Шевченка присутній на нашому заході, і ми запрошуємо його до слова.
      Його поетичний стиль добре знають у літературних колах всієї Херсонщини та за її межами вже не одне десятиліття».
  До слова був запрошений Анатолій Степанович, він зачитав декілька своїх віршів, подякував бібліотеці за співпрацю та виготовлення збірочки його поезій.   
     Центральна бібліотека постійно висвітлює, просуває літературне краєзнавство в ЗМІ та у Всесвітній мережі інтернет. Нами створено окремий бібліотечний блог «Каланчак літературний».  
    Про висвітлення літературного надбання краю в ЗМІ та Всесвітній мережі інтернет розповіла завідуюча відділом обслуговування Олена  Гриценко. Вона наголосила, що Каланчацька центральна бібліотека  пише  літературознавчу історію Каланчацького району, Блог було створено у 2012 році як «Поэзия простора и любви» для участі в Міжнародній акції «Читаем Расула Гамзатова», доречі Каланчацька бібліотека перемогла одна єдина серед бібліотек країн світу...
   Перейменовано у 2014 році на «Каланчак літературний» з метою просування літературного надбання краю.
   Захід супроводжувався слайдовою презентацією, відео-роліком, музикою та гарними ліричними піснями про наш край.
  Автори збірничків Г.Д.Нігачова, Л.А.Радіонова, А.С.Суганяк та ведуча, активна відвідувачка бібліотеки Л.С.Пшенична отримали Подяки від директора Каланчацької ЦБС, заслуженого працівника культури України Надії Федкевич.
  Завітайте до літературно-мистецької зали центральної бібліотеки, ознайомтесь з цими та іншими виданнями. 
    Повірте, вони дуже цікаві!!!  


Немає коментарів:

Дописати коментар

Контактна форма

Назва

Електронна пошта *

Повідомлення *