75800 Україна Херсонська обл. смт Каланчак вул.Чорноморська,7 ТЕЛ.:(05530)-3-11-40 E-mail:kalanchak.biblioteka@gmail.com
Бережіть себе та своє здоров'я. Мийте руки, тримайтесь на безпечній відстані від інших і перевіряйте ресурси з рекомендаціями на час пандемії COVID - 19.

18 лютого 2019 р.

Афганістан – моя кривава рана


     «В гарячому полум’ї  Афганістану»  – комплекс заходів підготовлений книгозбірнями Каланчацької централізованої бібліотечної систем до 30-річчя річниці виведення військ з Афганістану не залишив байдужими нікого, викликав емоції патріотизму, болю, суму, жаги збереження миру на всій планеті.
      15 лютого Україна офіційно вшановує День пам'яті загиблих воїнів-інтернаціоналістів та День виводу військ з Афганістану, підставою для цього став Указ Президента України «Про День вшанування учасників бойових дій на території інших держав» від 11 лютого 2004 року.

    Саме у  цей день 30 років тому командуючий 40-ю армією обмеженого контингенту радянських військ в Афганістані генерал-лейтенант Б. Громов перетнув міст через річку Амудар'ю зі словами: "За мною не залишилося жодного радянського солдата".
    А почалося все 8 жовтня 1979 коли було  вбито засновника Народно-демократичної партії Афганістану Нур Мухаммад Таракі. Політбюро ЦК КПРС офіційно прийняло рішення про введення радянських військ в Афганістан і надання  йому військової допомоги. 25 грудня 1979 в Афганістан були введені радянські війська у складі 40-ї армії під командуванням генерал-лейтенанта Ю. Тухарінова.
     За офіційними уточненими даними радянсько – афганську війну пройшло більше 160 000 українців, з них загинули 2378, а  60 вважаються зниклими безвісти, поранення  отримали 8000 чоловік, з них 4687 повернулися  додому інвалідами. Серед 72 військових удостоєних звання Героя Радянського Союзу  є  11 українців.
    Війна в Афганістані  і сьогодні, через тридцять років по закінченню,  залишається пекучою раною. Про біль і мужність, втрати і звитягу розповіли відвідувачам бібліотек системи заходи, які були проведені для різних вікових груп.
   Для відвідувачів  літературно – мистецької зали центральної бібліотеки розгорнуто книжкову виставку-пам'ять «Афганістан то біль і смуток», всім зацікавленим користувачам  надається старанно підібрана бібліотекарами  історична довідка «30-а річниця виведення військ з Афганістану».
    До уваги відвідувачів відео-перегляд вшанування «Афганістан болить в моїй душі...» і музична пауза «Кукушка. Афганистан. Память...» (пісні про Афганістан), які нікого не залишать байдужими.
     Каланчацька селищна бібліотека- філія №1 запросила гостей бібліотеки на годину пам’яті «В гарячому полум’ї   Афганістану», в активному обговоренні промайнула година спілкування «Афганістан – події минулого» в Новокиївці. Бібліотекар Привільської бібліотеки – філії оформила виставку-хроніку «Афганістан – ти мого серця біль», а в Гаврилівській бібліотеці на високому мистецькому рівні відбулася літературно – мистецька присвята «Відлуння афганських гір».
      В Горьківській бібліотеці – філії  пройшла інформаційна бесіда «Афганська війна очима сьогодення». Афганська війна не стала загальною бідою нашого народу, а залишилася бідою тільки тих, хто в ній приймав участь. Для більшості людей вона далека, чужа і невідома.         Афганська війна – це не тільки трагедія. Це ще доблесть і мужність людей, які побували в епіцентрі кривавого конфлікту, а також – застереження на майбутнє. Важливо зберегти пам’ять про ті події, вклонитися тим людям, які не повернулися з війни, виконуючи свій обов’язок перед Батьківщиною. Ці воїни підхопили естафету ветеранів Другої світової, які були стрижнем держави, що не тільки відстояли її, а й відновили народне господарство, були моральним авторитетом. Сьогодні в умовах неоголошеної війни з сусідньою країною українські воїни демонструють патріотизм, мужність та відвагу захищаючи територіальну цілісність, вони гідні нащадки своїх дідів та прадідів.
    13 та 14 лютого в Роздольненській бібліотеці було проведено екскурсію-урок  «Минають дні, ідуть роки а біль Афгану навіки» -до Дня  виводу військ з Афганістану.       

        Урок-розповідь був спрямована на події та  героїв цієї страшної війни. Дуже хотілося б , щоб поезії, пісні, розповіді, спогади, вистраждані в Афганістані, пройшли крізь юні серця. Ми повинні пам’ятати тих, хто її пережив, тих хто не дожив, не доспівав, недокохав.                                                                                                                                                            Усі ці заходи мають на меті привернути увагу громади до тих подій 30-ти річної давнини, сповнених мужності і драматизму і подивитися на них крізь призму сьогодення.
     Нині, коли десятки тисяч наших співвітчизників боронять цілісність і незалежність України на південно – східних кордонах,  бойовий досвід  учасників війни в Афганістані безцінний.
     Сьогодні воїни – афганці стоять на передовій,  передають вміння і навики менш досвідченим побратимам, залишаючись  для нас прикладом мужності і відваги.
     Зупинімося! Схилімо  голову перед загиблими, віддаймо шану живим!

Немає коментарів:

Дописати коментар

Контактна форма

Назва

Електронна пошта *

Повідомлення *