Мова єднає серця!

О слово рідне, ти мені від Бога !

     Каланчацька центральна бібліотека долучилась до обласного бібліомарафону «Мова єднання», який ініціювала Херсонська обласна бібліотека для юнацтва ім. Б. Лавреньова.

   Мовний марафон проходить під гаслом  «Українська мова - символ єднання нації» з 22 січня (День Соборності)  по 21 лютого (Міжнародний день рідної мови)  і має на меті популяризацію, всебічний розвиток і функціонування української мови, посилення її консолідуючої ролі у зміцненні державної єдності, особливо  враховуючи необхідність захисту мовно-інформаційного простору України. 

     Свято-конкурс, присвячене Міжнародному дню рідної мови зібрало молодь та старшокласників – учнів 9-Б класу ЗОШ №1 - учасників бібліотечного об'єднання "Старшокласник" разом з класним керівником Л.А. Литвинчук у літературно-мистецькій залі нашої бібліотеки.

   До свята рідної мови бібліотекарями відділу обслуговування Оленою Гриценко та Наталею Яковлевою підготовлена та оформлена  книжкова шафа «Нас єднає мова», яка викликала жвавий інтерес у відвідувачів.

     Свято – конкурс під назвою „О слово рідне, ти мені від бога” розпочалося під запальну пісню «Як у нас на Україні» у виконанні Каті Бужинської. Учасники заходу одразу розділилися на команди «Ерудит» і «Словограй» і уважно слухали ведучих, бібліотекарів  Ольгу Качур і Ларису Шаваровську, які розповіли про те, що у листопаді 1999 року Генеральною конференцією ЮНЕСКО 21 лютого було проголошено  Міжнародним днем рідної мови.   

   Учасники заходу дізналися, що в Україні цей день почали відзначати  з 2002 року. То що ж  означає поняття «рідна мова»?  Рідна  мова —  це мова, яку людина засвоює з раннього дитинства, з матусиною колисковою , це мова з якою людина входить у світ, це мова, якою людина мислить.

    Молоді було приємно усвідомити, що рідною прийнято вважати мову нації, мову предків, яка пов’язує людину з її народом, з попередніми поколіннями і їх духовними надбаннями.

   «Рідна мова – це мова, що першою засвоюється дитиною і залишається зрозумілою на все життя. Рідною прийнято вважати мову нації, мову предків, яка пов’язує людину з її народом, з попередніми поколіннями, їхніми духовними надбаннями», - такими словами розпочала захід керівник клубу Ольга Качур.

    Спочатку учасники клубу провели урочисту частину заходу. Лунали фанфари, звучала музика, ведуча Лариса Шаваровська читала вірші.

    «Молитва до мови» по-особливому щемно  прозвучала  у виконанні дівчат Анни Дятлової та Юлії Пономарчук. 

     «Мово! Пресвята Богородице мого народу! З чорнозему, рясту, любистку, м'яти, євшан-зілля, з роси, з дніпровської води, від зорі і місяця народжена!

Мово! Мудра Берегине, що не давала погаснути зеленому вогнищу роду нашого і тримала народ на небесному олімпі волелюбності, слави і гордого духу.

Стаю перед Тобою на коліна і за всіх благаю: прости нас, грішних, і повернися до нашої хати, звідки Тебе було вигнано, вернися до краю, де "чорніше чорної землі блукають люди".

Я ж Тебе викликаю із нетрів, із боліт, із забуття, я ж висвячую Тебе святою водою і священним вогнем я ж самоспалюючою любов'ю своєю відганяю від Тебе злих духів, молюся за Тебе і на Тебе, скроплюю живою водою воскресіння, виціловую лик Твій скорботний, Матір Божа, Мово мого народу!

Прости!  Воскресни! Повернися!  Возродися! Забуяй віщим і вічним Словом від лісів – до моря, від гір – до степів. Освіти від мороку і освяти святоруську землю. Русь – Україну возвелич! Порятуй народ її на віки!»

    Дівчата Анна Дятлова та Юлія Пономарчук інсценізували вірш «Як би тобі, доню…», відбувся цікавий діалог матері та дочки.

    Пригадали старшокласники і заповіти, що залишила нам  славетна дочка українського народу Леся Українка: «Бути з народом, любити народ. Виховувати в собі дух волі і незалежності. Творити ідеали, які б служили народові». 

     «Тяжких поневірянь зазнала на своєму шляху  наша мова,  витерпіла страшне лихоліття татарщини, пережила утиски Польщі, нападки Московщини. Її намагалися вбити, терзали й  шматували, але не знищили!» - зазначила ведуча Лариса Шаваровська.

    Керівник клубу Ольга Качур зауважила, що на необхідності  захисту рідної мови наголошувала і Леся Українка.

…Я вас одне хотіла попрохати:

Ви ревно бережіть пісень красу.

Як хтось почне від горя задихатись,

Вони нове дихання принесуть.

В пустелі й горах, в бурі стоголосі

Снагу шукала в рідних я піснях.

Моє життя із ними почалося

І відлетить із ними на вустах…

    Юнаки та дівчата читали настанови Лесі Українки поетичними рядками, що їх виклав поет Валентин Грабовський у своїй поезії «Лесин заповіт».  Мова наша материнська потребує  захисту та уваги й так доречно прозвучали  на святі віршовані рядки М. Рильського у виконанні активного учасника заходу, юнака Дмитра Шендрика, який прочитав заповіт українцям від Максима Рильського.

Як парость виноградної лози,

Плекайте мову. Пильно й ненастанно

Політь бур'ян. Чистіша від сльози

Вона хай буде. Вірно і слухняно

Нехай вона щоразу служить вам,

Хоч і живе своїм живим життям.

Прислухайтесь, як океан співає —

Народ говорить. І любов, і гнів

У тому гомоні морськім. Немає

Мудріших, ніж народ, учителів;

У нього кожне слово — це перлина,

Це праця, це натхнення, це людина.

Не бійтесь заглядати у словник:

Це пишний яр, а не сумне провалля;

Збирайте, як розумний садівник,

Достиглий овоч у Грінченка й Даля,

Не майте гніву до моїх порад

І не лінуйтесь доглядать свій сад.

   Молодь переглядала відеоролики і презентації, присвячені рідній мові, а насамкінець відбувся мовознавчий конкурс, в якому учасники показали добрі знання з української мови.

   Ведучі свята – конкурсу розказали одноклубникам багато цікавих фактів про українську мову, її особливості , багатство і милозвучність. Старшокласники з цікавістю переглянули відеоролики про « Свічечку букву «Ї» та «Цікаві факти про українську мову».

   А далі настала хвилююча мить суперництва –   ведучі оголосили  змагання між командами  «Ерудит» і «Словограй».

   З приємністю можна констатувати – молодь добре  справилася з досить складними завданнями, довівши, що володіють знаннями з рідної мови, мають гарно розвинене логічне і творче мислення. Змагання …  Азарт… Протиборство…   В результаті - перемогла дружба!

    Свято – конкурс „О слово рідне, ти мені від бога»  мало  на меті розширити знання про красу і багатство української мови, пробудити почуття національної гідності, виховувати любов до рідної мови, рідного краю, його традицій, почуття поваги до всього свого, українського, бажання розмовляти рідною мовою. Всі присутні мали нагоду пересвідчитися в тому

Яка ж багата рідна мова!

Увесь чарівний світ у ній!

Вона барвиста і чудова

І кривдити її не смій!

Вона про все тобі розкаже,

Чарівних слів тебе навчить,

Усе розкриє і покаже,

Як правильно у світі жить.

В ній стільки слів, що й не збагнути!

І приказок, і порівнянь.

А мову знаючи, здобути

Ти можеш просто безліч знань!

Тож мову вчи і прислухайся

До того, як вона звучить.

І розмовляти так старайся,

Щоб всім її хотілось вчить!

Вона ж у нас така багата,

Така чарівна, як весна!

І нею можна все сказати.

І найрідніша  нам вона!

                                Н. Красоткіна.

Побажаємо всім українцям, що свято бережуть українське слово, щастя, натхнення, добра, миру, світлого майбутнього, живіть повноцінно, досягайте вершин, адже у ваших руках доля нашої країни.

Плекаймо ж і любімо рідну мову!