«Часто
у цьому залі», – розпочала свою
розповідь організатор та ведуча заходу, керівник клубу Тетяна Петруненко, – «ми
говоримо про різні види мистецтва: вишивання, вязаня гачком, плетення зі
смужок, малювання тощо. Витворами такого мистецтва можна милуватися
нескінченно. Сьогодні ж ми поговоримо про шедеври, які й мистецтвом не всі вважають.
Ви вже здогадались, що мова йде про мистецтво приготування різних страв…
«З-поміж
усіх українських міст
найперше стоїть перед нами
наше святе місто Львів,
слава
народу і честь.
…благословенна в віках,
пишайся, люба оселе,
Ти у щедротних
руках
держиш всесвітні скарби!
Різне добро, яке ми по всяких зустріли країнах,
Зору
людському всякчас гордо являєш, о Львів!»
– Так писав про місто Лева польський
поет епохи відродження Себастьян Фабіан Кльонович у поемі «Роксоланія».
Далі Тетяна Дмитрівна продовжила розповідь
про славне місто Львів: «Завдяки статусу великого торгового центру львів'яни
отримали відносно нову, але дуже потужну традицію випікання чи виготовлення в
інші способи різноманітних солодощів. Тутешні пекарі, кондитери та ресторатори
вміли догодити будь-яким смакам, а найбільш вибагливою публікою були
австрійські чиновники, а також польські аристократи, які великою мірою
намагалися не відставати від віденських новинок».
Ведуча зауважила, щопобувати на Львівщині і не
скуштувати традиційних для цього краю страв - неможливо, як зрештою, і в кожній
мандрівці. Та чи завжди відомо гурманам, які смакують той чи інший місцевий
делікатес, хто насолоджувався таким же за кілька століть до того або хто його
автор? Про це знають одиниці. Як-от історик, викладач Львівського національного
університету Ігор Лильо, який дослідив особливості львівської кухні і поділився
ними в однойменній книзі».
Маргарита
Молдован, бібліотекар сектору мистецтв, запросила всіх присутніх у «гастрономічну
мандрівку «Мистецький гламур – Львів». А гідом подорожі стала книжка Ігора
Лильо «Львівська кухня». Лильо І.М. Львівська кухня / І. Лильо; передм.
В.Поліщука; худож.-оф. Л.А.Бейгер.- Харків: Факт, 2016.- 255с.: -іл.
Маргарита Миколаївна познайомила присутніх з цією чудовою захоплюючою
книжкою, адже лише на перший погляд книга присвячена кухні. Насправді ж вона
набагато цікавіша й змістовніша. В ній поєднано життя відомих людей давнього
Львова та Галичини з притаманними саме для їхнього характеру рецептами страв.
З розповіді Маргарити Миколаївни учасники
об'єднання дізналися, що галицька кухня
дуже різноманітна. І це не дивно, адже формувалася вона віками під впливом
багатьох історичних чинників. Надто багато всього змінювалося у Львові і
регіоні. Був час угорського панування, який приніс львів'янам любов до вина та гострих
спецій у перших стравах. Був прихід діаспор вірмен (це принесло нові фрукти,
прянощі і трави, приготування голубців, звичай прикрашати їжу).
Керівник клубу звернула увагу присутніх, що є страви, які дійшли до нас
із давнини й не зустрічаються в жодному меню інших народів – підбивані пасулі,
лопатки і ріпа, дзьобачки.
Далі
Тетяна Дмитрівна зауважила, що вся ця кухня — мультикультурна, вона, з одного
боку, не українська і не польська, не єврейська і не вірменська, не італійська
і не австрійська. Вона — галицька з урахуванням культурних надбань усіх цих
націй, тобто, з іншого боку, і українська, і польська, і єврейська, і
вірменська, й італійська, і австрійська... Адже багатокультурним у найкращому
прояві цього слова було і саме місто Львів.
Далі
присутніх зачарувало цікаве відео «Сім чудес Львова», яке любязно
продемонструвала Олена Гриценко, завідуюча відділом обслуговування.
А
бібліотекар секторру мистецтв Маргарита Молдаван продовжила розповаідь: «Звичайно
ж, місто відвідували відомі люди і хочеться знати, чим пригощали львівяни
«сильних світу сього»? й пішла розповідь про
Шах
Персії Насер ед-Діна, який був доволі нестандартною постаттю. Він правив своєю
величезною країною сорок сім років… та інших відомих людей світу, зокрема Короля
Залевського…
Бібліотекар сектору мистецтв представила увазі одноклубників книжку
«Львівська кухня» І. Лильо. Вона зауважила, що в ній є розділ «Три чарівні таємниці львівської кухні».
Далі зачитала невеличкий, дуже цікавий уривок з нього.
Продовжила
розповідь керівник клубу: «Українська частина львівської громади у XX ст. Мала
одразу трьох представниць, котрі залишили по собі надзвичайно цікаві кухарські
книги, сотні переписів та оригінальних рецептів Осипа Заклинська (1894 – 1972),
Ольга Франко (1896 – 1987), Дарія Цвек (1909 – 2004).» - і сьогодні є еталонами
гастрономічних уподобань галицьких українців. Кожна з них мала складну та
водночас цікаву долю і залишила по собі книжки-бестселери, що неодноразово
перевидавались», це Осипа Заклинська «Нова кухня вітамінована» - 1928 р.вид., Ольга
Франко «Практична кухня», Дарія Цвек «Солодке печиво».
Тетяна
Дмитрівна зауважила, що кожна порядна господиня вважала за обов'язкове мати
книжку Д.Цвек «Солодке печиво».
В одному з інтерв'ю авторка сказала:
«Люблю дуже молодь. То що я пишу, то для наших молодих. Бо бабці давно це все
вміють, а молодість не знає, не мала, коли навчитися і від кого навчитися».
…Рецептурна палітра львівської кухні майже
забута.І лише з середини минулого десятиліття у Львові взялися за
відновлення наших гастрономічних традицій. У цей час місто різко
переорієнтувалося на туристичну галузь. При цьому чимало туристів серед перших
запитань до гіда або своїх львівських друзів задавали просте питання: «А де
можна з'їсти чогось типово вашого?» І це питання на практиці виявлялося не
таким уже й простим. Та зрештою попит почав формувати пропозицію. Спочатку
повільно, а зараз — за принципом снігової кулі: не лише у Львові, але й у
Тернополі, Івано-Франківську, інших містах почали виникати ресторани, що
спеціалізуються на місцевій кухні.
Протягом
всього заходу відчуття web-подорожі в просторі та часі майстерно створювала за
допомогою яскравих відео-доповнень бібліотекар Наталія Хребір.
На
згадку про Бібліо-web-подорож до
мистецького гламуру у Львів керівник об'єднання подарувала всім присутнім декілька
рецептів з книги Ігора Лильо «Львівська кухня» та зауважила: «Спробуйте
приготувати і Ви! У Вас все вийде. Насолоджуйтесь !»
А
познайомитись з представленими книжками на заході Ви
зможете,
відвідавши нашу Каланчацьку центральну бібліотеку.
Ласкаво просимо!
Немає коментарів:
Дописати коментар