Я – для всех и ничей !

Червневе засідання клубу «Дивослово» під назвою

«Я – внезапный излом.

Я – играющий гром.

Я – прозрачный ручей.

Я – для всех и ничей» -

   було присвячене 150 - річниці від дня народження яскравого представника Срібної доби,  поета, перекладача, прозаїка, есеїста Костянтина Бальмонта. Перш за все  клубівці детально дослідили українське коріння сім’ї  Бальмонтів.  Дружина поета О. Андрєєва – Бальмонт свідчила : «Прадід поета Іван Андрійович Баламут був херсонським поміщиком, дід поета був морським офіцером. Як прізвище Баламут перейшло у Бальмонт - мені не вдалося з’ясувати. Батько поета Дмитро Костянтинович, незаможний поміщик, переселився з України до Владимирської губернії Росії і півстоліття прослужив в Шуї головою земської управи, мав там власний будинок».

   Активна учасниця клубу Тетяна Бабенко, якій було доручено підготувати матеріал по темі, влаштувала цілу моновиставу. Яскраво, з неабиякою майстерністю читала вірші і прозу           К.Бальмонта, ілюструючи ними непростий творчий і життєвий шлях великого символіста. "Його називали "Паганіні російського вірша. Ніхто не рівний йому в співучій силі" - писав О.Блок в 1907 році. В.Брюсов писав: "Багато, що мені стало зрозумілим, мені відкрилось лише через Бальмонта". Лев Толстой якось записав: "Познайомився з Бальмонтом. Диявольськи цікавий і талановитий".  

Загалом Бальмонт видав 35 книжок віршів, 20 книжок прози і багато перекладів. Як свідчив Валерій Брюсов "На протязі десятиріччя Бальмонт безроздільно царював в російській поезії". На музику було покладено більш як 150 його віршів. Марина Цветаєва писала : "Вивчивши 16 мов, розмовляв і писав він сімнадцятою - бальмонтівською". В 1912 р. Бальмонта назвали "королем поетів". Не відомо як би склалася доля поета, якби великі українці  -професор  М. Стороженко, письменник В. Короленко,  поет Д. Мережковський  не  виявили стурбованості за долю молодого і бідного таланта. Та, зрештою, подобається це комусь чи ні , а визнати, що початок  російському символізму поклали два питомі українці – Мережковський та Соловйов, таки доведеться. Загалом російська література, як писав Шевченківський лауреат Р. Іваничук – це паляниця з української муки замішана на квасних російських дріжджах. Всі  вартісні  російські літературні митці є  спадкоємцями  козацької старшини або священицького сану. Гоголь, Достоєвський, Короленко, Нєкрасов, всі Толсті, Чехов, Маяковський, Ахматова, Волошин. Список можна продовжити".

 На заході прозвучали найкращі вірші К. Бальмонта -  «Лесной пожар», «Воскресший», «Дюнные сосны» та інші.

 Тетяна Бабенко нагадала нам  про ще одного червневого іменинника О. Пушкіна і прочитала маловідомі широкому загалу вірші з молитовного циклу. З захопленням присутні пригадали творчість О. Дюма, якому в червні відзначаємо  215- річницю з дня народження  і розповіли історії свого знайомства з талановитим автором пригодницьких романів. А завершили засідання життєствердними  рядочками  К. Бальмонта

                         Я спросил у свободного ветра,

Что мне сделать, чтоб быть молодым.

Мне ответил играющий ветер:

«Будь воздушным, как ветер, как дым!»

Я спросил у могучего моря,

В чем великий завет бытия.

Мне ответило звучное море:

«Будь всегда полнозвучным, как я!»

Я спросил у высокого солнца,

Как мне вспыхнуть светлее зари.

Ничего не ответило солнце,

                                          Но душа услыхала: «Гори!»

До заходу була оформлена виставка книг по творчості письменника, яка викликала жвавий інтерес та по закінченні зустрічі літераторів на полиці не залишилося жодної книжки. 

 Учасники літературного об'єднання також обговорили підготовку до святкування 10-річного ювілею клубу "Дивослово". Попереду нові цікаві зустрічі та літературні свята.