75800 Україна Херсонська обл. смт Каланчак вул.Чорноморська,7 ТЕЛ.:(05530)-3-11-40 E-mail: kalanchak.biblioteka@gmail.com
ЗАПРОШУЄМО ДО НАС В БІБЛІОТЕКУ !

30 травня 2017 р.

Молодь вивчає легенди рідного краю


      Позачергове засідання читацького об’єднання Каланчацької центральної бібліотеки «Старшокласник» було присвячене вивченню легенд Таврійського  краю.
     Славна історія нашого Таврійського краю…
Історичне минуле  нашого краю дуже цікавить нашу молодь, тому, на їх прохання, а це старшокласники Каланчацької ЗОШ № 2 разом зі своєю вчителькою історії і права Г.Д.Нігачовою, позачергове засідання було присвячене саме цій цікавій та захоплюючій темі.
   Старшокласників ця тематика дуже зацікавила ще й тому що подорож у минуле була здійснена за допомогою легенд.
      Підготовка до засідання була дуже копіткою, старанною, дещо тривалою, адже прийшлося переглянути та вивчити багато документів, легенд, історичних фактів, подій далекого і не дуже далекого минулого Каланчака та його околиць.

   У краєзнавчому секторі бібліотеки накопичуються  та  зберігаються легенди  про наш Таврійський край, вони представлені також на нашому бібліотечному блозі «Каланчак літературний». При складанні сценарію був використаний фольклорний фонд краєзнавчого сектору центральної бібліотеки. Деякі з легенд  прозвучали на цьому заході. 
    Багато зусиль до його підготовки вклала керівник об’єднання, бібліотекар Ольга Качур.
  Присутні на заході розширили свої знання з краєзнавства завдяки вивченню місцевого  фольклору.
     Підчас проведення заходу було висвітлено й нову історію Каланчака, яка налічує 223 років. Адже наш Каланчак бере початок з 1794 року, коли під конвоєм  донських козаків та солдатів 14 сімей - турбаївці – неспокійні бунтарі, що повстали проти своїх базілівських панів, прибули в наші необжиті степи – без дощів при палючому сонці. Сьогоднішні жителі селища завдячують родинам Кравченків, Кобзаренків, Нориків, Шевченко, Таранів, Орличенків, Бойко, Хоменко, Харченків, Безуглих, Котлярів, Пшеничних, Ткаленків, Чепурко, які перші ступили на каланчацькі землі й оселилися назавжди.
   Керівник клубу розповіла присутнім також про найстарішу будівлю Каланчака: «Приміщення будувалося як Кредитна спілка. Потім служило Волоською управою. (Більше за все, що це саме була Кредитна Спілка. Про це свідчить емблема на верхній частині споруди у вигляді чаші для наповнення златом та монетами. Урочисте відкриття відбулось в жовтні 1894 року. За радянських часів приміщення було поліклінікою, потім стоматологічною поліклінікою.
    Селищною радою  готуються документи до занесення будівлі в список пам'яток історії місцевого значення.
    Сьогодні ця будівля чекає капітального ремонту та буде передана під краєзнавчий музей».
  Далі старшокласники помандрували у далекі часи Каланчака…
  Бібліотекар зауважила, що давня історія  про Каланчацький край та Херсонщину не зафіксувала знамениті пам’ятки археології, історії чи природи, але увагу привертають степові кургани, такі прості  на перший погляд, а  це  складні культові споруди, ритуальні центри давнини, степові храми святилища, де прадавні люди протягом тривалого періоду в тисячі років за різними культами здійснювали свої поховання, поклонялись своїм богам, приносили їм жертви… Саме кургани є німими свідками подій далекого минулого, славетних і безчесних вчинків вождів, крові та сліз простого люду, останнього притулку для десятків і сотень життів.    
     Молодь підготували цікаві легенди та розповіли одноклубникам.     
    Слухаючи легенду про курган старійшини,  прийшли до розуміння святості  курганів, тим більше, якщо такі кургани є кладовищем і для поховання православних.                                                      Багато визначних осіб та постатей минулого причетні до історії селища, впливали на його розвиток чи бували в цій місцевості. Батько історії Геродот бував у цих краях близько 2500 років тому,  метою  його поїздки було обстеження театру воєнних дій  недавньої персько-скіфської війни,  коли 512 року  до н. е. перський цар Дарій прийшов сюди зі своїм військом, щоб  покарати скіфів за  часті напади на схід та зміцнити тут, на заході,  свій вплив, розширити свої володіння.  Тут Геродот залишив неоціненні історичні,  етнографічні та географічні відомості про народи, які тоді населяли цю територію, легенди і перекази, які чув від самих скіфів, та від греків, які були їхніми сусідами. З оповідей Геродота знаємо легенди про походження скіфського народу,  його перших царів і правителів, знаємо, що це був кочовий народ, а  один скіфський мудрець сказав «Нас ніхто не завоює, бо ми як Сонце,  у постійному русі,  не маємо ні міст, ні сіл, ні ланів». Так і сталося у випадку з Дарієм, війська якого скіфи заманили в глибину краю, знищили все за собою, і Дарій з військом опинився немовби в пустелі, без паші для коней, без води,  тому, певно, Геродот  і присвятив окрему книгу цьому народові, що не хотів скоритися і вийшов у війні переможцем.                                    
    Про давні відомості про Північне Причорномор'я  дізнаємося завдяки античним історикам, географам, мандрівникам: Геродоту,  Страбону,  Клавдію Птоломею, Помпонію Меллі.  Останній, у своїй роботі «Землеопис», яку датують приблизно 44 роком до н.е., згадує про місцевості нашого краю, про Каркінітську затоку, місто Каркіну та, зокрема, про Тендрівську косу: «Виступаюча довга полоса землі з'єднується з берегом вузьким перешийком, на великому просторі і повільно звужується, збираючи свої довгі боки, мов лезо, лежить у вигляді меча. Є легенда, що Ахілл, вступивши в Понтійському морі у  війну з ворожим флотом, святкував тут свою перемогу урочистими іграми і, заспокоївшись від війни, займав бігом себе та своїх. Від нього ця коса названа Ахілловим Бігом».   І ми відшукали та представили  до уваги учасників клубу  міф про утворення коси Ахіллів Біг ( тепер це острів Джарилгач та Тендрівська коса, а колись у давнину вони були єдиним масивом).                                                                                   
     На засіданні клубу йшлося і про Кам'яний міст в селищі Каланчак, про якого також є цікава легенда. Від того Кам’яного мосту, який ще називали Даріїв,  сьогодні залишився лише фундамент, та й його згодом мулом занесло. Ще й нині відомо, де той фундамент  є.  А називався  «Даріїв», тому що  тут колись був з військами цар Дарій.                                                                                             Приємно, що вцілілі свідчення жителів нашого села щодо будівництва другої  церкви в селі у 1839 році,  що  вказують на будівництво фундаменту другої, за часом спорудження, церкви, де  було використано каміння парапетної огорожі залишків кам’яного Дарієвого мосту через річку. Цей кам’яний міст знаходився за 200 метрів від приміщення сільської управи в південно-східному напрямку, тобто там де тепер знаходиться металева кладка за приміщенням будинку культури в напрямку провулка Сонячний.                                                                      
    Ще до заселення Каланчака турбаївцями, перед приїздом до Криму Катерини II, за наказом Потьомкіна,  його було відремонтовано, бо саме по цьому мосту вона проїжджала зі своєю свитою у   1787 році.                                  
    Багато легенд у народі існує з  часів грабіжницьких набігів  татарських ординців на Україну, з метою захоплення в полон дівчат, жінок, чоловіків та їх продаж на невільницьких ринках. А живий товар мав назву ясир.  Легенди «Золота Балка», «Скіфський Мак» та «Турецька троянда» розповідають  про героїчну боротьбу запорозьких козаків в обороні рідного краю і свого народу.   
     Мандруючи легендами краю далі, члени клубу «Старшокласник» «перенеслися» в більш сучасні часи та іншу територію  – в середину XIX – початок XX століття. Їх увагу захопила  дуже цікава, романтична та зворушлива легенда  «Купальниця», яка  була представлена учасникам засідання.  Вона стосується роду баронів Фальц-Фейнів,  нещодавніх володарів обширних маєтків півдня Російської імперії, які створили порт Хорли на півострові Гіркий Кут та славнозвісний заповідник Асканія - Нова.  Мармурові жіночі скульптури було встановлено біля фонтанів у Хорлах та в Асканії Новій, але обидві вони втілювали спогади про нещасливе кохання…           З  легендами та міфами нашого Таврійського краю, творами нашого земляка  - краєзнавця А.Г. Харченка  «Каланчак і його околиці», іншими історичними знахідками запрошуємо ознайомитись в літературно-мистецькій залі центральної районної бібліотеки.

Немає коментарів:

Дописати коментар

Контактна форма

Назва

Електронна пошта *

Повідомлення *