75800 Україна Херсонська обл. смт Каланчак вул.Чорноморська,7 ТЕЛ.:(05530)-3-11-40 E-mail: kalanchak.biblioteka@gmail.com
ЗАПРОШУЄМО ДО НАС В БІБЛІОТЕКУ !

20 серпня 2015 р.

Квіти українського віночка - чаруюча краса !


     Квіти українського віночка, оспівані в піснях, зібрали відвідувачів Каланчацької центральної районної бібліотеки на цікаве літературно – музичне засідання читацького об’єднання за інтересами «Спілкуймось!», присвячене Дню Незалежності України.
     На захід прийшли й керівники району та селища - Г.І.Загорулько - Голова Каланчацької РДА, С.Б.Пацай - Голова Каланчацької районної ради,  В.К.Зінчук - Каланчацький селищний Голова, І.М.Лапенко - керівник відділу культури і туризму Каланчацької РДА.  Подивись на квіти України ! Скільки квітів у її саду ! Кожна квітка – справжняя перлина, Як намисто, я вінок сплету. Виберу найкращі з усіх квітів,  Душу квітів зможу прочитати І вінок найкращий в світі  Буде Ненька – Україна мати.
    Активний читач бібліотеки, керівник читацького об єднання людей поважного віку "Спілкуймось !", ведуча заходу Тетяна Петруненко у вступному слові тепло привітала присутніх з найголовнішим святом нашої країни – Днем Незалежності та запросила на літературно – музичне дійство, присвячене одному з невід’ємних атрибутів, символів українського народу - українського віночка. Вона зауважила, що український вінок – це краса і оберіг нашого життя.
    Присутні на заході майже на півтори години занурились в цікаву історію українського віночка, побачили відеоролик про квіти, які вплітаються в український віночок, традиції його плетіння, місце кожної квітки у вінку та її значення. Ведуча зауважила, що квіти в Україні шанують споконвіку. Нема жодної української хати, біля якої дбайливі руки господині не влаштували б яскравих квіткових острівців. Вони милують око, ніжно хвилюють душу, міцно прив'язують наші серця до рідної домівки. Наші предки обожнювали квіти, вважаючи, що цей витвір природи даровано людям від Бога. Квіти — постійні супутники нашого життя. Вони — на клумбах, у кімнаті, на газонах… Вони на вишиваних рушниках, скатерках. Ними розмальовують печі, стіни осель. А ще квіти є на нашому національному одязі. Квіти на плахті й корсетці символізують доброту, щирість душі. Квіти на рукавах сорочки оберігають від хвороби, злого ока…     
     Далі ведуча наголосила, що віночок – завжди був і є особливим оберегом в Україні. Це не просто краса, а «знахар душі». Бо в ньому є чарівна сила, що біль знімає, силу береже. Плетіння віночка — то своєрідна наука. Потрібно знати, з яких квітів і коли плести, яке зілля з яким вплітати поруч. В українському віночку дванадцять квіток і кожна з них є оберегом.  Як всім нам відомо - до нашого  українського віночка вплітаються: мальва, калина, безсмертник, деревій, незабудка, чорнобривці, барвінок, любисток, волошка, ромашка, червоний мак, хміль й створюють неповторний дивограй  квітів.
Тетяна Дмитрівна  коротко розповіла про кожну квітку, зазначила, що серед квітів найпочесніше місце належало  Деревію. Ці дрібненькі білі квіточки здалеку нагадують велику квітку. її називають у народі деревцем. Коли квіти одцвітають, вітер розносить насіння. Та де б не проросла ця рослина, вона завжди цвіте. Тому люди вплітають її до віночка, як символ нескореності. 
     Ромашка у віночку наймолодша за своїм віком, її вплели у віночок люди, коли переконалися , що ця квітка приносить не тільки здоров'я, а й добро та ніжність. Вплітають її з гронами калини, з вусиками Хмелю — символу гнучкості й розуму, род.чості і буйства. Ці рослини здавна шануються в народі, вони оспівані  в піснях і легендах.     
     Квіти ніжно-синього  кольору, ніби очі дівчини, вплітають у віночок як символ краси, здоров'я, сили. Це — Волошки.
     Безсмертник у віночку — символ здоров'я, він лікує багато хвороб, хоча на вигляд дуже скромний. Але кожна квіточка, якою б тендітною вона б не була, потрібна  людям.  А який же віночок без квітки, ніжнішої за небо, - Незабудки, або ж «мишачого вушка». Розповідають, що створюючи світ, Господь давав усьому назву. Та якось забув про квіточку, що росла біля струмка. Тоді та звернулася до Всевишнього,благаючи не забувати про неї – дати  ім'я. Бог відповів: «Тебе не забуду, не забудь і ти мене. Буде ім'я твоє Незабудка». Так і сталося.
  Калина - символ України, символ краси та дівочої вроди. Це дерево нашого українського роду. Колись воно пов'язувалося з народженням Сонця – Коло. Червоні ягоди калини з ягідками сердечками в українському віночку – то символ крові та невмирущого роду. Калина супроводжує українців у багатьох обрядах. ЇЇ використовують у кулінарії та для лікування. Про неї складено безліч пісень.
   Культура нашого народу незвичайна, унікальна. До нашого часу збереглося  багато свят, звичаїв, обрядів, і майже в кожному почесне місце займають квіти. Є такі звичаї: класти у першу купіль різні духмяні квіти,  у купіль хлопчика клали любисток, щоб довго жив; чорнобривець, щоб був чорнобривим, у купіль дівчинки клали ромашку, щоб рум'яною була, калину, щоб красивою була, любисток, щоб люб'язною була.
    Існує повір'я, що  Любисток — це зілля, яким можна причарувати когось. Через це в народі називають його любчик, люби мене, приворотне зілля. Справді, коли розтерти листочок цієї рослини, відразу розіллються пряні пахощі.
    Найпочесніше місце в українській хаті завжди відводилось освяченим рослинам. В українського народу є три свята: Івана Купала, Маковія, Ромашка Трійця, на які святять квіти.

   З давніх-давен шанують на Україні синьоокий Барвінок. Не знайдеться в Україні такого села чи міста, де б не було цієї рослини. Барвінковий край — так називають нашу Батьківщину. Завжди свіжий і зелений, навіть під снігом, він став символом вічного життя, міцного кохання, щасливого шлюбу. Тому ця квіточка часто царює у весільних обрядах.
Барвінок також є символом краси. 
  Мальви – здавна були неодмінною окрасою українського квітника. Саме тому вони стали поетичним символом рідної батьківської хати, України. 
     Найпахучішим зіллям у віночку є Чорнобривці, квітка материнства, доброти, щедрості. Де в ви не були, куди б не закинула вас доля – якщо під вікном у вас ростиме кущик чорнобривців, ви завжди пам'ятатимете й домівку, і матусю, і рідний край.  
     Увагу людей завжди привертала яскрава краса Маків. У народі співають: «Нема цвіту кращого від маківочки. Нема  маківочки,  Нема роду милішого від матіночки». Ця гарна квітка стала символом дівочої краси. Червоний колір квітки символізував чисті і щирі почуття.     
   Яскравою ілюстрацією українського віночка на святі були пісні та відеоролики про ці квіти. Пісні про квіти, що у нашому українському  віночку, дуже теплі, ніжні, яскраві, зворушливі… Цікаве дійство, пісні  більше години протримали учасників заходу в прекрасному полоні щирих почуттів, краси та любові...

   Український віночок – знахар душі, бо в ньому є така чудодійна сила, що болі знімає, волосся дівчат береже… Тож плетімо, друзі, завжди ці вінки в наших душах. І нехай це буде вінок прекрасний рідній матінці – Природі. 


1 коментар:

Контактна форма

Назва

Електронна пошта *

Повідомлення *