До висот Шевченкового слова …

      Березень в Україні часто називають Шевченковим, бо щороку навесні Великий Кобзар приходить до нас і щораз новим та  неповторним.

    Тарас Григорович Шевченко – велика і невмируща слава українського народу. Український народ обрав його співцем своєї історичної слави та гіркої долі, виразником власних сподівань і прагнень. Під думи народні налаштовував свою ліру Кобзар, тому й оживало в його полум'яному слові все те, що таїлося в глибині душі народу. Як весна оновлює природу, так само поезія великого Тараса оновлює наші душі, закликає бути чесними і милосердними, щиро любити свій народ, свою Україну. 

    Вшановуючи пам'ять Великого Кобзаря Каланчацька централізована бібліотечна система провела  цикл заходів для різних вікових груп мешканців нашої об’єднаної територіальної громади. Книжкова виставка «України слово, народу мудрість і Тараса заповіт» оформлена бібліотекарем Горьківської книгозбірні Любов’ю Адаменко розповідає про те, що поезію нашого майстра слова перекладено більше ніж ста мовами світу. Серед них —японська, корейська, арабська і міжнародна мова есперанто. Найбільше перекладів зроблено польською, англійською та російською. 

      Година спілкування «Любіться, брати мої, Украйну любіте…» пройшла в Привільській сільській бібліотеці.

    Бібліотекар Алла Папко зауважила, що іменем Шевченка названо багато населених пунктів та географічних локацій по всій планеті. Наприклад, тільки в Україні — 164 назви. Окрім того, на честь Кобзаря названа гірська вершина Північного Кавказу (висота 4200 м), морська протока в Аральському морі та навіть кратер на Меркурії, діаметр якого — 137 кілометрів. Увазі мешканців Привілля була представлена виставка художніх робіт  «Шевченко очима дітей», у її створенні взяли участь школярі 1 – 4 класів місцевої школи. В свої роботи вони вклали не тільки старанність і особисте розуміння творчості Кобзаря а й доторкнулися своїми сердечками до його безсмертних рядочків. 

    До Шевченківських днів бібліотекар Роздольненської книгозбірні Олена Штефлюк оформила тематичну полицю «До висот Шевченкового слова».  Бібліотекар розповіла, що Тарас Шевченко – видатний український поет, прозаїк, драматург, художник, політичний і громадський діяч. Він був людиною універсальних обдарувань та інтересів. Все його життя і творчість були присвячені українському народу. Поет мріяв про ті часи, коли його країна буде незалежною суверенною державою, коли в Україні шануватимуться мова, культура та історія народу, а люди будуть щасливими.

     В рамках дитячого клубу «Асорті», що діє при Новокиївській бібліотеці – філії відбулася літературна година «Світе тихий, краю милий, моя Україно». Бібліотекар Світлана Частило звернула увагу дітей на те, що Тарас Шевченко – це слава і гордість українського народу, який всі свої сили та життя віддав служінню своєму народу. Його поезія от уже понад сто років викликає в людях почуття гордості і захоплення красою , своєю силою  і народною мудрістю. Діти з захопленням слухали розповідь бібліотекаря про життєвий шлях поета. 
     Переглянули відео-презентацію «Мандруючи сторінками життя та творчості Тараса Шевченка», активно відповідали на поставлені запитання, познайомилися із книгами представленими на виставці «Вінок шани Кобзарю» . Учні підготували малюнки до творів Т.Г. Шевченка та декламували вірші й уривки творів Великого Кобзаря – «Садок вишневий коло хати», «Встала весна», «Реве та стогне Дніпр широкий», «Тече вода з-під явора». 

      Мешканці села Новопавлівка  мали змогу ознайомитися з книжковою виставкою «Шевченківськими стежками», яку для них підготувала бібліотекар Тетяна Жук. Також всі поціновувачі творчості Великого Кобзаря  взяли участь у поетичній годині «Жива вода Шевченкового слова», щоб звучали його твори  вічно передаючись від одного покоління українців до іншого. 
    У наш час творчість Тараса Шевченка стала невід’ємною часткою духовного життя народів світу, їх зброєю в боротьбі за суспільну думку, мир, свободу й демократію. Минатимуть роки, змінюватимуться покоління та твори Великого Кобзаря завжди будуть новими і актуальними.     Увагу відвідувачів Олександрівської  бібліотеки  привернула тематична полиця «На струнах кобзаревої душі» оформлена  бібліотекарем Крістіною Ніколаєвою.  
    Проводячи огляд літератури, представленої на полиці, бібліотекар  зазначила, що поетична спадщина Кобзаря – це понад 240 творів, а живописна – приблизно 1200 робіт – олійних картин, акварелей, сепій, офортів, малюнків. Тож, навіть, якби Тарас Шевченко не став геніальним поетом, то він все одно був би відомий світові як великий український художник. Творчість Шевченка-поета й Шевченка-художника ідейно й тематично єдині, взаємопов’язані і доповнюють одна одну. 

    Бібліотекар Гаврилівської сільської  книгозбірні  Галина Журинкіна  завжди намагається запропонувати односельцям цікаві заходи чи виставки. От і цього разу готуючись до Шевченківських днів, вона звернула  увагу на те, що найвідоміша українська книга «Кобзар» святкує свій ювілей – 180 років. Так, саме у 1840 році світ вперше побачив Шевченків витвір. Видання побачило світ за сприяння відомого письменника Євгена Гребінки. До «Кобзаря» увійшли 8 поезій: «Перебендя», «Катерина», «Тополя», «Думка» («Нащо мені чорні брови»), «До Основ’яненка», «Іван Підкова», «Тарасова ніч» та «Думи мої, думи, лихо мені з вами».

     Книга мала зручний формат і була видрукувана на якісному папері тиражем 1000 примірників. Кількість сторінок різнилася від 106 до 116-ти. Це пов’язано з тим, що в друкарні в деяких примірниках відновили вилучений цензором текст. На початку книгу прикрашав офорт за малюнком Василя Штернберга «Кобзар із поводирем».

     Книга швидко розійшлася хоча  продавалася по карбованцю сріблом за примірник. Сьогодні у світі збереглося лише кілька екземплярів  «Кобзаря» першого видання. Друге видання побачило світ у 1844-му, третє – в 1860-му. Вони доповнювалися новими творами, відтак «Кобзар» став головною книгою Тараса  Шевченка – вся ця інформація прозвучала на заході.До уваги відвідувачів був Книжковий пиріг «День народження книги «Кобзар», який  захопив відвідувачів, зачарував чарівною мелодійністю талановитого літературного слова великого українського поета.

   Всі проведені заходи ставили за мету наголосити на тому , що   Шевченко – творець в українській літературі, в духовному житті України того могутнього і нещадного духу національної самокритики, того «національного сорому», який завжди є потребою і передумовою великого національного руху, всякого національного відродження.

   Поезія Тараса Шевченка давно стала нетлінною і важливою частиною духовного єства українського народу.