75800 Україна Херсонська обл. смт Каланчак вул.Чорноморська,7 ТЕЛ.:(05530)-3-11-40 E-mail: kalanchak.biblioteka@gmail.com.
ЗАПРОШУЄМО ДО НАС В БІБЛІОТЕКУ !

17 травня 2017 р.

Материнська любов – найсвятіша !


    У травні, коли розквітають яскраві квіти і дзвенить пташиний спів, теплий весняний вітер приносить до нас свято найріднішої, наймилішої, найближчої для нас людини - Матері.  
   Ось і в нашій бібліотеці відбулося свято «Материнська любов найсвятіша» -  тематичний вечір до Дня Матері для учасників читацького клубу для молоді «Старшокласник».
Найкращі квіти хочеться в цей день
Принести вам, найкращі всі слова
Щоб більше линуло в житті пісень
І лиш весна в душі цвіла.
Хай радість осяває будні і свята
Хай святістю зориться доброта
І щастя вам, великого й багато
На довгі-довгі сонячні літа. 
     Мама…   Це перше слово, яке ми вимовили. Мама – це те слово, яке ми найчастіше промовляємо у хвилини  радості, хвилювання, страждання чи горя. Матерів – мільйони. І кожна  Мама несе в серці свою невичерпну, всеперемагаючу любов до своєї дитини й неважливо, скільки дитині років – воно немовля, підліток, чи теж вже доросла людина….
    Жінки усіх рас – сестри одна одній. Вони прекрасні, коли підносять до грудей дитину. Але кожен скаже: "Найкраща мама – моя мама, бо безмежна її ніжність, найтепліші її руки, хто б вона не була, де б не жила…" 
  Такими словами розпочали свято Матері бібліотекарі Ольга Качур та Олена Гриценко.  Й далі старшокласники активно підхопили розповідь про матерів…  
   Мати веде нас, спочатку несміливих, невпевнених дітлахів, через усе життя, не помічаючи, що ми вже стали дорослими. І як би далеко не закинула нас доля, ми завжди відчуваємо серце матері, згадуємо її очі, які недосипали ночей, руки, які пестили нас у дитинстві, бо душа матері завжди поряд з нами. Хай минають роки, але завжди будемо чути знайомий голос, який лине до синів та дочок, щоб зігріти у скрутну годину, розважити у сумну хвилину, розділити радість в час успіхів, перемог чи веселощів.
   Здавна так повелося, що в Україні завжди шанували матерів, які мали багато дітей.  До речі, раніше багатодітна мати була звичайним явищем на відміну від сьогодення, коли, з відомих причин, такі жінки є виключенням. Саме тому особливу повагу заслуговують сьогодні ті жінки, які в скрутний для нашого народу час наважились народити троє, четверо і більше дітей.
Сьогодні в бібліотеці присутні матері – матері наших одноклубників, якими ми особливо пишаємось. Берімо з них приклад!
   Ведучі свята запросили присутніх ближче познайомитися з такими Мамами.  Й розпочалася розповідь: «Ми всі  знаємо  силу  впливу  на  людину  витворів  мистецтва. У  нашому залі офомлена виставка чудових виробів,  творчих  скарбів, створених фантазією, натхненням і  умілими руками  однієї  з наших мам. Родом  вона з  Вінницької  області,  її мама дуже  гарно  вишивала квіти, картини, ікони.  Бабуся  теж  була  майстринею  на  всі  руки – вишивала  і  плела  дуже  гарні  мережива. Наша розповідь про майстриню вишивки з стрічок – Наталю Гюрджан.
    Наталя зростала  в хаті, у якій  її оточувала суцільна  краса,  створена  рідними їй людьми. У ще юному віці Наталя з батьками  переїхала на Херсонщину. Після закінчення  школи дівчинка  навчалась  в Хорлівському  училищі  і разом  з тим  залюбки відвідувала  ізостудію «Палітра», яка вже майже 30 років поспіль працює при сільській бібліотеці.  Полюбляє  малювати олівцем,  аквареллю.  А  далі, як кажуть  «… зустрілись  дві  долі  у чистому   полі….»  Так і Наталя зустріла свою долю. Одружилися, народили  двох чудових донечок  Каріну  і Аліну. Мама Наталя  добра  господиня,  турботлива  матуся,  але знаходить час для творчості… 
    Випадковостей у житті  не буває. Випадковість, це  кимось  запрограмована закономірність.  Якось  зайшла до подруги у гості і побачила  в неї зроблену  роботу  із стрічок. ЇЇ  дуже  вразила  краса виробу, а ще відчула  в своїй душі потребу своїми  руками  створити  таке диво, спробувала…  І  неначе  відкрилося  друге  дихання!  
   Доньки з захопленням сприймають  мамині  творіння.  Каріночка  теж пробує  свої  сили в творчості, малює, співає,  вишиває,  вчиться щось своє створювати зі стрічок, і матуся  їй завжди  допомагає…
  Далі пішла цікава розповідь про маму Євгенії Таран – Тетяну Михайлівну.
  Ця чудова жінка-дружина,  жінка-мама  має ще й омріяну  з дитинства  професію.  Вона мріяла стати  лікарем,  щоб   вилікувати  рідну матусю, яка часто хворіла. Ще в дитинстві  гралася Тетянка з подружками «у  лікарню», голубила  і лікувала  своїх котиків, пташок, цуценят  і інших домашніх  тваринок, і звичайно, її  душевна чуйність та доброта відобразилась і на її ставленні до людей. Вступила  до  медичного училища,  з успіхом опанувала професію медичної сестри. Працювала в дитячому садочку, потім у дитячій  консультації, була патронажною сестрою  мікрорайону  «Жовтневий». Всі  діточки  Жовтневого – це «її діти» - вона їх любила, як своїх, рідних.  Вона  знає  про них все, знає кожну їх прививочку, кожну подряпинку,  раночку, кожну їх  сльозиночку…
   Сьогодні  Тетяна  Михайлівна  працює у дитячому  відділені  нашої  лікарні  і вона теж сьогодні  приймає вітання з Днем  Матері.  
   Наступна розповідь про Любов Миколаївну Кушніренко – маму чотирьох чудових донечок.      
  Колись, однієї  погожої, ясної  днини у немаленькій  вже родині , у подружжя Миколи та Лесі Цап народилася донечка, яку назвали Любою, Любашею. Тато Микола мав абсолютний слух, і не маючи музичної освіти, «на слух» вмів заграти будь-яку мелодію, що припала до душі. Мав він вдома і гітару і гармонь, не шкодувавши на те коштів, аби тільки мати улюблені інструменти і грати,  грати, грати у кожну вільну від праці хвилину.
    Любов до музики і до пісні  батько Микола перейняв від своєї  мами, Любиної  бабусі,  яка мала прекрасний  голос і дуже гарно  співала. І той потяг до прекрасної  мелодії  і до дзвінкої  пісні  ніщо не могло у ній заглушити,  ні часи голоду у тяжкі  повоєнні  роки,  ні незручності  переїзду  із Західної  України на далекий  Урал, коли треба було рятувати  сім'ю від лихоліття.  І  наша  Люба, мабуть на генетичному  рівні, сприйнявши  від  тата і  бабусі  любов до музики, пам'ятає, що з перших своїх рочків завжди хотіла грати. Завжди вона  відчувала  велику любов до   інструментального  мистецтва. Але разом  з тим у ній жила і  любов до книги, до читання.  Дівчинка  буквально жила  в  бібліотеці. Перебувала  по  принципу:  музична  школа  -  бібліотека, бібліотека  - музична  школа. Коли зачинена  бібліотека – вона  у  музичному  класі,  якщо вона  не у  музичному  класі,  тоді вона у бібліотеці. І мріяла  також,  як і тато, грати,  грати і грати. Тільки спочатку вона не знала, якій із професій  надати перевагу.  Побачивши  вперше  якийсь  музичний  інструмент,  їй  здавалось,  що  як тільки візьме вона його до своїх рук, обов'язково  зможе на ньому чудово заграти. І  так  і  сталося. Оволодівши  грою на кількох музичних інструментах,  тодішня  дівчинка  Люба тепер - Любов  Миколаївна Кушніренко.  Вона любляча і любима  багатодітна  матуся,  має чотирьох  діточок, а ще за роки праці  у Каланчацькій школі  естетичного виховання навчила і виховала цілу плеяду музикантів.  І сьогодні  інструментальний ансамбль під керівництвом  шановної  Любов Миколаївни на  нашому святі  вітає усіх  мам і бабусь х чудовим святом - Днем  Матері. Юні музиканти підготували в дарунок всім присутнім джазову мініатюру, інструментальні  та жартівливі композиції.
      А свято Матері продовжилося… Ведучі зауважили, що ніколи не залишають нас байдужими поетичні чи прозові твори відомих авторів, які назавжди відтворили всеоб'ємну, незгасну любов до рідної неньки.  Пригадали вірші В.Симоненка та Б.Олійника, інших поетів.
   Ведучими цього чудового свята Матері були активні старшокласники  Дорошенко Денис, Гюрджян Карина, Нікітенко Ріната, Кушніренко Леся, Зафігурна  Анастасія, Грибовський Андрій, Гаран Євгенія. Свято вдалося на славу. А керівник читацького об’єднання Ольга Качур звернулася до присутніх: «Шановні, дорогі одноклубники й ваші мами! Щиросердно вітаємо вас з чудовим святом Днем Матері ! Дякуємо, що запросили на свято своїх мам. Дякуємо мамам, що завітали на свято разом зі своїми дітьми. Хотілося б, щоб у кожної мами світу, кожної днини було свято, щоб діти і щоденні клопоти, приносили тільки радість та задоволення».
 Ведучі підхопили вітання: «Наші любі, добрі мами. Ми хочемо вибачитися перед вами за те, що іноді засмучуємо вас. Ні, ми не можемо пообіцяти, що жодного разу не завинимо, але з цього дня намагатимемося якомога менше завдавати вам клопоту.
Спасибі, спасибі, мами,
Що ви тут сьогодні з нами.
До вас перше наше слово:
Мами, будьте всі здорові!
Спасибі,
Що нас так смачно годували,
Що нас так пильно доглядали,
Що, не стуляючи очей,
Недосипали ви ночей.
Спасибі вам і за роботу,
За руки ваші і турботу,
За те, що кожен день і час
Ви турбуєтесь про нас.
За доброту, за ніжність до нас
Ми дуже вдячні вам в цей час.
От тому вся дітвора
Бажає мамам всім добра.
До нових зустрічей, «Старшокласнику»!

Немає коментарів:

Дописати коментар

Контактна форма

Назва

Електронна пошта *

Повідомлення *