75800 Україна Херсонська обл. смт Каланчак вул.Чорноморська,7 ТЕЛ.:(05530)-3-11-40 E-mail: kalanchak.biblioteka@gmail.com
ЗАПРОШУЄМО ДО НАС В БІБЛІОТЕКУ !

1 квітня 2016 р.

Дегустація поетичних смаколиків


    Чергове засідання  читацького об’єднання  для молоді «Старшокласник» було присвячено  поезії та проведено по темі «Дегустація поетичних смаколиків».
  На зустріч з молоддю прийшов місцевий поет, активний учасник клубу любителів та шанувальників літературного слова «Дивослово», поет - відомий далеко за межами району і області, наш земляк Анатолій Суганяк.
     До засідання клубу було оформлено перегляд поезій  «Поезія – це завжди неповторність, якийсь безсмертний дотик до душі…»
    Керівник клубу та організатор зустрічі Ольга Качур розпочала засідання словами:
«Поезія... Вона покликана хвилювати,  давати насолоду,  плекати високі почуття, збагачувати духовність.  Сьогоднішнє  засідання клубу « Старшокласник» ми проводимо в рамках  Всесвітнього  дня  поезії,  який   відзначається  світовою спільнотою  21 березня.   Поети – це незвичайні люди,  які чують, як шепоче  дощ, співає квітка, сміється небо, тому й можуть говорити про прекрасне не буденно, а римованими словами».  
    Для своїх одноклубників керівник та активні члени клубу підготувати цікаву розповідь про історію поетичних творінь починаючи з Давньої Греції, зупинилися на класиках – поетах української та світової літератури … Переглянули  слайдову презентацію «Музи».
   Слухаючи виступаючих та переглядаючи презентацію, молодь дізналася, що у Давній  Греції  муза Евтерпа виділялась серед інших муз особливою  витонченістю  у сприйнятті поезії. Її вірші міг годинами  слухати  увесь  сонм  олімпійців, під тихий  супровід арфи Орфея. ЇЇ атрибут — подвійна  флейта і вінок із живих квітів. Могла  зображуватися у супроводі лісових німф, відповідно легенді, стала розрадницею душі  нещасного Орфея  після того, як той двічі втратив  свою Еврідіку. Вона вважалась самою  прекрасною із муз, якій притаманні  особливі  чуттєвість і  жіночність. А її сестра  Ерато, муза  любовної  і весільної  поезії  зображувалась  завжди  з якимось  веселим  музичним  інструментом:  лірою  або тамбурином.  Її прославляли  поети - пісняри,  закликаючи надихнути на створення віршів до пісень.  Голівку  цієї  музи  прикрашав  вінок  із прекрасних троянд  як символ вічності любові. Ерато  стала символом справжньої  любові  за  свої  права. Муза співала  про те, що навіть темне царство  Аїда не зможе розлучити  люблячі  серця, бо вони  назавжди  зв'язані нерозривною  ниткою…
    А  далі відбулося цікаве  тепле спілкування з нашим місцевим поетом – Анатолієм Суганяком.
   Керівник читацького  об’єднання коротенько  представили Анатолія Степановича, Ольга Пантеліївна розповіла, що доля привела  Анатолія Степановича  до нашого селища 30 років тому, і відтоді роздолля  степового краю, кохана  дружина Любов Олексіївна, дві прекрасні донечки,  та ще «Вічна книга»  Біблія  є основними  джерелами  його  натхнення.
   Як  народжується її величність Поезія в його серці?  Цього ніхто не знає.  Іноді здається, що вірш  приснився або Муза підкралася так непомітно, що нема на чому записати, тоді він пише на перших-ліпших аркушиках, навіть на руках або ж запам’ятовує. Як би там не було, але те, що до нього приходить прекрасна  Муза Поезії, вічно молода й юна, це прекрасно, це — подарунок долі.  Хто причастився до Поезії хоч раз, пам’ятайте, що Муза дуже примхлива, вона приходить лише тоді, коли серце щире, відкрите до краси і болю. Інакше Поезія може направити  свою молодшу сестру — Риму. І тоді на папері з’явиться не поезія, а просто римований вірш.
Ольга Пантеліївна зауважила, що далеко не кожен вірш можна назвати поезією. І не кожній поезії потрібна рима.  Далеко не кожному, хто любить літературу дано стати поетом, і навіть не кожен може скласти вірша.
    Анатолій Степанович розповідав молоді, як прийшов в поезію, про свої перші спроби пера, коли приходить Муза й коли найбільше римується…
    Звідки  бере поет свої образи?  Звичайно, з життя, з життєвого досвіду, з уміння спостерігати,  помічати ніким не помічене.  Досить лише поглянути у вікно чи пройтися  рідним селищем....
   Матінка - природа... Начало всіх начал... Першородна  таїна всього, що оточує нас із видимого і невидимого.  Життєдайне джерело не одному поколінню митців. Ми лише намагаємося зрозуміти її закони — слухаємо, відчуваємо, захоплюємося і дивуємося. А вона надихає поета на нові й нові прекрасні ліричні твори…
    Виявилося, що учасники заходу добре обізнані з творчістю нашого місцевого поета Анатолія Суганяка, але, все одно, їх цікавило все, задавали питання, цікавилися його творчими планами, новими задумами,  висловлювали свої побажання…
   На засіданні бібліотечного об’єднання прозвучали  вірші та сонети  «Обрій», «Матіола», «Апостол любові», «Річка Каланча», «Жінці осіннього віку», «Ми живемо в такому світі».  «Наш край», «До руки і трепетно, і бережно», «Ще ж наче зовсім й не світло» та інші.
   Вірші  читав сам Анатолій Степанович, бібліотекарі Наталя Яковлєва,  Олена Гриценко та юні любителі поезії.
   Поштовхом до написання віршів служить, на жаль, не тільки світ прекрасного, але й наболілого. Намагаючись осмислити сенс буття, сприймати його таким, яким воно є: чарівним і потаємним, іноді жорстоким і не завжди справедливим.
    В поетичній скарбничці Анатолія Суганяка багато поетичних творінь, що оспівують красу рідного селища. Вірші «Річка Каланча», «Весна, дитинство босоноге…»  та «Сонячне містечко», учасники заходу читали вірші, переглядаючи мальовничі краєвиди селища – відеофільм  «Мальовничий Каланчак».
    А поетичні  присвяти  поета дорогим  донечкам  зворушують  до глибини  душі, не зоставлять байдужими ні одну маму чи батька, їх хочеться читати й читати, слухати й слухати… Змінюються часи і влада, змінюється життя і людський світогляд. Але незмінними залишаються найвищі істини, незмінною лишається людська потреба любити. Нерозгаданою залишається таємниця душі, в якій незгасним вогнем горить священне і нездоланне почуття любові. Словом  «любов» щедро засіяна поетична  нива  нашого поета-земляка.  Навіть у назві кожної  його збірки є слово «любов». 
    Багато віршів Анатолія Степановича покладені на музику Вадима Куршпіля.
В заході взяв участь жіночий вокальний ансамбль «Южаночка» Партизанського селищного будинку культури  (керівник ансамблю Лідія Крайнова)  та виконав пісні «Наш край», «Калина» та «Пісня про Каланчак». 
   Творче    надбання  Анатолія  Степановича   досить  вагоме, вийшло  в світ вже  багато збірочок  поета,  в яких є і прозові  твори  і твори  на  політичні  теми,  які  засвідчують  небайдужість  автора  до  подій  сьогодення  у  нашій  країні, його  патріотизм,  його громадянську  позицію.  Але якщо б, навіть, досі не було б цих  творів  на політичні  теми,  для  нас  він все-одно є  поетом-патріотом,  бо  написав прекрасні  вірші  про наш  південний   край,   оспівав  Каланчак,   його історію,  перлинку нашого  спільного дому – річечку  Каланчу. 
    Про життєвий та творчий шлях поета можна дізнатися переглянувши наш бібліотечний блог у всесвітній мережі інтернет «Каланчак літературний».


2 коментарі:

  1. Відповіді
    1. Дякуємо, шановні колеги ! Щира, ніжна, справжня поезія, вірші нашого поета Анатолія Суганяка - дійсно гарний смаколик для душі.
      Запрошуємо переглянути наш бібліотечний блог "Каланчак літературний" та ближче познайомитися з літературним надбанням нашого таврійського краю.

      Видалити

Контактна форма

Назва

Електронна пошта *

Повідомлення *