75800 Україна Херсонська обл. смт Каланчак вул.Чорноморська,7 ТЕЛ.:(05530)-3-11-40 E-mail: kalanchak.biblioteka@gmail.com
ЗАПРОШУЄМО ДО НАС В БІБЛІОТЕКУ !

25 лютого 2016 р.

Про незламну Лесю мовимо слово …

       «Ні!  Я жива! Я буду вічно жити!
Я в серці маю те, що не вмирає !"

   Леся  Українка…  Як багато говорить нам це ім´я !

    Леся Українка - це велика, всеперемагаюча сила, нічим незламна мужність, боротьба за життя, за волю, за щастя…  Леся Українка уособлює саму Україну й весь український народ в його величі та красі, волі до свободи та гідності, прагненні до щастя… Леся Українка – є національною гордістю українського народу !
    Сьогодні, 25 лютого 2016 року ми відзначаємо  145 -річницю від Дня народження  великої поетеси, прозаїка, драматурга, критика та публіциста, громадської діячки, духовно сильної та безмежно мужньої української жінки Лариси Петрівни Косач. Працівники Каланчацької  централізованої бібліотечної системи присвятили цій історичній даті цикл різних заходів. 
   
    До уваги відвідувачів літературно – мистецького залу центральної районної книгозбірні  ще на початку року була представлена книжкова виставка – перегляд «Сонети закоханого серця", яка цими дня користується неабияким попитом у користувачів.
   В переліку заходів до 145 – річниці з Дня народження Лесі Українки  книжкові виставки «Я жива! Я буду жити вічно !", "Щирими цими словами ...", "Леся Українка - національна гордість українського народу". "Леся Українка - символ незнамної мужності" та інші.
  А бібліотекарі відділу вільного доступу до всесвітньої мережі інтернет виготовили цікаві кольорові буклети про цікаві факти з життя та творчості Лесі Українки, їх представили на виставках та роздавали відвідувачам книгозбірні.
     Районна бібліотека для дітей запросила  своїх  відвідувачів – учнів молодших класів Каланчацьких ЗОШ № 1 та № 2  на літературний ранок  «Поетична світлиця Лесі Українки».  Першими завітали до книгозбірні учні  2 – Б класу Каланчацької ЗОШ № 1 (Класний керівник Н.М. Жук)
Бібліотекарі ввели своїх юних користувачів в поетичний світ геніальної, всесвітньовідомої поетеси Лесі Українки, яка яскравою зірочкою палає на літературному небосхилі України, чарує своїм поетично – патріотичним словом вже багато поколінь шанувальників літературного слова.
 Діти відкривали для себе нові сторінки з життя та творчості Лесі Українки, залюбки читали  вірші поетеси.  Та найбільше вразив  всіх  виступ бандуристки А.В. Микитюк А.В. викладача Каланчацької школи естетичного виховання, яка розповідала про творчий шлях Лесі, грала на бандурі та співала пісні на її вірші. 
  Зі словами великої  вдячності та шани юні читачі вплітали ніжні квіти у віночок  пам'яті Лесі Українки.
  З життєвим та творчим доробком і країнки ознайомилися й працівники та підоблікові  Каланчацького  районного відділу кримінально – виконавчої інспекції  УДПтСУ в Херсонській області, АР Крим та м. Севастополі.



  Для них була проведена інформаційно – пізнавальна година  "Леся Українка - національна гордість українського народу". Присутні уважно слухали розповідь бібліотекаря Наталі Яковлєвої  про Лесю Українку, як символ незламної мужності. Після заходу підоблікові переглянули матеріали представлені на книжковій виставці «Я жива! Я буду жити вічно !"
     Для учнів та молоді в Малому залі районного будинку культури працівниками центральної районної бібліотеки (завідуюча відділом обслуговування Олена Гриценко), за участю драматичного колективу «Скрепки» (Керівник колективу Н.П.Походай)  Каланчацького  дитячо – юнацького центру та працівників районного будинку культури (директор Ірина Чурай) підготовлено та проведено  літературний вечір «Я квіти на морозі посію…» На захід прийшли й люди старшого покоління – учасники читацького об´єднання «Спілкуймось!».
   Святково прикрашений зал, портрет Лесі Українки, книжкова виставка "Довго щирими сими словами до людей промовлятиму я....", а на екрані проектується відеоряд «Леся Українка – національна гордість  українського народу» з легеньким музичним    супроводом.  Розпочався вечір виступом ансамблю народних інструментів районного  будинку культури. Чудова  зворушлива пісня «Давня весна» у виконанні ансамблю, створила емоційно – патріотичний настрій, ввела в творчий світ  поетеси.
          А далі лунали вірші Лесі Українки, які декламувала читець, бібліотекар центральної районної книгозбірні Ірина Добровольська, через які вона намагалася донести до учасників заходу внутрішній світ, переживання, надії… Мабуть, саме тому один з перших віршів був саме „Надія" й який увійшов в збірку поезій  „На крилах пісень».
    Поезії доповнювали розповідь ведучої заходу, бібліотекаря Ольги Гавран, яка коротенько ознайомила присутніх з життєвим та творчим шляхом Лесі Українки. Вона нагадала, що Леся Українка, справжнє ім’я якої Лариса Косач-Квітка, народилася 25 лютого 1871 року у Новограді - Волинському. Матуся Лесі Українки була відомою письменницею, це Олена Пчілка, батько - юрист, відомий громадський і культурний діяч Петро Антонович Косач. Батьки зробили дуже багато для розвитку здібностей обдарованої доньки, дбали про її гуманітарну освіту. Молодь дізналася, що Лариса жодного дня не сиділа за шкільною партою, не відповідала біля дошки, не бігала з ровесниками лункими коридорами. Учителями її були мати, батько, а також книги і життя й якою стала високо освіченою людиною.
        Починаючи з 5 – річного віку вона самостійно пише невеличкі п’єси, а у 8 років написала свій перший вірш «Надія». У 1884 в журналі „Зоря" з'являються перші вірші, а також псевдонім Леся Українка.
      Леся Україна залюбки вивчала іноземні мови, займалася перекладом книг. У свої 12 років Леся Українка успішно переклала книжку Миколи Гоголя «Вечори на хуторі біля Диканьки». Юну талановиту дівчину почали друкувати українські журнали…  Лариса розповідає про свої дитячі роки: «Жодних шкіл не покінчила і взагалі систематично вчилась тільки до 14 років, а потім пішла «на власний хліб», себто вчилась тільки того, що мені подобалось" й  змалку була поглинена у світ літератури…
    Ведуча заходу розповіла, що Леся була щедро обдарованою від природи, крім виняткових здібностей поетичних та всіма знаного таланту до вивчення мов, почувала вона себе вільно й в музиці.  У Лесі було багато цікавих захоплень, протягом усього життя  вона збирала українські легенди, казки та народні пісні. Леся могла б стати не тільки першокласною піаністкою, а й композитором, адже в музиці виливала всю свою ніжну та романтичну душу. 
 Гра її була прекрасною. А ще Леся захоплювалася  народною піснею.  Вона швидко запам'ятовувала народні пісні, дуже  гарно співала…Один з віршів «Веснянка» Леся Українка присвятила своїй сестрі Ользі.
   Цей вірш «Веснянка», покладений на музику, представила учасникам заходу працівник районного будинку культури Світлана Гургач. Спів Світлани зачарував присутніх, затамувавши подих слухали молоді люди й люди старшого покоління чудову пісню в прекрасному виконанні…

    Але в 10 років у дівчинки почалися серйозні проблеми зі здоров’ям: у неї діагностували туберкульоз кісток. Із цієї причини довелося відмовитися від музичної кар’єри.
    Ще зовсім маленькою дівчинкою, у свої 12 років Леся Українка зайнялася перекладом книги «Вечори на хуторі біля Диканьки» Миколи Гоголя, її почали друкувати в українських літературних журналах. А в 19-річному віці вона сама написала для молодших сестер «Стародавню історію східних народів».
    У 1911 році вийшла драма-феєрія «Лісова пісня», яка    вважається одним з кращих творів Лесі Українки.  Найбільш примітними темами у її творах були свобода,  любов і природа. Письменниця створювала тонкі й  ранимі образи з притаманною їй музикальністю слова. Глибину драми-феєрії  «Лісова пісня» не просто зрозуміти, дехто відкриває її через багато років після  проходження шкільної програми, розгледівши красу і трагічність кохання  молодого хлопця по імені Лукаш і лісової Мавки. У творі  заховано багато символів  краси, мрії і неусвідомлених дій людини до природи, який сприймає її як належне.  Завдяки Лесі Українці багато поколінь замислювалося про це, намагаючись  осягнути сенс любові. Сама поетеса теж не один раз занурювалася в це  прекрасне почуття, однак, як і для її героїв, фінал не завжди був щасливим.
   Але не дивлячись на тяжку долю, Леся Українка прагнула активної участі у  громадському житті, вона проявляла інтерес до різних галузей знань, робила  численні переклади, служила своєму народові яскравим літературним,  променистим словом, яке летіло з глибини самого серця, її щедрої поетичної  душі... 
    Леся Українка дуже любила свою Батьківщину -  матінку - неньку Україну. І де б вона не їздила, де б не  була, вона завжди сумувала за рідним краєм, в її  думках  постійно спливав образ милої, рідної України.
   Як сходить поетична зоря молодої поетеси – пильно й  із захватом стежили. Несподівана поява юної поетеси  для всіх була майже загадковою. Понад усе, ніби  наперекір фізично кволому тілу, ніби виклик долі,  кипить у її поезіях сила мужності…

   І.Я.Франко одразу виділив молоду поетесу над  натовпом інших літераторів, назвавши цю хвору дівчину „трохи чи не одиноким  мужчиною на всю новочасну соборну Україну". Й недарма, адже кожним словом,  кожним промінчиком своєї думки живе в душі нашого українського народу людина,    якій величне ім´я  – Леся Українка! 
 1 серпня 1913 року у віці 42 роки Лесі Українки не  стало… Перестало битися мужнє, високо патріотичне  серце незламної, мужньої людини, національної  гордості українського народу…
   Видатні поети України та світу  - Микола Бажан, Іван Франко, Расул Гамзатов, Нія Абесадзе, Дмитро Павличко, Юрій Кругляк та багато інших висловлюють щиру вдячність і повагу через свою творчість великій поетесі Лесі Українці.
   А вихованці театрального колективу «Скрепки» дитячо-юнацького центру (керівник колективу Наталі Походай) прийшли на вечір у гарних вишиванках й залюбки декламували вірші про Лесю Українку відомих поетів. Присутні в залі гучно аплодували  юним талантам - шанувальникам поезії величної постаті  Укрпаїни - Лесі Українки
      Ведуча вечора, бібліотекар Ольга Гавран завершила захід словами: «Коріння Лесиної творчості в народі. Це істина, що не вимагає доказів. Народ, його історія, його неповторна, всім світом уподобана й визнана художня творчість, його співуча мова - ось джерела, що постійно живили, скроплювали цілющою водою щедрий талант поетеси. Видатні поети ніколи не полишають нас. З'єднавши своє життя з мріями та стражданнями людей, із їхнім пориванням до волі й  щастя, вони крокують великою землею безсмертя.
   Будуть відходити віки, будуть  приходити віки … , а вічне увійде у вічність, не так у бронзу чи мармур, як в очі  людські, в надії людей, бо допоки, живе надія - живий і народ. То ж будемо і ми  вчитися терпінню, вірі, любові і надії у нашої неповторної Лесі» та запросила   завітати до центральної районної бібліотеки.  Наодинці пройтися життєвим та  творчим шляхом поетеси - Лесі Українки, переглянути її твори, погортати  сторінки її літературних надбань з яких долинуть до вас слова зворушливі слова  Величної Жінки:   

              «Довго щирими сими словами
До людей промовлятиму я...» 

>
    
             

Немає коментарів:

Дописати коментар

Контактна форма

Назва

Електронна пошта *

Повідомлення *