75800 Україна Херсонська обл. смт Каланчак вул.Чорноморська,7 ТЕЛ.:(05530)-3-11-40 E-mail: kalanchak.biblioteka@gmail.com
ЗАПРОШУЄМО ДО НАС В БІБЛІОТЕКУ !

13 лютого 2014 р.

Афганістан – це втрати і біль, рани і горе…


        До 25 - річниці з дня  виведення  радянських  військ  з  Афганістану  і завершення там бойових дій Каланчацька центральна районна бібліотека підготувала цикл масових заходів  «Афганістан – незагойна наша рана». 

   15 лютого  2014 року минає 25 років з часу, коли для українських солдат закінчилась  ця  страшна війна.  Впродовж десяти років в Афганістані точилась війна, в результаті якої,  півтора   мільйона  людей  загинуло.  Через горнило радянсько афганської  війни  пройшло  більше 160 000 українців.  З  них 2 378 загинули, в тому числі 60 чоловік  вважаються  зниклими  безвісти  або  тими,  що  потрапили  в полон.   Поранення  отримали  більше  8 000 українців,  з  них  4 687 повернулися  додому  інвалідами.  


    З нашого  району  потрапило  в Афганістан  _  чоловік, _чоловік повернулось в цинкових домовинах,  _  молодих  жінок залишились  вдовами, _  дітей без  рідного татуся,  не висихають очі  матерів і батьків,  які  втратили своїх синів,  які  загинули  на чужині  такими  ще  молодими… 

      До 25 -ої річниці  виведення  військ з Афганістану працівники бібліотеки запропонували своїм користувачам – учням, молоді, людям старшого  покоління  -  спогади  воїнів - афганців, виставки та перегляди літератури та періодичних видань,  бібліографічні огляди, бесіди – розповіді, влаштували  зустрічі, представили фотографії з тої страшної війни на теми :   «Афганістан болить в моїй душі», «Ми будемо  довго пам’ятати і Вам забути не дамо», «Афганістан – незагойна рана поколінь», «Навіки в моїм серці той страшний Афганістан», «Афганістан – втрати і біль, рани і горе» …


 Вони розповідають  про  долю  учасників тієї страшної війни –  втрати і біль, а  водночас славу і гордість, які мають одну назву – Афганістан… В них йдеться про незабутні моменти життя, про своїх побратимів, яким війна, якщо дала шанс вижити, то скалічила, як не тіло, то душу.  Тут представлено розповіді  про втрачених товаришів та пам’ять про них, яка житиме вічно…


     І  йдуть до бібліотеки люди ознайомитись  з цими  подіями  25 – річної давними,  підліткам  - страшно і моторошно, сивочолим  - на очі навертаються  сльози і зависає в повітрі  питання без відповіді  «Чому… ?»

       Кожне слово ранить  дуже  боляче, що важко дихати, на очі навертаються  сльози, готові ось  - ось пролитися, але полегшення немає… Про це несила слухати і в це не хочеться вірити – в цю безглузду війну і такі ж смерті, тоді ще юнаків … Чому ?  Як все виправити ?  А відповіді  немає…В цей день збираються для спілкування, згадують страшні миттєвості, свого молодого життя, поминають своїх друзів, які залишилися назавжди молодими, всі  колишні воїни – інтернаціоналісти  і  нашого району. 


    Ніхто  і  ніщо не в змозі  виміряти  глибину людських трагедій,  психологічних  потрясінь, що  спіткали  людей,  які  пройшли  такий складний  життєвий  шлях...

       Цього дня, 15 лютого,  ми вшановуємо тих, кому довелося воювати в чужих країнах, схиляємо голови перед світлою пам’яттю полеглих,  які з честю виконували воїнський обов'язок  і  бойовий  наказ  Батьківщини  за  її межами.

       У  нас  в  селищі  встановлено  пам’ятник полеглим  воїнам – афганцям,  куди  з  квітами, корзинками  та   вінками  з  самого  ранку  поспішають  односельці  віддати  данину  шани  і  поваги,   покласти  квіти,  запалити  свічу,  нагадати  про те,  що   їх   пам’ятають…



          Пам’ятаймо !   Шануймо пам’ять про них !


Немає коментарів:

Дописати коментар

Контактна форма

Назва

Електронна пошта *

Повідомлення *