75800 Україна Херсонська обл. смт Каланчак вул.Чорноморська,7 ТЕЛ.:(05530)-3-11-40 E-mail:kalanchak.biblioteka@gmail.com
ЗАПРОШУЄМО ДО НАС В БІБЛІОТЕКУ !

29 листопада 2018 р.

Бібліо-web-подорож до мистецького гламуру


    На черговому засіданні людей поважного віку «Спілкуймось!» Каланчацької центральної бібліотеки його учасники здійснили  Бібліо-web-подорож до мистецького гламуру у Львів, відбулося мистецьке чаювання «Мистецький гламур - Львів». 
   «Часто у цьому залі», –  розпочала свою розповідь організатор та ведуча заходу, керівник клубу Тетяна Петруненко, – «ми говоримо про різні види мистецтва: вишивання, вязаня гачком, плетення зі смужок, малювання тощо. Витворами такого мистецтва можна милуватися нескінченно. Сьогодні ж ми поговоримо  про шедеври, які й мистецтвом не всі вважають. Ви вже здогадались, що мова йде про мистецтво приготування різних страв…
   «З-поміж усіх українських міст
 найперше стоїть перед нами 
наше святе місто Львів,
слава народу і честь. 
…благословенна в віках, 
пишайся, люба оселе,
Ти у щедротних руках
держиш всесвітні скарби!
 Різне добро, яке ми по всяких зустріли країнах,
Зору людському всякчас гордо являєш, о Львів!» 
– Так писав про місто Лева польський поет епохи відродження Себастьян Фабіан Кльонович у поемі «Роксоланія».
    Далі Тетяна Дмитрівна продовжила розповідь про славне місто Львів: «Завдяки статусу великого торгового центру львів'яни отримали відносно нову, але дуже потужну традицію випікання чи виготовлення в інші способи різноманітних солодощів. Тутешні пекарі, кондитери та ресторатори вміли догодити будь-яким смакам, а найбільш вибагливою публікою були австрійські чиновники, а також польські аристократи, які великою мірою намагалися не відставати від віденських новинок».
   Ведуча зауважила, щопобувати на Львівщині і не скуштувати традиційних для цього краю страв - неможливо, як зрештою, і в кожній мандрівці. Та чи завжди відомо гурманам, які смакують той чи інший місцевий делікатес, хто насолоджувався таким же за кілька століть до того або хто його автор? Про це знають одиниці. Як-от історик, викладач Львівського національного університету Ігор Лильо, який дослідив особливості львівської кухні і поділився ними в однойменній книзі».
    Маргарита Молдован, бібліотекар сектору мистецтв, запросила всіх присутніх у «гастрономічну мандрівку «Мистецький гламур – Львів». А гідом подорожі стала книжка Ігора Лильо «Львівська кухня». Лильо І.М. Львівська кухня / І. Лильо; передм. В.Поліщука; худож.-оф. Л.А.Бейгер.- Харків: Факт, 2016.- 255с.: -іл.
   Маргарита Миколаївна познайомила присутніх з цією чудовою захоплюючою книжкою, адже лише на перший погляд книга присвячена кухні. Насправді ж вона набагато цікавіша й змістовніша. В ній поєднано життя відомих людей давнього Львова та Галичини з притаманними саме для їхнього характеру рецептами страв.
    З розповіді Маргарити Миколаївни учасники об'єднання дізналися, що  галицька кухня дуже різноманітна. І це не дивно, адже формувалася вона віками під впливом багатьох історичних чинників. Надто багато всього змінювалося у Львові і регіоні. Був час угорського панування, який приніс львів'янам любов до вина та гострих спецій у перших стравах. Був прихід діаспор вірмен (це принесло нові фрукти, прянощі і трави, приготування голубців, звичай прикрашати їжу).
  Керівник клубу звернула увагу присутніх, що є страви, які дійшли до нас із давнини й не зустрічаються в жодному меню інших народів – підбивані пасулі, лопатки і ріпа, дзьобачки.
  Далі Тетяна Дмитрівна зауважила, що вся ця кухня — мультикультурна, вона, з одного боку, не українська і не польська, не єврейська і не вірменська, не італійська і не австрійська. Вона — галицька з урахуванням культурних надбань усіх цих націй, тобто, з іншого боку, і українська, і польська, і єврейська, і вірменська, й італійська, і австрійська... Адже багатокультурним у найкращому прояві цього слова було і саме місто Львів.
   Далі присутніх зачарувало цікаве відео «Сім чудес Львова», яке любязно продемонструвала Олена Гриценко, завідуюча відділом обслуговування.
   А бібліотекар секторру мистецтв Маргарита Молдаван продовжила розповаідь: «Звичайно ж, місто відвідували відомі люди і хочеться знати, чим пригощали львівяни «сильних світу сього»? й пішла розповідь про
 Шах Персії Насер ед-Діна, який був доволі нестандартною постаттю. Він правив своєю величезною країною сорок сім років… та інших відомих людей світу, зокрема Короля Залевського…
  Бібліотекар сектору мистецтв представила увазі одноклубників книжку «Львівська кухня» І. Лильо. Вона зауважила, що в ній  є розділ «Три чарівні таємниці львівської кухні». Далі зачитала невеличкий, дуже цікавий уривок з нього.
   Продовжила розповідь керівник клубу: «Українська частина львівської громади у XX ст. Мала одразу трьох представниць, котрі залишили по собі надзвичайно цікаві кухарські книги, сотні переписів та оригінальних рецептів Осипа Заклинська (1894 – 1972), Ольга Франко (1896 – 1987), Дарія Цвек (1909 – 2004).» - і сьогодні є еталонами гастрономічних уподобань галицьких українців. Кожна з них мала складну та водночас цікаву долю і залишила по собі книжки-бестселери, що неодноразово перевидавались», це Осипа Заклинська «Нова кухня вітамінована» - 1928 р.вид., Ольга Франко «Практична кухня», Дарія Цвек «Солодке печиво».
  Тетяна Дмитрівна зауважила, що кожна порядна господиня вважала за обов'язкове мати книжку Д.Цвек «Солодке печиво».
В одному з інтерв'ю авторка сказала: «Люблю дуже молодь. То що я пишу, то для наших молодих. Бо бабці давно це все вміють, а молодість не знає, не мала, коли навчитися і від кого навчитися».
…Рецептурна палітра львівської кухні майже забута.І лише з середини минулого десятиліття у Львові взялися за відновлення наших гастрономічних традицій. У цей час місто різко переорієнтувалося на туристичну галузь. При цьому чимало туристів серед перших запитань до гіда або своїх львівських друзів задавали просте питання: «А де можна з'їсти чогось типово вашого?» І це питання на практиці виявлялося не таким уже й простим. Та зрештою попит почав формувати пропозицію. Спочатку повільно, а зараз — за принципом снігової кулі: не лише у Львові, але й у Тернополі, Івано-Франківську, інших містах почали виникати ресторани, що спеціалізуються на місцевій кухні.
  Протягом всього заходу відчуття web-подорожі в просторі та часі майстерно створювала за допомогою яскравих відео-доповнень бібліотекар Наталія Хребір.
   На згадку про Бібліо-web-подорож  до мистецького гламуру у Львів керівник об'єднання подарувала всім присутнім декілька рецептів з книги Ігора Лильо «Львівська кухня» та зауважила: «Спробуйте приготувати і Ви! У Вас все вийде. Насолоджуйтесь !»
  А познайомитись з представленими книжками на заході Ви зможете, відвідавши  нашу Каланчацьку центральну бібліотеку.
   Ласкаво просимо!



26 листопада 2018 р.

Сумна краса тривожить душу поетичну …


    Листопадове засідання літературного об’єднання «Дивослово» Каланчацької центральної бібліотеки сміливо торкнулося болючої, драматичної, а почасти і трагічної історії української літератури і яскравих особистостей дисидентського руху.  
                                              Ще кілька днів тому назад
Землі убранство чарувало.
Рясний і дивний листопад
Здійнявся. Листячко упало.

А вітер з листям танцював,
Кружляв, підносив, опускався...
Ялинки ними прикрашав
І знову в небо підіймався.
Рясний, казковий листопад...
Додолу листячко злітає.
А що лишилося, підряд
Вітрець із дерева знімає.
І знов підносить в небеса,
Прощальний танець з ним танцює.
Чарівна і сумна краса
Тривожить душу і чарує...
   Такими щирими і мрійливими римами Н. Красоткіної керівник клубу місцевих літераторів та організатор заходу, бібліотекар Ірина Добровольська                 розпочала листопадове засідання літоб’єднання «Дивослово». Цей вірш не мав прямої дотичності до теми нашої розмови, але романтично змалював стан природи і наших душ.
   Бесіда каланчацьких літераторів точилася довкола болючої, драматичної, а почасти і трагічної історії української літератури і яскравих особистостей дисидентського руху…
  Бібліотекар зауважила, що три хвилі емігрантського руху пережила Україна і якщо перший був заробітчанський, то інші два подарували нам надзвичайно цікавих і талановитих поетів та письменників світового рівня, яким «імперія зла» зламала крила.
   Далі вона зауважила, що спочатку осередок українських дисидентів становили «шістдесятники» — нове плідне покоління письменників, що здобувало собі визнання. Учасники клубу дізналися, що до нього належали Ліна Костенко, Василь Симоненко, Іван Драч, Іван Світличний, Євген Сверстюк, Юлій Шелест, Микола Вінграновський, Алла Горська  та Іван Дзюба.  Пізніше до них приєдналися Василь Стус, Михайло Осадчий, Ігор Калинець та Ірина Стасів-Калинець. І все ж не вони були першими, але вони стали продовжувачами справи розпочатої діячами перш за все Празької школи до якої належали Юрій Липа, Юрій Клен, Олег Ольжич, Олена Теліга, Євген Маланюк, Наталя Лівицька-Холодна та ін. в Чехословаччині та групи "Танк" та "Ми в Польщі".
    Ірина Петрівна розповіла одноклубникам, що наступна хвиля українських письменників-емігрантів була спричинена Другою світовою війною. Завдяки свободі самовираження в еміграції з'явилося багато оригінальних літературних творів, які продовжували модерністську традицію обірвану в УРСР політичними репресіями. Так, у післявоєнній Німеччині від 1945 до 1948 року активно діяла організація українських письменників «Мистецький український рух»  очолювана Уласом Самчуком. Іван Багряний, Віктор Домонтович, Юрій Косач, Ігор Костецький  були його членами Після переселення значної частини українських емігрантів за межі Німеччини літературні об'єднання виникали в англомовних країнах. Так, у 1954 році аналогом МУРу постало об'єднання письменників «Слово», в якому згуртувалися прозаїки, поети, драматурги, літературознавці, Григорій Костюк, Юрій Шерех, Василь Барка, Тодось Осьмачка, Улас Самчук, Докія Гуменна, Ольга Мак  активно творили саме в цьому об'єднанні.
     Багато імен малознайомі людям старшого віку, вони були відкриті вже за часів незалежності, тож знайомство з творчістю цих велетнів духу було для всіх цікаве і корисне.             
Махнуть рукою! Розiллять вино!
Хай крикне хтось — хай буде завiрюха, —
Ах, як я хочу вiднайти вiкно
У сiрiм мурi одностайних рухiв!
Рішучі рими належать перу тендітної Олени Теліги, а ось і її романтичні –
Сьогодні  кожний  крок  хотів  би  бути  вальсом. 
Не  студить  вітер  уст    зігрівся  коло  них. 
І  радісно  моїм  тонким,  рухливим  пальцям 
Торкатись  інших  рук  і  квітів  весняних, 
А ось рядочки колеги по Празькій школі Леоніда Мосендза
Сьогодні  кожний  крок  хотів  би  бути  вальсом. 
Не  студить  вітер  уст    зігрівся  коло  них. 
І  радісно  моїм  тонким,  рухливим  пальцям 
Торкатись  інших  рук  і  квітів  весняних. 
    Керівник клубу розповіла історію життя і творчості племінника Лесі Українки і онука Олени Пчілки, поета Юрія Косача."Вітчизною живу і славлю непокору" – його життєве гасло і йому він слідував все своє бунтівне життя. Рядки його таємничих рим, метафоричних строф, дивують і чарують :
Лунко кроки вмиратимуть варт,
День на башті віконце засвітять
І вповзне, шамчучи, із-за ґрат
До алькови смараґдовий місяць.
А тоді на сорочці габу
Розірвуть блідомармурні руки
І на ґрона грудей упадуть
Дві коси – дві чорнезні гадюки.
Тоді змерклі агати очей
Божевіллям медузи чатують,
І криваві уста розпече,
Що у посміху повні отруї.
О, не знаний нікому той гріх,
Що лиш відає відьма проклята.
Таємниці не зрадить утіх,
Навіть катом на дибі розп’ята.
Шарудіє вуглами покій –
Кіт іскриться і порскає жаба,
Кличе місяць – смарагдовий змій.
Нумо, сестро, на сабат, на сабат!..
   Говорили і про наших сучасників, які живуть і творять за кордоном. Василь Махно, Володимир Діброва, Оксана Луцишина, Таня Малярчук, В'ячеслав Друзяка – найяскравіші представники літературного руху української діаспори. Присутні познайомилися з творчістю поета, художника, філософа Ореста Катинського, який мешкає в Парижі.
Колесо життя —
Спицями-шприхами
Дня
З`єднано в одне
Ціле...
Крутиться-котиться...
Вертиться різнобіч —
Колихається...
Чорно-біле
Рулетки поле
Кожного...
Мається-дається...
Розбивається
Об пороги
Байдужого...
В цьому рух
Весь
Щодень
Слабого
Й
Дужого...
Колесо життя, якими  шляхами – трасами воно котиться… Шляхи Господні несповідимі. Когось вони підносять на вершину слави а когось до забуття. Але попри мінливість долі, рано чи пізно вона повертає нащадкам імена не справедливо забутих титанів.
    Активна учасниця літературного об’єднання Тетяна Бабенко цікаво і як завжди артистично розповіла про твори і долю представників російського дисидентського руху  Ю. Галича, В. Биковського та С. Єсеніна – Вольпіна.
   Постійна учасниця клубу пані Ольга Марченко поділилася своїми спогадами про літні мандри, під враженням яких вона написала  романтично – чуттєвий вірш «Азов! Азов! Агов!»
   До уваги присутніх та відвідувачів бібліотеки була оформлена книжкова виставка «Читаємо твори української драматургії», де представлені твори-ювіляри: «Наталка-Полтавка» І. Котляревського, «Сто тисяч» І.Карпенка-Карого, «Мина Мазайло» М.Куліша.
  Не помітно промайнули  три години засідання, ранні і похмурі сутінки пізньої осені заплакали під вікном нашої літературно – мистецької зали. Час прощатися і на згадку ведуча зустрічі літераторів «подарувала» присутнім «окраєць сонця», щоб зігрівав душу кожної не байдужої людини –
Окраєць сонця у душі сховаю.
Без нього не збідніє височінь.
І кожному подам його до чаю,
Як ліки, панацею від болінь.
То ж, розбирайте сонечка краплинки,
Які словами сходять під пером.
На те ми українці й українки,
Щоб тих, хто поруч, тішити добром!
                                                               Т. Волошина ( Савчук)



23 листопада 2018 р.

Смертями голодних шепоче земля…


   В пам'ять про той страшний 33-й  …
   Мільйони синів і доньок України, мільйони невинних  людей, мільйони наших рідних і близьких були без жалю винищені Голодомором. Тоталітарний комуністичний режим свідомо спланував і здійснив терор нашого народу голодом. Наш народ пережив катастрофу, яка могла зупинити життя всієї нації. Голодомор приніс не лише страждання і смерть. Він посіяв страх серед людей. Тільки правда про геноцид українського народу і чиста пам’ять про усіх полеглих здатна звільнити нас від мороку минулого.

За чисте довкілля !


    За чисте довкілля в нашій громаді!
Колектив Каланчацької центральної бібліотеки  взяв активну участь в прибиранні опалого листя…
   Земля! Маленька блакитна кулька у безодні Всесвіту! Земля породжує джерельця і стрімкі потоки, трави і дерева. Вона тримає на собі океани, приймає дощі, сніги й тумани. Земля – це дім, у якому ми живемо! Дім, частиною якого ми є! І як ми будемо себе у ньому поводити, залежатиме наше життя.
    Вже стало доброю традицією  восени проводити прибирання прилеглої території. Від опалого листя та сміття працівниками Каланчацької центральної бібліотеки було прибрано територію біля головного  будинку культури, на першому поверсі якого знаходиться наша центральна книгозбірня.
     Упорядковування та приведення до належного естетичного стану території  в нашій громаді та довкіллі – це обов’язок кожної людини. Це ознака нашої культури та свідомий обов’язок громадськості.
   Давайте долучатися до заходів благоустрою  не лише під час проведення подібних акцій. А головне, дотримуватись всім відомого вислову: «Чисто не там, де прибирають, а там, де не смітять».
   

Семінар – навчання для сільських бібліотекарів


   «Сучасна бібліотека – центр дитячого читання» - під такою назвою відбувся черговий семінар для бібліотек Каланчацької громади. Каланчацька бібліотека для дітей гостинно прийняла бібліотекарів громади і радо познайомила, проконсультувала та надала  практичну та методичну допомогу в бібліотечній  роботі. 
  Розпочала семінар методист Каланчацької ЦБС Валентина Бабічева, яка детально зупинилася на звітності за поточний рік та плануванні роботи на наступний рік, на роботі читацьких клубів та об’єднань при бібліотеках, роботі з обдарованими людьми.

21 листопада 2018 р.

Ти у наших серцях, Україно !

 
Моя ти рідна Україно!
На прапорі твоїм блакить.
Багата й сильна країна,
Де жито в колосі шумить. 
   До Дня Гідності і Свободи Каланчацька централізована бібліотечна система підготувала комплекс патріотичних заходів «За гідність, за волю, за щасливу долю!».
   Організатори заходів нагадали учасникам про події, які передували Революції Гідності,  про причини, які спонукали події на Майдані, адже напередодні  вся Україна жила надією вступу до Євросоюзу, надією жити за сучасними цивілізованими європейськими законами, європейськими стандартами та цінностями …
   Послідовні розповіді  героїчних та трагічних подій ведучих перепліталися фото та відео - кадрами з Майдану, піснями, вони настільки зворушливі, що не залишили нікого байдужим …

20 листопада 2018 р.

Толерантність будує культуру світу!


       Етична година до міжнародного дня толерантності «Толерантність – елемент світогляду та культури», стала темою чергового засідання клубу «Старшокласник». 
     Керівник клубу Ольга Качур та бібліотекар Каланчацької центральної бібліотеки Лариса Шаваровська спілкувалися з учнями 9 класу Каланчацької ЗОШ №2 на тему толерантності.
    Останнім часом стало модним говорити про толерантність. Для нашого слуху поняття «толерантність» незвичне.
 Що означає слово толерантність?

19 листопада 2018 р.

Запрошуємо на заходи у листопаді !




В літературно-мистецькій залі центральної бібліотеки:
20.11     Книжкова виставка «Україна – територія гідності та свободи»
20.11     Історичний спогад «Ти у наших серцях, України!»      
20.11     Етична година  «Толерантність – елемент світогляду і культури»
21.11    Мистецька гра-пазли  «Палітра рідної землі» (до 40-річчя відкриття
             художнього музею ім. Шовкуненка
22.11   Книжкова виставка «Засвіти свічку воскову»
            Інформаційна година «Трагічні сторінки України»
            Перегляд відео «Страшна правда голодомору», «Український голокост»
            1932 – 1933» (до дня голодоморів)
            Тематична книжкова виставка «Є право – значить є надія»
            Книжкова виставка – порада «Золоті сторінки народної медицини»
            Книжкова виставка «Подумай про майбутнє – обери життя!»
22.11   Семінар працівників бібліотек-філій  «Сучасна бібліотека – центр дитячого читання»
26.11   Вечір-знайомство з творчістю української діаспори «Траси життя»
28.11   Мистецьке чаювання «Мистецький гламур - Львів».
1.11 – 12.11      Виїзна презентація збірників краєзнавчих видань «Вулиці рідного селища», «Римованим словом прославимо край наш таврійський» та збірничка поезій С. Чурая «Я не вернусь …»    в селах Каланчацької ОТГ.


9.11   Присвоєння звання «Заслужений працівник культури України»  директору  Надії Федкевич.


Ласкаво запрошуємо до нашої бібліотеки !                     
   

14 листопада 2018 р.

Надія Федкевич – заслужений працівник культури України !


    Вітаємо з почесною відзнакою !

    Надії Василівні Федкевич директору  Каланчацької централізованої бібліотечної системи Каланчацької селищної ради Херсонської області присвоєне почесне звання «Заслужений працівник культури України» !

   УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №362/2018 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Всеукраїнського дня працівників культури та майстрів народного мистецтва  "ЗАСЛУЖЕНИЙ  ПРАЦІВНИК  КУЛЬТУРИ  УКРАЇНИ"
     За значний особистий внесок у розвиток національної культури і мистецтва, вагомі творчі здобутки та високу професійну майстерність постановляю:
Присвоїти почесне звання:
"ЗАСЛУЖЕНИЙ ПРАЦІВНИК КУЛЬТУРИ УКРАЇНИ"
ФЕДКЕВИЧ Надії Василівні — директорові Каланчацької централізованої бібліотечної системи Каланчацької селищної ради, Херсонська область
Президент України П.ПОРОШЕНКО
9 листопада 2018 року.
                               Вітаємо !




Контактна форма

Назва

Електронна пошта *

Повідомлення *