75800 Україна Херсонська обл. смт Каланчак вул.Чорноморська,7 ТЕЛ.:(05530)-3-11-40 E-mail:
ЗАПРОШУЄМО ДО НАС В БІБЛІОТЕКУ !

7 листопада 2018 р.

Словом прославимо край наш Таврійський !

  
Каланчацька центральна книгозбірня презентує свої нові літературно-краєзнавчі видання в селах Каланчацької ОТГ.
  Листопад місяць для Каланчацької центральної бібліотеки розпочався під гаслом «Бібліотека на колесах». 
 Чому, запитаєте ви? – Тому, що працівники центральної бібліотеки разом з жіночим вокальним самодіяльним народним ансамблем «Южаночка» Партизанського селищного будинку культури, Анатолієм Суганяком – членом  Херсонського обласного об'єднання Громадської організації «Просвіта» імені Тараса Шевченка та  вчителем, правознавцем, істориком, дослідником нашого краю, активною учасницею літературного об'єднання «Дивослово» при Каланчацькій центральній бібліотеці Галиною Нігачовою відвідували села Каланчацької територіальної об’єднаної громади з презентацією нових краєзнавчих посібників, підготовлених та нещодавно виданих Каланчацькою центральною бібліотекою. 
   Перший виїзд - у  наше рідне Привілля ...
  Вже протягом багатьох років наша центральна книгозбірня підбирає, систематизує, редагує краєзнавчі матеріали, створює папки-накопичувачі, а останні декілька років ще й друкує видання – збірники, посібники, альбоми, альманахи, бібліографічні подорожі…
   Більш детально зупинилася  на видавничій діяльності Каланчацької книгозбірні людина, яка має пряме відношення до створення  цих посібників – це директор Федкевич Надія Василівна. Адже переважна  більшість цих видань створено саме Надією Василівною.  

   Ведуча презентації, бібліотекар центральної бібліотеки, керівник літературного об’єднання «Дивослово» Ірина Добровольська перейшла безпосередньо нових видань, які нещодавно створила віддрукувала, це бібліографічна подорож «Вулиці рідного селища», поетичний збірник місцевих поетів «Римованим словом прославимо край наш таврійський» та збірник поезій місцевого автора Сергія Чурая «Я не вернусь …»:
«Найкраща вулиця на світі,
Де народився і зростав,
Де клен дощами весь умитий
До тебе гілля простягав.
Із журавлем криниця край обійстя,
Щоб спрагу вгамувати зміг завжди.
І розповідь батьківська щира й чиста,
Неначе крапелька ранкової роси.
Та де б не був ти
В світі цім бурхливім,
Куди б не занесла тебе могутня течія,
Ти знай, що краща в цілім світі
та вулиця, з якої йшов ти у життя.
     Правда чи ні, але кажуть, що на характер людини впливає вулиця, на якій вона виросла. У  Каланчаку  багато вулиць: і великих, і маленьких, і широких, і вузеньких. Вулиці бувають різні,  давні і нові,  центральні і периферійні. Але кожна вулиця має свою особливість на одній ростуть волоські горіхи, на іншій вишні, чи яблуні, або квітне акація.  Які б вулиці не були, але  для кожного з нас наша вулиця завжди залишиться у  серці незалежно від того, де ми перебуваємо.  
    Каланчацька центральна бібліотека презентує перший випуск бібліографічної подорожі «Вулиці рідного селища». Перший випуск розповідає про вулиці селища Каланчак, які були названі, або перейменовані згідно Закону України про  декомунізацію.
   Деяким вулицям повернули історичні назви. Видання «Вулиці рідного селища» адресується краєзнавцям, учням, вчителям, воно містить  список  використаних джерел, а також дані про відомих письменників, політиків, громадських діячів, героїв сьогодення на честь яких названі вулиці. Наша мета залучити усіх бажаючих до  вивчення історії  своєї малої батьківщини, розширити знання  про рідне селище, ознайомити з біографіями людей, які в різні часи творили сьогодення рідного краю. Все вмістилося  в невеличку збірочку, яка буде корисна багатьом людям.
    А зараз давайте разом з вами пройдемося деякими вулицями Каланчака і почнемо  подорож з вулиці імені  Олександра Берези. Вона   названа на честь захисника Донецького аеропорту,  героя – кіборга, молодшого сержанта, командира БМП 79-ої окремої аеромобільної бригади. Олександр Береза загинув 24 січня 2015 року у віці 43 років під час мінометного обстрілу. До перейменування вулиця мала назву Максима Горького, саме на ній народився Олександр Береза  і до сьогодні там живуть його старенькі батьки.
  У кожному місті та селищі є вулиці, площі, навчальні заклади, названі іменем Великого Кобзаря.  Одна з найгарніших вулиць нашого селища носить ім'я  Тараса  Шевченка –  поета, письменника, художника, символа нескореності бунтарського духу і мудрості. А  починається вона з площі Шевченка на якій стоїть його погруддя і де проходять урочисті заходи з нагоди державних свят. 
    Вулиця Левицького - це одна з найдавніших та найдовших вулиць  селища. Її протяжність 2 км  750 м.  Розташовано 113 будинків на які проживає майже 300 осіб. На початку вулиці встановлено пам’ятний знак про те, що вона носить ім’я нашого земляка, Героя Радянського Союзу Тимофія Яковича Левицького.  Від часу заселення вулиця мала назву Дофінська від назви села Дофіно – резиденції баронеси  Софії Богданівни Фальц-Фейн…»
   Далі ведуча презентації Ірина Добровольська продовжила розповідь: «Ми познайомили Вас з декількома вулицями  Каланчака, а всього в Каланчаку -  69 вулиць  та 19 провулків. У відповідності до Закону України про декомунізацію Каланчацькою селищною радою було перейменовано 18 вулиць та 1 мікрорайон. Більш детальніше про вулиці селища та їх розташування ви дізнаєтесь на блозі Каланчацької ЦБС. Видання не є вичерпне, це перше пробне видання, воно адресується жителям нашої Каланчацької об’єднаної територіальної громади, бібліотекарям, краєзнавцям, учням, вчителям, всім хто бажає більше знати про тих, чиї іменами названі вулиці селища Каланчак».
       А це ми вже переїхали до села Максима Горького ...
   Ірина Петрівна наголосила, що готується до випуску збірник «Вулиці Каланчацької громади». Це буде ґрунтовне видання, в якому можна буде знайти інформацію про вулиці та провулки всіх населених пунктів Каланчацької об’єднаної територіальної громади».
   Презентація була поділена на блоки – презентації видань, між блоками майстерно вписалися чудові ліричні пісні на слова і музику місцевих літераторів  про Каланчак, Каланчацький край, про чудову пору року – осінь у виконанні жіночого вокального самодіяльного народного ансамблю «Южаночка». Керівник Лідія Веніамінівна Крайнова – сама безмежно закохана в свій таврійський край, в пісню, без якої не уявляє своє життя.
  А ведуча заходу продовжила свою неймовірно-цікаву розповідь:  «Любов до рідного краю, рідної землі, рідної мови, своєї малої Батьківщини – гарного, мальовничого містечка Каланчак, спонукає талановитих людей висловлювати своє захоплення, відданість, гарячу любов, як в поетичних творах, так і історичних та краєзнавчих. Гортаючи сторінки літературних доробків наших земляків, письменників та поетів, пірнувши в неповторний світ краси художнього  слова, наповнюєшся гордістю за свій рідний край. 
   Саме ці твори увійшли в  збірник віршів під назвою «Римованим словом прославимо край наш Таврійський».
    До збірника у ввійшли твори відомих людей. які живуть або проживали на території нашої Каланчацької громади та написані в різний час. Вони овіяні вітрами степових просторів Таврії, омиті хвилями Чорного моря, наповнені великою любов’ю до життя, це:  Петро  Біган, Володимир Войтюк, Петро Герасимчук, Едуард Кишиньовський, Олеся Кузьменко, Неллі Колесник, Вадим Куршпіль, Галина Нігачова, Єлізавета Нотич, Любов Радіонова, Анатолій Суганяк, Юлія Шовкун.
Не питайте, де мене вчили,
Не питайте, хто я й відкіля.
І яка то незбагненна сила
Музою моєю розмовля ...
А це вже ми у Гаврилівці...
    Поетичний стиль цього автора  знайомий багатьом не тільки в нашому Каланчацькому районі, а й  у літературних колах всієї Херсонщини. Анатолій Степанович Суганяк – член  Херсонського обласного об'єднання Громадської організації «Просвіта» імені Тараса Шевченка присутній на нашому заході» та запросила поета до слова.
   Анатолій Степанович долучився до розмови про поезію рідного краю, зачитав декілька своїх віршів під оплески присутніх, тепло поспілкувався з присутніми на заході, а це люди різних вікових груп – від старшокласників, вчителів – до активних користувачів бібліотек, пересічних жителів населених пунктів каланчацької об’єднаної територіальної громади.
   За щирість, теплоту спілкування, чудові поезії Анатолію Степановичу вручили дуже багато гарних квітів й забажали сфотографуватися на згадку.
   А ведуча презентації Ірина Добровольська продовжила віршованим рядком: 
«Стоїть посеред життєвого поля
Ця жінка, зіткана з любові.
Літом над головою в неї хмари
І блискавки не раз її вдаряли.
Стоїть, не гнеться, наче криця
Не сувора, вона ще й сміється.
Навколо неї немає зла, а лиш тепло
І поле поряд раптом зацвіло.
Красива, горда в своїй долі –
Ця дивна жінка, зіткана з любові…
   Ці рядочки належать вчителю, правознавцю, історику, досліднику нашого краю, учаснику літературного клубу «Дивослово» при Каланчацькій центральній бібліотеці Галині Нігачовій, яка сьогодні присутня серед нас.
  Галина Дмитрівна дійсно жінка зіткана з любові, ніжна й смілива, сповнена добра и дуже талановита, з неабиякою теплою аурою – вона зразу ж підкорила зал, заполонила душі й серця своїм виступом, а її високо поетичні поезії зразу ж запали в душу всім присутнім… Нескінченні оплески й море квітів…
   А Ірина Добровольська наголосила, що в збірничок увійшли люди різні за професіями, з різним світобаченням, різного віку та зупинилася на творчості  наймолодшого автора, який увійшов до збірника «Римованим словом прославимо край наш таврійський»  Єлізавети  Нотич та зачитала її вірш «Мій Каланчак».
На  півдні України
В Таврійській стороні
Мій Каланчак єдиний
Найкращий на землі.
Своє  село вважаю гарним,
Бо народилася тут я!
Зростає тут верба й калина,
Живе уся моя рідня
Мій Каланчак – найкращий
в цілім світі,
Я тут життєвий почала політ!
Як гарно тут цвітуть волошки в житі,
Звідсіль мене ведуть дороги в світ.
Це селище славетних турбаївців,
Гаїв зелених та тополь струнких.
Це селище, де річка невеличка
Шепоче в косах довгих вербових.
Тут ниви колосяться і стеляться лани.
Тут радо вас зустрінуть пузаті кавуни,
Тут люди роботящі, які не знають втоми,
Для селища працюють,
Щоб гарно було в ньому.
Тут трави пахнуть росами
І ковила колоситься,
З світанку й до вечірньої
Пташиний спів доноситься.
Тут рідна українська мова
В куточку кожному дзвенить,
І мами пісня колискова,
Чумацький Шлях кудись зорить.
Я селища свого мала частинка,
Прийшла у світ, щоб в нім добро творить.
Я серце віддаю тобі, глибинко,
І горда тим, що тут я маю жить! 
    Ведуча звернулася до присутніх з словами: «Якщо вам цікаво дізнатися про талановитих людей нашого краю, ми запрошуємо переглянути  альманах  «Каланчак літературний»,  а також блог Каланчацької ЦБС та сторінку Каланчацька ЦБС у соц.мережі Фейсбук».
  Далі розмова пішла про нашого дуже талановитого поета Сергія Чурая, він тривалий час  був постійним учасником літературного об’єднання «Дивослово» Каланчацької центральної бібліотеки.
   Вона продовжила: «Сергій Олексійович вірші почав писати ще в юності. Більшість поезій написано російською мовою.
    12 грудня 2003 року в Малій залі палацу культури центральною бібліотекою був проведений літературно-музичний вечір «Когда уходит любовь…» його однойменної збірки віршів.
   Сергій Чурай двічі був учасником міжнародної акції «Пушкінська осінь в Одессе».
   В основу книжки «Я не вернусь …» ліг зошит рукопис з поетичними роздумами, який Сергій Чурай подарував нашій бібліотеці.
Я вижу сны такие, как и раньше,
Ничто не изменило сути в них.
Пусть волос поредел и стал я старше,
Всё время слышу песни молодых.
Лишь по утру, когда заря лучами
Пронзает затенённое окно,
Вновь знаю, не тягаться мне с годами
Которым быть со мною суждено.
    Його прекрасні ліричні вірші ллються з глибини самого серця, їх хочеться слухати і слухати, п'яніти від краси почуттів, вміло підібраних слів і образів, вдалих порівнянь, влучних епітетів і яскравих метафор, хочеться захоплюватися красою його поетичного слова.
    Вони випромінюють романтику, ніжну чарівність, тепло, відчуття вічності…
    Вірші з збірничка озвучили бібліотекарі центральної бібліотеки Олена Гриценко та Наталя Яковлєва. До уваги присутніх були декілька поезій Сергія Чурая, зокрема «Цветочница», який дуже зворушливо прочитала Наталя Яковлєва.
Пустынный пляж и поздние цветы
Цветочница под зонтом продавала.
По маленькой эстраде бьют дожди,
Здесь саксофона музыка играла.
Пора уйти, да все же ждет она,
Как- будто можно все исправить.
Придет красивый парень, как всегда,
Купит букет и тут же ей подарит.
Так каждый день она его ждала
И в мыслях своих парня провожала.
На берег катит пенная волна,
А под дождем цветочница стояла…
    На 61 році життя  душа талановитого поета і художника Сергія  Олексійовича Чурая полетіла у вічність, але залишена ним чудова, ніжна, лірична, романтична, хвилююча. Неповторна поезія буде хвилювати наші серця, наші думки… й зберігати пам'ять про нього.
Я не вернусь и вспоминать не буду,
Пусть без тебя я пропаду в пургу.
Но обещать, что скоро все забуду,
Тебе сказать сегодня не могу.
   Збірочки поезій СергіяЧурая «Когда уходит любовь» і «Я не вернусь…»   знаходяться в літературно-мистецькій залі Каланчацької центральної бібліотеки. Матеріал щодо творчості Сергія Чурая можна знайти на блозі Каланчацької ЦБС та в краєзнавчому секторі центральної книгозбірні».
   З презентацією ми побували в селах Максима Горького, Привілля, Олександрівка, Гаврилавка. Днями відвідали ще й села Новокиївку, Новопавлівку та Роздольне. Плануємо побувати й в школах Каланчака.
Де б не були – нас чекають переповнені зали, щирі усмішки глядачів та  слухачів, гарний настрій, щирі оплески та море гарних осінніх квітів…      Приємно, коли наша праця гідно оцінюється жителями Каланчацької територіальної об’єднаної громади.
    Над підготовкою та випуском краєзнавчих видань працювали майже всі працівники центральної бібліотеки. По крупицям збирався матеріал, адже подібного не було.
     Невблаганно і швидкоплинно біжить час, постійно виникають нові події, явища, факти, змінюється життя, ситуації... І те, що трапилось сьогодні, завтра вже стає надбанням історії. А знати, що було раніше, історію свого рідного краю, свого міста чи села, знати свій родовід – це священний обов’язок кожного із нас. Той, хто пам’ятає і знає минуле, значно краще озброєний досвідом, глибше розуміє сучасне, чіткіше уявляє, а то й передбачає майбутнє.
   А в заключному слові директор бібліотечної системи сказала:
  «Ми щиро вдячні авторам за надані своїх творів, за їх поетичну працю, любов до рідного Каланчацького краю та за тісну багаторічну співпрацю з Каланчацькою центральною бібліотекою.
   Ми дякуємо нашим літераторам за цікаве поринання в свіже, рідне, краєзнавче, дуже цікаве джерело вашого літературного таланту. Бажаємо вам подальшої невичерпної енергії, аби ніколи не міліла невичерпна криниця вашого таланту! Нехай Ваші  поетичні твори  виважено ступають  на читацький поріг із гармонійним світлим поетичним Словом.
   Ми дякуємо жіночому вокальному самодіяльному народному колективу «Южаночка» та постійному керівникові Лідії Крайновій за багаторічну плідну співпрацю, дуже гарні пісні, адже ви піднімаєте настрій, вводите в чарівний світ краси і музики, несете добро, красу, натхнення. Тож зичимо колективу «Южаночка» подальшого творчого натхнення, нових гарних знахідок, піснею підкорених тисячі й тисячі вдячних глядацьких сердець. Нехай пісня  нас звеселяє й надихає на добрі справи!
  Дякуємо Голові Каланчацької об'єднаної територіальної громади Зінчуку В.К. за надання транспорту для виїздів в села громади з презентацією.
  А всім присутнім на презентації побажала миру, чистого повітря, міцного здоров’я, добра, благополуччя, успіхів, креативу, натхнення, тепла та затишку у кожній домівці, любові в родині, виповнення всіх мрій та задумів. 
  А ще до вашої уваги відгуки  Олександрівської  ЗОШ І-ІІІ ступенів на Фасебоок та Роздольненської ЗОШ:  «Сьогодні в нашій школі відбулося неочікуване свято. І цим ми завдячуємо Федкевич Надії Василівні, директору Каланчацької центральної бібліотечної системи, яка організувала виїздну літературно - краєзнавчу презентацію "Римованим словом прославимо наш край". Програма зустрічі була надзвичайно насиченою: натхненний виступ Надії Василівни, палкі вірші Анатолія Степановича Суганяка, чарівний спів вокального ансамблю "Южаночка", цікавий супровід Ірини Петрівни Добровольської, ведучої. Дякуємо селищній раді Каланчацької об'єднаної громади, що надали можливість завітати до нас, в Олександрівку, співробітникам бібліотечної системи, які запалити іскорку добра та щиросердя» та "З метою популяризації творчості місцевих поетів серед жителів громади 12 листопада 2018 року до нашого Роздольного в заклад загальної середньої освіти за сприяння селищного голови Каланчацької ОТГ Зінчука Володимира Калиновича завітали гості: директор Каланчацької центральної районної бібліотеки Федкевич Надія Василівна, завідувач відділу обслуговування Гриценко Олена Олександрівна, працівники Каланчацької центральної районної бібліотеки Добровольська Ірина Петрівна, Яковлєва Наталія Василівна, наш поет-земляк Суганяк Анатолій Степанович, вчитель історії і правознавства Каланчацької ЗОШ №2, поетеса Нігачова Галина Дмитрівна, самодіяльний вокальний народний колектив «Южаночка» (керівник Крайнова Лідія Веніамінівна). Тож ми разом з вельмишановними гостями свята пірнули в літературне джерело нашого Каланчацького краю – в справжній дивограй художнього слова!
    Зустріч пройшла в щирій атмосфері, ми були раді доторкнутися до історії, до літератури рідного краю. Сподіваємося, що ця зустріч була не останньою. Адже з такими талановитими, енергійними людьми хочеться бачитись частіше!" 
    Бібліотечні працівники постійно перебувають у творчому пошуку нових  талантів, нових форм роботи, з оптимізмом дивляться в майбутнє і продовжують прищеплювати своїм відвідувачам любов до рідного краю, пізнання його історії, виховують дбайливе ставлення до рідної землі, своєї малої Батьківщини, добра та толерантності до наших чудових людей. 


Немає коментарів:

Дописати коментар

Контактна форма

Назва

Електронна пошта *

Повідомлення *