75800 Україна Херсонська обл. смт Каланчак вул.Чорноморська,7 ТЕЛ.:(05530)-3-11-40 E-mail: kalanchak.biblioteka@gmail.com.
ЗАПРОШУЄМО ДО НАС В БІБЛІОТЕКУ !

26 березня 2015 р.

Іван Дніпровський : відомий та невідомий ...


    Іван Дніпровський – наш земляк, наша гордість !
         В Каланчацькій центральній районній бібліотеці
   проводяться заходи по відзначенню 120 - річчя від  Дня  
 народження Івана Дніпровського (Івана Даниловича Шевченка) –
 видатного українського письменника, поета та драматурга, нашого  земляка.  Днями проведено літературний вечір «… Я сам шукаю свою  душу»  в рамках засідання читацького клубу за інтересами «Старшокласник».
   Учні 9-А та 9 – Б класів  Каланчацької ЗОШ I-III ступенів № 2 /Класні керівники Л.В. Козярин та Н.М. Малиновська/, шкільний бібліотекар – активний учасник всіх масових заходів бібліотеки Л.В.Смолієнко, зібрались в літературно – мистецькому залі,  щоб більш поглиблено, детальніше ознайомитись з життєвим та творчим шляхом нашого видатного земляка, переглянути маловідомі сторінки його біографії.
    Керівник читацького об’єднання «Старшокласник» О.П. Качур разом з активом об´єдання підготували цікавий, в той же час пізнавальний та зворушливий захід – літературний вечір «… Я сам шукаю свою душу».
    Ведучі заході - бібліотекарі О.П.Качур та О.О.Гриценко розпочали вечір з стислої, але досить промовистої автобіографії І.Д.Дніпровського:   "...З села бувшої Таврії.  Тягну з восьми років. Друкував першого вірша в 1912 році.  Свідоме життя почав під рубрикою "Матері Україні її вірні діти", зараз перейшов у шатро "сталевих днів". Тут і скінчу його. Оце й усе. Родився у 1895. Умру разом з моєю клясою".
      Іван Данилович Дніпровський підписував свої твори і іншими іменами - Т. Кобзаренко, Жан, Сам, Кожушко, І.Ш, ...   Згодом ім'я «Іван Дніпровський» витіснило всі інші.  В історію української літератури він увійшов під псевдонімом «Іван Дніпровський».
Учасники читацького об’єднання «Старшокласник» ознайомились з цікавими фактами з дитинства. А щоб яскравіше представити його літературний спадок на заході прозвучали вірші Івана Дніпровського, зокрема  «Ми йдем», який  представляє літературну творчість його раннього періоду – це переважно вірші, звернені до сучасників…
Вірші поета читали учні 8 – Б класу Євген Дупляк, Юрій Кухаренко, Володимир та Віталій Баранови.
Ведучі  розповіли присутнім  про цікаві факти  з життя поета в період його навчання у  Камянець-Подільському  державному  українському університеті, адже він крім навчання, одночасно працював секретарем газети «Червона правда», завідувачем відділу народної освіти  Кам'янецького  виконкому, займався журналістикою, художньою творчістю. 

Учасники заходу дізнались, що І.Д.Дніпровський, взагалі, мав двоє облич: істинне, своє, приховане від стороннього ока, й офі­ційну холодну маску з пафосною гримасою "сталевих днів", яку з початку твор­чого шляху покірно прийняв…
Члени клубу обговорили цікаві факти дружби Івана Дніпровського з А.Головком, П. Панчем, М.Кулішем та іншими письменниками, щирі  відносини  з Миколою  Хвильовим. Зачитали пам'ятку до мемуарів Івана Дніпровського, яка була написана відразу після самогубства  Миколи Хвильового.
      
     Керівник клубу О.П.Качур  представила й цікаві уривки з спогадів вдови Івана Дніпровського - Марії Пилинської. Марія Пилинська - колишній редактор журналу «Прапор», письменниця - перекладач, щасливо уникла будь-яких  утисків, зберегла квартиру, бібліотеку та архів чоловіка та ці листи, які власне були адресовані їй з такою любов'ю і теплотою, вона зберегла і наказала передати до музею на батьківщині поета, коли  прийдуть роки визнання. Тай й сталося, спадкоємці письменника - А.М.Бугаєнко та М.Т.Хименко у 1986 році передали Херсонському музею рукописи, особисті речі, книги І.Д.Дніпровського. «В пилу, серед архівів, очі потомків відшукають велике кохання» - ці слова письменника Івана Дніпровського стали пророчими.
      1 грудня 1934 року душа поета білим лебедем полинула до неба у сонячну вічність та не канула в ній забуттям, повернулася журавлем на Каланчацьку землю.
                                …І диким шляхом, полишивши втому,
    Плеск сонця несучи на пружному крилі
       В журавлиній жазі вертаються додому
       Ті, хто вчився літати на солоній землі.    
  Вивчаймо життєвий та творчий шлях нашого великого земляка - видатного українського письменника, поета та драматурга Івана Даниловича Дніпровського, читаймо його чудові твори !


20 березня 2015 р.

З Міжнародним Днем Щастя !


Шановні колеги, друзі ! Вітаємо Вас з Міжнародним  Днем Щастя !

     Сьогодні у світі відзначається Міжнародний День Щастя. Це чудове свято було офіційно засноване у 2012 році Генеральною асамблеєю ООН.
Дата святкування Дня Щастя була обрана не випадково, адже 20 березня — День весняного сонцестояння, тривалість цього дня дорiвнює тривалості ночi і сонце свiтить однакову кiлькiсть часу практично на всiй територiї земної кулi. Цей день символізує, в деякій мірі, рівне право на щастя кожного мешканця планети Земля.
     Що таке щастя ? Над цим  питанням замислюються всі люди, на це питання не можуть відповісти, навіть, вчені. Але не побачити, не відчути, не розгледіти справжнього щастя на обличчі людини може, хіба що незрячий, - палаючі очі, справжні, щирі, живі, окрилені посмішки - їх підробити неможливо ! 
Наука жити щасливо полягає в тому, щоб жити тільки в сьогоденні. Щастя можливе й приходить тільки тоді, коли Людина своїми думками, помислами, справами стає джерелом щастя для інших.  Щастя – це не життя без турбот і печалей, щастя – це погляд в майбутнє, щастя -  це стан душі !

      Ви бажаєте,  щоб Вам посміхнулось щастя ?  -  Ви першими посміхніться щастю, й воно обов’язково посміхнеться Вам !

Щастя приходить тоді,  коли ми впевнені, що ми потрібні, на нас чекають, нами захоплюються, нас люблять !!!

     Прагнення до щастя лежить в основі  всіх наших бажань. Кожна людина, яка перебуває при здоровому глузді прагне бути щасливою, відчувати почуття внутрішнього задоволення своїм власним життям - буттям, повноти, краси, любові, кохання, насолоди, але бути щасливою людина може стати дуже  просто і дуже природньо, головне потрібно перебувати в гармонії з оточуючою природою.

                 Большое счастье — так идти по жизни, 
Чтобы оставить чистые следы! 
Большое счастье — осчастливить ближних, 
Предостеречь кого-то от беды! 
Большое счастье — жить с открытым взглядом, 
Не замутив душевной чистоты! 
Большое счастье — чувствовать, что рядом 
Идут друзья, такие же как В
ы…


Вітаємо Вас з Міжнародним Днем Щастя ! Миру ! Добра ! Благополуччя ! Будьте завжди щасливими, діліться своїм щастям з близькими, рідними, знайомими, друзями й незнайомими людьми,  частіше посміхайтеся та радійте життю, радійте кожному щасливому дню !  І нехай усі ваші світлі мрії, надії  та сподівання неодмінно збуваються!

 Зі  Святом  Щастя Вас !!!


19 березня 2015 р.

Каланчацькі книгозбірні – до ювілею Ліни Костенко.



     Ліна Костенко – жива легенда  сучасності, гордість України !
     Бібліотеки Каланчацької централізованої бібліотечної системи  до славного ювілею української поетеси Ліни Костенко підготували  літературні читання «Поетичний камертон Ліни Костенко».
     Ліна Василівна Костенко,  видатна українська поетеса, геніальна, неперевершена, особистість з великої літери, жива легенда сучасності, сьогодні святкує свій 85 – річний ювілей й ми святкуємо разом з нею.  У нас у кожного на столі збірничок її віршів – наших улюблених поезій.
     В книгозбірнях нашого Каланчацького району читають, слухають, милуються, насолоджуються її поетичним даром, обговорюють та радять іншим зазирнути в поетичні збірнички величної поетеси нашої сучасності, яку з гордістю називають в народі  «Живим класиком української літератури».
     Її творчість – велике, глибинне, невичерпне, справжнє джерело живих, яскравих, життєстверджуючих цитат, яких цитуй - не на цитуєшся, милуйся - не намилуєшся, слухай – не слухаєшся !
    Її  яскрава поетична мова випромінює якусь незбагненну привабливу силу, від якої не відірвати погляд, думки, почуття, вона захоплює, заполоняє душу і серце своєю величною красою і мудрістю, вишуканістю поетичного вислову.
   Ліну Костенко знають, люблять і обожнюють мільйони людей в Україні. Ми горді, ми пишаємось, що на нашому українському поетичному небосхилі зійшла й променіє усіма поетичними барвами нова, яскрава зірка – Ліна  Василівна Костенко.
    До славного ювілею Ліни Костенко в центральній районній бібліотеці пройшли поетичні читання «Поетичний камертон Ліни Костенко», в програмі яких літературні години «Я вибрала долю сама», буктрейлер „ Крізь роки і печалі”, музичні хвилинки „Ліна Костенко „Моя любове”,  „Ліна Костенко  „Душа”  та слайд - шоу поезій  „Послухаю цей дощ”, „І все на світі треба пережити”, „Я дуже тяжко вами відболіла”.
    В літературно – мистецькому залі оформлено виставку - портрет  «Пам’ятайте,що на цій планеті,
Відколи сотворив її пан Бог,
Ще не було епохи для поетів,
Але були поети для епох».
   Актив бібліотечного об’єднання  любителів та шанувальників літературного слова «Дивослово» організував та провів для відвідувачів центральної районної книгозбірні  День інформації  „Я вибрала долю сама”.
   Бібліотекарі сільських та селищних філій – активні популяризатори творчості  Ліни Костенко, в книгозбірнях оформили виставки, перегляди  та тематичні полиці «І день, і ніч, і мить, і вічність…», «Читаємо Ліну Костенко», «Творчість Ліни Костенко – всім жителям громади», «Вечірнє сонце.  Дякую за день …», «Ліна Костенко – жива легенда  сучасності», «Видатна українська поетеса – Ліна Костенко» та  інші.
     Юні шанувальники творчості Ліни Костенко взяли участь в обласному фестивалі виконавської майстерності «Поетичний камертон Ліни Костенко» в двох категоріях – конкурсі читців /декламування поезії Л.В.Костенко/ та конкурсі художників /ілюстрації  творів Л.В.Костенко /. Це і малюнки аквареллю, і малюнки кольоровими олівцями, і пластилінові ілюстрації.  Наші переможці: Каріна Гюрджан - учениця 8-Б класу Каланчацької ЗОШ № 1 /ілюстрація до до вірша Л.Костенко  "Крила"/, Ліза Біляк з 4-А класу /ілюстрація до вірша "Пісенька - весняночка", Даша Тихонюк - учениця 4 - А класу /ілюстрація до вірша "Здивовані квіти" - всі учні Каланчацької ЗОШ I-III ступеней № 1.  Вітаємо юних переможців !
   Конкурси пройшли дуже цікаво, захоплююче, адже взяти участь в них виявилось дуже багато дітей та підлітків. Районною бібліотекою для дітей до фестивалю оформлено перегляд поезій Ліни Костенко та творів про її життєвий та творчий шлях «Віддай людині крихітку себе, за це душа наповнюється світлом!»   По закінченні конкурсу оформлено виставку ілюстрацій творів Л.В.Костенко «Поезії Ліни Костенко – очима юних художників».
     За рекомендацією методичного кабінету бібліотечної системи в  більшості сільських книгозбірень проведено цикл різноманітних заходів - поетичний зорепад "Маю тільки небо над собою, маю тільки душу при собі…", на які завітали не тільки постійні відвідувачі бібліотек, а й пересічні жителі місцевих громад.
     Не випадково, що наша геніальна поетеса - Ліна Костенко народилась саме ранньою весною, коли просинається природа, оживає все навкруги, починає на повну силу вирувати життя… Вона всією своєю творчістю, своїм героїчним життям утверджує - Життя, Мир, Добро, Красу !   
        Сьогодні ми признаємося в любові Ліні Василівні Костенко – Берегині нашої духовності.
                 Вітаємо, від щирого серця, вітаємо нашу улюблену         поетесу Ліну Василівну Костенко з Днем народження  з побажаннями  миру, добра, благополуччя, нових і нових   поетичних життєстверджуючих рядків !!!



16 березня 2015 р.

Юні всім класом щосереди - до бібліотеки !


        В Каланчацькій центральній районній бібліотеці започатковано  цікаву справу - щосереди учні місцевих шкіл після уроків всім класом, разом з вчителями – предметниками, чи класними керівниками поспішають до нашої книгозбірні. Тут юних книголюбів з нетерпінням чекають фахівці книгозбірні. Бібліотекарі заздалегідь ретельно готуються, щоб кожного разу зустріти цікавими новинками. 
    Вчителі наших шкіл – самі постійні відвідувачі бібліотек – з раннього дитинства, навчаючись в педагогічних ВУЗах й тепер, виховуючи підростаюче покоління, залучають юних  до читання, до бібліотеки, привчають дітей постійно відвідувати наші скарбниці книг.
    Учні залюбки знайомляться з новинками літератури, переглядають відеофільми, подорожують залами бібліотеки, беруть участь в різноманітних акціях, конкурсах, зустрічаються з цікавими людьми…
   Ось й минулої середи до книгозбірні завітали учні 6-класів Каланчацької ЗОШ I-III ступенів № 2 з вчителем - Людмилою Скороход,  для допитливих хлопчаків та дівчаток була влаштована цікава зустріч з майстринею вишивки Маргаритою Молдован. В літературно – мистецькому залі до уваги відвідувачів була представлена виставка вишивок  М.М.Молдован  «Світ моїх захоплень».
   Учні з великою увагою прослухали інформацію про розмаїття українського декоративного мистецтва, в якому вишивки посідають одне з провідних місць, це улюблений і здавна поширений різновид  самодіяльної народної творчості.  Вишивка живе яскравим повнокровним життям, вишиті картини прикрашають сучасний інтер’єр наших помешкань та офісів, одяг людей різного віку, уподобань та поглядів, надаючи йому своєрідності, привабливості на яскравої неповторності.

    Маргарита Молдован займається вишивкою в нетрадиційному стилі, тому її роботи особливо цікаві, захоплюючі та неповторні. На виставці були представлені роботи «Єгипет», «Весняний дощик», «Фіалки», «Вічні цінності», «Дами в капелюшках» та інші.
    Народилась майстриня  в селі Олександрівка нашого району, за фахом вчитель – філолог – закінчила Херсонський державний університет,  працює вже багато років поспіль в центральній районній бібліотеці.
    Вишивати, Маргарита Миколаївна, почала з раннього дитинства, любові до творчості привчила її матуся й, тепер, вже дорослою,  з голкою не розстається ніколи – шиє, вишиває, жартома говорить, що «народилась з голкою в руках».  Вона володіє декількома техніками вишивки  - «хрестиком», «рішельє», «лиштва» та  найулюбленішою є «хрестик»,  саме ним виконані більшість її робіт.
   А в чому  тоді не традиційність, оригінальність її робіт ? -  Майстриня вишиває «мініатюри» і одним кольором, переважно чорним  по білому. Її роботи, так звані, «контурні» та «силуетні»  вишивки.

   Що дуже цікаво, що захоплює, заставляє  придивитись, замислитись – здається, що кожна «мініатюра» - жива, має свій настрій, стан душі, свою ауру… І вже не можна погодитись, що «чорне – то журба».
   Серед колекції вишивок Маргарити Миколаївни є й кольорові роботи, це квіти, але не признані всіма яскраві троянди,  а звичайнісінькі  скромні ніжні польові маки, садові іриси та фіалки, й навіть, кактуси…
   Кожна робота Маргарити Молдован – це маленький шедевр, в якому відчувається яскрава індивідуальність та  оригінальність самобутньої майстрині, неповторність її таланту та наполегливої праці.
       Підчас знайомства з майстринею, з її чудовими роботами учні пірнули в неповторне джерело краси, її  бачення та сприйняття світу. Діти ще довго не розходились, уважно роздивлялись виставку робіт нашої майстрині, у них виникало багато запитань, дехто висловив бажання також спробувати себе в  «світі вишивки».



11 березня 2015 р.

Іван Дніпровський – наш земляк, наша гордість !

           
        Іван Данилович Дніпровський – письменник, поет, драматург - наш земляк, наша гордість ! 
        Днями в Каланчацькій центральній районній бібліотеці відбулися заходи по відзначенню 120 - річчя від  Дня народження Івана Дніпровського (Івана Даниловича Шевченка) – видатного українського письменника, поета та драматурга, нашого земляка.
     Славиться Каланчацька земля своїми людьми. Звідси  у велику дорогу вийшло немало відомих лікарів, педагогів, інженерів...
    Серед цих великих постатей є й ім’я Івана Даниловича Дніпровського, він стоїть у витоків літератури нашого Таврійського краю.
„У райдузі,в листку, у корені, в риллі
Я буду жить, то мирний, то шалений,
Бо я - матерія, я – син землі,
І смерть, як небуття, не писана для мене”
Ці пристрасні вірші належать
його перу.  
    Серед жителів району не знайдеться людини, яка б не чула   ім'я «Іван Дніпровський», але, можливо, не всі знають, що справжнє прізвище нашого великого земляка - Шевченко і народився він теж 9 березня, як і Великий Кобзар - Тарас Григорович Шевченко. 
     Іван Данилович Шевченко увійшов в історію української літератури, історію рідного краю під псевдонімом «Іван Дніпровський».
     І.Д. Дніпровський ставився до літературної діяльності як до великої і священної справи, про що свідчить хоча б той факт, що своє справжнє прізвище – Шевченко він так і не зважився поставити під жодним своїм твором. Автор іноді підписувався псевдонімами «Т.Кобзаренко», «Жан»,», «Сам», «Кожушко», «І.Ш.», але основні його твори були відомі читачеві, як твори Івана Дніпровського. Цей псевдонім Іван Данилович Шевченко вибрав не випадково.  Адже народився Іван Данилович Дніпровський в нашому селищі Каланчак, виріс на Херсонщині, поблизу Дніпра минули його дитячі та шкільні роки, в містечку Олешки (тепер це м. Цюрупинськ на березі р. Дніпро, біля м. Херсон)
   З гордістю і шаною в ці березневі дні ми відзначаємо 120 – річчя від Дня його народження.
     Згодом ім'я «Іван Дніпровський» витіснило всі інші. Словосполучення «Іван Дніпровський» у нас часто на вустах, його ім'я присвоєно районному Палацу культури, Каланчацькій загальноосвітній школі I-III ступенів № 2. 
     Є і вулиця в центрі селища, яка носить  ім'я Івана Дніпровського, на ній встановлено пам’ятник письменникові. В Каланчацькій ЗОШ  I-III ступенів № 1 створена музейна експозиція про життєвий та творчий шлях нашого видатного земляка, яку відвідало вже не одне покоління учнів, викладачів шкіл, вихователів дитячих садочків, батьків і, просто, пересічних жителів району та гостей краю.
    Популяризації життєвого та творчого шляху Івана Дніпровського та просуванню його творчої спадщини наша бібліотека повсякчасно приділяє велику увагу. На нашому бібліотечному блозі «Каланчак літературний» створена окрема сторінка «Іван Дніпровський». Вийшов з друку перший номер альманаху місцевих письменників та поетів «Каланчак літературний», в якому чільне місце посіла розповідь про нашого видатного земляка, його біографічні дані, уривки з його творів, список його літературного надбання та публікацій про його життєвий та творчий шлях.
    Чим знаменитий наш земляк, чим прославив він своє ім'я, за які заслуги увійшов в історію української та світової літератури, який слід залишив на цій землі? ...
   Зробимо короткий екскурс в його життєвий та творчий шлях…
   Як відомо, народився Іван Дніпровський 9 березня 1895 року в родині сільських трудівників.  Батько - колишній солдат - поселенець, став комерсантом, любив вільне життя, перепродував коней на великих ярмарках, був жорстокий відносно дружини і дітей. Мати загинула під час операції, хлопчик ріс напівголодним, у важких матеріальних умовах. Він з друзями - ровесниками "дерли" горобців смажили і їли, збирали пташині яйця, цвіт акації ...
    Свій перший вірш майбутній поет написав ще в 13-ти річному віці. Він щосили тягнувся до знань. "Простягніть до мене руку порятунку, - благав він, звертаючись до Льва Толстого, візьміть мене до себе і буду другим Горьким".
    Першими наставниками маленького Іванка Дніпровського було подружжя - сіячі доброго, розумного, вічного - Тетяна Іванівна та Никифор Данилович Хохулі, а за рахунок благодійної установи він навчався  в Олешківській гімназії (зараз це м. Цюрупинськ на березі р. Дніпро, біля м. Херсон), був активним кореспондентом рукописних журналів, про себе він писав: "Моя душа пройшла через жандармське чистилище, обвіяний димом окопів", тоді ж  уперше спробував свої сили у віршуванні.
    Однокласником і другом дитинства у нього був Микола Куліш - майбутній відомий письменник - драматург. В літературу він прийшов демобілізувавшись з лав Червоної Армії разом з А.Головком, П. Панчем, Н.Кулешем. Вони разом будували свої літературні плани на майбутнє, щиру дружбу пронесли через усе своє життя.
    Учасник громадянської війни, Іван Дніпровський в хвилини затишшя писав свої «Окопні пісні», фронтові нариси, друкуватися почав з 1916 року. Він автор збірки віршів, поем «Донбас» (1922), «Плуг» (1924), п'єси «Любов і дим »(1925),« Яблуневий полон », збірки оповідань і повістей «Заради неї »(1927), « Долина Угрів»(1928), «Анатема», «Анабазис», «Андре і Хомут», «Березень», «Яхта «Софія»(1930), «Балет у Главковерха», «Фаланга »(1931), «Ацельдама », «Дніпро закутий»(1932), збірки творів у  3-х томах (1931-1933) та інші.
     Іван Дніпровський закінчив Кам'янець-Подільський інститут народної освіти, був призначений секретарем Кам'янецького повітового виконавчого комітету, активний учасник асоціації молодих письменників, далі - редактор Державного видавництва України у справах друку, секретар суспільно-політичного та літературного журналу "Червоний шлях".
    Помітну роль він зіграв в процесі становлення і розвитку української літератури і театральної культури першого післявоєнного десятиліття. Широкий діапазон його творчості, це - проза, поезія,  драматургія. Відступ з позицій старого і настання нового - головна тема всієї  його творчості. Ідея боротьби за нову людину, нову еру є визначальною в його творах. 
    П'єси Івана Дніпровського - "Любов і дим", "Яблуневий полон", "Шахта" Марія "- з великим успіхом ставилися на сценах багатьох  українських театрів.
    Опублікував Іван Дніпровський набагато менше своїх творів, чим створив, тому що кожну річ старанно переписував від руки по кілька разів.
    І. Дніпровському пощастило уникнути політичних репресій, але ім'я письменника на кілька десятиліть було викреслено з нашої літератури. Його твори, відразу після смерті автора, були вилучені з бібліотек і книгосховищ, а історики літератури писали про них з великою обережністю. Крім того, значна частина рукописної спадщини письменника потрапила до фондів спецохорони і основним «аргументом» при цьому послужила його приналежність до ВАПЛІТЕ (Вільної Академії Пролетарський літератури), лідером якої був Микола Хвильовий.
  1 грудня 1934 року…  Івана Дніпровського не стало.  Він помер перебуваючи в Ялті, похований Іван Данилович у місті Харкові.
     Письменник -  романтик за світосприйняттям, один із засновників української літератури свого часу, Іван Дніпровський вніс величезний внесок у скарбницю українського мистецтва, зокрема його  «Яблуневий полон» став етапним твором в мистецтвознавчому житті України, а також сприяв величезній популярності української літератури за межами нашої країни. П’єси та й інші твори письменника і сьогодні хвилюють читачів і глядачів.
    Іван Дніпровський - найзагадковіша постать початку ХХ сторіччя. Однак його творчість ще повністю не досліджена і не зовсім відома і зрозуміла сучасному читачеві.
    А ми горді, ми пишаємось, що саме наш багатий талантами край подарував Україні і світові чудового письменника і драматурга Івана Дніпровського, ми вшановуємо пам'ять про нього і пропагуємо його літературну спадщину.
     Матеріали, документи, твори, фактографічні дані, статті з періодичних будівель, пам'ятки читачеві, рекомендаційні списки  зібрані в папці-досьє «Видатні люди Херсонщини», в літературному куточку «Каланчак наш літературний», на виставці «Наш земляк - Іван Дніпровський», які до послуг наших читачів, відвідувачів бібліотек, жителів району та гостей краю.
     Ми ласкаво запрошуємо Вас до нашої книгозбірні і радимо прочитати книги Івана Даниловича Дніпровського:
І. Дніпровський І. Д. Яблуневий полон: Вибрані твори/ передм. М.Наенка . – К.: Дніпро, 1985. – 359с.; іл. 
-   Поезії: „Моя муза”, „Ми йдемо”, „Безпритульні”, „1922”, „Не на майдан, не на редут...”, „Одпливають мережані баржі...”,
-   Поеми: „Добридень,  „Плуг”,
-   Драми: „Любов і дим”, „Яблуневий полон”,
-   Оповідання: „Долина Угрів”, „Анабазис”, „Яхта „Софія”, „Анатема”.



6 березня 2015 р.

З прекрасним та ніжним святом Весни, Любові, Кохання !

                               
   Шановні друзі, колеги жіночої статі !

        Прийміть найщиріші вітання з прекрасним, чаруючим святом весни, ніжності, любові та краси – Міжнародним жіночим днем – 8 березня !
        Все найсвітліше, що є в  нашому житті  - весна, радість, щастя, квіти, любов, кохання, пов’язане з Жінкою – берегинею роду людського.
       Нехай кожен Ваш день буде мирним, сонячним, яскравим та радісним !
       Нехай у Вашій душі завжди квітне неповторною красою весна, любов та гармонія !
       У кожній родині нехай панують злагода, мир і затишок ! 
       Ваша доля нехай дарує Вам тепло сонячних променів! 
       Нехай на Вашу честь розквітають перші весняні квіти й звучить ніжна, чаруюча мелодія кохання ! 
       Нехай прекрасні почуття зігрівають Ваші серце і душу, надихають на нові й нові творчі успіхи та важливі для Вас життєві перемоги !
                Будьте завжди усміхнені, веселі, щасливі, 
сповнені надій, тепла, добра, любові та оптимізму !!!



«Ще нам, браття українці, усміхнеться доля !»

     

       Відзначаємо 200 - річчя від дня народження автора музики Державного гімну України Михайла Вербицького !

      З нагоди 200 - річчя від дня народження автора музики Державного гімну України Михайла Вербицького та у зв'язку з 150 - річницею першого публічного виконання національного гімну «Ще не вмерла України і слава, і воля...» в бібліотеках Каланчацької централізованої бібліотечної системи пройшли патріотичні заходи.

     Центральна районна книгозбірня запросила своїх відвідувачів та жителів громади на «Дні патріотизму», в рамках яких оформлена  книжково – ілюстративна виставка «Творець пісні, що стала символом нації», підготовлені  інформаційні години «Ще нам, браття українці, усміхнеться доля !», віртуальні портрети «М.М.Вербицький – на службі молитви і пісні». Заходи відвідують люди - різні за віком, уподобаннями, професіями, інтересами, приходять матусі з дітьми, школярі, студенти …

   До уваги користувачів сільських та селищних бібліотек – філій, жителів місцевих громад представлені також різноманітні за формою заходи патріотичного направлення. Зокрема, цікаві інформаційні години «Ще нам, браття  українці, усміхнеться доля»  проведено в Роздольненській, Олександрівській та Привільській книгозбірнях. В Привільській бібліотеці - філії після заходу проведено флеш – моб на площі біля сільського будинку культури та бібліотеки – колективне виконання Гімну України користувачами  сільської бібліотеки та відвідувачами  сільського будинку культури разом з Привільським сільським Головою Ю.В.Шендриком.

  В районній бібліотеці для дітей оформлено тематичну полицю «Слова, що змагаються з вічністю, матеріали представлені на ній користуються великою увагою у юних відвідувачів книгозбірні та їх батьків.

    «Творець пісні, що стала символом нації», «Життєвий шлях Михайла Вербицького» представлено в Новопавлівській та Олександрівській  філіях ЦБС для читачів середнього шкільного віку та підлітків.

    Новокиївська сільська книгозбірня організувала  для своїх односельців  інформаційну годину «Роль Михайла Вербицького в житті України», на  завершення всі присутні на заході заспівали Гімн України.

    Патріотичні години «Ще не вмерла України ні слава, ні воля…» проходять сьогодні в Хорлівській, Мирненській та Новоолександрівській  книгозбірнях, до заходу оформлені виставки «Творець українського гімну».

   Бібліотекарі та актив книгозбірень знайомлять своїх відвідувачів з життєвим та творчим шляхом композитора, автора музики  Державного Гімну України М.М.Вербицького та автора слів П.П. Чубинського, історію створення гімну.

  Працівники бібліотек, використовуючи літературні надбання та сучасні інформаційні технології розповідають користувачам , що створення державного гімну бере початок з осені 1862 року: український етнограф, фольклорист, поет Павло Платонович Чубинський пише вірш «Ще не вмерла Україна», якому в майбутньому судилося стати національним гімном, а згодом і державним гімном українського народу.

     Михайло Вербицький -  український композитор, хоровий диригент, священик  та видатний громадський діяч — один із перших видатних українських композиторів Галичини. Він плодотворно працював у різних галузях музичного мистецтва,  створив низку талановитих хорових, оркестрових і музично-драматичних композицій. Його творчість мала особливо велике значення для демократичної культури західноукраїнських земель. Творчість Михайла  Вербицького —дуже важлива сторінка в історії розвитку вітчизняного музичного мистецтва.

       Наші читачі дізнались, що пісня, яка згодом стала нашим гімном,  вперше прозвучала 150 років тому як заключний номер першого шевченківського концерту, який було влаштовано 10 березня 1865 року на роковинах, як не стало Великого Кобзаря. Популярність твору М.Вербицького та П. Чубинського постійно зростала з року в рік, його виконували на усіх святкових патріотичних концертах, це стало обов’язковою частиною всіх патріотичних заходів.
   До відвідувачів книгозбірень було донесено, що через тривалий час музична редакція Державного гімну України була затверджена Верховною Радою України, а саме 15 січня 1992 року, ця подія знайшла своє відображення у Конституції України. Але тільки 6 березня 2003 року Верховна Рада України ухвалила Закон «Про Державний Гімн України», в якому затвердили  його як Державний та Національний Гімн на музику М.М. Вербицького, а слова затвердили тільки першого куплета і приспіву пісні П.П.Чубинського.  Першу строфу гімну змінено й звучатиме так - «Ще не вмерла України і слава, і воля».

     Твір, який мільйони людей сьогодні по-справжньому сприймають як музичний символ своєї національної спільноти, не створений штучно чи нав’язаний кимось «згори» – цей музичний символ лине з глибин серця кожної щиросердної людини. Він пройшов довгий шлях - півтора вікову перевірку часом, багатьма  історичними подіями, став невід’ємною часткою нашого суспільного життя. Державний Гімн України – є пісенним символом нашого народу, це високо патріотичний твір, він створює піднесеність, волелюбство, гордість за країну, де поетичний текст і музика являють собою органічно об’єднану  художню цілісність, в якій  бездоганно точно й абсолютно чітко відтворено національну ментальність, вони здатні сміливо піднімати  народи на подвиги, на боротьбу за волю, за свободу і людські права та справедливість.  

     Слухаючи чи співаючи Гімн України відчуваємо органічне поєднання високо піднесеної музики Михайла Михайловича Вербицького з високопатріотичним змістом поезії Павла Платоновича Чубинського.

      В цьому творі злилися найсокровенніші мрії, помисли та надії жителів усієї України, Гімн сміливо, впевнено й невідворотно йшов шляхом всенародного визнання, з плином часу все далі й далі, все впевненіше й впевненіше розширював простір свого духовного впливу.

       Гімн «Ще не вмерла України і слава і воля…» створений Павлом Чубинським та Михайлом Вербицьким, звучить сьогодні могутньо й гордо – як символ невмирущої сили народу, котрий обрав шлях свободи і незалежності.

     Ім'я Михайла Вербицького, видатного композитора і відданого борця за народність, волю, свободу і незалежність України навіки вкарбоване в славну історію нашої  єдиної Соборної Незалежної України.



Контактна форма

Назва

Електронна пошта *

Повідомлення *