22 червня – День скорботи і
вшанування пам’яті жертв війни в Україні.
Кожного року в цей день –
День Скорботи та вшанування пам’яті жертв війни ми знов й знов згадуємо ці
жахливі події 1941 ...
Мить … Одна мить ..., і шквал вогню, кров, біль і ... втрати…
Біль … Він тривав кілька довгих років, одних із самих довгих та страшних років в житті тих, кому на фронті чи в тилу вдалося пережити весь цей жах... Багатьом не вдалося вижити ...Згадуємо
та розповідаємо про тих, хто, захищаючи наше життя, нашу свободу так і не
повернувся з війни. Згадуємо та
розповідаємо тих, хто кров’ю і потом, ризикуючи найдорожчим у світі - своїм
життям відстоював нашу перемогу. Пам’ятаємо тих, хто першим прийняв на себе цей
страшний удар і тих, чиї життя та долі були покалічені і зруйновані …
Жахливі
події тієї війни навіки залишились у спогадах учасників, ветеранів, в книжках
та на ілюстраціях, в експонатах та фотографіях в наших музеях, дійшли до нас у
чорно-білих кадрах кінохроніки…
Серед
експонатів музеїв війни є і рушники, які свідчать, що за української традицією жінки їх розрізали навпіл, віддавали частину своєму солдатові на фронт, аби
після війни зшити знову. Але, на превеликий жаль, мільйони рушників так і
залишилися незшитими.
Всі
ці питання широко висвітлюються в книгозбірнях Каланчацької централізованої
бібліотечної системи шляхом організації книжкових виставок, переглядів
літератури та статей з періодичних видань, проведення різноманітних масових
заходів, одержання інформації за допомогою списків сайтів у всесвітній мережі
інтернет…