Кольори, його два кольори ...

    «Вірші, написані серцем» – так кажуть про вірші відомого українського поета Дмитра Павличка.  

 28 вересня 2019 року відомий громадський діяч, український поет, критик і літературознавець, перекладач, публіцист та сценарист  Дмитро Васильович Павличко відзначатиме свій ювілей – свою 90-у річницю з дня народження.

  Саме творчості та життєвому шляху Дмитра Павличка було присвячене чергове засідання бібліотечного об’єднання «Старшокласник», яке днями проведено в літературно-мистецькій залі Каланчацької центральної бібліотеки - для молоді – учнів 10-А, 10-Б та 11-А класів Каланчацької ЗОШ № 1.

  Приємно, що на літературний вечір до книгозбірні завітали й  вчителі – філологи Лариса Володимирівна Кравченко, Людмила Анатоліївна Літвінчук та Варвара Іванівна Ремез.

    До  уваги учасників заходу була оформлена книжкова виставка творів поета, матеріали про його громадську, літературознавчу діяльність та біографічні дані, розміщено також його портрет.

    Розпочалося літературне свято словами всім відомої пісні на слова Дмимтра Павличка «Два кольори»:

Два кольори, мої два кольори

Оба на полотні, в душі моїй оба.
Два кольори, мої два кольори:

Червоне то любов, а чорне то журба...

     Далі молодь з великим задоволенням переглянула музичний кліп з відомою піснею «Два кольори, мої два кольори», яку виконує американська співачка українського походження Квітка Цісик.

     Ведучі заходу, бібліотекарі Олена Гриценко та Наталя Яковлєва коротко зупинилися на біографії поета. Зокрема, вони розповіли, що Дмитро Павличко народився в с. Стопчатові на Івано-Франківщині (Косівщина) у  селянській  багатодітній родині. Ось, як згадує про своє дитинство Дмитро Павличко "Коли копати картоплю мати з батьком йшли" - "тверда земля мені була за ліжко, шорсткий киптар  (піджак без рукавів)  за пелюшки".

    Доля судилася поетові така, як і всім українцям, та ще бідакам: нужда, тяжка праця, бідненька освіта…

     Присутні дізналися, що початкову освіту поет розпочав здобувати у польській школі в Яблуневому, де "за мову мужицьку не раз на коліна довелося у школі ставати..."), продовжив навчання в Коломийській гімназії, а далі – в радянській десятирічці.
   Дали мова пішла про творчість поета. Свій перший вірш про школу він написав у 1939 році.

   Ведучі зауважили, що далі забуяв поетичний талант, народилися перші вірші, а далі й книжки – писав щиро молодий поет і про визволення, і про партію, і про нову Радянську Батьківщину та попри те все "У дитячому серці жила Україна"!

У дитячому серці жила Україна —
Материнські веселі і журні пісні,
Та за мову мужицьку не раз на коліна
Довелося у школі ставати мені.
Непокривлену душу хотіли зламати,
Та ламалися тільки болючі киї,
Наді мною ночами відплакала мати,
Я ж не зрікся ні мови, ні пісні її.
І померла з гризоти вона молодою,
Залишився назавжди без матері я,
Та не був ні хвилини в житті сиротою,
Бо вела мене далі Вкраїна моя!

     Не оминули поета й тяжкі роки. З осені 1945 p. по літо 1946 р. поет був ув'язнений за сфабрикованим сталінськими каральними органами звинуваченням у приналежності до УПА.

      у  1948 р. Дмитро Павличко вступив на філологічний факультет Львівського університету, де вивчав українську мову та літературу. Студентом очолював літературну частину Львівського театру юного глядача, згодом – відділ поезії журналу "Жовтень". А вже через три роки в газеті Львівського університету "За Радянську владу" публікується перший вірш Павличка "Дві ялинки".

  Далі учасники заходу дізналися про визнання поета та нагороди. У 1977 р. Дмитро Павличко став лауреатом Державної премії України ім. Тараса  Шевченка, у 1989 році його обирають головою Товариства української мови ім. Т. Г. Шевченка. Поет є одним із організаторів Народного Руху України, Демократичної партії України.

    У часи становлення і розбудови незалежної України Павличко – активний громадський і політичний діяч, народний депутат, дипломат. Протягом 1990 р. – 1994 р. є депутатом Верховної Ради, та певний час є послом України в Канаді.

     У 1997 році поета нагороджено орденом "За заслуги" III ст., а 1999 р. –  орденом князя Ярослава Мудрого V ступеня.

     З жовтня 1995 року поет був Надзвичайним і Повноважним Послом України в Словацькій Республіці. Далі – Дмитро Павличко був Послом України в Республіці Польща (завдяки його старанням в центрі Варшави в березні 2002 року було споруджено пам'ятник Тарасу Шевченку).

    У 2004 року за визначний особистий внесок у розвиток української літератури, створення вершинних зразків поетичного слова, плідну державну і політичну діяльність поету присуджено звання Героя України з врученням ордена Держави.

   А з 21 жовтня 2005 року поет є народним депутатом України (фракція Української Народної Партії).

    На IV Всесвітньому Форумі Українців Дмитра Павличка було обрано Головою Української Всесвітньої Координаційної Ради, а у 2009 році Дмитра Павличка нагороджено орденом князя Ярослава Мудрого IV ступеня.

      Дмитро Павличко,  крім багатогранної громадської діяльності, плідно працює в царині поезії, про що говорять його багаточисельні поезій.

У його літературному доробку – поетичні збірки "Любов і ненависть" вийшла у 1953 році, а у 1959 році вийшла збірка віршів  "Моя земля".

Далі побачили світ збірки поезій :  "Чорна нитка" (1958 р.), "Бистрина" (1959 р.), "Днина" (1960 р.), "Пальмова віть" (1962р.), "Пелюстки і леза" (1964р.), "Хліб і стяг".

      Дмитро Павличко є великим патріотом своєї країни, в одній з кращих збірок   "Гранослов", яка побачила світ у 1968 році, автор утверджував ідею незнищенності національної культури. В ній розміщено однойменний цикл, присвячений Максиму Рильському.

    Далі ведучі зупинилися на інтимній ліриці Дмитра Паличка, де талант його розкрився на повну силу. Чудові вірші про кохання, про великі почуття, красу відносин – ввійшли до збірки «Таємниця твого обличчя» (1974, 1979), "Сонети подільської осені" (1973 )  і які з повним правом можна зіставити зі славнозвісним «Зів'ялим листям» І.Я.Франка,  вони стали помітним явищем в українській літературі другої половини XX століття .

 В арсеналі поета також відомі його вибрані твори в двох томах, "Спіраль" (1984 р.), "Задивлений у будущину", "Поеми й притчі", "Вибрані вірші" (1986 р.), "Покаянні псалми" (1994 р.), "За нас" (1995 р.), "Золоте яблуко" (1998 р.), "Ностальгія" (1998 р.), "Засвідчую життям" (2000 р.), "Наперсток" (2002 р.), "Рубаї" (2003 р.), "Сонети" (2004 р.), "Не зрадь" (2005 р.), "Три строфи" (2007 р.), "Аутодафе" (2008 р.)...

     Ведучі заходи розповіли, що Дмитро Павличко також має великий доробок і як літературний критик. Найповнішим виданням літературно-критичних праць Дмитра Павличка є його двотомник «Літературознавство. Критика», який виданий видавництвом «Основи» у 2007 році.,  в якому представлено літературно-критичні розвідки, статті, доповіді та виступи автора з проблем української  та світової літератури.

    Поет писав також літературно-критичні статті, його перу належать також збірки статей: "Магістралями слова" (1978 р.), "Над глибинами " (1984 р.), "Біля мужнього слова " (1988 р.).

     Творчість Дмитра Павличка дуже багатогранна. Особливу сторінку  складають його поетичні твори для дітей. Збірка «Плесо», «Де найкраще місце на землі», Дядько Дощ", Смерічка", "Рідна мова" та казкові поеми «Пригоди кота Мартина»  та «Золоторогий олень» — це  цілі віхи в українській  поезії для дітей. Діти захоплюються творами Дмитра Павличка, адже його книги допомагають юним читачам краще пізнавати навколішний світ та його явища.

      Дмитро Павличко відомий в країні перекладач, він  є  визначним майстром перекладу (перекладає з англійської, іспанської, італійської, французької, португальської  та багатьох слов'янських мов). Побачили світ переклади: "Світовий сонет" (сонетна творчість європейських поетів, 1983 р.), "50 польських поетів" (антологія польської поезії, 2000 р.), "Поезії Хосе Марті" (2001 р.), "Антологія словацької поезії ХХ століття" (1997 р.), "Мала антологія хорватської поезії" (2008 р.) Завдяки перекладацьким та організаторським зусиллям Дмитра Павличка нвші читачі познайомилися з Шарлем Бодлером, Гвєздославом, Луїсом де Камоенсом... Своїми перекладами Павличко запропонував нове прочитання творів Данте Аліг'єрі, Франческо Петрарки, Мікеланджело Буонарроті, Федеріко Гарсіа Лорки, Хосе Марті, Сесара Вальєхо, Рубена Даріо, Йогана Вольфганга Ґете, Генріха Гайне, Райнер Марія Рільке, Генріка Ібсена, Леопольда Стаффа та багатьох інших світових імен. А також завдяки Дмитру павличку вперше українською мовою з'явилося повне зібрання творів В.Шекспіра в шести томах.

     Творчий доробок Дмитра Васильовича Павличка відомий далеко за межами України, його знають, його твори читають у близькому і далекому зарубіжжі. Його книгами окремими творами виходили його твори російською, естонською, польською, болгарською, угорською, грузинською та слов'янськими мовами.

    Дмитро Павличко також автор відомих пісенних текстів. Його численні вірші великого митця літературного слова покладені на музику й стали популярними піснями : "Впали роси на покоси", "Лелеченьки", "Пісня про Україну", "Долиною туман тече", "Явір і яворина", "Я стужився, мила, за тобою", "Дзвенить у зорях небо чисте", "Розплелись, розсипались"... А пісня "Два кольори" стала народною.

     На слова поета написали чимало пісень і автори – Володимир Губа, Юлій Мейтус, Богдан Янівський, Богдана Фільц, Олександр Ільїв, Микола Литвин, Галина Менкуш, Галина Ільєва. Твори на слова Дмитра Павличка виконують відомі українські співаки Дмитро Гнатюк, Анатолій Мокренко, Василь Зінкевич, квартет "Явір" та інші.

     Ведучі вечора розповіли й про великий внесок Дмитро Павличко в українську кінодраматургію. У 1964 році Дмитро Павличко з родиною переїхав до м. Києва й він очолив сценарну майстерню кіностудії ім. О. Довженка. За сценаріями письменника вийшли фільми режисера Денисенка «Сон», режисера Леоніда Осика однойменна екранізація «Захара Беркута» Івана Франка, короткометражна анімація «Золотий олень».

    А ще бібліотекарі зауважили про вагомий внесок Дмитра Павличка в розвиток та процвітання української мови, бо мова для нього - "духовна цінність. Вона є вищою за будь-яке релігійне вчення, бо формує не тільки мораль, а й характер, пам'ять, свідомість, образне й філософське мислення нації".

   Розповідь ведучих раз від разу перемежовувалася показом відео-фільмів, відео-роликів. Так учасники заходу передивилися відеофрагмент «Дмитро Павличко - голос епохи» змонтований Каланчацькою центральною бібліотекою,  відеофрагмент вірша «Мова», «Дмитро Павличко «Коли ми йшли у двох з тобою» відеофрагмент – вірш читає актор Назар Задніпровський та мультфільм «Золоторогий олень», пісні на слова автора, зокрема дуже зворушила присутніх пісня на слова Д.Павличка

«Ніч осяяна цвітом яблуні».

     Ведучі зустрічі підвели підсумки: «Творчість Дмитра Павличка багатогранна, суперечлива та в ній найважливіший мотив – любов до рідної України.

     Старшокласники разом з вчителями-філологами та бібліотекарями з'ясувати найголовніші відомості про відомого українського поета та громадського діяча,  критика і літературознавця, перекладача, публіциста та сценариста  Дмитра Павличка, пояснили велику популярність поета в Україні та світі.