«Дивослово» підсумовує роботу за рік

  Читацьке об’єднання місцевих письменників та поетів «Дивослово» кожного місяця збирає на свій творчий вогник талановиті серця у літературно – мистецькій залі Каланчацької центральної районної бібліотеки зі своїми новими  доробками. Його учасники знайомлять зі своїми творчими надбаннями колег по перу, обговорюють, сперечаються, радяться й читають, читають вірші, есе, присвяти та посвяти…

   Летить час на баскому коні… Ось і залишилась позаду золотокоса осінь, нагадуючи про себе тільки багрянцем листопаду на ще  по літньому зеленій травичці…  Зима не поспішає вступати в свої права, але Новий рік наближається і творчій осередок клубу днями зібрався на останнє в цьому році засідання, підвести підсумки, обмінятися думками про майбутні творчі плани.

    За рік на творчих зустрічах прозвучало чимало творів, як прозових так і поетичних, різної тематики:  ліричних, патріотичних, гумористичних. Учасники клубу дійшли думки, що разом творити краще, що окрім насолоди спілкування, учасники об’єднання  дарують одне одному ще й море натхнення.

     Пригадались найбільш цікаві засіданні, зокрема – в рамках Тижня екології творчі люди не тільки відгукнулися на екологічні проблеми своїми віршами, а й висадили декілька дерев в парковій зоні селища.

     Місцеві літератори  познайомитися з життям і творчістю великого українського письменника Тодося Осьмачки  «Доля мого народу… вона у віршах,  вона у прозі…» ( до 120 - роковин з Дня його народження).

     Всіх зворушило засідання «Любов – це, люди, діло неосудне …», 

присвячене  85 – річчю Ліни Костенко – живій легенді сучасності, нашій улюбленій поетесі.

    А засідання по темі «Осінь… Осінь … Чаруюча краса…» було по присвячене прекрасній, лірико-романтичній темі – відображення  осені у творах класиків світової літератури.

    На засіданні по темі «Симфонія слова на струнах душі» присутні пірнули в ліричне джерело творчості відомого українського письменника, лауреата Шевченківської премії Григорія Тютюнника з нагоди 90-ї річниці з дня його народження.

     За рік до дружнього, творчого колективу літераторів приєдналися нові члени – Данько В.І., Радіонова Л.А. ,Козачок А.М., Марченко О. Г., Климашевська Л.І. В свої досягнення можемо зарахувати і видання книжечки поезій «Світанкові роси», авторства постійного й почесного члена клубу «Дивослово» Галини Нігачової. А Володимир  Войтюк був удостоєний поетичного титулу «Останній романтик», вірша з такою назвою йому присвятила пані Клімашівська і вповні заслужено, вслухайтесь й Ви в ці поетичні рядки :  Голос тихий, теплый, мелодичный

Слышен в трубке с шорохом дождя.

Девушка из темного безбрежья,

выслушай, пожалуйста, меня…

Ліричний настрій підхопила Галина Нігачова : Я кохаю тебе, і мій шепіт повторює вітер,

Я кохаю тебе,  і у хвилях мій голос луна.

Скільки літ на землі мною тут пережито

І кохання мого  нескінчена морська глибина.

Я кохаю тебе, чуєш, десь повторяє відлуння,

Й віддає у душі, і болем у скронях стиска.

Розтопити я хочу духовне твоє зледеніння.

І полинуть увись, підхопивши прості ці слова.

В щирих і щедрих емоціях, душевних переживаннях учасники засідання підійшли до обговорення літературної спадщини ювілярів грудня Афанасія Фета і Райнера Рільке.  Згадували по пам’яті:  Есть ночи зимней блеск и сила,

есть непорочная краса

Когда под снегом опочила

Вся степь, и кровли и леса…

А ще зазвучали неймовірно романтичні:

Какое счастье: и ночь и мы одни!

Река как зеркало и вся блестит звездами;

А где-то … голову закинь - ка да взгляни:

Какая глубина и чистота над нами.

А загально відомі рядки :  Я пришёл к тебе с приветом,

Рассказать, что солнце встало…

А далі несподівано зазвучали українською у перекладі М. Вороного:

…Що його живуча сила

В листі променем заграла…

  Непомітно спливають години спілкування і ось уже ранні зимові сутінки стукають у вікно, яким же доречним прозвучав вірш австрійського поета, одного із самих впливових модерністів ХХ сторіччя, Р.Рільке в перекладі М. Фішбейна:                   Цей вечір книга. Гарна й пишна

Оправа з пурпуру на ній,

і розмина рука неспішна,

Гачок на клямрі золотій.

І повен щастя, я читаю

Сторінку першу в тишині,

І другу продивлюсь до краю,

А третю вимарю вві сні.

На завершення засідання клубу місцеві  обговорили зимовий цикл свят і Лариса Климашевська прочитала свій вірш присвячений великому Православному святу – Водохрещю:                 Крещение, Крещение,

Души, воды свечение

Ах, сколько связано с водой

Загадок и поверий

Ее считают все живой

Ну как бы зеркала судьбой…

… она нежна, свежа, свята

И очень даже не безбожна!

Керівник читацького клубу "Дивослово" та органітор зустрічі, бібліотекар Ірина Добровольська.

       З найкращими побажаннями, сподіваннями, надіями, з вірою у краще – мирне, добре, щасливе майбутнє розходилися наші талановиті люди по домівкам, щоб незабаром зустрітися знов й знов вже в Новому 2016 році  …