Гірка пам'ять Голокосту

 

В каланчацьких бібліотеках  –  Дні пам'яті Голокосту.     У 2005 році Генеральна Асамблея ООН прийняла резолюцію №  60/7 "Пам'ять про Голокост", що проголосила 27 січня Міжнародним днем пам'яті жертв Голокосту.

    Саме 27 січня 1945 року визволили в’язнів найбільшого нацистського табору смерті Аушвіц - Біркенау в Освенцімі. 

   За час існування цього концтабору у ньому загинуло, за різними оцінками, від 1,5 до 2,2 мільйона людей.

    Голокосту, як  уособленню людських страждань і абсолютного зла присвячені заходи в книгозбірнях Каланчацької централізованої бібліотечної системи.
   Книжкова виставка  «Голокост – злочин проти людства»  в літературно-мистецькій залі Каланчацької центральної  бібліотеки подає хронологію тих страшних подій, сповнених

страждань і смерті.      

      Після підписання Угоди про ненапад між сталінським СРСР та гітлерівською Німеччиною, відомої  як пакт Молотова – Ріббентропа, мир протримався лише тиждень. А далі розпочалася Друга світова війна, а з нею настали скорботні часи для єврейського народу. Німецьке вторгнення до СРСР, що розпочалося 22 червня 1941 року, було настільки блискавичним, що до листопада вся підрадянська Україна потрапила під німецький і частково румунський та угорський контроль.

    З перших днів окупації у десятках українських населених пунктах нацисти відбирали і розстрілювали євреїв чоловічої статі. Жінок і дітей зганяли до новостворених ґетто, а  відібравши всі коштовні речі, згодом знищували й їх.     Страшні цифри можна знайти в документах на книжкових виставках «Пам'ять во спасіння» (Новопавлівська сільська бібліотека - філія) та  «Гірка пам'ять Голокосту» (Новолександрівська сільська бібліотека-філія).  
      За загальними оцінками, жертвами масового знищення євреїв під час Другої світової війни, разом з 4,5 мільйонами дорослих, стали 1,5 мільйона дітей. Офіційно визнано, що від 5,5 до 6,1 мільйони  євреїв було вбито протягом Голокосту, з них від 2,2 до 2,5 мільйони на території колишнього Радянського Союзу, значною мірою в Україні.

      Виставка – інформація «Голокост – злочин проти людства» (Олександрівська  сільська бібліотека-філія), виставка – факт «Сторінками історії» (Роздольненська сільська бібліотека-філія) та виставка – реквієм «Перекажіть це дітям нашим…» (Новокиївська сільська бібліотека-філія) розповідають про антилюдський принцип расової диференціації, яким Німеччина керувалася від 1933 року.  

     Українців, як і решту слов’ян, було визнано «недолюдьми», які мали служити арійцям, а євреї, роми, психічно хворі та неповносправні  люди  підлягали знищенню.    

       Книжковий перегляд «Трагічні сторінки Голокосту» (Привільська сільська бібліотека-філія), виставка – нагадування «Скорботна свічка пам’яті святої» (Олексіївська сільська бібліотека-філія)  та книжкова викладка «Гірка пам'ять голокосту» (Горьківська сільська бібліотека- філія)  розповідають відвідувачам про одну з перших акцій масового розстрілу, що відбулася у Кам’янці-Подільському в серпні 1941 року, коли нацисти знищили 23 600 євреїв з числа місцевих жителів і доправлених із Закарпаття угорських євреїв та про трагедію Бабиного Яру у вересні 1941 року.      Понад 60% українських євреїв було знищено, приблизно 900 тисячам, переважно з центральної та східної частин України, пощастило вчасно евакуюватися. Натомість єврейські громади Галичини, Поділля та Волині були знищені майже повністю, – свідчить галерея  скорботи «Голокост» у Гаврилівській сільській бібліотеці - філії.

     У всіх бібліотеках системи в цей день з глибокою пошаною згадували  про подвиг  «Праведників народів світу з України», які ризикуючи своїм життям і життями своїх рідних рятували  євреїв  від нацистів.   

      Загалом  більше двох з половиною тисяч  українців отримали почесне звання «Праведників народів світу», багато хто посмертно.
     Розповідаючи  користувачам про трагедію голокосту бібліотекарки Каланчацької ЦБС  особливу увагу звертали на молодь, адже вона повинна знати і пам’ятати ці страшні сторінки історії людства, нашої  спільної історії.
    Пам’ятаючи про трагедію минулого, ми з надією дивимося в майбутнє.
     Схилімо голови перед пам’яттю невинно убієнних ...