Пам'ять - загиблим ! Слава - живим !
77 років тому, 2 листопада 1943 року, на каланчацьку землю після двох років окупації повернулося мирне життя. Ще рік після звільнення селища йшли тяжкі і кровопролитні бої за визволення України. 9 вересня 1944 року ще тільки розпочалася Карпатська операція, а Херсонщина вже дала перший мирний врожай для фронту. 27 жовтня 1944 року було звільнено Ужгород, 28 жовтня радянські війська вийшли на сучасний кордон нашої держави. Рокам окупації, сповненим болю і страху, спогадам про звільнення рідного селища від нацистських загарбників присвячена книжкова виставка «Нам не дано забути подвиг земляків», що розгорнулася в літературно – мистецькій залі Каланчацької центральної книгозбірні до Дня визволення України та Каланчака від загарбників. В основу виставки покладено краєзнавчі дослідження і спогади очевидців.
До дня визволення
Каланчака від нацистів в усіх книгозбірнях Каланчацької ЦБС оформлені книжкові виставки,
перегляди, тематичні полиці, проводяться різноманітні масові заходи малих форм,
які розповідають відвідувачам, що з перших днів війни стали на захист Батьківщини
мешканці Каланчака. Біля 2000 тисяч односельчан пішли на фронт у перші місяці
війни, 1549 з них не повернулися до
рідних домівок. Немеркнучою славою овіяні імена наших земляків, які билися на
фронтах Другої світової, серед них і
уродженець Каланчака Герой Радянського Союзу
Тимофій Якович Левицький.
Село було окуповано 11 вересня 1941 року. З перших днів окупації жителі Каланчака виявили хоробрість і мужність. Ризикуючи життям, вони визволяли з полону радянських воїнів, переховували партизанів, вели агітацію, допомагали молоді уникнути відправки до Німеччини на каторжні роботи, підгодовували в’язнів концтабору, що знаходився на території колишнього колгоспу «Червоний Перекоп». «Кінець жовтня 1943 року. По вулиці Херсонській рухається велика колона відступаючих німців. Дорога важкопрохідна. Німецькі машини грузнуть, буксують, зупиняються. Під їх колеса йдуть паркани, солома, все що попадається під руку. Для того, щоб освітити дорогу, німці підпалюють хати та хліви розташовані поруч. На ранок машини проїхали. Запала тиша. Нарешті наступило 2 листопада.

76 років відділяють нас від тих днів, коли Україна була визволена від нацистських окупантів. Та скільки б не пройшло років ми завжди будемо звертатися до тих історичних подій, що знаменують перемогу життя над смертю, розуму над безумством, честі над безчестям, гуманізму над варварством.