Не випадково мудрі люди стверджують, що найбільша розкіш – це розкіш людського спілкування. Особливо це відчутно в умовах ізоляції пов’язаної з пандемією коронавірусу.
Поетичний
коктейль «Усмішка пані Осені» з творів «дивословівців» - ювілярів пройшов під зіркою спраглої радості зустрічі. Три ювілярки
Галина Нігачова, Любов Степко та
Людмила Пшенишна влаштували незабутнє
свято для одноклубників. Любов Дмитрівна Степко давній і вірний друг
бібліотеки. Та й як може бути інакше, коли ти ще в молодших класах переступаєш
поріг книжкового храму і закохуєшся
у красу друкованого слова. Пані Любов багато
років свого життя віддала викладанню української філології в ЗОШ №1, прививаючи
своїм учням смак і любов до рідної мови, дехто з них навіть почав писати вірші.
Пролинули десятиліття, а Любов Дмитрівна і
сьогодні активна читачка центральної і дитячої бібліотек, її ім’я занесене до
Книги Пошани кращих читачів. Вона активний відвідувач бібліотечних масових
заходів, учасниця літоб’єднання «Дивослово» і
клубу «Спілкуймось!».
Маючи
добре і співчутливе серце пані Любов співпрацює з РО Товариства Червоного
Хреста України.
Попри зайнятість Любов Дмитрівна знайшла час і зголосилася допомогти у редагуванні блогу Каланчацької ЦБС «Каланчак літературний». Є люди, які приходять у світ для того щоб дарувати тепло і любов усім оточуючим, на це здатні тільки сильні і яскраві особистості. Це складно і тяжко йти в супереч течії, долати перешкоди, не поділяти загальноусталеної думки, а мати свою власну і усвідомлювати себе особистістю, а не посереднім гвинтиком суспільної системи. Але такі люди йдуть, долають, усвідомлюють і щедро дарують світло. Інакше не може й бути, якщо твоє життєве кредо – вчити та любити.
Вчитель історії та правознавства, громадська активістка, самодіяльна поетеса Галина Нігачова є учасницею літературного об’єднання «Дивослово», що діє в нашій центральній бібліотеці. Сьогодні в її літературному доробку три збірочки віршів «Ця дивна жінка зіткана з любові», «Сонячні роси» та «Серпневий зорепад», тож до гасла пані Галини «Вчити і любити» можна додати ще й – «Творити!» Нехай ідуть дні, біжать місяці, летять роки, а життєве кредо залишається незмінним – «Вчити. Любити. Творити».
Чарівна красуня. Поміркована і розважлива. З мудрими очима і усміхненими вустами. Емоційна і стримана одночасно. Вишукана пані з гарним смаком. Турботлива матуся. Гарна подруга. Вправна господиня. Фанатично закохана в красу рідного українського слова. Все це з повною відповідальністю можна сказати про пані Людмилу Пшенишну.
Багато років пані Людмила працювала у школі, щедро обдаровуючи дітей своєю увагою і прививаючи їм любов до української мови та літератури. Після виходу на пенсію Людмила Степанівна приєдналася до літературного клубу «Дивослово», органічно влившись в колектив однодумців і людей об’єднаних спільною любов’ю і метою. Колеги по клубу з задоволенням привітали ювілярів -2020 власними віршами , обдарували милими даруночками і побажали безмежного людського щастя, міцного здоров’я, нових досягнень та успіхів. Керівник клубу Ірина Добровольська вручила іменинницям оригінальні подарунки і висловила найкращі побажання.
Немає коментарів:
Дописати коментар