Днями в літературно-мистецькій залі
Каланчацької центральної бібліотеки знов "не було куди яблуку впасти" – відбулося
чергове засідання клубу людей поважного віку «Спілкуймось!»
з циклу «Немає переводу добрим звичаям народу» по темі «Спасівка».
Засідання розпочала керівник клубу на громадських
засадах Тетяна Петруненко: «А чи знаєте Ви, що у серпні 14, 19, та 29
возвеличують три величних свята – Спаси».
Й далі до розповіді долучилася активна учасниця об'єднання Любов Степко, разом з одноклубниками вони пірнули в історію цих
свят, народні традиції пов’язані з ними, святкування…
Ведуча засідання
повідомила, що «Спас» скорочена назва від слова «спаситель». З кожним
із цих свят пов'язана певна релігійна подія. І за народними традиціями у кожного із Спасів теж є безліч
особливостей. У чому суть цих значущих серпневих днів і які обрядові дії їм
притаманні, ми дізнаємося з сьогоднішньої зустрічі.
Перший Спас (Медовий
Спас, Спас на воді) Православна церква святкує в цей день піднесення чесних
древ Животворящого Хреста Господнього. Справа в тому, що після того, як Ісус
Христос, розп'ятий на хресті, освятив його своїми стражданнями, в хресті стала
проявлятися незвичайна чудодійна сила. У православних церквах в цей день відбувається
хресний хід і поклоніння хресту, мале освячення води. З меду (Бджоляри саме
починали збір медового врожаю і неодмінно нести його в церкву — освятити). Тому
в народі свято і охрестили Спасом на воді і Медовим Спасом.
У цей день також вшановується пам'ять семи мучеників Макавеїв
(вони, зрікшись язичництва, й ПІД час тортур залишилися вірними Богові). Православні
християни складають макковійки - букетики з колосків, маківок та квітів.
Цього дня печуть коржі
з маком нового врожаю. Шулики кладуть до макітер і поливають медом, щоб і
життя було таким же солодким, мовили: до Маковія маку не можна їсти , бо будуть
зуби кришитися). Чудодійні властивості маку як оберегу від відьом, упирів та іншої
нечисті були загальновідомі. Особливу силу мав
польовий мак, зерна якого самі висипалися з голівок – так званий видюк.
Якщо таким маком обсипати обійстя, то злий дух не зможе зайти до нього. Наші
предки вірили, що поки нечистий збере і порахує всі зернятка , заспівають півні
і зло втратить силу.
У фольклорі мак
завжди є символом краси: «Гарна дівка, як маківка». А в піснях маків цвіт прирівнюється до
швидкоплинного людського життя: «Пройшов мій вік, як маків цвіт, що вдень
цвіте, а вночі опаде».
А ще в цей день після освячення, йдуть
купатися, бо вважається, що вода на Маковія цілюща — змиває хвороби і пристріт.
Було прийнято освячувати і лагодити колодязі.
А ше 14 серпня —
день, коли жінкам прощаються всі «бабині гріхи: треба замолювати свої
невимолені гріхи.
Другий (Яблучний)
Спас, або Преображення Господнє, присвячений великій події у житті Ісуса
Христа. Коли на горі Фавор під час молитви Його лице просяяло, а одяг став
білим та блискучим. Саме тоді апостолам відкрилося світло й слава Божества.
Свято Преображення припадає на той час, коли достигають плоди землі і Господь
благословляє їх на всіляку користь людям, тому народ і називав це свято Другим,
або Яблучним Спасом. Крім яблук, у цей день до церкви несуть і груші, виноград,
мед, колосся жита і пшениці. Скінчиться служба , і прочани неспішно вийдуть на
церковний двір, постануть колом і на розстелену хустину покладуть найкращі
плоди, а ще й моркву, буряк ,помідори, кавуни, капусту і навіть варені качани
кукурудзи - аби на другий рік усе краще вродило. З цього дня церква благословляє
мить, коли вже можна їсти яблука (до цього дня православні яблук не їли) з
медом та пригощатися легким вином. Господині починають варити яблучні компоти
та варення.
На Спаса поминали
померлих родичів. Це давня українська народна традиція - відголосок прадавнього
культу предків. За народною міфологією, це третій прихід мерців на світ у
весняно-літньому сезоні: вони з'являються на Страсний Четвер, на Зелені Свята і
на Спаса. Матері, які втратили своїх дітей, приносять яблука на їх могилки.
Вважається, що якщо до Яблучного Спаса така мати не скуштує яблуко, то її діти
у цей день будуть їсти райські яблучка.
А ще, за народним
повір'ям, у цей день можна було попросити у яблуньки краси та довгої молодості.
Третій Спас –Бог
земного достатку (Горіховий, Хлібний. Спас на полотні) символізує перенесення
нерукотворного образу Ісуса Христа з міста Едеси до Константинополя. У цей день
також вшановуються мученик Діомід-лікар і Феодорівська ікона Божої Матері. До
Діоміду звертаються за допомогою у зціленні від недуг, а перед Феодорівською
іконою Божої Матері моляться за розв'язання життєвих і сімейних проблем.
Допомагає вона і майбутнім матерям, полегшуючи пологи.
На Третій Спас уже
печуть новий хліб і пироги з борошна нового врожаю. Звідси і його назва —
Хлібний. На столі цього дня поряд із хлібом також мають бути мед, яблука та
горіхи. Як і на Маковий Спас, цього дня треба освячувати воду, а воду з
підземних джерел вважають цілющою.
Цей Спас ще називають Горіховим, бо достигають лісові горіхи, і
їх можна було за-готовляти і освячувати в церкві. На Горіховий Спас в багатьох
містах раніше влаштовували ярмарки, де продавали домоткані полотна. У народі
говорили: «Пер-ший Спас — на воді стоять.
Другий Спас —яблука їдять. Третій Спас — на горі
полотна продають». Звідси ще одна його назва — «Спас на полотні», або Полотняний
Спас. Вважалося, що торгівля в цей день буде особливо сприятливою.
Успіння ПРЕСВЯТОЇ
БОГОРОДИЦІ відзначаємо 28 серпня.
Богородиця,
Богоматір, Мати Господня, Пресвята, Пречиста Діва Марія …Вона немовби вилучена
із загальнолюдської спадкової гріховності, і в ній єдиній знімається прокляття,
що впало на людей за їхній первородний гріх.
У фольклорних текстах
склався її своєрідний міфологічний образ як богині землі, природи, богині –
матері. В цей день закінчується Успенський піст який розпочинався 14 серпня.
Віряни вірили, що хто гарно випостить ці 15 днів, тому додасться 15 років
життя. Віримо і ми та шануймо наші традиції!
Цікаво?
Учасники об'єднання принесли
на свято – зустріч все, що потрібно до святкування – яблука, мед, горіхи,
виноград, овочі, квіти, освячену воду тощо.
Свято пройшло дуже
пізнавально, цікаво, захоплююче… Довго лунали пісні та обговорення, вітання та
сміх…
Запрошуємо й Вас стати
членом нашого клубу «Спілкуймось!» і змістовно та пізнавально проводити свій
вільний час.
Ласкаво просимо до
бібліотеки!
Немає коментарів:
Дописати коментар