Каланчак... Перлина таврійського краю...

       

     В переддень святкування Всеукраїнського Дня бібліотек в літературно-мистецькій залі Каланчацької центральної бібліотеки відбулася презентація нарису «Каланчак… Перлина таврійського краю…» авторства Надії Федкевич директора бібліотеки.

   На презентацію були запрошені керівники підприємств та організацій, передовики, новатори, депутати Каланчацької ОТГ, освітяни, лікарі, місцеві літератори та народні умільці…

   Ведучі заходу Олена Гриценко та Маргарита Молдован – бібліотекарі центральної бібліотеки.

    У вступному слові вони зокрема сказали, що про наш край вже написано досить багато.  Цікаві та користуються неабияким попитом в книгозбірні спогади Григорія Рудницького, історичні книжки Анатолія Григоровича Харченка, Валентина Семеновича Чистікова, Володимира Пащенка, Анатолія Коваля, Анатолія Гончаренка, Дмитра Яворницького  …   Але, то все твори про нашу  історичну минувшину, давно минулі роки та події … На жаль, ще дуже багато відомостей та фактів нам не відомі, не мають й досі своїх літописів, історичних довідників, лишаються «білими плямами» в історії нашого селища.

   Сьогодні ми презентуємо нарис про сьогодення нашого краю. Це перша книжка, яка знайомить читачів з подіями, фактами, прізвищами кращих трударів каланчацької землі. Цей нарис гарне доповнення до історичних спогадів наших літераторів. Тепер до уваги жителів громади та гостей краю цілісний «портрет» заселення, життя, розвитку й сьогодення підприємств, організацій, окремих особистостей каланчацької громади. Цю прогалину та прикру недоречність взялася виправити небайдужа до історичних подій та долі  своїх земляків – Надія Василівна Федкевич, директор Каланчацької ЦБС. А взагалі у Надії Федкевич це вже третя творча праця, першим  був альманах «Каланчак літературний» та альбом народних умільців «Творці краси Каланчацького краю».

    Ми раді бачити всіх присутніх в залі в цей історичний для нашого селища, нашої громади день. Саме сьогодні ми запалюємо зірку таланту, друкованого слова, (хоча вона засвітилася значно раніше) Федкевич Надії Василівни…

   Далі ведучі надали слово автору Надії Федкевич. Надія Василівна розповіла, як виникла ідея написання нарису й чим він є цінним, вона сказала: «Шановні друзі, колеги, односельці ! Чому я взялася за написання нарису ?  Наша книгозбірня, директором якої я працюю вже 29 років, постійно займається збором,  накопиченням та поповненням фонду краєзнавчих матеріалів, обробкою, систематизацією та  висвітленням наявності, популяризацією матеріалів з історії рідного краю.  Каланчацька центральна бібліотека є депозитарій краєзнавства, створені папки – накопичувачі...  Краєзнавчі документи  формуються, зберігаються та пропагуються різними методами, зокрема й сучасними інтернет технологіями.

   В мережевому журналі  “Блог Каланчацької ЦБС”  представлено краєзнавчі ресурси та  краєзнавча діяльність нашої книгозбірні. 

    На блозі “Каланчак литературный”  подані відомості  про поетів та  письменників краю. 

    До бібліотеки часто звертаються учні, студенти, вчителі, ветерани праці по краєзнавчі матеріали.

   Тому виникла ідея – дослідити матеріали й видати нарисом... Зручною, всім доступною книжкою…

   Нарис «Каланчак… Перлина Таврійсьекого краю» - перша спроба написати про сьогодення Каланчака.

  В публікації мною використані документи краєзнавчого сектору Каланчацької центральної  бібліотеки,  довідки підприємств та організацій району,  архівний матеріал, статті з районної газети «Слава праці»  1967 – 2016 рр. та «Панарома тижня»,спогади  односельців – старожилів".

   Автор нарису подякувала колегам за дизайн  обложки  -  Ользі Анатоліївні Гавран та Наталії Анатоліївні Хребір.

   Надія  Василівна підійшла критично до своєї праці, вона зокрема сказала: «Видано перший нарис про сьогодення нашого краю… Сьогодні він на ваш огляд, на ваш суд…  На мій погляд, погляд автора:  Нарис не претендує на повноту висвітлення сучасної історії селища та району, з об"єктивних причин недостатні розповіді про деякі підприємства та організації,  про деякі написано замало, відсутні фотографії, імена передовиків, новаторів, ветеранів цих організацій …  Видання потребує доповнення, доопрацювання…  Тому, користуючись нагодою,  Звертаюсь з проханням до небайдужих працівників підприємств та організацій – теперішніх та колишніх, ветеранів, їх рідних та друзів – надати матеріали, документи, фотографії… до другого видання нарису.

  Особливе прохання до працівників вже неіснуючих організацій та підприємств, які за різними причинами припинили своє існування, таких, як «Сільгосптехніка», «Сільгоспхімія», «Комбінат побутового обслуговування населення», «Цегляний завод», радгоспи та колгосп, інші господарства, щоб другий випуск нарису побачив світ більш повним, змістовним та цікавим.

  Це наша історія !  Нащадки повинні знати історію свого краю та його людей – гарних душею, працьовитих, талановитих !

  Каланчак… Перлина таврійського краю!  Мій рідний край…  Про тебе розповідь моя…»

  Й далі, ведучі сторінка за сторінкою, крок за кроком, організація за організацією представили нарис, про деякі організації чи підприємства розповіли детальніше, деякі згадали, розповіли про кращих людей Каланчака та району, назвали прізвища, пригадали біографічні дані, назвали показники результатів їхньої праці, поділилися цікавими фактами…

   Гарним доповнення була презентація – фото ряд про наш край, його краєвиди, фотографії керівників та представників підприємств, замальовки про людей, які внесли свою частинку праці в розбудову та розвиток Каланчацького краю…

   Затамувавши подих слухали присутні розповідь про майстра звя'зку Степана Теодоровича Зафігурного.

     Сорок три роки віддав улюбленій справі – розвитку зв’язку в районі, фахівець з великої літери, сумлінний трудівник, наставник молоді, голова цехкому Степан Теодорович Зафігурний. Зв’язок – це його життя, його будні та свята – адже приходилося частенько, навіть, в у великі свята, в мороз й холод, в дощ й спеку лагодити лінії зв’язку й це йому було тільки в радість. Головне для Степана Теодоровича, щоб його односельці були задоволені, не відчували дискомфорту з-за відсутності зв’язку чи чому не подає свій голос радіомовлення.

   За сумлінну працю, вагомий внесок в встановлення, налагодження та безперебійну роботу ліній зв’язку Степан Теодорович Зафігурний нагороджений багатьма грамотами. Медалями, значком «Переможець соціалістичного змагання», «Ударник комуністичної праці» та багатьма цінними подарунками.  

   Зі спогадами виступили Л.С.Первозванна – дружина  Володимира Івановича Первозванного першого керівника та організатора, безпосереднього  створювача електричних мереж Каланчацького району, це завдяки його ентузіазмові та наполегливій праці  у грудні 1960 року у Каланчак прийшла електрика. Перша електрична лампочка засвітилася  пізно ввечері у Каланчацькій школі № 1. То було величезне диво і радість, неповторне свято. З тих пір електричні мережі району все більше удосконалюються і ніхто з нас тепер, навіть, і  не уявляє  свого життя без електрики...

   Зі словами вдячності за співпрацю з Каланчацькою бібліотекою, цікавими спогадами та розповіддю про свою професію вчителя виступила вчитель вищої категорії, вчитель – методист,  вчитель географії Ніна Леонідівна Наумова.

Ніна Леонідівна – незвичайна людина, про таких в народі кажуть: «Вчитель від Бога». Блискуче знаючи свій предмет, постійно розширюючи свої знання, охоплюючи спорідненні галузі знань, постійно вдосконалюючи свою педагогічну майстерність, вона досягла неабияких успіхів у викладанні свого предмету, прищепила любов до знань з географії  України та світу багатьом учням, поколінням юних географів, захопила своєю любов’ю до предмету цілі класи,  завоювала велику повагу, любов в учнівському колективі та колег – вчителів…

  З теплими вітання до Надії Федкевич звернувся наш літератор Анатолій Суганяк, розповів про літературні надбання присвячені Каланчаку, співпрацю з центральною бібліотекою, подякував за підтримку місцевого літературного об'єднання, поділився  творчими планами та подякував за творчу працю.

  Анатолій Степанович – давній друг центральної бібліотеки, він стояв у витоків каланчацького літературного процесу, завдяки його активній творчій позиції, його натхненню було створено читацьке об'єднання місцевих літераторів, любителів та шанувальників літературного слова «Дивослово», яке в цьому році святкуватимете своє 10-річчя. 

  З виданням нарису автора тепло привітала голова районної організації підприємців, орендарів та роботодавців «Вільний вибір» Галина Матвієнко.

  ... Було багато виступів, багато подяк та побажань…

Надія Федкевич щиросердно подякувала всіх присутніх, почесним гостям – тим, хто причетний до створення нарису, вручила квіти.

  А виступаючі побажали авторці подальшого натхнення, нових задумів, нових видань, щоб з-під пера Надії Василівни вийшли ще багато гарних літературних надбань.
   А ще були квіти, вітання та фотографування...