
В гостях у юних
читачів співець Таврійського краю, наш земляк Валерій Кулик.


Днями до Новокиївської сільської бібліотеки- філії Каланчацької ЦБС завітав на зустріч з юними шанувальниками літературного слова співець таврійського краю Валерій Павлович Кулик.



Всі присутні мали прекрасну нагоду поспілкуватися з автором, розпитати про його дитинство, коли почав писати, про тематику, ідеї, етапи створення творів. Поет прочитав разом з учнями деякі поетичні твори. Презентував нові твори, які увійдуть в нову ювілейну збірку.

На завершення всі бажаючі мали змогу
отримати книги з особистим підписом
автора на добру згадку та колективне фото.
Зустріч зі знаменитим літератором таврійського краю організувала
бібліотекар сільської книгозбірні Світлана Частило.


Але найбільше багатство Херсонщини - працьовиті й
талановиті люди, які своєю невтомною працею прославили на всю країну i весь світ не тільки свої імена, а й свій рідний край,
кохану Херсонщину. Вони жили, творили i
продовжують це робити на благо i в iм'я процвітання рідної тарійської землі.
Херсонщина
– місце, де творили і творять свої шедеври митці Слова: Микола Куліш, Іван
Дніпровський, Дніпрова Чайка, Алла Тютюнник, Микола Братан, Анатолій
Кичинський, Василь Загороднюк, Валерій Кулик, Іван Немченко… Кожен із творців незвичний по-своєму, але їх
дещо об`єднує – херсонська свобода степу – рідна земля….
А сьогодні на зустріч до нас завітав однин із найгеніальніших постатей нашого краю – Валерій Павлович Кулик».
А сьогодні на зустріч до нас завітав однин із найгеніальніших постатей нашого краю – Валерій Павлович Кулик».
Далі ведучі коротенько ознайомили читачів з життєвим шляхом Валерія
Павловича. Цікава його біографія, адже він народився в селищі
Чаплинка в родині освітян. Після закінчення Херсонського педагогічного
інституту працював кореспондентом районних газет у Чаплинці, Білозерці,
Цюрупинську, Новій Каховці. Був заступником редактора газети “Огни Арктики”
(Чукотка). Створив і керував літературною студією “Біле озеро”, очолював
літературно-мистецький гурт “Таврійський первоцвіт”, а сьогодні керує
літературною студією “Кулішева криниця“.
Цікавий літературний шлях Валерія Павловича – перші вірші Валерія Кулика
були опубліковані у Чаплинській районній газеті “Радянська Таврія” 1961 року, а
перша книга поета “Відстані” побачила світ у видавництві “Таврія” у 1978 році.
Читачі дізналися, що творчий
доробок майстра слова складає цілу низку поетичних та пісенних збірок. У
змістовній індивідуальній поетичній стилістиці Валерія Кулика форма посідає
важливе місце. Саме про це свідчать його численні сонети.

Валерій Павлович - член Національних спілок: письменників, журналістів та музичної спілки України, заслужений діяч мистецтв України, лауреат обласної літературної премії ім. Миколи Куліша і дипломант кількох Міжнародних та Всеукраїнських телевізійних фестивалів. А телепрограма “Ахалцихе - квітка надії “ - про національні меншини Херсонщини, у 2005 році була удостоєна гран-прі на Міжнародному фестивалі “Калинові мости” у Донецьку.
А ведучі літературного свята продовжили
розповідь: «Одна з перших збірок Валерія Кулика мала
назву дещо несподівану, але природну для уродженця й співця степу та степовиків
"Озимина", яка вийшла в 1961 році. Поет змолоду оспівував свого
прадіда, що шукав для односельців воду, сказав бентежне слово про турбаївців,
про батька-матір».
Ведуча літературного дійства Світлана Частило наголосила, що найяскравішими у творах
поета є образи рідного краю, саду, материнської хати, за допомогою яких автор
прагне ствердити ідеали добра, і краси, гуманності і благородства, любові до
рідної землі, до тих місць, де народився - до рідного села».
Юним користувачам стало відомо,
що Валерій Кулик пише не лише вірші та сонети, а й чудові, душевні пісні.
Третя збірка ліричних пісень композитора Валентина Плаксєєва та поета Валерія
Кулика" Повернення в юність" (2001) - це вокальні твори. Пісні,
які увійшли до цієї книжки, виконуються як майстрами мистецтв, так і
самодіяльними колективами. А твір "Мамине поле" представляв мистецтво
Херсонщини на Всеукраїнському огляді мистецьких та аматорських колективів у
столичному Палаці "Україна".
На заході було зауважено, що сьогодні заслуговує на увагу будь-яка
шляхетна спроба прилучити нас до цілющих джерел класики. Валерій Кулик уже
давно відомий читачам не лише як обдарований поет і тележурналіст, а й як
талановитий перекладач. Витончена книга його літературних перекладів
російсько-класичного сценарію "Світився гранями сонет" довела, як
переконливо звучить російська класика співучою, солов'їною українською
мовою.
А
ще ведучі заходи наголосили, що ми горді тим, що маємо
можливість сьогодні спілкуватися з поетом, творчість якого - це "чистих
літер дива-красоти».

Всі присутні щиродякували Валерію
Павловичу за теплу невимушену зустріч.

Таврія для нього - це криниця,
З якої він натхнення попива,
Яке у віршах золотом іскриться,
Мов пшеницями нива степова.
Тож скорий поїзд хай собі рушає,
А за вікном - серпнева благодать.
І море сонця й небо геть безкрає
- Їх, як належить, треба
оспівать.
Отож дерзай, як в юності, дружище!
Таланту крила в тебе молоді.
Злітай у світ поезії найвище,
Здоров'я зичу в творчому польоті,
Удачі в нім щоліта й щозими.
Завжди люби: у радості й скорботі
Таврійських піль барвисті килими.
На завершення зустрічі прозвучала пісня на слова В.Кулика, музика Валентина
Плаксєєва "Мамине поле".
А юні новокиївські літератори не хотіли
розходитись по домівкам – все запитували та слухали цікаві розповіді поета, як
він складає вірші – їм так захотілося бути на нього схожими …
Немає коментарів:
Дописати коментар