Свято вшанування пам´яті Великого Кобзаря цього року центральна районна бібліотека провела на площі ім. Т.Г.Шевченка, де зібрались представники організацій та підприємств, загально - освітніх шкіл, ветерани, читачі та активісти бібліотеки, шанувальники творчості Т.Г.Шевченка. З вуст ведучих, бібліотекарів Олени Гриценко та Ірини Добровольської в мікрофони звучать теплі слова, цікаві спогади, уривки з творів Великого Кобзаря та вірші про нього:
Березень. В Україні - це чудова весняна пора, якій радіють і природа, і люди. Саме в ту березневу пору послав Всевишній нашому народові Генія і національного Пророка Тараса Шевченка. Господь Бог кожному народові дав якусь велетенську постать, котра була б його зорею, проявом його душі. У нашого народу такою постаттю є Тарас Шевченко, якого величають Велетнем Духа, українським Мойсеєм, Пророком, Батьком, Кобзарем і багатьма іншими славетними іменами.
Щовесни, коли тануть сніги
І на рясті просяє веселка,
Повні сил і живої снаги
Ми вшановуєм пам´ять Шевченка.
Провіснику волі , великий титане,
Справдилися думи пророчі твої.
Приймай же данину любові і шани
Од вільних народів нової сім´ї.
Тарас Шевченко!... Це ім’я дорогоціною перлиною виблискує у золотій скарбниці світової культури. У славній плеяді безсмертних класиків літератури геніальний співець українського народу по праву стоїть в одному ряду з такими титанами думки і слова, як Гомер і Шекспір, Пушкін і Толстой, Гете і Байрон, Шіллер і Гейне, Бальзак і Гюго, Міцкевич і Бернс, Руставелі і Нізамі, чия мистецька спадщина стала надбанням усього передового людства.
Тарас Шевченко - символ чесності, правди і безстрашності, великої любові до людини. Вся творчість великого Кобзаря зігріта гарячою любов’ю до Батьківщини, пройнята священною ненавистю до ворогів і гнобителів народу. Його думи, його пісні, його полум’яний гнів, його боротьба за світлу долю трудового люду були думами, піснями, гнівом і боротьбою мільйонів.
Жадібно вбирало чуле до людських страждань Тарасове серце розповіді-легенди старого дідуся про героїчне минуле рідного краю, думи кобзарів.
Тарас Григорович Шевченко прожив дуже мало - лише 47 років. З них 34 роки провів у неволі: 24 роки - під ярмом кріпацтва і понад 10 років - у найжорсткіших умовах заслання. А решту - 13 "вільних" років перебував під невсипущим наглядом жандармів.
Великою і святою була любов Тараса Шевченка до України. Його непохитна віра і надія в її духовне, національне й соціальне відродження, його візія про майбуття землі української були такі сильні і глибокі, що їх не зламали а ні терор, а ні заслання та поневіряння.
Тарас Шевченко перший в історії нашого народу після трагічних часів великої руїни, збудив українську історичну думку, огорнувши її шляхетністю, палкою любов´ю до України.
А Шевченків Кобзар ... Це Біблія українського народу, якій судилося бути безсмертною, бо сам народ визнав її своєю книгою, народ, який має такого поета, як Шевченко, і таку вічну книгою як, ”Кобзар".
На святі пролунали пісні на слова Тараса Шевченка „Реве та стогне Дніпр широкий” та „Заповіт”.
Цьому святу на площі ім. Т.Г.Шевченка передував Тиждень заходів „Шевченківські дні в бібліотеці”.
Тут розміщено багато фактографічного, ілюстрованого матеріалу та рекомендаційні списки літератури та сайтів в інтернеті про нашого великого поета Т.Г.Шевченка.
Тихе слово Заповіту, а чути його на цілий світ. І стоятиме це слово на сторожі людини, поки на землі є людство...
Матеріали до Літературного Тижня "Шевченківські дні в бібліотеці" були підібрані з фонду бібліотеки та та інформації з всесвітньої мережі інтернет, завдячуючи програмі „Бібліоміст” Ради Міжнародних наукових досліджень та винаходів (IREX), в рамках якої працюють бібліотеки Каланчацька ЦБС.
Директор Каланчацької ЦБС,
Лідер бібліотечної справи України,
Надія Федкевич.
Немає коментарів:
Дописати коментар