Клуби
за інтересами Каланчацької центральної бібліотеки «Старшокласник» і
«Спілкуймось!», сільські бібліотеки-філії взяли активну участь у відзначенні
Міжнародного дня рідної мови.
У «Старшокласнику» свято – конкурс «О слово рідне, ти мені від бога» відбулося у
рамках обласного бібліомарафону «Мова єднання», який
ініціювала Херсонська обласна бібліотека для юнацтва ім. Б. А.
Лавреньова. За підсумками мовного
марафону керівник клубу О. П. Качур
взяла участь у скайп – конференції за
участі ТРК «Скіфія», в якій розповіла про
свято –конкурс.
Урочистості зустрічі додав Гімн
українській мові з гарними словами:
Знають добре навіть це
маленькі діти.
Кожна кращою є для свого
народу,
Богом українська дана в
нагороду!
Всім гостям ми раді, хто
повагу має,
До традицій наших й мову
хто вивчає.
Ведучі наголосили на тому, що земля українська стародавня, така ж давня і
наша мова. Учені довели, що вік нашої мови більше семи тисяч років.
Ведучі зауважили, що існує два погляди на
зародження і розвиток української мови як окремої слов'янської: українська мова
виникла після розпаду давньоруської мови, у XIV столітті та безпосереднім джерелом української, як і
інших слов'янських мов, виступає праслов'янська мова, розпад якої розпочався в VII столітті.
Після
науково – історичного екскурсу ведучі запропонували присутнім у залі долучитися
до розмови і поділитися своїми улюбленими творами про рідну мову.
З приємністю відзначаємо, що учасники клубу
«Спілкуймось!» були добре підготовлені і
з великою майстерністю і артистизмом читали вірші.
Розпочала
мовно – римований турнір Людмила Пшенишна символічним
віршом В. Самійленка «Українська
мова» присвяченим пам’яті Шевченка.
Тим великим шляхом люд усякий минав,
І ніхто не пізнав діаманта того.
Йшли багато людей і топтали його.
І в пилу на шляху діамант він найшов.
Камінець дорогий він одразу пізнав,
І додому приніс, і гарненько, як знав,
Обробив, обточив дивний той камінець,
І уставив його у коштовний вінець.
Сталось диво тоді: камінець засіяв,
І промінням ясним всіх людей здивував,
І палючим огнем кольористе блищить,
І проміння його усім очі сліпить.
Так в
пилу на шляху наша мова була,
І мислива рука її з пилу взяла.
І мислива рука її з пилу взяла.
… Хай
коштовним добром вона буде у нас,
Щоб і сам здивувавсь у могилі Тарас,
Щоб, поглянувши сам на створіння своє,
Він побожно сказав: "Відкіля нам сіє?!"
Щоб і сам здивувавсь у могилі Тарас,
Щоб, поглянувши сам на створіння своє,
Він побожно сказав: "Відкіля нам сіє?!"
У залі зав’язалася
жвава розмова, учасники клубу діділилися своїми
думками, спостереженнями і
спогадами. Т.Ф.Овчаренко добрим словом
згадала викладачку української філології
у школі, Є.П. Петренко розповіла, як знайшла острівець рідної мови на
далекому Ямалі, а Л.С. Пшенишна, вчитель – філолог доводила значення мови у сьогоденних реаліях.
А потім всі
присутні дружно заспівали «Каланчацький
вальс» місцевих авторів Г. Нігачової та
В. Пономарчук.
21 лютого, коли весь світ відзначає день
рідної мови, ми шануємо нашу рідну українську , тож було проведено мовні конкурси, і з’ясувалося,
що наскільки учасники об’єднання знають українську мову.



Гарного настрою учасникам мовного свята додали пісні Наталки Бучинської
«Моя Україна» та Надії Дерев’яної
«Батьківська мова».
В позитивній атмосфері у дружньому
колі з горнятком чаю продовжилося
засідання клубу «Спілкуймось!». Точаться неспішні приємні розмови,
рефреном в яких звучить розуміння того, що наша мова сонцесяйна і промениста
повинна жити і об’єднувати людей.


Важливість Міжнародного
дня рідної мови,
враховуючи загальні процеси глобалізації, важко переоцінити. Тож пам'ятаймо, друзі, слова великого
педагога Ушинського : «Відберіть мову – і народ уже
більше не створить її, навіть нову батьківщину можна створити, а мову –
ніколи, вимерла мова в устах народу – вимер і народ».
Немає коментарів:
Дописати коментар