75800 Україна Херсонська обл. смт Каланчак вул.Чорноморська,7 ТЕЛ.:(05530)-3-11-40 E-mail:kalanchak.biblioteka@gmail.com
ЗАПРОШУЄМО ДО НАС В БІБЛІОТЕКУ !

1 червня 2018 р.

І знов каланчацькі літератори – в бібліотеці !


     В останній день місяця в літературно-мистецькій залі Каланчацької центральної бібліотеки відбулося травневе засідання літературного клубу «Дивослово».
    Як завжди.  на своїх зустрічах любителі та шанувальники літературного слова торкаються багатьох тем і поєднують різні форми роботи.
Цього останнього весняного дня на засіданні місцевих аераторів  було об’єднано бібліо – parti : сучасна українська проза, обговорили твори Т. Прохаська та Н. Сняданко з нагоди ювілейних дат їх народження, познайомилися з  прозовою творчістю членів клубу «Дивослово» і почитали глибоко філософські з легким серпанком іронії  рубаї Омара Хайяма, якому відзначаємо 970 років з дня народження.    Окрім того у повні було розкрито ще одну тему – любовна лірика в сучасній українській літературі під назвою –
  «Я навіжена, я – дитя любові
  Мені без неї білий світ глевкий».
   Звичайно назва ця теж не випадкова, ці рядочки належать перу Ліни Костенко, які вона вклала в уста своєї легендарної героїні Марусі Чурай.
  Згадка про Чураївну, звісно теж не випадковість – в цьому році виповнюється 365 років від дня смерті талановитої поетки і піснярки. До речі її пісні живуть серед нас і сьогодні. Учасники засідання залюбки послухали  чудові пісні «Віють вітри»,  «Ой не ходи, Грицю», «Грицю, Грицю, до роботи», «Сидить голуб на березі», «За світ встали козаченьки», «Котилися вози з гори», «Ішов милий горонькою» у виконанні відомих солістів і колективів. І одразу стало зрозуміло, чому Л. Костенко говорить про свою героїню –
 "Ця дівчина не просто так, Маруся. Це - голос наш.
 Це - пісня.
Це - душа."
Не раз на засіданні літоб’єднання  звучали ліричні рядочки пані Ліни і виконанні О. Марченко, яка просто кохається у творчості поетеси. 
Далі читали твори Марії  Матіос, Оксани Куценко, Маріанни Кіяновської, Марини Савки, Оксани Забужко. Саме її поетичні рядки  схвилювали серце:
“Коханий!” — я пишу це слово навпрошки,
Навскіс через листок, і так, немов уперше:
Уперше — на віку, і вперше — на віки
Учвал через рядки летить високий вершник!
Це слово — з задихань, з притислих-к-грудям рук,
Це слово вище слів: за ним — вже тільки стогін!..
“Коханий” — видихай, чи: тонко цвьохнув лук,
Пустивши в ціль стрілу із простору пустого.
І тільки ніжний черк — і отерп по душі:
Тривкіше всіх присяг, легке, як дух без тіла,
Це слово (о, замри!) — переступом межі,
Й нічого вже не бійсь, якщо — переступила…
Учасниця клубу Тетяна Бабенко прочитала своє нове  оповідання, в якому тісно переплелися романтичні стосунки, історія села Хорли і чуттєві описи південної природи і моря.
   Лариса Климашівська порадувала солідним поетичним доробком прочитавши багато власних віршів, сповнених роздумів, міркувань, спогадів.
   Наймолодший член клубу і онук пані Лариси, Іван Сорокін не відстає від бабусі і вкотре порадував і здивував глибиною своєї думки і талантом, прочитавши оповідання і вірш.
   На завершення засідання, від завсідників літоб’єднання надійшло кілька цікавих пропозицій, які ми спробуємо втілити і обов’язково поділимося здобутками з широким загалом.
   Ось так під ореолом легендарної Марусі Чурай ми прожили три години, пам’ятаймо, що ми українці і нам є чим пишатися!
   Друзі, звертаємося до вас словами М. Матіос
Смакуйте це життя.
Бо іншого – не буде.
Смакуйте це життя –
Бо іншого – не є.
Бо кожен Божий день
Б’є кулею у груди,
А потім – як шампань.
І все воно твоє.
Смакуйте це життя!
Не слухайте нікого.
Ніхто вам не суддя,
Бо наш суддя – не тут.
Є дні від сатани.
А є ще дні від Бога.
І фокус весь у тім,
Що все життя батут…
…Життя – воно вино.
Спивайте час і день цей:
Минає швидко все,
Мов слід од журавля…

Немає коментарів:

Дописати коментар

Контактна форма

Назва

Електронна пошта *

Повідомлення *