Про український кінематограф - старшокласникам

   В літературно – мистецькій залі центральної бібліотеки відбулося перше, після літніх канікул, засідання клубу «Старшокласник» і присвячене воно було українському кіномистецтву. Навчальна мета заходу- ознайомити учнів з українським кіномистецтвом, його історією, з життям та творчістю видатних українських акторів та режисерів. Розвиваюча мета - розвивати ціннісне ставлення до мистецтва, підвищувати культурний рівень учнів. Виховна мета - виховувати патріотизм та любов до рідного краю.                                  Керівник клубу  «Старшокласник» Ольга Пантеліївна Качур розпочала захід зі знайомства з історією українського кіномистецтва. Вона зауважила, що кінематограф відносно новий вид мистецтва. Його історія порівняно з тисячолітньою історією музики, живопису, театру дуже коротке. Але це не заважає кіно залишатися вже протягом декількох десятків років найбільш масовим видом мистецтва. Великий англійський режисер Альфред Хічкок якось сказав: «Фільм – це життя, з якою вивели плями нудьги».

 Дійсно, хороше кіно зачаровує, дивує, змушує задуматися над що відбуваються в житті людини явищами. Також як книга для письменника, музика для музиканта чи картина для художника, кіно для режисера - це спосіб вираження власних думок, почуттів і бажань. Найчастіше кіно показує нам ідеальне життя, життя про яку мріють багато, життя, яка для багатьох не досяжна. Кінематограф є своєрідним мотивом, спонукальним дією до активного втручання у своє життя і зміни її на краще на шляху до ідеалу. Кінематограф (від грец. кінематос – рух і граф – зображення) – наймолодший вид мистецтва, виникнення якого безпосередньо пов'язане з розвитком науково-технічного прогресу, передусім у галузі оптики, хімії, фотографії. Водночас кінематограф жодною мірою не можна назвати «технічним» мистецтвом. Кіно – синтетичне за своєю природою, воно поєднує елементи літератури, театру, живопису, музики, хореографії. Саме тому кінематограф оперує багатьма виражальними можливостями, запозиченими з інших видів мистецтва. Водночас кіно володіє власними специфічними засобами та прийомами, зокрема: ракурсом (кут зору кінокамери), зміною планів (загальний, середній та великий), монтажем, що об'єднує окремі кадри у логічній послідовності та дає змогу передати емоційне й психологічне напруження епізоду. На відміну від інших видів мистецтва, дату народження кінематографа можна назвати абсолютно точно – 28 грудня 1895 року.  Саме в цей день у Парижі брати Люм’єри продемонстрували свою першу кінопрограму, що містила коротенькі документальні замальовки На відміну від інших видів мистецтва, дату народження кінематографа можна назвати абсолютно точно – 28 грудня 1895 року. Перша ж українська кінозйомка відбулася у вересні 1896 року в Харкові, де фотограф Альфред Федецький зняв кілька хронікальних сюжетів.  Кінематограф (від грец. кінематос – рух і граф – зображення) – наймолодший вид мистецтва, виникнення якого безпосередньо пов'язане з розвитком науково-технічного прогресу, передусім у галузі оптики, хімії, фотографії.

Бібліотекар сказала, що кінематограф водночас жодною мірою не можна назвати «технічним» мистецтвом. Кіно – синтетичне за своєю природою, воно поєднує елементи літератури, театру, живопису, музики, хореографії. Саме тому кінематограф оперує багатьма виражальними можливостями, запозиченими з інших видів мистецтва. Водночас кіно володіє власними специфічними засобами та прийомами, зокрема: ракурсом (кут зору кінокамери), зміною планів (загальний, середній та великий), монтажем, що об'єднує окремі кадри у логічній послідовності та дає змогу передати емоційне й психологічне напруження епізоду. На відміну від інших видів мистецтва, дату народження кінематографа можна назвати абсолютно точно – 28 грудня 1895 року.  Й далі Ольга Пантеліївнва розповіла, що саме в цей день у Парижі брати Люм’єри продемонстрували свою першу кінопрограму, що містила коротенькі документальні замальовки. На відміну від інших видів мистецтва, дату народження кінематографа можна назвати абсолютно точно – 28 грудня 1895 року.

Старшокласники довідалися, що перша ж українська кінозйомка відбулася у вересні 1896 року в Харкові, де фотограф Альфред Федецький зняв кілька хронікальних сюжетів.  А вже в грудні — майже рік-у-рік з першим публічним кіносеансом у Парижі — Альфред Федецький влаштував кіносеанс у Харківському оперному театрі.  Піонери українського кінематографу початку 1900-х років віддавали перевагу екранізації популярних українських вистав «Наталка Полтавка» (за участю відомої актриси Марії Заньковецької), «Москаль-чарівник», «Наймичка». Королевою екрану тих часів була Віра Холодна, яка народилася в Полтаві і багато знімалася в Одесі. Український кінематограф 1960-70-х років представлений іменами світової ваги: режисери Сергій Параджанов, Юрій Іллєнко, Леонід Осика, Микола Мащенко, актори Іван Миколайчук, Юрій Шумський, Гнат Юра, Костянтин Степанков, Микола Гринько, Богдан Ступка. На рубежі 2000-х р. низка українських акторів знімається у закордонних фільмах. Величезний успіх мав фільм польського режисера Єжи Гофмана «Вогнем і мечем», у якому український актор Богдан Ступка зіграв роль гетьмана Богдана Хмельницького.  Протягом останніх років в український кінематограф прийшло нове покоління кіномитців. Ольга Пантеліївна познайомила присутніх з творчою біографією провідних українських режисерів та акторів, а саме: 

Сергі́я Фе́доровича Бондарчу́ка,  Іва́на Васи́льовича Миколайчука,  Сергія Йосиповича Параджанова, Костянти́на Петро́вича Степанко́ва, Богда́на Сильве́стровича Ступки, Ната́лії Миха́йлівни Ужвій. 

    На завершення заходу присутні переглянули  відеофільм «Іван Сила» режисера Віктора Андрієнка, знятий за книгою Олександра Гавроша «Неймовірні пригоди Івана Сили, найдужчої людини світу» (2007). 

   Фільм «Іван Сила» оповідає незвичайну історію життя Івана Фірцака, який народився в червні 1899 року в селі Білки Іршавського району на Закарпатті. У 18 років він став артистом чехословацького цирку і побував у 64 країнах світу, дивуючи всіх своїми перемогами.
Чемпіон Чехословаччини з важкої атлетики та боротьби, чемпіон Європи з культуризму Іван Фірцак виграв чимало поєдинків з відомими борцями світу. З рук британської королеви він отримав шолом і пояс, оздоблені золотом та діамантами. Американська преса називала його найсильнішою людиною XX століття. На завершення засідання бібліотекар поцікавилася:

 "А яка Ваша думка про роль українського кінематографу? Чи хотіли б Ви спробувати свої сили у кінематографі?" - Відповіді були цікаві, змістовні, обґрунтовані.  Цікаво почути і Вашу думку, шановні читачі.